Рішення

від 03.09.2024 по справі 520/12040/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 вересня 2024 р.№ 520/12040/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Зозулєвої А.В.,

за участі:

представника позивача - Третьякової Н. Ю.,

представника відповідача - Мироненка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39485251, вул. Китаєнка, буд. 1, м. Харків, 61020) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552, місто Харків, Павлівський майдан, будинок 3) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю ВК Харківської міської ради №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 року про накладення на ТОВ "Харківбудсервіс" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 грн.;

- визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 року про накладення на ТОВ "Харківбудсервіс" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75672 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.21 року по справі №520/12040/2020, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" - задоволено в повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року по справі №520/12040/2020, апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.21 по справі №520/12040/2020 - залишено без змін.

Постановою Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.02.24 року по справі №520/12040/2020, касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.21 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2021 року скасовано.

Справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №520/12040/2020 розподілено судді Полях Н.А.

Ухвалою суду прийнято до розгляду адміністративну справу та призначено проведення підготовчого засідання.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що з постанови державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) від 22.04.2020 року позивачу стало відомо, що відносно ТОВ "Харківбудсервіс" було винесено постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 грн. Вказану постанову №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 року ТОВ "Харківбудсервіс" не отримувало, підстави винесення такої постанови позивачу були невідомі. Також з постанови державного виконавця Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобоварському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) від 22.04.2020 року позивачу стало відомо, що відносно ТОВ "Харківбудсервіс" було винесено відповідачем постанову №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 року відносно ТОВ "Харківбудсервіс" щодо стягнення штрафу у розмірі 75672 грн. Вказані постанови відповідача ТОВ "Харківбудсервіс" також не отримувало, зміст вказаних постанов позивачу був невідомий. У зв`язку з чим 01.06.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про ознайомлення з матеріалами справи. Однак враховуючи пандемію короновірусу COVID-19, відповідач надав відповідь, що ознайомлення з матеріалами справи є не можливим до часу закінчення карантину. 18.08.2020 року представник позивача вимушений був звернутися з адвокатськими запитами до відповідача з проханням надати копії матеріалів справ. 25.08.2020 року представник позивача отримав акт перевірки від 05.02.2020 №46/114-А складений відповідачем за результатами проведення (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності. До вказаного часу акт перевірки від 05.02.2020 позивач не отримував. Позивач отримав оскаржувані постанови відповідача від 18.02.2020 лише 07.09.2020, після чого позивач звернувся до суду з цим позовом 09.09.2020 року, тому просив суд поновити 15-денний строк на оскарження цих постанов як пропущений з поважних причин. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що на підставі службової записки головного спеціаліста сектору інспекційної роботи Інспекції Мамаєвої О.В. та завідувача сектору інспекційної роботи Інспекції Чіріна К.О. від 03.02.2020 року, строк проведення позапланової перевірки продовжено за резолюцією начальника Інспекції на 2 робочі дні, про що видано направлення від 04.02.2020 року №114-Н. Термін перевірки визначено направленням з 04.02.2020 року по 05.02.2020 року. Інспекцією повідомлено позивача про проведення перевірки листом від 22.01.2020 року №189/0/250-20, який одержано позивачем 27.01.2020 року. Під час проведення позапланової перевірки Інспекція діяла відповідно до вимог Порядку №553 та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виходи на об`єкт перевірки (24.01.2020 року та 04.02.2020 року) здійснювались за участі уповноваженої особи суб`єкта містобудування після вручення йому копій відповідних направлень для проведення позапланової перевірки. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідачем в порушення п.10, 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проведено перевірку та складено протоколи про правопорушення за відсутності представника позивача. Відмітка посадових осіб про відмову представника позивача взяти участь в підписанні акту, складеного за результатами перевірки, була зроблена саме в приміщенні самої інспекції, а не на місці проведення перевірки. Стосовно попередження про початок позапланової перевірки, відповідач зазначив, що таке повідомлення було здійснено шляхом розміщення на сайті Харківської міської ради. Проте, матеріали справи не містять дати розміщення такого оголошення. Після отримання повідомлення про проведення перевірки позивач 31.01.2020 надав перевіряючим документи, що стосуються об`єкта будівництва, що свідчить про добросовісність поведінки позивача як суб`єкту містобудування. Як вбачається з оскаржуваної постанови, перевіряючими нібито встановлено порушення вимог законодавства вихідних даних для проектування об`єкту будівельних норм. Стандартів і правил, у тому числі не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мобільних груп населення. Разом з тим, постанова не містить чіткого опису обставин, встановлених при розгляд справи, а лише загальні фрази та формулювання. Зазначення у відзиві будь-яких додаткових обґрунтувань не свідчить про дотримання порядку складання постанови. В самій постанові не зазначено, що які саме дані відносно земельної ділянки є недостовірними, поверховості та щільності забудови, відступів будинків і споруд від червоної лінії, тощо. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

У запереченнях представник відповідача наголосив на правомірності дій суб`єкта владних повноважень. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року закрито підготовче провадження по справі.

Представник позивача в судовому засіданні наголосив на протиправності дій відповідача, підтримав аргументи викладені в позовній заяві та відповіді на відзив, просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, підтримав аргументи викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень для проведення планового (позапланового) заходу від 15.01.2020 №46-н, від 04.02.2020 №114-н з 21.01.2020 по 05.02.2020 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської проведено позапланову перевірку щодо дотримання ТОВ "Харківбудсервіс" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт № 46/114-А від 05.02.2020 р.

В акті перевірки № 46/114-А від 05.02.2020 р. зазначено, що проектною документацією передбачена забудова земельної ділянки, що не була відведена до цієї мети та на яку відсутні правовстановлюючі документи, що є порушенням п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна до АДРЕСА_1 від 03.09.2019 земельна ділянка, на якій розташоване нерухоме майно, не знаходиться у власності.

Проектування об`єкта здійснено без отримання вихідних даних, а саме: без отримання технічних умов у повному обсязі та без врахування планувальних обмежень містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, крім того завдання на проектування, склад та оформлення проектної документації не відповідають вимогам законодавства.

Так, 05.02.2020 на підставі акту перевірки Інспекцією складено: приписи №46/114-Пр -У, №46/114-З та протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В протоколі б/н від 05.02.2020 зазначено про порушення ТОВ "Харківбудсервіс" п. 11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466, ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 09.01.2020 №ХК 061200090778 на об`єкт: "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харкові" наведено недостовірні дані щодо земельної ділянки та належно затвердженої проектної документації.

В протоколі б/н від 05.02.2020 зазначено про порушення ТОВ " Харківбудсервіс" абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність"; ч. 1, ч. 10 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абз. 2 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування"; п. 4, абз. 1 пп. 4.1, абз. 1 пп. 4.2, абз. 1 п. 9, п. 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45; п. 3.17, абз. 1 п. 4.1, п. 4,3, додатків Б, Д ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзівність будівель і споруд"; ДСТУ Б. А.2.4-4:2009"Основні вимоги до проектної та робочої документації"; п. 5, п. 11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466, а саме, що проектувальником ТОВ "Харківбудсервіс" проектну документацію "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харкові» для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва, розроблено з порушеннями вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єкту містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

В протоколах також зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 12 год. 00 хв. 18.02.2020 у приміщенні Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради за адресою: 61003, м. Харків, пров. Соборний, 1, каб. 205.

Так, 18.02.2020 за результатами розгляду справи про правопорушення Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради складено:

- постанову №9/493/0/250-20-П, якою ТОВ "Харківбудсервіс" визнано винним за порушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 75 672 грн.;

- постанову №10/494/0/250-20-П, якою "Харківбудсервіс" визнано винним за порушення, передбаченого абз. 2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 75 672 грн.

В постанові №9/493/0/250-20-П зазначено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 09.01.2020 №ХК 061200090778 на об`єкт: "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харкові" наведено недостовірні дані щодо земельної ділянки та належно затвердженої проектної документації, чим порушено п. 11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466, ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В постанові №10/494/0/250-20-П зазначено, що проектувальником ТОВ "Харківбудсервіс" проектну документацію "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харков" для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва, розроблено з порушеннями вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єкту містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, чим порушив абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність"; ч. 1, ч. 10 ст. 29, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; абз. 2 ст. 5 Закону України "Про основи містобудування"; п. 4, абз. 1 пп. 4.1, абз. 1 пп. 4.2, абз. 1 п. 9, п. 20 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45; п. 3.17, абз. 1 п. 4.1, п. 4.3, додатків Б, Д ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"; ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзівність будівель і споруд"; ДСТУ Б. А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації"; п. 5, п. 11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466.

Не погоджуючись із такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач з метою захисту порушеного права звернувся до Харківського окружного адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI, "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За змістом ч.1, 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 р. № 735) (далі - Порядок).

Пунктом 9 Порядку передбачено, що про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності керівник структурного підрозділу інспекції, його заступники, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль, або головний державний інспектор складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 12 указаного Порядку у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

За результатами розгляду справи посадова особа інспекції, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: 1) постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 2) постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У постанові про накладення штрафу зазначаються, зокрема, обставини, установлені під час розгляду справи; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прийняте у справі рішення та порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою інспекції, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (п.п. 15, 22, 23 Порядку).

Отже, обов`язковими умовами для визнання акту індивідуальної дії винесеним з дотриманням вимог законодавства, є зазначення у ньому обставин, установлених під час розгляду справи, нормативно-правового акту, нормативного документу (акту), вимоги якого порушено та положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення.

Щодо постанови №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020, суд зазначає наступне.

Зі змісту спірної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення п. 11 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 р. №466, ч. 8 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), від 09.01.2020 №ХК 061200090778 на об`єкт: "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харкові" наведено недостовірні дані щодо земельної ділянки та належно затвердженої проектної документації.

Згідно з п. 8 ч. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, вказані приписи закону встановлюють відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що постанова не містить викладення обставин щодо недостовірності даних, зазначених в повідомленні та в чому саме це полягало, а також посилань на конкретні положення Закону та Порядку, які конкретизують інкриміновані позивачу порушення.

Крім того, зазначена постанова не містить в повній мірі обставини, установлені під час розгляду справи, не вказано, які саме обставини було вказано як недостовірні відносно земельної ділянки та відносно належно затвердженої проектної документації, що є порушенням п. 23 Порядку.

Відповідач зазначив, що забудова земельної ділянки комунальної власності не була відведена для цієї мети та на неї відсутні правовстановлюючі документи, оскільки в робочому проекті щодо реконструкції літ. "Б-1" наявні топкова площею 25,34 кв.м та склад площею 15,8 кв.м, які розміщено в існуючій будівлі літ. "В-1".

Відповідно до проектної документації вона розроблена на реконструкцію нежитлової будівлі літ. "Б-1", відомостей щодо реконструкції будівлі літ. "В-1" чи інших введених в експлуатацію об`єктів не містить.

Споруди топкова та склад є окремими будівлями, поряд з будівлею літ. "Б-1" по АДРЕСА_2 . Тому за наслідками вивчення вищезгаданих документів, їх зведення являється забудовою земельної ділянки, що не була відведена для цієї мети.

Також, вищезазначені факти, на думку відповідача, є порушенням п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466, яким передбачено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Однак, суд зауважує, що оскаржувана Постанова №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 не містить виклад цих обставин, та відомості про порушення п. 5 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466.

В постанові відсутній виклад обставин щодо недостовірних відомостей, які були внесені заявником у повідомлення про початок будівельних робіт, що унеможливлює перевірку зазначених тверджень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, про необґрунтованість Постанови №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020.

Щодо постанови №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020, суд зазначає наступне.

В постанові №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 зазначено, що позивача притягнуто до відповідальності з підстав того, що проектувальником ТОВ "Харківбудсервіс" проектну документацію "Реконструкція нежитлової будівлі літ. "Б-1" під будівлю побутового обслуговування з офісними приміщеннями по вул. Миколи Міхновського, 21 у м. Харкові" для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва, розроблено з порушеннями вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єкту містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі не створено безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем складено проектну документацію, у пояснювальній записці до робочого проекту №09-2019-ПЗ, в розділі "Доступність території об`єкту для маломобільних населення" зазначено, що ДБН В.2.2-40:2018 враховані.

Представник відповідача зазначив, що проектна документація не відповідає вимогам абз. 1 пп. 4.1, абз. 1 пп. 4.2, абз. 1 п. 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 ДБН В.2.2-40:2018 "Інклюзивність будівель і споруд" та ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", оскільки а саме: у пояснювальній записці до неї відсутні розділи, зокрема: доступність території об`єкту для маломобільних груп населення, розділ із забезпечення надійності та безпеки, технологічні рішення, проект організації будівництва.

Відповідно до п. 4.1 ДБН В.2.2-40:2018 "Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення" при проектуванні, будівництві нових та реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та переоснащенні житлових та громадських будівель і споруд обов`язковим є забезпечення у повному обсязі вимог доступності, зручності, інформативності і безпеки. Разом з цим, ДБН В.2.2-40:2018 передбачені вимоги до входів і шляхів руху, зовнішніх сходів, зовнішніх пандусів, пристроїв та обладнання, вертикальних та горизонтальних комунікацій, робочих місць, тактильних елементів доступності тощо.

Згідно з п. 3.15 ДСТУ Б А.2.4-4:2009 "Основні вимоги до проектної та робочої документації" пояснювальна записка - це текстова частина зброшурованого документа, що складається для кожного розділу комплексної проектної документації відповідної марки та назви згідно із складом проекту, яка дає стислу характеристику об`єкта будівництва та його склад, наводить конструктивні, технічні, технологічні та інженерні рішення об`єкта.

Суд зазначає, що доводи відповідача про недотримання позивачем вимог законодавства, лише з підстав зазначення врахування ДБН В.2.2-40:2018 не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності, оскільки відсутність розшифрованої інформації у пояснювальній записці до проекту щодо вказаної інформації не свідчить про те, що реконструкція літ. "Б-1" не забезпечить будівництво безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших мобільних груп населення.

Крім того, вказані зауваження не містить ні акт перевірки, ні протокол, ні постанова. Оскаржувана постанова не мітить чіткого опису обставин, за які позивача притягнуто до відповідальності, а лише посилання на загальні фрази та формулювання порушення "вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єкту містобудівельних норм, стандартів і правил".

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд у від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Таким чином, оскільки відповідачем в постанові №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 не дотримано вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості, суд приходить до висновку про наявність підстав для її скасування.

Щодо доводів про наявність недоліків в проектній документації, а саме відсутності вихідних даних на проектування технічних умов на водопостачання та каналізування; у розділі проектної документації "Опалення та вентиляція" відсутні штампи, на аркушах розділу "Електротехнічні рішення" штампи не заповнені у повному обсязі; розділи робочого проектутехніко-економічні показники та пожежна сигналізація та пожежогасіння розроблені на інший об`єкт; відсутні в проектній документації робочі креслення на наявні топкову та склад; робочий проект позивача розроблений на реконструкцію об`єкта, а не на будівництво; не надано документи, на підставі яких, згідно повідомлення про початок виконання будівельних робіт за № ХК 061200090778 замовником виступає ТОВ "Харківбудсервіс"; не погодження об`єкту реконструкції з керівниками експлуатантів аеродрому Основа та Сокольники, суд зазначає, що такі порушення не містяться ні в оскаржуваних постановах від 18.02.2020, ні в акті перевірки від 05.02.2020, ні в протоколах.

Суд наголошує на тому, що перевірка та розгляд справи, за наслідками яких прийняті постанови від 18.02.2020, проведені відповідачем із порушенням процедури, оскільки акт перевірки складений за відсутності позивача та розгляд справи проведено без належного його повідомлення.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

За правилами пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Проте, судом встановлено, що відповідачем акти про відсутність уповноваженої особи суб`єкта містобудування на об`єкті під час перевірок або акти про відмову суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, не складались.

Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно з пунктом 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

За наведеного врегулювання порядку оформлення перевірок слідує, що протокол та припис складаються на підставі фактичних обставин, встановлених під час проведення перевірки та відображених обставин у відповідному акті. Обставини зафіксовані контролюючим органом у акті перевірки, протоколі та приписі також є підставами для винесення постанови про накладення штрафу на відповідного суб`єкта містобудування.

Однією з гарантій дотримання чинного законодавства під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю є дотримання прав суб`єктів містобудування, закріплених у пункті 13 Порядку.

Так, відповідно до підпунктів 3-5 пункту 13 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта (п. 21 Порядку №553).

Так, нормами Порядку № 553 з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року по справі №826/7847/17 від 09.02.2021 року по справі №826/10284/16.

Судом встановлено, що зазначення відповідачем на всіх складених документах від 05.02.2020 відмітки "суб`єкт містобудування відмовився отримати 05.02.2020", не є фіксуванням в належний спосіб факту відмови від отримання документів.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені документи направлено позивачу поштою та повернуто з підстав "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, квитанцією ПАТ "Укрпошта" від 06.02.2020, повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 170-171 т. 1).

Отже, акт, складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу та постанови про накладення штрафу, що порушило права позивача, а саме право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 по справі №210/3059/17.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що перевірка щодо ТОВ "Харківбудсервіс" проведена з порушенням процедури, а тому акт, складений за її наслідками не є належними доказами виявлених порушень та не може бути підставою для складання на його підставі протоколів і постанов про накладення штрафу на позивача.

