Ухвала

від 02.09.2024 по справі 2-804/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-804/11

Провадження № 22-ц/4806/672/24

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

02 вересня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.,

суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Міст» на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 травня 2024 року у складі судді Гутій О.В., у справі за заявою Кредитної спілки «Міст» про видачу дубліката виконавчого документу та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання у цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Міст» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 липня 2024 року апеляційну скаргу Кредитної спілки «Міст» залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам процесуального закону щодо її оформлення, визначених ст. 356 ЦПК України, а також несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали від 22 липня 2024 року Кредитною спілкою «Міст» подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено уточнену апеляційну скаргу, оформлену відповідно до вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, а також заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, яке мотивовано тим, що апелянт знаходиться у тяжкому матеріальному становищі, що зумовлено арештом її банківських рахунків і коштів у касі, а тому з метою захисту матеріальних прав Кредитної спілки «Міст» голова правління сплачує судові збори з особистих коштів. На підтвердження вказаних обставин долучає до скарги копію довідки відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.06.2024 за вих. №71486.

Отже, форма та зміст апеляційної скарги відповідають вимогам статті 356 ЦПК України.

Щодо поданого клопотання слід зазначити наступне.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір».

Частина перша статті 136 ЦПК України визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Такий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, на підтвердження майнового стану апелянтом надано копію довідки відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.06.2024 за вих. №71486, згідно якої вбачається, що Ужгородським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області на підставі постанови про арешт коштів від 07.12.2011 та постанови про арешт коштів боржника, що перебувають у касі боржника або надходять до неї відносно боржника Кредитної спілки «Міст» накладено арешт на кошти апелянта, що знаходяться на відкритих банківських рахунках та у касі Кредитної спілки «Міст».

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, а також неможливість сплати апелянтом, визначеного апеляційним судом розміру судового збору у зв`язку з арештом рахунків кредитної спілки, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання Кредитної спілки «Міст» та відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3028 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Апеляційна скарга подана в межах строків, визначених ч.1 ст.354 ЦПК України.

Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі згідно ст.360 ЦПК України.

До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

З метою забезпечення своєчасного і правильного апеляційного розгляду необхідно провести підготовку справи до апеляційного розгляду.

Керуючись ст.ст. 356, 359-361, 365 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Клопотання Кредитної спілки«Міст» про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення задовольнити.

Відстрочити Кредитній спілці «Міст» сплату судового збору у розмірі 3028 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Кредитної спілки «Міст» на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 травня 2024 року.

Надіслати копію апеляційної скарги учасникам справи, разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження, надавши їм десятиденний строк з дня отримання даної ухвали, протягом якого ними може бути поданий відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам ст.360 ЦПК України.

Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів або в приміщенні іншого суду та повідомити про наявність в Закарпатському апеляційному суді відповідної технічної можливості. Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції повинна бути подана у строк, та відповідати за формою і змістом положенням статті 212 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: