Рішення

від 05.09.2024 по справі 759/9086/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9086/24

пр. № 2/759/3531/24

05 вересня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Марченко В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.05.2024 року до Святошинського районного суду м. Києва через підсистему «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4877232 від 20.04.2021 у розмірі 34 842,23 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 20.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 оформлено кредит онлайн шляхом укладення кредитного договору №4877232, згідно з яким відповідач як позичальник отримав кредит у розмірі 15 000, 00 грн, на строк 15 днів з 20.04.2021 року, а термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.05.2021, із відсотковою ставкою 2,00 % за кожен день користування в межах строку кредитування вказаного п. 1.3. договору, на засадах строковості, поворотності, платності, який відповідач зобов`язався повернути, сплативши проценти у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та правилами надання споживчих кредитів. 20.04.2021 року позивач перерахував відповідачу кредит у розмірі 15 000, 00 грн, проте відповідач не виконує взяті на себе грошові зобов`язання перед кредитодавцем, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, що є предметом спору у цій справі. Станом на день звернення до суду відповідач прострочив виконання своїх зобов`язань за договором на загальну суму 34 842,23 грн з якої 13 334 грн - заборгованість за тілом кредиту, 18 658,23 грн - заборгованість по відсоткам, 2 850, 00 грн - заборгованість за комісією.

Ухвалою судк від 03.05.2024 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 72, 73).

Ухвалою суду відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для направлення відзиву на позовну заяву.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.04.2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в особистому кабінеті на сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 4877232.

Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

Законодавством України передбачено оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом.

Оскільки, ТОВ «Мілоан» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного договору № 4877232 від 20.04.2021 pоку, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті https://miloan.ua/.

20.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4877232 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» (а.с. 26-31).

Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №4877232 від 20.04.2021 р. з ТОВ «Мілоан» на підставі платіжного доручення, згідно якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 15 000 грн. (а.с. 34).

Відповідно до п. 1.2. договору кредиту, ТОВ «Мілоан» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15 000, 00 грн, з 20.04.2021 (строк кредитування).

Кредит надається строком на 15 днів з 20.04.2021 року (строк кредитування) (п.1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 05.05.2021 року (п. 1.4.).

Пунктом 1.5. договору кредиту визначені загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7350.00 грн. в грошовому виразі та 1,339.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 22350.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальних здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміс та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань.

Також згідно до пунктів вказаного кредитного договору, встановлено, що:

1.5.1. комісія за надання кредиту: 2 850, 00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово;

1.5.2. Проценти за користування кредитом: 4 500, 00 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом;

1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом;

11.7. тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2., 2.3. цього договору;

2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок;

2.2.1. позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.п. 1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.п. 2.3 договору;

2.2.2. нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.

13.09.2021 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 07Е, згідно з умов якого ТОВ «Мілоан» (ЄДРПОУ 40484607) було відступлено право вимоги за кредитним договором №4877232 від 20.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746), а ТОВ «Діджи Фінанс» у свою чергу набуло права вимоги до відповідача (а.с. 48-54).

Згідно Витягу з додатку до договору факторингу №07Т від 13.09.2021 року ТОВ «Діджи Фінанс» передано право вимоги до відповідача в рамках кредитного договору №4877232 від 20.04.2021 року на загальну суму 34 842,23 грн від ТОВ «Мілоан» (а.с. 19).

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Діджи Фінанс» було вжито заходи досудового врегулювання спору, шляхом направлення Досудової вимоги за Вих. № 3687907016-АВ від 27.09.2023 року про сплату заборгованості на загальну суму - 34 842,23 грн за договором №4877232 від 20.04.2021 року на адресу відповідача (а.с. 32, 33).

Згідно розрахунку, заборгованість відповідача перед ТОВ «Мілоан» станом на 20 лютого 2024 року складає 34 842,23 грн, з якої 13 334, 00 грн - заборгованість поосновному боргу (тіло кредиту), 18 658,23 - заборгованість по відсоткам, 2 850, 00 грн - заборгованість за комісією (а.с. 15-18, 22).

Вказаний розрахунок у визначеному ЦПК України порядку не було спростовано відповідачем під час розгляду справи.

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення та вимогу про сплату заборгованості, відповідач не виконав своє зобов`язання, оскільки після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасного повернення заборгованості за договором порушує право позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаного договору відступлення права вимоги та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора.

Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було здійснено заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 4877232 від 20.04.2021 року в розмірі 31 992,23 грн., з яких:

- заборгованість за тілом кредиту становить 13 334,00 грн

- заборгованість за відсотками становить 18 658,23 грн

Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за комісією, слід зазначити наступне.

Як встановлено судом, умовами Договору про споживчий кредит № 4877232 від 20.04.2021 року (п.п. 1.5.1) встановлена сплата комісії за надання кредиту: 2 850,00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проте, ні умовами кредитного договору, ні іншими доказами не підтверджено зміст та перелік зазначених послуг (сплати комісії за надання кредиту).

Як визначено у п. 17 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц викладена правова позиція, відповідно до якої умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування»№ 1734-VIII від 15 листопада 2016 року.

Проте, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача комісії не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 2 850,00 грн задоволенню не підлягають.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

З урахуванням цього, неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв`язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також ним не було спростовано вищезазначених обставин, на які позивач посилається як на підставу позову, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково до відповідачів то на користь позивача підлягає до солідарного стягнення судовий збір виходячи з розрахунку: (31 992,23 грн (сума задоволених позовних вимог до вказаного відповідача * 100 % / 34 842,23 грн (ціна позову) = 91,82% * 2 422,40 грн (сплачений при поданні позову судовий збір).

Згідно із статтею 141 ЦПК України з відповідача з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 2 224,25 грн.

Що стосується судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених судових витрат у вигляді професійної правової допомоги, позивачем подано: Договір про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», в особі Керуючого Міньковської Анастасії Володимирівни, в п. 4.9 якого передбачається, що у разі прийняття судом позитивного рішення у справі клієнт зобов`язується сплатити гонорар на користь адвоката у розмірі 6 000 грн; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського бюро «Анастасії Міньковської» (Код ЄДРПОУ: 45408625); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським бюро «АНАСТАСІЇ МІНЬКОВСЬКОЇ», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості; Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.12.2023 року; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10;

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Аналіз наданих адвокатом послуг свідчить про те, що такі пов`язані з розглядом цієї справи - адвокат підготував процесуальні документи по суті справи (позовну заяву) здійснив аналіз обстаивн спірних правовідносин та надання правових рекомендацій. Суд не має застережень до кваліфікації адвоката чи якості виконання ним обов`язків, підготовлених ним документів. Разом з тим суд, дійшов висновку, що заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правову допомогу є завищеним. Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Враховуючи надані послуги адвоката, предмет позову, а також те, що розгляд справи відбувався в порядку спрощеного провадження, суд вважає справедливим відшкодування позивачу розмір його судових витрат на правничу допомогу в сумі 4 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів, ст.ст. 512-517, 526, 530, 536, 610, 611, 615, 625, 628, 629, 634, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» про стягнення кредитної заборгованості - задовльнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за кредитним договором №4877232 від 20.04.2021 року у розмірі 31 992 (тридцять одну тисячу дев`ятсот дев`яносто дві) грн 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) судовий збір у розмірі 2 224 (Дві тисячі двісті двадцять чотири) грн 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 (Чотири тисячі) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ключник А.С.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код за ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Сікорського, 8);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).