Ухвала

від 05.09.2024 по справі 520/33337/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 520/33337/23

адміністративне провадження № К/990/33432/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №520/33337/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль М» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текстиль М» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 31.08.2023 №00271900719, від 31.08.2023 №00271920719, від 19.10.2023 №00331940719.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2024 позовні вимоги задовольнив.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №520/33337/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 28.08.2024 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, вказує на безпідставність прийняття Другим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 05.03.2024 (прийнятим у відкритому судовому засіданні ) у справі №520/33337/23, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль М» задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Повний текст рішення складено 18.03.2024.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 16.04.2024 звернулось до Другого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.04.2024 подану скаржником апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України та запропонував скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду належним чином оформлений платіжний документ про сплату судового збору.

За клопотанням скаржника, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.05.2024 продовжив скаржнику строк для усунення недоліків, визначених ухвалою від 29.04.2024, на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.05.2024 подану Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув особі, яка її подала з підстав невиконання вимог ухвали від 29.04.2024 про залишення апеляційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору).

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 01.07.2024, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №520/33337/23 та клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку скаржник зазначив, що первинне подання ним апеляційної скарги у цій справі відбулося з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України процесуального строку, однак через несплату судового збору, що на той час було зумовлено неналежним/недостанім бюджетним фінансуванням та відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалою суду від 30.05.2024, раніше подану відповідачем апеляційну скаргу було повернуто. Скаржник зауважив, що контролюючий орган виключно з об`єктивних причин, які повністю незалежали від волі останнього (відсутність бюджетних асигнувань), був позбавлений можливості своєчасно й в повному обсязі сплатити судовий збір та подати апеляційну скаргу до суду з дотриманням визначеного статтею 295 КАС України строку. Посилаючись на норми національного та міжнародного законодавства, цитуючи практику Європейського Суду з прав людини та Верхового Суду скаржник наполягає, що право на повторне звернення до суду з пропуском встановленого законом строку, у зв`язку з відсутністю фінансування, є поважною підставою для його поновлення.

Оцінивши наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.07.2024 визнав їх неповажними, у зв`язку з чим ухвалою від 09.07.2024 подану контролюючим органом апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Залишаючи подану скаржником апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Суд звернув увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Разом з тим, як встановив суд, підстави, на які посилається скаржник, є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи контролюючого органу, адже обставини неналежного/недостатнього фінансування установ чи організацій з державного бюджету та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, на переконання суду апеляційної інстанції, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень та, як наслідок, його сплати протягом встановленого строку на апеляційне оскарження (з наданням такого документа до суду в цей строк). А отже, невиконання державним органом цих правил, не може бути підставою для надання переваги у вигляді поновлення строку на апеляційне оскарження суб`єкту владних повноважень перед іншою стороною, яка бере участь у справі та дотримується процесуального закону.

Також, як вказав суд, право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Скаржник, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, а тому, як на переконання суду, повинен неухильно виконувати покладені на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасності її подання та оплати судового збору.

Суд наголосив, що учасник судового процесу/особа, яка не погоджується з судовим рішенням має право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк, а неналежне виконання такою особою процесуального обов`язку визначеного статтею 295 КАС України не звільняє останню від дотримання вимог процесуального закону.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

А тому, факт первинного звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк, як вказав суд, не може бути безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з повторно поданою апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь у справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не передбачає можливості у зв`язку з цим свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.

До того ж, як встановив суд апеляційної інстанції, повторно з апеляційною скаргою до суду скаржник звернувся лише 01.07.2024, що є невиправдано тривалим строком для подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024, з урахуванням того факту, що вперше подана ним апеляційна скарга була повернута судом відповідачу 30.05.2024, та, як на переконання суду, спростовує твердження контролюючого органу про його сумлінне і добросовісне ставлення до встановлених законом прав і обов`язків та вчинення усіх можливих і залежних від скаржника дій для подання апеляційної скарги з дотриманням строку визначеного статтею 295 КАС України.

Як висновок, суд зазначив, що у даному випадку, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, оскільки дотримання вимог статті 296 КАС України, покладається на особу, яка звертається з апеляційною скаргою, а повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду, яке набрало законної сили, без дотримання часових обмежень визначених статтею 295 КАС України, свідчить виключно про намагання контролюючого органу домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювати принцип правової визначеності.

Тобто, встановивши факт подання скаржником апеляційної скарги поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Другий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої скаржником апеляційної скарги без руху, з визначенням строку для виконання у порядку та в спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив скаржнику наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції встановив, що копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху скаржник отримав в електронному кабінеті 09.07.2024 о 17:40год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет скаржника в підсистемі «Електронний суд».

Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.07.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом цієї ухвали, скаржником не було виконано вимоги ухвали від 09.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, не реалізовано право на звернення до суду з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 09.07.2024 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доданням до нього (неї) відповідних доказів на їх підтвердження.

Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку для його поновлення з доказами на їх підтвердження, а саме будь-яких доказів на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від скаржника до суду апеляційної інстанції не надходило, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Таким чином, оскільки скаржником, у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 29.07.2024 заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 09.07.2024 визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №520/33337/23.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації скаржником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Обґрунтованих доводів (з доказами на їх підтвердження) відносно того, що скаржником вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали від 09.07.2024 про залишення апеляційної скарги без руху щодо подання до суду обґрунтованої заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження, касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України не містить.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2024 у справі №520/33337/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текстиль М» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова