Постанова

від 27.08.2024 по справі 400/496/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/496/24

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (правонаступник Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП», далі позивач, ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач, ГУДПС у Миколаївській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.10.2023 року №№ 881214290704, 881714290704.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що податкові повідомлення-рішення від 03.10.2023 року №№ 881214290704, 881714290704 винесені на підставі акту від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, а також відповіді на заперечення від 28.09.2023 року № 21905/6/14-29-07-04-02, якими висновки акту перевірки викладені у новій редакції. Позивач вважає, що висновки податкового органу щодо порушення податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях. Позивач вказує, що показники податкової звітності у спірнй частині ним сформовані по операціям з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл» на підставі податкових накладних, належним чином складених і зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних платником ПДВ - продавцями товарів. Позивач також зазначає, що ним надавались до перевірки всі первинні документи, які дозволяють встановити господарські операції та відображають реальний рух активів, а додаткові документи, які, на думку відповідача, обов`язково повинні бути надані для підтвердження реальності господарських операцій (сертифікати якості, паспорти тощо) не підпадають під ознаки первинних документів і не носять обов`язкового характеру.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.10.2023 року № 881214290704. Визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.10.2023 року № 881714290704.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що ГУДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 року вх. № 9179314153, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.07.2023 року вх. № 9186031519, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої встановленні порушення позивачем по операціям з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл» вимог: п. 200.1, абз. б), п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 25284 гривень; п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року на 202622 гривень; п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 254939 гривень. Відповідач посилається на відсутність реальної поставки запчастин позивачу від ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп» з огляду на податкову інформацію щодо контрагентів позивача. Щодо операцій позивача з ТОВ «Юкойл», відповідач вказує на відсутність проведення оплати товару, що стало підставою для висновку про безпідставність формування позивачем податкової звітності по цим операціям за спірний період. Крім того, відповідач зазначає, що підставою для виставлення оскаржуваних ППР стали висновки акту попередньої перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409 щодо операцій позивача з ТОВ «Промтехінвест Груп».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ГУДПС у Миколаївській області від 14.08.2023 року № 903-п, направлень від 16.08.2023 року №№ 1413/14-29-07-10, 1414/14-29-07-10 та відповідно до пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, з урахуванням пп. 69.2-1 п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 року вх. № 9179314153, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.07.2023 року вх. № 9186031519, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409.

Висновки акту перевірки від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 були переглянуті ГУДПС у Миколаївській області за результатами розгляду заперечень позивача на цей акт перевірки, про що відповідачем складено відповідь на заперечення від 28.09.2023 року № 21905/6/14-29-07-04-02, в якій визначено, що податковим органом вносяться зміни до розділу 4 «Висновок» акту перевірки від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 із викладенням його в наступній редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

1. п. 200.1, абз. б), п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 25284 гривень.

2. п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року на 202622 гривень.

3. п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 254939 гривень.

03.10.2023 року ГУДПС у Миколаївській області відносно ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 881214290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку, за червень 2023 року у розмірі 202622 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 101311 грн.

У вказаному ППР визначено, що позивачем включено до складу бюджетного відшкодування суму ПДВ, яка непідтверджена реальним здійсненням господарських операцій та первинними документами з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп».

2) № 881714290704, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2023 року на суму 25284 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічні вимоги містяться в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення № 88, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог абз. 1-3 п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно абз 1-3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до вимог абз. 1 п. 201.1, абз 1-2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктами 200.1, 200.2, 200.4, 200.7, 200.8 статті 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

За правилами п.п. 200.10, 200.11 ст. 200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до вимог пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно обставин даної справи, ГУДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 року вх. № 9179314153, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 27.07.2023 року вх. № 9186031519, від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409.

Висновки акту перевірки від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 були переглянуті ГУДПС у Миколаївській області за результатами розгляду заперечень позивача на цей акт перевірки, про що відповідачем складено відповідь на заперечення від 28.09.2023 року № 21905/6/14-29-07-04-02, в якій визначено, що податковим органом вносяться зміни до розділу 4 «Висновок» акту перевірки від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 із викладенням його в наступній редакції:

«Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року у декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків:

1. п. 200.1, абз. б), п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку на суму 25284 гривень.

2. п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. б) п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, оскільки завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2023 року на 202622 гривень.

3. п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 254939 гривень.

Таким чином, фактично висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, містяться у відповіді щодо розгляду заперечень позивача на акт перевірки.

Досліджуючи відповідь ГУДПС у Миколаївській області на заперечення позивача, якою викладено у новій редакції висновки акту перевірки, колегією суддів встановлено, що відповідач посилається на те, що завищення задекларованої суми бюджетного відшкодування та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, були встановлені лише по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», а не по іншим контрагентам, перелік який наведений в акті перевірки.

З огляду на викладене, відповідач виклав висновки акту перевірки у новій редакції.

При цьому, у відповіді на заперечення відповідач вказав, що позивачем до перевірки та до заперечень не було надано в повному обсязі товарно-транспортних накладних по вищезазначеним контрагентам або інші документи, які б свідчили про переміщення ТМЦ від контрагентів-постачальників, а також не було надано сертифікатів якості/відповідності, походження ТМЦ, паспортів виробників продукції та їх копій, вказаних у договорах, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Відповідач зазначив, що ненадання паспортів відповідності, паспортів заводу виробника свідчить про не підтвердження реального походження товарів.

Крім того, відповідач послався на те, що підлягають врахуванню висновки акту попередньої перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/ НОМЕР_1 .

Тобто, за змістом відповіді ГУДПС у Миколаївській області на заперечення позивача, якою викладено у новій редакції висновки акту перевірки, підставою для виставлення оскаржуваних ППР стали господарські операції позивача лише по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп».

Так, 03.10.2023 року ГУДПС у Миколаївській області відносно ДП (ТОВ) «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» прийняті податкові повідомлення-рішення:

1) № 881214290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку, за червень 2023 року у розмірі 202622 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 101311 грн.;

2) № 881714290704, згідно якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2023 року на суму 25284 грн.

В податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2023 року № 881214290704 також визначено, що позивачем включено до складу бюджетного відшкодування суму ПДВ, яка непідтверджена реальним здійсненням господарських операцій та первинними документами з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп».

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем до суду надані розрахунки оскаржуваних ППР, в яких визначено:

- зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника податку, за червень 2023 року у розмірі 202622 грн. здійснено по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп»;

- відмовлено в бюджетному відшкодуванні за період червень 2023 року на суму 25284 грн. по ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл».

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача підтвердив, що оскаржувані ППР винесені по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл».

Водночас, колегія суддів зазначає, що розділ 4 «Висновок» акту перевірки від 30.08.2023 року № 7710/14-29-07-04/09794409 викладено у новій редакції у відповіді на заперечення у повному обсязі, включаючи висновки щодо відсутності права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2023 року на суму 25284 гривень.

Проте, у відповіді ГУДПС у Миколаївській області на заперечення позивача, якою викладено у новій редакції висновки акту перевірки, відсутні посилання на встановлення порушень щодо операцій позивача з ТОВ «Юкойл», а вказано про те, що в ході перевірки встановлені порушення лише по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп».

Оскільки відповідачем викладено у новій редакції у повному обсязі висновки акту перевірки та вказано про те, що в ході перевірки встановлені порушення лише по ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача не було підстав для включення у суми ППР сум ПДВ по операціям з іншим контрагентом позивача, а саме ТОВ «Юкойл».

Суд першої інстанції не звернув увагу на розрахунки оскаржуваних ППР та операції позивача з ТОВ «Юкойл» не дослідив.

В свою чергу, досліджуючи операції позивача з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл», які стали підставою для виставлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів виходить з наступного.

На підтвердження фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл» та відповідно правомірності формування податкового кредиту/від`ємного значення/бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2023 року позивачем, як до перевірки, так і до суду, надані:

1) щодо ТОВ «СНГ-Комплект»:

- договір № 55А-23 від 23.05.2023 року про поставку турбогенератора (блоку живлення) «Церій» та специфікацію до цього договору, у якій визначено найменування поставляємого товару, одиниці його виміру, ціну;

- факт отримання вказаного товару позивачем від наведеного контрагента підтверджено видатковою, прибутковою накладними та експрес накладною «Нова пошта», довіреностями на отримання товару на пошті;

- на підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні інструкції;

- податкову накладну, на підставі якої сформований податковий кредит за перевіряємий період;

- оприбуткування придбаного товару та подальше використання його у власній господарській діяльності позивачем підтверджено наданими накладною на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітними відомостями;

2) щодо ТОВ «Пріма Ріа»:

- видаткову та прибуткові накладні на поставку вказаному контрагенту константи, стрічки, експрес накладну «Нова пошта», довіреності на отримання товару на пошті;

- на підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано платіжну інструкцію;

- податкову накладну, на підставі якої сформований податковий кредит за перевіряємий період;

- оприбуткування придбаного товару та подальше використання його у власній господарській діяльності позивачем підтверджено наданими накладною на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітними відомостями;

3) щодо ТОВ «Юкойл»:

- договір № 54А-23 від 18.05.2023 року на поставку палива та специфікацію до цього договору, у якій визначено найменування поставляємого товару, одиниці його виміру, ціну;

- факт отримання вказаного товару позивачем від наведеного контрагента підтверджено видатковою, прибутковою та товарно-транспортними накладними;

- на підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано платіжну інструкцію;

- податкову накладну, на підставі якої сформований податковий кредит за перевіряємий період;

- оприбуткування придбаного товару та подальше використання його у власній господарській діяльності позивачем підтверджено наданими накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітними відомостями;

4) щодо ТОВ «Промтехінвест Груп»:

- договори № 9А-23 від 01.02.2023 року та № 44А-23 від 05.05.2023 року на поставку авіаційних комплектуючих (ел. носок стабілізатор, регулятор тиску, насос бензиновий ручний, КТ159.030, регулятор тиску повітря), підшипників, специфікації до цих договорів, у яких визначено найменування поставляємого товару, одиниці його виміру, ціну;

- факт отримання вказаного товару позивачем від наведеного контрагента підтверджено видатковими, прибутковими накладними та експрес накладними «Нова пошта», довіреностями на отримання товару на пошті;

- на підтвердження оплати придбаного товару позивачем надані платіжні інструкції;

- податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за перевіряємий період;

- оприбуткування придбаного товару та подальше використання його у власній господарській діяльності позивачем підтверджено наданими накладними на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, лімітними відомостями.

Таким чином, операції між позивачем та його контрагентами повністю узгодженні, є логічними та відповідають тому виду діяльності, яким займається позивач.

Що стосується посилань відповідача у відповіді на заперечення, якою викладено висновки акту у новій редакції, на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних по вищезазначеним контрагентам або інші документи, які б свідчили про переміщення ТМЦ від контрагентів-постачальників, колегія суддів зазначає, що такі посилання відповідача є необґрунтованими, оскільки до перевірки та до суду позивачем були надані експрес накладні «Нова пошта» щодо транспортування товару, довіреності на отримання товару на пошті, товарно-транспортну накладну на перевезення палива, тобто, позивачем підтверджено належними доказами перевезення та отримання спірного товару, що повністю спростовує наведені доводи відповідача.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача у відповіді на заперечення, якою викладено висновки акту у новій редакції, на ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості/відповідності, походження ТМЦ, паспортів виробників продукції, оскільки відсутність вказаних документів само по собі не є підставою для позбавлення права позивача на формування податкового кредиту/від`ємного значення/бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Колегія суддів наголошує, що не може бути беззаперечним доказом безтоварності господарських операцій відсутність документів на підтвердження якості придбаних товариством товарів, оскільки з інших первинних документів вбачається фактичне здійснення господарських операцій між господарюючими суб`єктами.

Інших доводів, які б стали підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства по операціям з ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп», ТОВ «Юкойл» у відповіді на заперечення, якою викладено висновки акту перевірки у новій редакції, відповідачем не наведено.

Як вже зазначалось колегією суддів, у відповіді на заперечення, якою викладено висновки акту перевірки у новій редакції, відсутні посилання на операції позивача з ТОВ «Юкойл», хоча суми по цим операціям також стали підставою для прийняття оскаржуваних ППР.

Водночас, у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі відповідач посилається на висновки самого акту перевірки, які в подальшому були викладені відповідачем у новій редакції, та вказує на відсутність реальної поставки запчастин позивачу від ТОВ «СНГ-Комплект», ТОВ «Пріма Ріа», ТОВ «Промтехінвест Груп» з огляду на податкову інформацію щодо контрагентів позивача.

Однак, колегія суддів вважає недостатніми для висновків акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства посилання в ньому на податкову інформацію щодо контрагентів позивача.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 11 ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

За таких обставин, при проведенні документальної перевірки позивача та посилаючись на порушення позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту і від`ємного значення по господарських операціях відповідач зобов`язаний був визначити в акті перевірки, в чому полягає невідповідність договорів позивача з його контрагентами, їх виконання, з посиланням на первинні документи.

В свою чергу, за відсутності такого визначення, висновок відповідача про порушення позивачем податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та від`ємного значення по господарських операціях з вказаними контрагентами є необґрунтованим і не може бути підставою для прийняття рішень про донарахування податкових зобов`язань.

На думку колегії суддів, такого роду обґрунтування, взагалі не припустимі в офіційних документах суб`єктів владних повноважень, на підставі яких приймаються акти індивідуальної дії, на зразок оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України чітко визначено, що органи державної влади та їх посадові особи можуть діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тобто, роблячи висновок про допущення будь-яким суб`єктом правовідносин порушення діючого законодавства, орган державної влади зобов`язаний чітко встановити склад такого порушення, зазначивши, в якій саме події воно полягає та якими саме фактичними даними (доказами) це підтверджується, та жодним чином не викладати припущення щодо порушення законодавства за відсутності належних доказів на підтвердження їх вчинення. По-друге, суб`єкт владних повноважень повинен бути здатним підтвердити правомірність зроблених ним висновків у законодавчо визначеному порядку.

Більш того, колегія суддів наголошує, що відповідачем не здійснювалась перевірка діяльності контрагентів позивача.

Так само відповідачем не проводились зустрічні звірки контрагентів позивача та інших підприємств, що мали взаємовідносини з контрагентами позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок відповідача, за відсутності дослідження діяльності контрагентів позивача, про не підтвердження взаємовідносин позивача та вказаних контрагентів є безпідставним та необґрунтованим.

Фактично доводи відповідача ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними доказами з боку відповідача під час судового розгляду справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов`язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов`язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбанні товару (послуги) не безпосередньо до бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товарів (послуг), який у складі вартості проданого товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов`язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника. Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальником сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту зазначеного податку товариству, яке віднесло до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену в ціні товару.

Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Можливі ж порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача при здійсненні господарських операцій в ланцюзі постачання з третіми особами для зниження об`єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення цими суб`єктами господарювання господарських операцій для позивача та відсутність у позивача, як покупця товару, права на податковий кредит, а тому, не можуть бути підставою для позбавлення позивача права формувати такий податковий кредит по господарських операціях з цими контрагентами.

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Відповідачем не заперечується, що позивач та його контрагенти на момент укладання та виконання спірних операцій були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку в ДПІ, мали свідоцтва платника податку на додану вартість.

Що стосується операцій позивача з ТОВ «Юкойл», колегія суддів зазначає, що у відповіді на заперечення, якою викладено висновки акту перевірки у новій редакції, відсутні посилання на операції позивача з ТОВ «Юкойл», в акті перевірки відповідач не наводить будь-якої податкової інформації щодо цього контрагента, однак, вказує на відсутність проведення оплати товару, що стало підставою для висновку про безпідставність формування позивачем податкової звітності по цим операціям за спірний період.

Проте, колегія суддів вважає, що позивач вірно послався на те, що такі висновки відповідача суперечать встановленим обставинам самим відповідачем та матеріалам справи, згідно яких, позивачем до перевірки надавалась платіжна інструкція щодо оплати палива, поставленого ТОВ «Юкойл».

Таким чином, оскільки під час розгляду справи, встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв`язок між фактом придбання позивачем товарів, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку, колегія суддів приходить до висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем товару від своїх контрагентів за перевіряємий період, а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

В свою чергу, в акті перевірки висновки відповідача щодо відсутності фактичності поставки товару від контрагентів позивача за перевіряємий період, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку колегії суддів, ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними документами та доказами з боку відповідача. Більш того, припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов`язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, відповідач зазначає, що підставою для виставлення оскаржуваних ППР стали висновки акту попередньої перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/ НОМЕР_1 щодо операцій позивача з ТОВ «Промтехінвест Груп».

Разом з цим, колегія суддів вказує, що на підставі акту перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409 податковим органом винесені ППР від 11.09.2023 року №№ 762914290704, 762814290704, 762714290704, які оскаржені позивачем в судовому порядку (справа № 400/14775/23).

Колегією суддів встановлено, що рішення суду за результатами розгляду справи № 400/14775/23 не набрало законної сили.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Тобто, податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409, оскаржуються в судовому порядку, є неузгодженими, а тому, у відповідача не було підстав для виставлення позивачу оскаржуваних у даній справі ППР на підставі, зокрема, висновків акту перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи надану позивачем первинно-бухгалтерську документацію щодо операцій з його контрагентами, з огляду на те, що усі доводи відповідача, що наведені ним в акті оскаржуваної перевірки, відповіді на заперечення та поданій апеляційній скарзі, в обґрунтування правомірності винесення податкових повідомлень-рішень та відповідно в обґрунтування висновків про безпідставність формування позивачем податкової звітності з ПДВ за перевіряємий період спростовані матеріалами справи, а також, оскільки податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки від 09.08.2023 року № 6820/14-29-07-04/09794409, який, в тому числі, використаний для прийняття оскаржуваних у даній справі ППР, оскаржуються в судовому порядку, є неузгодженими, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову та скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Разом з цим, вірно вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив господарські операції позивача, на підставі яких сформовано спірні ППР.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає зміні із доповненням його мотивувальної частини обставинами встановленими судом апеляційної інстанції та висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки таких обставин, аргументів сторін

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року змінити.

Доповнити мотивувальну частину рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року обставинами встановленими судом апеляційної інстанції, посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, та висновками суду апеляційної інстанції щодо оцінки таких обставин, які викладені у постанові суду апеляційної інстанції.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05.09.2024 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова