Постанова

від 05.09.2024 по справі 359/8442/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№22-ц/824/14482/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2024року місто Київ

справа № 359/8442/20

Київський апеляційний судв складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ящук Т.І.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «База Волна» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2024 року про зупинення провадження у справі, постановлену під головуванням судді Яковлєвої Л.В., повний текст ухвали складено 26 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «База Волна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Балкової-Петренко Таміли Михайлівни, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Науменко Любов Григорівна про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування запису про державну реєстрацію права власності, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2024 року провадження у даній справі зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач ТОВ «Спортивно-оздоровчий комплекс «База Волна» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог посилався на те, що суд першої інстанції при вирішенні питання про зупинення провадження у справі, в порушення ст.ст.77, 78 ЦПК України, не обґрунтовано врахував довідку від 07 червня 2024 року за №1153, що підписана начальником групи ОСОБА_4 , як доказ наявності підстав для зупинення провадження у справі.

Вказував, що представником ОСОБА_3 - ОСОБА_5 до клопотання від 18 червня 2024 року про зупинення провадження у справі не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини, що потребують доказування при розгляді питання про зупинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Частиною 2 ст.367 ЦПК України визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції (п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава зупинення провадження у справі застосовується виключно з метою забезпечення можливості дотримання процесуальних прав учасників процесу, закріплених нормами ЦПК України, зокрема на безперешкодну участь сторін у судовому процесі, та з метою виконання обов'язку суду щодо повного та об`єктивного дослідження судом всіх обставин справи.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі №461/5209/19 зазначено, що: 22 серпня 2022 року позивач звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про зупинення провадження у справі №461/3554/21 у зв'язку з тим, що він перебуває на військовій службі у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, військовослужбовець не перебуває у зоні постійної дислокації, а знаходиться у зоні бойових дій. На підтвердження клопотання про зупинення провадження у справі позивач надав довідки із військової частини від 08 серпня 2022 року №2/762 та №2/761. Пунктом 2 частини першої ст.251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Оскільки, позивачем надані докази його перебування у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій, колегія суддів вважає, що заява про зупинення провадження у справі №461/5209/19 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, тому необхідно зупинити провадження у справі, що переглядається, до припинення перебування позивача у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан».

Аналогічні правові висновки викладені й у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі №753/19628/17, ухвалі Верховного Суду від11 жовтня 2023 року у справі №127/1407/22.

Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі не з наявністю воєнного стану в Україні, а із фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших, утворених відповідно до закону, військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Аналогічні за змістом висновки викладені у судових рішеннях Верховного суду в справах від 14 грудня 2022 року №757/52540/16-ц та від 17 січня 2023 року №501/1699/17.

Отже, для зупинення судом провадження у справі з підстав, передбачених п.2 частини першої ст.251 ЦПК України в матеріалах цивільної справи мають бути докази не лише перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, а й докази того, що такі підрозділи переведені на воєнний стан, зокрема, приймають участь у виконанні бойових завдань.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан о 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Згідно з ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що військове формування це створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об'єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв'язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_3 перебуває у складі Збройних Сил України.

На підтвердження обставин викладених у клопотанні представником відповідача було надано копію довідки військової частини НОМЕР_1 за №1153 від 07 червня 2024 року, відповідно до якої солдат ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .

З наданої довідки не вбачається, що військова частина НОМЕР_1 переведена на воєнний стан і бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ на території України.

Доказів про те, що ОСОБА_3 виконує бойові завдання у зоні бойових дій, представником відповідача надано не було.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою від 07 червня 2024 року за №1153.

Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги вищевикладене, а перебування ОСОБА_3 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 не є підставою, згідно з п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження у даній справі.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про зупинення провадження у справі лише з тих підстав, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , без надання належних і достатніх доказів того, що військова частина, в якій він проходить таку службу (інше утворене відповідно до закону військове формування), переведена на воєнний стан та/або залучена до проведення антитерористичної операції (бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, приймає участь у виконанні бойових завдань, тощо).

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивно-оздоровчий комплекс «База Волна» - задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: