Рішення

від 05.09.2024 по справі 320/13782/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року місто Київ № 320/13782/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарлев" (далі ТОВ "Тарлев") звернулося до суду з позовом визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень та скасувати рішення від 22.04.2021 №36539, видане Комісією регіонального рівня Головного управління ДПС у Київській області щодо ТОВ "Тарлев".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 позовну заяву ТОВ "Тарлев" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 апеляційну скаргу ТОВ "Тарлев" задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 скасовано, справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 справу прийнято до провадження суддею Донцем В.А., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення не містить конкретної інформації щодо підстав для його прийняття та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому представник просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у разі встановлення відповідності платника податків хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків.

Головне управління ДПС у Київській області зазначає, що підставою для включення ТОВ "Тарлев" до ризикових платників податків слугували наступні обставини: направлення оперативного повідомлення засобами ІТС "Управління документами" від 22.04.2021 №99/956 щодо здійснення ймовірно фіктивного правочину ТОВ "Тарлев", який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; у ході аналізу баз даних встановлено наявність ймовірно ризикових операцій ТОВ "Тарлев" з іншими контрагентами; з баз даних встановлено невідповідність кількості транспортних засобів наявним місцям зберігання таких, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Судом відмовлено представнику відповідача в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні через його очевидну необґрунтованість.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

В клопотанні представника відповідача відповідне обґрунтування відсутнє. На думку суду, підстави позову щодо незазначення суб`єктом владних повноважень в оскаржуваному у відповідному рішенні підстав його прийняття є чіткими та зрозумілими. При цьому сторони не зазначають про необхідність з`ясування обставин справи в судовому засіданні. Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання жодним чином не обмежує процесуальні права учасників справи.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом установлено.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "Тарлев" є юридичною особою з місцезнаходженням: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 64.

Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення від 22.04.2021 №36539 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ "Тарлев" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

В графі "Податкова інформація" вказаного рішення зазначено "встановлено наявність ризикових операцій".

Вважаючи рішення Головного управління ДПС у Київській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 36539 від 22.04.2021необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, далі ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними в статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється зокрема шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, установлено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності / невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/ умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.

Крім того, у формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З оскаржуваного рішення від 22.04.2021 №36539 вбачається, що воно прийнято у зв`язку з встановленням наявності ризикових операцій.

У той же час у спірному рішенні відповідачем не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підставою для включення ТОВ "Тарлев" до ризикових платників податків слугували наступні обставини: направлення оперативного повідомлення засобами ІТС "Управління документами" від 22.04.2021 № 99/956 щодо здійснення ймовірно фіктивного правочину ТОВ "Тарлев", який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; у ході аналізу баз даних встановлено наявність ймовірно ризикових операцій ТОВ "Тарлев" з контрагентами ТОВ "Санлайн-Автоматік", ТОВ "Маст Сервіс", ТОВ "Справа Техніки", ТОВ "Фабрика ХХІ"; з баз даних встановлено невідповідність кількості транспортних засобів наявним місцям зберігання таких, відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Проте оскаржуване рішення від 22.04.2021 №36539 не містить посилань на такі обставини в якості мотивів його прийняття, а відповідачем не доведено, що саме на підставі наявності таких обставин прийняте спірне рішення.

Крім того, відповідач не навів обґрунтування наявності вказаних обставин, зокрема участі позивача у вказаних операціях, а також не навів мотивів з яких вважає відповідні операції фіктивними, а зазначених юридичних осіб ризиковими платниками податків.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком № 1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення".

Суд звертає увагу, що під час розгляду цієї справи відповідач не довів належними та допустимими доказами, що позивач відповідає взагалі будь-яким критеріям ризиковості, встановленим Порядком №1165.

Так, усупереч вимогам статті 77 КАС України відповідач у ході розгляду цієї справи у суді не зазначив у тексті свого відзиву на позовну заяву та не подав до суду окремо жодних документальних доказів, як б надали можливість встановити, що саме зазначена податкова інформація стала підставою для висновків про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

При цьому невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд враховує, що позивач просить також визнати протиправними дії суб`єкта владних повноважень, однак не конкретизує які саме дії він має на увазі.

За змістом позовної заяви є обґрунтованим припущення, що зазначеними діями, які оскаржує позивач, є дії відповідача щодо включення позивача до переліку ризикових платників податків.

Однак, позивача включено до переліку ризикових платників податків у зв`язку із прийняттям рішення від 22.04.2021 № 36539, якому суд надав правову оцінку. Суд вважає заявлення позивачем вимоги про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень обранням неналежного способу захисту, а тому відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не заявлено жодних вимог зобов`язального характеру, у той час як скасування рішення від 22.04.2021 №36539 не матиме автоматичним наслідком виключення ТОВ "Тарлев" з переліку ризикових платників податків, що і надалі позбавлятиме позивача права реєструвати податкові накладні та розрахунку коригування до них.

Відтак, саме по собі визнання протиправним та скасування рішення № 36539 від 22.04.2021 не зумовить відновлення та захисту прав позивача, порушених таким рішенням у спірних правовідносинах.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ "Тарлев" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, вимога про визнання дій відповідача протиправним задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2270 грн.

Оскільки за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 1135 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.04.2021 №36539.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарлев" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарлев" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1135,00 грн. (одна тисяча тридцять п`ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарлев" (ідентифікаційний код 35415966, місцезнаходження: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 64).

Відповідач Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.