Доводи відповідача про правомірність проставлення в документах відмітки "суб`єкт містобудування відмовився отримати", оскільки позивач не прибув до їх отримання, суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Так, пунктом 3 Порядку № 244 передбачено, що у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням або через електронний кабінет.

Належним підтвердженням факту надіслання документів рекомендованим листом з повідомленням є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

Тобто, направлення документів засобами поштового зв`язку або через електронний кабінет передбачено лише у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.03.2021 по справі №520/235/20.

Разом з тим, належних доказів відмови позивача від підписання акту та протоколу відповідачем не надано. Відмітку про відмову посадової особи позивача від підписання акту та протоколу, проставлення якої передбачено пунктом 13 Порядку № 244 здійснена представником відповідача з підстав відсутності при перевірці представника позивача.

Згідно з пунктом 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи.

За приписами абзацу 2 пункту 17 Порядку 244 відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Відповідачем не надано доказів своєчасного та у належний спосіб повідомлення позивача про час і місце розгляду справи.

Наявність відомостей про дату та час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в протоколах від 05.02.2020, а саме о 12 год. 00 хв. 18.02.2020, не свідчить про належне повідомлення, оскільки останні не вручені позивачу, через що ТОВ "Харківбудсервіс" не може вважатися таким, що належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Доказів повідомлення позивача не пізніше, ніж за 3 доби про розгляд справи відносно нього в інший спосіб, ніж поштою, відповідачем також не надано.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 03.10.2018 по справі № 210/954/17, в якій Суд не встановив підстав для скасування рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю, прийнятих за наслідками проведення перевірки за обставин не отримання документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, суд відхиляє, через те, що вказана постанова ухвалена за інших фактичних обставин, ніж у даній справі.

Так, у справі №210/954/17 суб`єкт містобудування відмовився від отримання документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, тоді як в даному випадку позивач не відмовлявся від їх отримання та взагалі був відсутній при їх складанні.

Суд зазначає, щодо відсутності доказів обізнаності позивача з фактом складення протоколів, а також доказів ухилення позивача від підписання актів перевірок та протоколів, що свідчить про недотримання відповідачем процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ "Харківбудсервіс".

Під час виходів на об`єкт перевірки 24.01.2020 та 04.02.2020 посадовою особою Інспекції вручено представнику ТОВ "Харківбудсервіс" направлення інспекції від 15.01.2020 №46-н та від 04.02.2020 №114-Н, а отже під час проведення позапланової перевірки, виходи на об`єкт перевірки (24.01.2020 та 04.02.2020) здійснювались за участю уповноваженої особи суб`єкта містобудування, після вручення йому копій відповідних направлень, суд вважає безпідставним, оскільки отримання направлень жодним чином не свідчить про факт здійснення перевірки за участю представника ТОВ "Харківбудсервіс".

Щодо доводів про належне розміщення на веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку повідомлення, суд зазначає.

На наданій відповідачем роздруківки, для підтвердження розміщення на веб-сайті інформації про проведення позапланової перевірки відсутня дата її публікації, а також відсутні докази її розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю, яким не є Харківська міська рада.

Проте, такі висновки зроблені без врахування, що технічне оформлення відповідного розділу "Документи ДАБК" на веб сайті Харківської міської ради (https://city.kharkov.ua/) запрограмоване таким чином, що містить декілька перехідних вікон з посиланням на відповідну інформацію, а саме сторінка "Документи ДАБК" містить інформацію щодо дати публікації, номеру та назв документів, для ознайомлення зі змістом відповідного, необхідно натиснути на нього, що здійснить перехід до іншого вікна.

Крім того, Інспекція є самостійним виконавчим органом, який утворений Харківською міською радою, вона виконує делеговані функції органу місцевого самоврядування, в свою чергу є виконавчим органом Харківської міської ради, на який рішенням Харківської міської ради покладено виконання функцій державного архітектурно-будівельного контрою.

Разом з тим, зазначені доводи не впливають на недоведеність відповідачем правомірності прийняття постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Всупереч наведеним нормам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, правомірності прийнятих ним постанов від 18.02.2020 про притягнення ТОВ "Харківбудсервіс" до відповідальності у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, належним чином не довів.

Окрім того, суд наголошує, що зважаючи на висновки Касаційного адміністративного суду, викладені в Постанові по даній справі від 28.02.2024, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, касаційний суд при перегляді справи в п. 64-66 Постанови зробив наступні висновки : "Суди попередніх інстанцій, встановивши факт розгляду відповідачем справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності за відсутності належного повідомлення суб`єкта містобудування про розгляд цієї справи, дійшли висновку про незаконність спірної постанови, тобто, фактично, скасували оскаржувані Товариством постанови лише з підстав допущення Інспекцією під час їх прийняття процедурних порушень, однак не дослідили обставини, які передували прийняттю оспорюваного акта зокрема, не з`ясували дійсних причин, через які повідомлення про розгляд справи не були вручені Товариству, не проаналізували поведінку особи, яка притягнута до відповідальності, не надали належної оцінки викладеним у акті перевірки та постанові про накладення штрафу висновкам по суті допущених, на думку відповідача, порушень у сфері містобудівної діяльності.

Суди попередніх інстанцій також не перевірили того, як саме допущене, на думку Товариства, порушення процедури розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності вплинуло на результати такого провадження і не з`ясували, чи могли би бути іншими результати розгляду такої справи у разі, якщо б її розгляд проводився за участю позивача.

Для цього суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати, чи дійсно Товариством були допущені ті порушення, на яких наполягає відповідач, й чи перешкодило його неповідомлення про день, час та місце розгляду справи можливості реалізації наявних у нього процедурних гарантій, зокрема, на подання пояснень, заперечень та міркувань по суті справи, додаткових доказів, документів тощо, чи могли б вони спростувати результати перевірки, висновки та обставини, зафіксовані у акті, оформленому за її результатами, а також у спірній постанові Інспекції".

Судом встановлено, що відповідачем в порушення п.10, 13 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, проведено перевірку та складено протоколи про правопорушення за відсутності представника позивача.

Відмітка посадових осіб про відмову представника позивача взяти участь в підписанні акту, складеного за результатами перевірки, була зроблена саме в приміщенні самої інспекції, а не на місці проведення перевірки.

Таким чином, не виконаний обов`язок органом перевірки щодо належного повідомлення позивача про день та час складання акту.

Відповідачем не надано до суду доказів про те, яким чином позивач міг та, власне, мав знати, що останній день перевірки перевіряючі не вийдуть за місцем проведення перевірки, а закінчать її проведення за місцем розташування інспекції.

Окрім того, позивача не повідомлено щодо необхідності з`явитись не за місцем проведення перевірки, а за адресою робочого місця перевіряючого.

Суд наголошує, що не можна вважати недобросовісною поведінку позивача, який не був обізнаний посадовими особами, які проводили перевірку, про проведення перевірки (її закінчення) поза межами розташування об`єкту будівництва. Направлення про проведення перевірки такої інформації не містить. Таким чином, зазначення в документах за результатами перевірки про "відмову суб`єкта містобудування взяти участь у їх підписанні" є некоректним та таким, що не підтверджується матеріалами справи.

Опис-вкладення до цінного листа від 06.02.2020, в порушення вимог чинного законодавства не містить номеру поштового відправлення, відтак не підтверджує надсилання відповідачем на адресу позивача саме тих документів, які зазначені в описі.

Стосовно попередження про початок позапланової перевірки відповідач зазначив, що таке повідомлення було здійснено шляхом розміщення на сайті Харківської міської ради.

Проте, матеріали справи не містять дати розміщення такого оголошення. Після отримання повідомлення про проведення перевірки позивач 31.01.2020 надав перевіряючим документи, що стосуються об`єкта будівництва, що свідчить про добросовісність поведінки позивача як суб`єкту містобудування.

Відповідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, ст. 2 КАС України та ч. 4 ст. 242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи отримали достатню оцінку.

З огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року в справі №755/10947/17 відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 39485251, вул. Китаєнка, буд. 1, м. Харків, 61020) до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552, місто Харків, Павлівський майдан, будинок 3) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №10/494/0/250-20-П від 18.02.2020 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 189180 грн. (сто вісімдесят дев`ять тисяч сто вісімдесят гривень).

Визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю виконавчого комітету Харківської міської ради №9/493/0/250-20-П від 18.02.2020 року про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 75672 грн. (сімдесят п`ять тисяч шістсот сімдесят дві гривні).

Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 44493552, місто Харків, Павлівський майдан, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВБУДСЕРВІС" (вул. Китаєнка, буд. 1, м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ 39485251) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3972,79 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят дві гривні 79 копійок)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 05 вересня 2024 року.

Суддя Н.А. Полях