Ухвала

від 06.09.2024 по справі 670/138/24

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/138/24

Провадження № 2/670/110/24

УХВАЛА

04 вересня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

співвідповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. ОСОБА_1 обґрунтовує позов тим, що у 1968-1969 роках вона із чоловіком побудували будинок в АДРЕСА_1 . Вона є власником 1/2 частини будинку, а іншу 1/2 частину у 2013 році прийняла у спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_5 . Позивач просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/1 частину домоволодіння з погосподарськими будівлями АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 надав спільну заяву про затвердження мирової угоди від 03.09.2024 року у межах розгляду даної справи.

Згідно наданої до суду мирової угоди від 03.09.2024 року, сторони погодили:

-- позивачка ОСОБА_1 бере на себе витрати пов`язані зі зверненням до суду (всі понесені нею судові витрати) за цим позовом (ст. 142 ЦПК України) і просить суд вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову:

-- відповідачі: ОСОБА_4 та Віньковецька селищна рада визнають повністю позовні вимоги ОСОБА_1 і просять суд: 1. Вважати вірною юридичну адресу розташування домоволодіння ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 . 2. Визнати в порядку спадкоємства, за ОСОБА_1 , 1939 року народження, право власності на 1/1 частину будинку з погосподарськими будівлями, розташованого в АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 7 ст. 49 ЦПК України сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.

Виходячи зі змісту ст. 207 ЦПК України обов`язковою умовою затвердження судом мирової угоди є її відповідність вимогам закону і відсутність порушення прав чи законних інтересів інших осіб.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Судом встановлено, що предметом спору в даній справі є вимога позивача до відповідачів про визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/1 частину домоволодіння з погосподарськими будівлями АДРЕСА_2 , з яких 1/2 частини належить позивачу, а 1/2 частини вона прийняла в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка.

Натомість предметом мирової угоди є визнання вірною юридичну адресу розташування домоволодіння ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та визнанняв порядкуспадкоємства запозивачем ОСОБА_1 ,1939року народження,право власностіна 1/1частину будинкуз погосподарськимибудівлями,розташованого в АДРЕСА_1 .

При укладені мирової угоди сторону можуть вийти за межі предмета спору, але не змінити предмет позову (вказати інший об`єкт нерухомого майна), що є порушенням імперативних вимог ч. 3 ст. 49 та ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Також позивачем суду не надано доказів, що підтверджують право власності позивача та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину житлового будинку кожному, який побудований у 1968-1969 роках саме в селищі міського типу Віньківці, а не в с. Тополівка (такого населеного пункту не існує з 1965 р.), оскільки набуття право власності на новостворений житловий будинок у сільській місцевості та селищі міського типу суттєво відрізняється.

Крім того, відповідач ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті батька - ОСОБА_6 мав зареєстроване місце проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_6 і протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не заявив про відмову від спадщини, а отже відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України є спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 і яка належить йому з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). У разі затвердження судом мирової угоди будуть порушені його майнові права, що є недопустимим відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Таким чином, враховуючи, що мирова угода від 03.09.2024 року суперечить закону та порушує права та законні інтереси відповідача ОСОБА_4 , а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України у затвердженні мирової угоди між сторонами необхідно відмовити і продовжити судовий розгляд справи.

Керуючись ст.ст. 49, 207, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у затвердженні мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та продовжити судовий розгляд по даній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повна ухвала суду виготовлена 06.09.2024 року.

Суддя В.А. Мамаєв