Рішення

від 05.09.2024 по справі 340/3801/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/3801/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Оникіївське" до Головного управління ДПС в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 Про скасування платника єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства "Оникіївське" як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та видати відповідну довідку щодо підтвердження статусу такого платника.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарством виконано обов`язок, покладений Податковим кодексом України, щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи та вчасно подано декларацію з податку на 2024 рік, однак з незалежних від нього причин функціонування автоматизованої системи, ДПС надало відповідь про відмову в прийнятті документів по закінченню терміну їх подання. Також представником зазначено, що невчасне подання звітності не може бути підставою для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи, а також відповідачем не було дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою судді від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.63).

Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.68-70), у якому позов не визнав. Стверджував про законність спірного рішення, посилаючись на те, що факт несвоєчасного подання податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи встановлено в ході проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 22.02.2024 № 1240/22-04-07/32730180. Таким чином, на думку відповідача, було встановлено порушення позивачем - п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 Податкового кодексу, наслідком чого є відповідальність передбачена підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України - виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив у якій повністю заперечує доводи відповідача та підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.77-78).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Фермерське господарство "Оникіївське" зареєстровано як юридична особа 06.11.2003 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та було платником єдиного податку четвертої групи (а.с.15-21). Основним видом діяльності за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році засобами електронного зв`язку позивачем направлено до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкові звітності за місцем розташування земельних ділянок, які знаходяться на території конкретного органу місцевого самоврядування та за місцем розташування платника податку (а.с.36-49), а саме:

звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік;

Додаток №1 «відомості про наявність земельних ділянок до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи»;

Додаток 3 «розрахунок мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) період 2023 рік до загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до квитанції № 1 податкова декларація позивача як платника єдиного податку четвертої групи разом з додатками від 15.02.2024, пакет прийнято, реєстраційний №9029914747, документ доставлено до районного рівня 1110 ГУ ДПС у Кіровоградській області 15.02.2024. (а.с.30) Додатки також доставлені що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.40, 43, 46).

16.02.2024 року від податкового органу надійшла квитанція №2 в якій зазначено: (Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету). Реєстраційний номер документа 9029887757 (а.с.30зв.).

21.02.2024 року від податкового органу також надійшла квитанція №2 в якій зазначено: (Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету). Реєстраційний номер документа 9029887757 (а.с.47).

21.02.2024 позивачем було повторно подано декларацію з додатками. Відповідно до квитанції №1 податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.02.2024 об 11:10. Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакет пов`язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного документу (а.с.52).

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт камеральної перевірки податкової звітності №1240/28-04-07/32730180 від 22.02.2024 року (а.с.26-28). Актом встановлено, що Фермерське господарство "Оникіївське" в порушення вимог ст.298 ПКУ подано звітну податкову декларацію платника єдиного 4 групи №9035484728, додаток 3 «розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за 2023 рік» до звітної декларації №9035484738, додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до звітної декларації №9035485328, з порушенням передбачених термінів, а саме 21.02.2024 року.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 про те, що Фермерське господарство "Оникіївське" починаючи з 01.01.2024 року не є платником єдиного податку четвертої групи (а.с.33).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України встановлено, що до четвертої групи відносяться сільськогосподарські товаровиробники, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Таким чином, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи. Анулювання здійснюється шляхом виключення з відповідного реєстру за рішенням контролюючого органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

Таким чином, для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи позивачем засобами електронного зв`язку 15.02.2024 направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області загальну звітну та звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік з відповідними додатками 1 - Відомості про наявність земельних ділянок та додатками 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання, що підтверджується відповідними квитанціями №1 та №2, реєстраційний номер документа: 9029914747 (а.с.36-46).

Також, 21.02.2024 року позивачем направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області загальну звітну та звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік, реєстраційний номер документа: 9035484728 (а.с.48-52).

Доказів того, що подані позивачем до контролюючого органу документи під номерами: 9029914747 та 9035484728 не прийняті, матеріали справи не містять.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі Порядок).

Відповідно до п.2-3 розділу ІІ Порядку автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком. Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів). Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Пунктом 5-6 розділу ІІ Порядку передбачено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Згідно з п.7 розділу ІІ Порядку автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги;

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розділу ІІ Порядку передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п.9-10 розділу ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

З аналізу вказаних положень законодавства слідує, що після подання документів в електронній формі проводиться їх автоматизована перевірка, зокрема, для встановлення відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). При невідповідності документа затвердженому формату (стандарту) у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. При цьому друга квитанція формується вже для підтвердження прийняття (реєстрації) або повідомлення про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Як встановлено судом, 15.02.2024 позивачем було подано передбачений Податковим кодексом України перелік документів для підтвердження статусу платника єдиного податку та отримано відповідні квитанції про прийняття пакету документів.

Сам акт камеральної перевірки містить у собі відомості про дату фактичного подання звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, Додатку 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання", Додатку №1 "Відомості про наявність земельних ділянок" та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника, а саме 15.02.2024 рік (а.с.27).

Враховуючи наведене, надані квитанції та акт камеральної перевірки підтверджують подання ФГ "Оникіївське" та прийняття відповідачем усієї звітності, передбаченої підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 та підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 291.2 статі 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

У пункті 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Водночас, як визначає підпункт 4 пункту 291.3 статі 291 ПК України, суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, можуть мати четверту групу платника єдиного податку: юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Фізичні особи - підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену цим підпунктом звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви.

Водночас підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Підпунктом 298.8.4 пункту 298.8 статті 298 ПК України врегульовано, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

З огляду на викладене, до платників 4 групи єдиного податку можуть належати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до пункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

З огляду на викладене, суд зазначає, що способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України, зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Разом з тим, контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків), оскільки способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

При цьому суд зазначає, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Разом з тим, відповідачем не доведено факт прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача, а спірним рішенням відповідач в резолютивній частині зазначив, що прийнято рішення щодо виключення з реєстру єдиного податку 4 групи на 2024 рік, при цьому не конкретизовано кого саме виключили, тобто позивача вже виключено з реєстру платників єдиного податку четвертої групи без анулювання реєстрації, що не відповідає суті повноважень податкового органу.

Законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку. Однак, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 816/543/17 та від 29.03.2018 у справі № 804/2321/17.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, на відповідача був покладений обов`язок:

- провести документальну перевірку позивача;

- встановити наявність хоча б однієї з підстав, встановлених п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України;

- прийняти рішення щодо анулювання реєстрації позивача.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі №805/396/17-а, вказав на те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

З огляду на викладене, аналізуючи норми податкового законодавства та висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно, з порушенням процедури анулювання статусу платника єдиного податку, виключив позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи.

Крім того, відповідач, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів наявності у позивача підстав, за яких він не може бути платником єдиного податку четвертої групи.

При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу, а не невчасне подання податкової звітності.

Також, суд зауважує, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України та тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року по справі №580/2725/19.

Таким чином, відповідач скасував статус платника єдиного податку четвертої групи за відсутністю законних підстав, з порушенням установленого порядку та не у спосіб, передбачений законом, а тому позові вимоги в яких позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №2563/6/11-28-04-07 від 22.03.2024, а також зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області поновити реєстрацію Фермерського господарства "Оникіївське" (ЄДРПОУ 32730180) як платника єдиного податку четвертої групи у Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

Стосовно позовної вимоги, в якій позивач просить видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, то суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки на виконання рішення суду, відповідач внесе до реєстру платників єдиного податку відомості про Виробничо-комерційний сільськогосподарський кооператив НИВА (Код ЄДРПОУ 22224734), як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік, і позивач матиме можливість замовити таку довідку та отримати її в електронному кабінеті платника.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено три позовні вимоги, які є похідними первинної, яка задоволена у повному обсязі, тому на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 3020,00 грн. (а.с.14) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, представник позивача в позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.

Представник відповідача у своєму відзиві не виклав свою думку щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 КАС України).

Частинами першою, другою статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.ч.7, 9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16, від 11 червня 2019 року у справі №826/841/17.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

До того ж, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі ''Лавентс проти Латвії'' зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн. до суду надано: договір про надання правничої допомоги №23/05 від 23.05.2024 (а.с.58); рахунок №16 від 27.05.2024 року (а.с.59); платіжну інструкцію №32 від 28.05.2024 року (а.с.59зв.); ордер (а.с.60).

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд, враховуючи предмет спору, виходячи із критеріїв, визначених частинами 3, 5 статті 134, частиною 9 статті 139 КАС України, з дотриманням принципів розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності, часткового задоволення позову, вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "Оникіївське" (26244, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Оникієве, вул. Центральна, 14, ЄДРПОУ 32730180) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 Про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити реєстрацію Фермерського господарства "Оникіївське" як платника єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Фермерського господарства "Оникіївське" (ЄДРПОУ 32730180) судові витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 грн., на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА