Ухвала

від 24.09.2024 по справі 380/29645/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 вересня 2024 року

м. Київ

справа №380/29645/23

адміністративне провадження №К/990/36181/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/29645/23 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація «Кращий Сихів» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація «Кращий Сихів», в якому просила:

- скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЛВ083141540603 від 03.06.2014 на об`єкт будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 » та припинити право на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва «Будівництво торгового комплексу зі знесенням будівлі кафе на АДРЕСА_1 ».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

24.09.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024, та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю.

Перевіривши касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2 684, 00 гривні.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З касаційної скарги вбачається, що позивач є суб`єктом владних повноважень, звернувся до суду у 2023 році та заявив одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою складає 4 294, 40 грн. ((2684,00*1=2684,00)*200%*0,8).

За таких обставин, оскільки заявником касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору, то касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліку шляхом направлення до суду документа про сплату судового збору в сумі 4 294, 40 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Стосовно викладеного скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано посиланням на те, що в бюджеті Інспекції відсутні кошти, які можуть бути використанні на сплату судового збору за подання касаційної скарги, зазначені кошти необхідно замовляти через органи Державного казначейства України та у зв`язку із зазначеним затримується у часі оплата суми передбаченого судового збору.

Перевіривши вказані доводи та підстави щодо звільнення від сплати судового збору скаржника за подання касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини скаржником належним чином документально не підтверджені, а тому відсутні підстави щодо його задоволення.

Також зазначає, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд наголошує, що частина 1 статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Як видно з матеріалів справи скаржник предметом позову є скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та припинення права на виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Водночас, до матеріалів апеляційної скарги скаржником не надано будь-яких доказів щодо неможливості вчасної сплати судового збору, відтак суд позбавлений можливості оцінити матеріальне становище позивача для умов задоволення про відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2024 у справі №380/29645/23 за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю до ОСОБА_1 , за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Громадська організація «Кращий Сихів» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Надіслати копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується.

Судді С.Г. Стеценко

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко