Постанова

від 05.09.2024 по справі 380/29645/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29645/23 пров. № А/857/19835/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Качмара В.Я., Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року, головуючий суддя Гавдик З.В., ухвалене у м. Львові, повний текст якого складено 22.07.2024 року, у справі за адміністративним позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Громадська організація «Кращий Сихів», про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВС ТА Н О В И В :

Позивач Інспекція ДАБК звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ГО «Кращий Сихів», в якому просила скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ083141540603 від 03.06.2014 року на об`єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 » та припинити право на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 ».

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що саме на особу відповідальну за здійснення авторського нагляду покладено обов`язок здійснення контролю за якістю виконаних будівельних робіт та відповідністю таких проектній документації на будівництво такого об`єкта, а відсутність проведення авторського нагляду зумовлює відсутність впевненості в безпечності даного об`єкта будівництва.

Замовник будівництва зобов`язаний був залучити підрядника який має відповідну ліцензію на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, однак замовник виконував роботи самостійно.

Недотримання вказаної норми, разом з відсутністю авторського нагляду на об`єкті будівництва та необгородженим будівельним майданчиком становлять небезпеку для людей, які проходять повз даний об`єкт будівництва.

Відтак, є усі підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ083141540603 від 03.06.2014 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Інспекція ДАБК оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції.

В судовому засіданні представники позивача та третьої особи підтримали подану апеляційну скаргу, вважають оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримали доводи, зазначені у апеляційній скарзі.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 11.12.2023 складено акт проведеної перевірки, якою встановлено наступні порушення:

- п. 6.2.1 ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення»; пп. 2.2.1-2.2.18 п. 2.2 ДСТУ Б В.2.8-43:2011 «Огородження інвентарні будівельних майданчиків та ділянок виконання будівельно-монтажних робіт. Технічні умови», оскільки замовником будівництва виконуються будівельні роботи з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил, зокрема не проведено огородження будівельного майданчика об`єкта будівництва;

- п. 12 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт»; частина шоста статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки замовником будівництва не забезпечено встановлення інформаційного стенда на будівельному майданчику;

- частини 1 та 3 статті 11 Закону України «Про архітектурну діяльність»; п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 року №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об`єкта архітектури», оскільки замовником будівництва не забезпечено належного здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва під час виконання будівельно-монтажних робіт, зокрема особою відповідальною за здійснення авторського нагляду на об`єкті будівництва ОСОБА_2 листом №05/12 від 05 грудня 2023 року, який зареєстровано в СЕД Львівської міської ради за №З-Ш-61182-С-0006 від 07.12.2023 року, повідомлено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю про те, що «...авторський нагляд за об`єктом «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 » не здійснюється з 2014 року і жодного разу вказаний об`єкт мною не відвідувався. Замовником будівництва даного об`єкту не було повідомлено про початок будівельних робіт, починаючи з 2014 року».

11.12.2023 року позивачем враховуючи виявлені порушення видані відповідачу обов`язкові до виконання приписи за №№1, 2, 3 в яких крім іншого зазначено про обов`язок повідомити про виконання припису до 27.12.2023 року та припис № 4, в якому також зазначено про обов`язок повідомити про виконання припису до 12.01.2024 року.

18.12.2023 року позивач по даній справі звернувся до суду із відповідним позовом.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, щоправо органу державного архітектурно-будівельного контролю на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт виникає лише (щодо предмету спору) у випадку невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частинами першою, третьою статті 6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п.1.3 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого рішенням Львівської міської ради №774 від 10.09.2021 року (далі Положення №774), інспекція у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, цим Положенням, наказам Міністерства розвитку громад та територій України, іншими нормами законодавства України.

Відповідно до пп.5.1.8 п.5.1 Положення №774, для реалізації завдань та виконання повноважень, передбачених цим Положенням, іншими нормативними актами, Інспекція має право звертатись до суду з позовними заявами у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі про визнання незаконними актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, а також повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, в редакції, що діяла станом на 03.06.2014 року (день реєстрації Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 03.06.2014 року декларації на початок будівельних робіт №ЛВ083141540603), замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорту, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до ІV і V категорії складності.

Згідно із ч. 1 ст. 36 та ч. 1 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, що діяла станом на 03.06.2014 року, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до І-ІІІ категорії складності, підключення об`єкту до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. А право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до ІV і V категорії складності, підключення об`єкту до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі, якщо роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності №1817-VIII від 17.01.2017 року (далі Закон №1817-VIII) до Закону України Про регулювання містобудівної діяльності були внесені зміни, відповідно до яких частина 1 ст.34 Закону викладена в наступній редакції: Замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Частина 1 ст. 36 цього Закону викладена в наступній редакції: Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

У разі якщо у складі об`єкта будівництва є майбутні об`єкти нерухомості, у повідомленні про початок виконання будівельних робіт зазначається реєстраційний номер проектної документації на будівництво в Реєстрі будівельної діяльності, крім об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Також ч. 1 ст. 37 цього Закону викладена в наступній редакції: Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п.2, п.4 та 5 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності №1817-VIII від 17.01.2017 року, зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт є чинними до завершення будівництва об`єктів, крім випадків їх скасування відповідно до пункту 3 цього розділу.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону №3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Аналіз змісту вказаної норми свідчить, що така передбачає випадки, за яких орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду з позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Підстави та порядок скасування декларації про початок будівельних робіт, яка зареєстрована в установленому законом порядку до вступу в дію Закону №1817-VIII врегульовані спеціальною нормою права, а саме п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1817-VIII, відповідно до якого зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; 2) наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта та вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта; 6) виконання будівельних робіт, не передбачених згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт.

Так, законодавством визначено перелік підстав скасування декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, проте таке скасування повинно проводитись в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абз. 10 п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 747), (в редакції на час спірних правовідносин), право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю: у разі подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт; у разі отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів враховує, що норми ч. 2 ст. 2 ст. 39-1 Закону №3038-VI є спеціальними у спірних правовідносинах.

Так, п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1817-VIII встановлено, що право на початок будівельних робіт може бути скасоване судом у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

При цьому, колегія суддів враховує, що не кожне порушення вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень є наслідком звернення до суду із позовом про скасування права на початок будівельних робіт.

Статтею 41 Закону №3038-VI передбачено, що у разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об`єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт..

Таким чином, звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є наслідком систематичного (два і більше разів підряд) невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки.

Як вірно встановлено судом попередньої інстанції, 11.12.2023 року позивачем враховуючи виявлені порушення видані відповідачу обов`язкові до виконання приписи за №№1, 2, 3 в яких крім іншого зазначено про обов`язок повідомити про виконання припису до 27.12.2023 року, припис №4, в якому також зазначено про обов`язок повідомити про виконання припису до 12.01.2024 року, та ще до завершення вказаних термінів, 18.12.2023 року позивач по даній справі звернувся до суду із відповідним позовом.

Крім цього відповідачем згадані приписи № 1, №2, №3 та № 4 від 11.12.2023 року оскаржені в судовому порядку.

Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що звертаючись до суду із даним позовом позивачем не наведено обґрунтованих підстав, передбачених п.3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №1817-VIII, ч.2 ст.39-1, ст. 41 Закону №3038-VI, також позивачем не доведено, що виявлені в ході проведення перевірки порушення є безумовною підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволення не підлягають.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованогост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі №380/29645/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар М. А. Пліш Повний текст постанови складено 05.09.2024 року.