Постанова

від 17.12.2024 по справі 340/3801/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3801/24Суддя І інстанції Кармазина Т.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Оникіївське» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Оникіївське» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 «Про скасування платника єдиного податку четвертої групи»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області внести до Реєстру платників єдиного податку відомості щодо Фермерського господарства «Оникіївське» як платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік та видати відповідну довідку щодо підтвердження статусу такого платника.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що господарством виконано обов`язок, покладений Податковим кодексом України, щодо підтвердження статусу платника єдиного податку 4 групи та вчасно подано декларацію з податку на 2024 рік, однак з незалежних від нього причин функціонування автоматизованої системи, ДПС надало відповідь про відмову в прийнятті документів по закінченню терміну їх подання. Також представником зазначено, що невчасне подання звітності не може бути підставою для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи, а також відповідачем не було дотримано процедуру прийняття оскаржуваного рішення.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року позовні вимоги було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 «Про скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи». Зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області поновити реєстрацію Фермерського господарства «Оникіївське» як платника єдиного податку четвертої групи в Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Також стягнуто на користь Фермерського господарства «Оникіївське» судові витрати по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що неподання податкової звітності до граничного терміну визначеного ПК України (20 лютого поточного року) і є саме фактом не подання податкової звітності. У зв`язку з чим, подання податкової звітності після вказаного граничного терміну, фактично прирівнюється до її неподання для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку. Крім того зазначає, що ст. 299 ПК України не містить приписів щодо обов`язковості проведення виїзної документальної перевірки для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, якщо таке анулювання здійснюється на підставі пп.5 п.299.10 ст. 299 ПК України, відповідно висновки суду першої інстанції щодо обов`язковості проведення документальної перевірки для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є помилковими. Крім того вказує про безпідставне стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. оскільки судом не досліджено обґрунтованість заявлених сум витрачених на надання правової допомоги, їх співмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт тощо.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФГ «Оникіївське» зареєстровано як юридична особа 06.11.2003 року, перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби та було платником єдиного податку четвертої групи (а.с.15-21). Основним видом діяльності за КВЕД є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2024 році засобами електронного зв`язку позивачем направлено до ГУ ДПС у Кіровоградській області податкові звітності за місцем розташування земельних ділянок, які знаходяться на території конкретного органу місцевого самоврядування та за місцем розташування платника податку (а.с.36-49), а саме:

звітна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2024 рік;

Додаток №1 «відомості про наявність земельних ділянок до загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи»;

Додаток 3 «розрахунок мінімального податкового зобов`язання за податковий (звітний) період 2023 рік до загальної декларації платника єдиного податку четвертої групи».

Відповідно до квитанції № 1 податкова декларація позивача як платника єдиного податку четвертої групи разом з додатками від 15.02.2024, пакет прийнято, реєстраційний №9029914747, документ доставлено до районного рівня 1110 ГУ ДПС у Кіровоградській області 15.02.2024. (а.с.30) Додатки також доставлені що підтверджується відповідними квитанціями (а.с.40, 43, 46).

16.02.2024 року від податкового органу надійшла квитанція №2 в якій зазначено: «Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету)». Реєстраційний номер документа 9029887757 (а.с.30зв.).

21.02.2024 року від податкового органу також надійшла квитанція №2 в якій зазначено: «Документ не прийнято. При необхідності виправте документ та надішліть його знову. Виявлені помилки/зауваження: Документ не може бути прийнятий - документ в електронному вигляді не відповідає затвердженому формату (стандарту) через відсутність заявлених у пакеті пов`язаних документів (порушено цілісність пакету)». Реєстраційний номер документа 9029887757 (а.с.47).

21.02.2024 позивачем було повторно подано декларацію з додатками. Відповідно до квитанції №1 податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 21.02.2024 об 11:10. Документ збережено на центральному рівні. Документ буде оброблено у складі пакет пов`язаних документів. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного документу (а.с.52).

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області складено акт камеральної перевірки податкової звітності №1240/28-04-07/32730180 від 22.02.2024 року (а.с.26-28). Актом встановлено, що Фермерське господарство «Оникіївське» в порушення вимог ст.298 ПКУ подано звітну податкову декларацію платника єдиного 4 групи №9035484728, додаток 3 «розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання за 2023 рік» до звітної декларації №9035484738, додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до звітної декларації №9035485328, з порушенням передбачених термінів, а саме 21.02.2024 року.

Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення від 22.03.2024 року №2563/6/11-28-04-07 про те, що Фермерське господарство «Оникіївське» починаючи з 01.01.2024 року не є платником єдиного податку четвертої групи (а.с.33).

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач безпідставно, з порушенням процедури анулювання статусу платника єдиного податку, виключив позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи. Крім того, відповідач, на якого покладено тягар доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів наявності у позивача підстав, за яких він не може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пункт 291.3 статті 291 Кодексу визначає, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За визначенням пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема: четверта група сільськогосподарські товаровиробники: а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За приписами підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) -контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.

Таким чином, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою. Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, але не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України, не може бути, або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи. Анулювання здійснюється шляхом виключення з відповідного реєстру за рішенням контролюючого органу.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

Позивачем для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи засобами електронного зв`язку 15.02.2024 направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області загальну звітну та звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік з відповідними додатками 1 - Відомості про наявність земельних ділянок та додатками 3 - Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання, що підтверджується відповідними квитанціями №1 та №2, реєстраційний номер документа: 9029914747 (а.с.36-46).

Також, 21.02.2024 року позивачем направлено до Головного управління ДПС у Кіровоградській області загальну звітну та звітну податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2024 рік, реєстраційний номер документа: 9035484728 (а.с.48-52).

Доказів того, що подані позивачем до контролюючого органу документи під номерами: 9029914747 та 9035484728 не прийняті, матеріали справи не містять.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі Порядок).

Відповідно до п.2-3 розділу ІІ Порядку автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком. Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів). Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Пунктом 5-6 розділу ІІ Порядку передбачено, що у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Згідно з п.7 розділу ІІ Порядку автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розділу ІІ Порядку передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п.9-10 розділу ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції). На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

З аналізу вказаних положень законодавства слідує, що після подання документів в електронній формі проводиться їх автоматизована перевірка, зокрема, для встановлення відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). При невідповідності документа затвердженому формату (стандарту) у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. При цьому друга квитанція формується вже для підтвердження прийняття (реєстрації) або повідомлення про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2024 позивачем було подано передбачений Податковим кодексом України перелік документів для підтвердження статусу платника єдиного податку та отримано відповідні квитанції про прийняття пакету документів.

Сам акт камеральної перевірки містить у собі відомості про дату фактичного подання звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, Додатку 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов`язання», Додатку №1 «Відомості про наявність земельних ділянок» та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника, а саме 15.02.2024 рік (а.с.27).

Підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України.

Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу другого пункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.51 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Виходячи з викладеного суд першої інстанції вірно зазначив, що способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної виїзної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, тобто бути платником єдиного податку четвертої групи за критеріями, визначеними у підпункті 4 пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України.

Повноваження податкового органу не визнавати податкову звітність податковою декларацією передбачені пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, а саме: податкова звітність не визнається податковою декларацією у разі порушення будь-якої норми статті 48 ПК України, зокрема, це відсутність обов`язкових реквізитів: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; місцезнаходження (місце проживання) платника податків тощо.

Разом з тим, контролюючим органом не було встановлено невідповідності поданих податкових декларацій вимогам статті 48 ПК України. Крім того, відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не наділений повноваженнями не визнавати звітність у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого пп.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України (пропущення встановлених цією нормою строків), оскільки способом реалізації владних управлінських функцій за наявності встановлення обставин, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття податковим органом рішення саме про анулювання реєстрації платника єдиного податку, а таке анулювання, у свою чергу, вже реалізується шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №814/1394/15.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції вірно виходив з того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Законодавець наділив податковий орган правом приймати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку виключно за наслідками проведення документальної перевірки платника податку. Однак, відповідачем не надано жодних доказів проведення документальної перевірки позивача, а також прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку.

Отже як вірно зазначив суд першої інстанції для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, на відповідача був покладений обов`язок:

- провести документальну перевірку позивача;

- встановити наявність хоча б однієї з підстав, встановлених п.299.10 ст.299 Податкового кодексу України;

- прийняти рішення щодо анулювання реєстрації позивача.

Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 у справі №805/396/17-а, вказав на те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

При цьому, однією з підстав анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є неподання таким платником податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу, а не невчасне подання податкової звітності.

При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що наслідки неподання або несвоєчасного подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності визначені ст.120 Податкового кодексу України тягнуть за собою накладення штрафу у визначених Законом розмірах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 грудня 2021 року по справі №580/2725/19.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач безпідставно, з порушенням процедури анулювання статусу платника єдиного податку, за відсутності доказів наявності у позивача підстав, за яких він не може бути платником єдиного податку четвертої групи виключив позивача з реєстру платників єдиного податку четвертої групи, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області №2563/6/11-28-04-07 від 22.03.2024, а також зобов`язання відповідача поновити реєстрацію ФГ «Оникіївське» як платника єдиного податку четвертої групи у Реєстрі платників єдиного податку на 2024 рік та надати відповідний витяг з реєстру платників єдиного податку.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

З метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатським бюро «Костнтина Гури» договір про надання правничої допомоги № 23/05 від 23.05.2024 р.

Предметом вказаного договору є надання правової допомоги по скасуванню рішення №2563/6/11-28-04-07 від 22.03.2024 винесеного на підставі акту камеральної перевірки від 22.02.2024 р. № 1240/28-04-07/32730180.

Відповідно до п.4.1 вказаного договору Замовник сплачує Бюро винагороду в розмірі 10000 грн.

Адвокатським бюро «Костнтина Гури» було виставлено рахунок № 16 від 27.05.2024 р. на оплату послуг з правничої допомоги за договором № 23/05 від 23.05.2024 у розмірі 10000 грн.

Оплата послуг підтверджується платіжною інструкцією № 32 від 28.05.2024 року.

Частково задовольняючи вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд першої інстанції виходив виходячи з принципу розумності, обґрунтованості, дійсності та співмірності суд присудив на користь позивача понесені витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмір 7000 грн.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, ціною позову, підлягає вирішенню за правилами письмового позовного провадження, тобто є справою незначної складності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає, що співмірною сумою до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є 7000 грн., при цьому доводи апеляційної скарги з приводу завищеного розміру гонорару на правничу допомогу та часу витраченого адвокатом жодним чином не обґрунтовані, в зв`язку з чим є незрозумілим саме який їх розмір повинен бути визначений.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 17 грудня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун