Рішення

від 03.09.2024 по справі 331/2185/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

03.09.2024

Справа № 331/2185/24

Провадження № 2/331/1491/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді: Жукової О.Є

за участю секретаря: Мироненко О.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазур Сергія Васильовича до Комунального закладу «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_2 в квітні 2024 року звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Комунального закладу «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ( стара назва Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області) , в якій просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Комунального закладу «Навчально- виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 13 лютого 2024 року № 12-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 »; зобов`язати Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 13 лютого 2024 року по день фактичного допуску до роботи, як оплату за час вимушеного прогулу; стягнути з Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області витрати, які понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи в суді першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що позивач відповідно до наказу Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 22 липня 2016 року № 22 к-тр працює на посаді бухгалтера.

13 лютого 2024 року їй у месенджер Telegram надійшов наказ Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Софіівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 13 лютого 2024 року № 12-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

Змістом зазначеного наказу відображено відомості про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 13 лютого 2024 року до відновлення виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Передувало цьому телефонна розмова особисто між ОСОБА_1 та директором зазначеного навчального закладу ОСОБА_3 . У ході розмови останньою чинився тиск відносно позивача задля примушування до написання нею заяви про звільнення за власним бажанням чи за інших визначених законодавством підстав. Після того, як позивач відмовилася виконувати вимогу уповноваженого представника відповідача, було видано обумовлений наказ про призупинення трудових відносин.

У той же час вбачається, що вказаний наказ носить дискримінаційний характер та порушує право на працю в супереч положенням статті 43 Конституції України, статті 21 Кодексу Законів про працю України, а також статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ОСОБА_1 , працюючи на посаді бухгалтера Комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області виконувала роботу, яка передбачена її посадовою інструкцією та яка одночасно є необхідною для функціонування освітнього закладу. По суті призупинення дії трудового договору позивача зі сторони працедавця є фактично відстороненням працівника від роботи без збереження заробітної плати, оскільки виходячи зі змісту оспорюваного наказу працівник не допускається до роботи і відповідно оплата праці не здійснюється, що, як наслідок, перебуває у вимушеному прогулі, який підлягає оплаті.

Вважає , що оскаржуваний наказ від 13 лютого 2024 року № 12-к про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що інформація про конкретизовані причини призупинення дії трудового договору, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки, про спосіб обміну інформацією, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта в оскаржуваному наказі відсутня. При цьому, відомості про причини призупинення дії трудового договору та строк його призупинення носять узагальнений характер.

Вважає, що відповідач проігнорував визначені законодавством обов`язкові вимоги до наказу про призупинення дії трудового договору, у тому числі щодо відображення об`єктивних причин, які слугували для його видання.

Також відповідач не відобразив у наказі про призупинення дії трудового договору обставин, за яких існує одночасна абсолютна неможливість надання ним роботи та працівником її виконувати (знищення виробничої, організаційної, технічної можливості, засобів виробництва або майно роботодавця в результаті бойових дій; їх функціонування є неможливим; переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливе).

У той же час, відображені у наказі від 13 лютого 2024 року № 12-к посилання у вигляді відсутності організаційних та технічних можливостей щодо фінансової діяльності закладу в умовах воєнного стану нічим не підтверджено та спростовується роботою інших працівників у цьому навчальному закладі.

Окрім того, позивач також виконувала роботу не тільки на посаді бухгалтера, а також як вчитель географії за внутрішнім сумісництвом.

Викладені обставини через порушення порядку відсторонення від виконання посадових обов`язків, свідчать про порушення прав ОСОБА_1 на працю, приватне життя, оскільки вона не отримує заробітної плати, чим позбавлена засобів забезпечення життя у воєнний стан, що ставить її у скрутне матеріальне становище та вимагає докладання з цього приводу додаткових зусиль.

16 квітня 2024 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Жукової О.Є. провадження по справі відкрите.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити через їх необґрунтованість. В обґрунтування заперечень зазначив, що 13 лютого 2024 року відповідачем було видано наказ № 12-к «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 ».

Як вбачається зі змісту оскаржуваного наказу, підставою для його прийняття стали ст. 13, 15 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», віднесення території Софіївської сільської ради до переліку тимчасово окупованих територій, неможливістю виконання обов`язків, передбачених трудовим договором та відсутністю організаційних та технічних можливостей щодо фінансової діяльності закладу в умовах воєнного стану.

Наказом передбачено призупинити дію трудового договору з ОСОБА_1 , бухгалтером, з 13 лютого 2024 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат позивачці за час призупинення трудового договору здійснюється на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Також, наказ передбачає ознайомлення з ним позивачки у будь-який доступний спосіб.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що виданню наказу передувала її телефонна розмова із директором відповідача, у ході якої, як зазначає позивачка, на неї чинився тиск для примушування написати заяву про звільнення за власним бажанням чи з інших, визначених законодавством підстав. Після того, як позивачка відмовилась від написання такої заяви, було видано оскаржуваний наказ.

У таких діях відповідача, позивачка вбачає порушення вимог Кодексу Законів України про працю, Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте, позивачка спотворює дійсний зміст телефонної розмови.

Відповідач не заперечує телефонну розмову із позивачкою. Проте, ця розмова стосувалась небажання позивачки виконувати роботу бухгалтера через побоювання за свою долю.

Так, зі змісту текстового повідомлення, яке направлене позивачкою на адресу директора відповідача із використанням мессенджера Telegram вбачається, що вона повідомляє про те, що до неї «Приїжджали з фсб, військової поліції, проводили обшук, попередили під підпис, якщо буду працювати на Україну, посадять в тюрму. Відправляйте з 1 лютого у простій. По роботі не дзвоніть. Телефон забирали, можливо щось поставили. Кому комп`ютер передати, забирайте. Якщо ні, то я його заховаю. Користуватися не можу.».

При чому, повідомлення такого змісту позивачкою направлялись не лише на адресу директора відповідача. Зі змісту цього повідомлення вбачається неможливість позивачки виконувати роботу бухгалтера.

Тобто, мова про призупинення трудових відносин йшла не в контексті адміністративного тиску для написання заяви про звільнення, а як наслідок неможливості для позивачки виконувати роботу бухгалтера та її відмову від виконання такої роботи.

На підтвердження саме такого перебігу подій посилаються на той факт, що за внутрішнім сумісництвом позивачка працює у відповідача на посаді вчителя географії. Будь-яких змін ці трудові відносини не зазнали, що спростовує наявність претензій до позивачки, як працівника, як вчителя географії, з боку адміністрації відповідача.

Таким чином, позивачкою спотворено дійсний перебіг телефонної розмови. До цього, має бути враховано той факт, що позивачка мешкає на тимчасово окупованій території.

Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором (роботодавцю надавати роботу, працівникові виконувати роботу)

Через що вбачається, що відповідачем дотримані умови, визначені Законом України «Про особливості трудових відносин в умовах воєнного стану». Відмова у задоволенні основних позовних вимог про визнання недійсним та скасування наказу про призупинення трудових відносин має наслідком відмови у задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку.

Ухвалою суду від 02 липня 2024 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31 липня 2024 року на 12-00 годин у приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з викликом учасників справи, свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ..

У вступному слові представник позивача ОСОБА_2 , який приймав участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, наполягав на задоволенні позову. В судове засідання 03.09.2024 надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, в якому просив задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Представники відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_7 у вступному слові в здоволенні позову просили відмовити з підстав викладених у відзиві. 03.09.2024 року представник відповідача ОСОБА_7 надав заяву про проведення судового засідання у відсутність представників відповідача.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка представник відповідача ОСОБА_4 суду пояснила, що вона працює на посаді директора Комунального закладу «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області з 30.01.2024 . У штаті школи є вчителі та бухгалтер. 01.02.2024 ОСОБА_1 повідомила їй, що до неї приїзджали з обшуком ФСБ, задавали питання, чому вона не пішла на співпрацю з ворогом. ОСОБА_1 повідомила їй про те, що вона відмовляється виконувати обов`язки бухгалтера та просила забрати в неї ноутбук та документи. Оскільки навчальний заклад здійснює свою діяльність і в штаті необхідний бухгалтер, їй порадили призупинити трудові відносини з позивачем до того моменту, поки вона зможе виконувати свої обов`язки, оскільки в позивача на момент винесення наказу було заблоковано її електронний підпис та доступ до реєстру. Доступи було заблоковано ОСОБА_1 . Державною казначейською службою , оскільки вона залишилася на тимчасово окупованій території. Крім того, неможливість виконання позивачем обов`язків бухгалтера обумовлена небезпекою для життя та здоров`я вчителів навчального закладу, які наразі перебувають на тимчасово окупованій території, оскільки у позивача наявні списки вчителів та вся документація. Наразі ОСОБА_1 працює вчителем географії у навчальному закладі, та як вчитель перебуває в простої, їй виплачується 2/3 заробітної плати.

Зазначила, що в грудні нею було повідомлено позивача про необхідність виїзду з тимчасово окупованої території для проходження ідентифікації в Державній казначейській службі. Однак позивач не виїхала, внаслідок чого в січні їй було заблоковано електронні ключі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що працює на посаді начальника фінансового відділу Софіївської сільської ради. Наразі громада перебуває в окупації, а всі посадові особи знаходяться в м. Запоріжжя. Установа фінансується через казначейство. В грудні було запропоновано пройти ідентифікацію, про що позивач була повідомлена. Однак, ОСОБА_1 не пройшла ідентифікацію до 30.01.2024 і доступ до системи їй було заблоковано. 13.02.2024 вона та директор школи разом зателефонували позивачу з її телефону на гучному зв`язку та запропонували виїхати з окупованої території. Позивач відмовилася виїжджати, крім того повідомила , що не буде працювати, оскільки до неї приїжджали представники окупаційної влади та погрожували. Тоді позивачу було повідомлено, про те, що трудові відносини з нею будуть призупинені, а на її посаду візьмуть людину, яка пройшла ідентифікацію. Про звільнення мови не велося, позивач сама відмовилася виконувати роботу, крім того, через не проходження ідентифікації не мала можливості її виконувати.

Свідок ОСОБА_5 показала, що працює на посаді завідувача юридичного сектору та правового забезпечення Софіївської адміністрації. В її присутності 13 лютого 2024 року відбувалася телефонна розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .. ОСОБА_1 повідомляла, що не може працювати та не хоче, оскільки до неї приходили «орки», проводили обшук, внаслідок чого вона побоюється за свою безпеку та життя, крім того повідомила, що не може виконувати роботу , оскільки їй було заблоковано доступ до системи. Про звільнення розмови не було, в розмові йшла мова про призупинення трудових відносин. Позивач спілкувалася дуже емоційно, кричала.

Суд, вислухавши вступне слово учасників справи, показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Комунальний заклад «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ( стара назва Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області відповідно до п.1 Статуту має статус комунального навчального закладу, заснованого на спільній власності територіальних громад сіл , селищ Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області, від імені яких виступає Софіївська сільська рада Бердянського району Запорізької області.

Відповідно до п. 4.3. Статуту керівництво навчальним закладом здійснює його директор.

ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера Комунального закладу«Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ( стара назва Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області, що підтвенрджено, зокрема довідкою про доходи ОСОБА_1 . Зазначена посада є її основним місцем роботи.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, територія Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області, є такою, що перебуває у тимчасовій окупації, у зв`язку з чим на вказаній території органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють свою діяльність.

Позивач ОСОБА_1 наразі перебуває на тимчасово окупованій території України, про що зазначив її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні.

На теперішній час навчальний заклад працює дистанційно, що не оспорювалося учасниками справи.

Зі змісту текстового повідомлення, яке направлене позивачкою на адресу директора відповідача із використанням месседжера Telegram вбачається, що вона повідомляє про те, що до неї «Приїжджали з фсб, військової поліції, проводили обшук, попередили під підпис, якщо буду працювати на Україну, посадять в тюрму. Відправляйте з 1 лютого у простій. По роботі не дзвоніть. Телефон забирали, можливо щось поставили. Кому комп`ютер передати, забирайте. Якщо ні, то я його заховаю. Користуватися не можу.».

Згідно Витягу з наказу Комунального закладу «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області ( стара назва Комунальний заклад «Навчально-виховний комплекс «Єлисеївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області № 12-к від 13 лютого 2024 року «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , бухгалтером, з 13 лютого 2024 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат позивачці за час призупинення трудового договору здійснюється на підставі Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Також, наказ передбачає ознайомлення з ним позивачки у будь-який доступний спосіб.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу зазначено ст. ст. 13, 15 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», віднесення території Софіївської сільської ради до переліку тимчасово окупованих територій, неможливістю виконання обов`язків, передбачених трудовим договором та відсутністю організаційних та технічних можливостей щодо фінансової діяльності закладу в умовах воєнного стану.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 43 Конституції Українигарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно достатті 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженогоЗаконом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.

Згідно з пунктом 3 цьогоУказу, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

15 березня 2022 року прийнятоЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами першою та другоюстатті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(тут і далі в редакції на час винесення оспорюваного наказу від 01 квітня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно достатті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України..

Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292 св 23).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостоюстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

У частині першійстатті 89 ЦПК Українивизначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом установлено, що ОСОБА_1 обіймає посаду бухгалтера Комунального закладу«Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області.

Факт введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є загальновідомим.

Комунальний заклад «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області обґрунтовувало неможливість надання роботи позивачу тим, що територію Софіївської сільської ради віднесено до переліку тимчасово окупованих територій, а також неможливістю виконання обов`язків, передбачених трудовим договором , відсутністю організаційних та технічних можливостей щодо фінансової діяльності закладу в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні встановлено , що через перебування позивача на тимчасово окупованій території та не проходження нею ідентифікації , ОСОБА_1 було заблоковано доступ до системи, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , допитаних в судовому засіданні.

Також, показаннями зазначених свідків та змістом текстового повідомлення, яке направлене позивачкою на адресу директора відповідача із використанням месседжера Telegram, підтверджено, що позивач відмовилася виконувати трудові обов`язки через загрозу життю та здоров`ю.

Таким чином, суд приходить до висновку , що в ході розгляду справи встановлено обставини неможливості надання відповідачем Комунальним закладом «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області роботи позивачу у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а позивачу - її виконувати, а тому суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, приходить до висновку про те, що призупинення дії трудового договору з позивачем є таким, що відповідає вимогам статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

На час видачі оспорюваного наказу про призупинення дії трудового договору, позивач була позбавлена можливості здійснювати свою роботу , в неї було заблоковоно доступ до системи та електронні ключі через не проходження ідентифікації, крім того, остання через загрозу життю та здоров`ю відмовилася її виконувати, а отже судом встановлена абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором (роботодавцю надавати роботу, працівникові виконувати роботу)

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оспорюваного наказу , похідні позовні вимоги в частині зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 13 лютого 2024 року по день фактичного допуску до роботи, як оплату за час вимушеного прогулу, задоволенню не підлягають.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України. Витрати позивача на професійну правничу допомогу відповідно до положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України покладаються на ОСОБА_1 ..

Керуючись ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в особі представника адвоката Мазур Сергія Васильовича до Комунального закладу «Єлисеївська гімназія» Софіївської сільської ради Бердянського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення дії трудового договору відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Повний текст судового рішення складений 05 вересня 2024 року.

Суддя: