Постанова

від 04.09.2024 по справі 300/2035/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/2035/24 пров. № А/857/16855/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Глушко І.В.,

суддя Запотічний І.І.

секретар судового засідання Слободян І.М.

за участю:

представник позивача Бакан В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №300/2035/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування наказів та зобов`язання до вчинення дій (головуючий суддя Микитин. Н.М., м. Івано-Франківськ, письмове провадження), -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області згідно якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 05.12.2022 за № 350, яким скасовано висновок службового розслідування та призначено повторне службове розслідування;

- визнати протиправним та скасувати акт повторного розслідування нещасного випадку, який стався 27.01.2021 з капітаном поліції ОСОБА_1 , що затверджений Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області за № 39 від 09.01.2023;

- визнати протиправною відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків;

- зобов`язати прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку з установленням III групи інвалідності, що настала внаслідок травми, яка пов`язана з виконанням службових обов`язків, відповідно до вимог статті 97 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Висновки суду першої інстанції зводяться до того, що позивач пропустив строк на звернення до суду, а його доводи не підтверджують поважність причин пропуску такого строку.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм процесуального права просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без розгляду, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 , зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про дату, з якої розпочався перебіг строку на звернення до суду з адміністративним позовом.

Відзив на апеляційну скаргу Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області не подало.

Позивач у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримує з мотивів викладених у ній.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з огляду на наступне.

За змістом позовної заяви апеляційний суд встановив, що предметом позову у цій адміністративній справі є наказ відповідача від 05.12.2022 за № 350, яким скасовано висновок службового розслідування та призначено повторне службове розслідування; акт повторного розслідування нещасного випадку, який стався 27.01.2021 з капітаном поліції ОСОБА_1 , що затверджений Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області за № 39 від 09.01.2023; відмова відповідача у призначенні одноразової грошової допомоги оформлена листом від 20.02.2024 № Б-9/108/05/29-2024.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_1 , обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, покликався на те, що про ознайомився із оскарженим наказом 06.03.2024, після отримання його примірника, що свідчить про дотримання ним строку звернення до суду.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк на подання позову з наступних причин.

Так, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наданих представником відповідача листів Калуського РВП ГУНП від 05.12.2022 №18942/59/108/01-2022, від 06.12.2022 №18962/59/108/01-2022, які отримані позивачем, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, повідомлено останнього, що на підставі наказу від 05.12.2022 за № 350 ініційовано призначення та проведення повторного службового розслідування та призначено повторне службове розслідування та запропоновано надати додаткові пояснення. Позивач підтвердив отримання вказаних листів.

Щодо доводів позивача про не зазначення у таких листах про те, що наказом від 05.12.2022 № 350 скасовано попередній акт службового розслідування, то суд першої інстанції зазначив, що позивачу мало б бути відомо про правові наслідки рішення відповідача.

У підсумку суд першої інстанції констатував, що позивачу про порушення свої прав було відомо ще в кінці грудня 2022 року з листів від 05.12.2022 №18942/59/108/01-2022, від 06.12.2022 №18962/59/108/01-2022, однак з даним адміністративним позовом він звернувся до адміністративного суду 20.03.2024, що підтверджується датою, зазначеною реєстраційним штампом на поштовому конверті.

Апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після відкриття провадження у адміністративній справі вправі встановлювати (перевіряти) відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Суд звертає увагу, що згідно статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В зв`язку із наведеним, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту резолютивної частини спірного наказу відповідача №350 судом з`ясовано, що відповідач вирішив:

- скасувати висновок службового розслідування, проведеного за фактом нещасного випадку, який мав місце 27.01.2021 з начальником СРПП відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП капітаном поліції Баканом В.В., затвердженого 15.11.2021 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- призначити за фактом отримання 27.01.201 тілесних ушкоджень (травми) ОСОБА_1 повторне службове розслідування у формі письмового провадження;

- для проведення службового розслідування створити комісію з числа працівників Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області та ГУНП в Івано-Франківській області.

Згідно змісту листів Калуського РВП ГУНП від 05.12.2022 №18942/59/108/01-2022, від 06.12.2022 №18962/59/108/01-2022, адресованих ОСОБА_1 , відповідач інформує його про надходження із відділу Головної інспекції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Доповідної записки за результатами перевірки матеріалів висновку службового розслідування, проведеного в Калуському РВП ГУНП в Івано-Франківській області за фактом нещасного випадку, який мав місце 27.01.2021 з начальником СРПП відділення №1 (м.Долина) Калуського РВП ГУНП капітаном поліції Баканом В.В., у якій пропонується скасувати висновок службового розслідування та акту розслідування нещасного випадку №7 у зв`язку з невідповідністю даних документів вимогам нормативно-правових актів для подальшого проведення службового розслідування (встановлення всіх обставин і фактів) можливого тримання 27.01.2021 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень. Зазначено, що на підставі наказу відповідача №350 від 05.12.2022 ініційовано призначення та проведення повторного службового розслідування та запропоновано ОСОБА_1 прибути у визначені дати для надання додаткових пояснень по факту подій. До листів додано копії касових квитанцій та повідомлення про вручення поштових відправлень. Опису вкладень до кореспонденції не долучено.

З урахуванням змісту згаданих листів апеляційний суд приходить до висновку про те, що такі не відображають у повній мірі зміст спірного наказу, а відтак не сприяють розумінню усіх правових наслідків спірного наказу, адже у цих листах відсутня інформація щодо скасування висновку службового розслідування, проведеного за фактом нещасного випадку, який мав місце 27.01.2021 з начальником СРПП відділення поліції №1 (м.Долина) Калуського РВП капітаном поліції Баканом В.В., затвердженого 15.11.2021 т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином дата отримання таких листів не може слугувати датою з якої розпочинається перебіг строку на звернення до суду з позовом.

Натомість, покликання позивача на лист відповідача від 20.02.2024 № Б-9/108/05/29-2024, як на момент з якого позивачу стало відомо про порушення його права, в силу наявних матеріалів справи не викликає сумніву, а тому, на думку апеляційного суду, позивач дізнався про своє порушене право саме 20.02.2024, та не пропустив строк для звернення до суду з позовом.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.

Таким чином вимога ОСОБА_1 про розгляд апеляційним судом справи по суті не підлягає задоволенню так як є передасною.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.

Керуючись 243, 250, 308, 310, 315, 317, 320, 321,322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду №300/2035/24 скасувати, справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 05.09.24