Справа № 702/481/24
Провадження № 2-о/702/24/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2024 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Нейло І.М.
за участю
секретаря судового засідання Прилуцької О.І.
представника заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
представника органу опіки Бабій І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Монастирище, цивільну справу за заявою ОСОБА_3 ,заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 ,Виконавчий комітетМонастирищенської міськоїради,як органопіки тапіклування, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ :
У травні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаною заявою, згідно якої просив встанвити факт утримання ним неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . В період шлюбу у них народилась дитина: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того ОСОБА_2 є матір`ю дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких він не являється. Діти проживають разом з ним та його дружиною. Він здійснює матеріальне забезпечення та виховання дітей. Встановлення факту необхідно заявнику для забезпечення отримання ним, у майбутній старості, належного утримання від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до ст. 270 Сімейного кодексу України.
Ухвалою від 06.06.2024 заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду в порядку окремого провадження.
Представник заявника в судовому засіданні, вимоги заяви підтримала та просила її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, вимоги заявника підтримав.
Представник Виконавчого комітетуМонастирищенської міськоїради,як органопіки тапіклування, вимогизаяви підтримала.
Неповнолітні діти: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в судовому засіданні підтвердили, що вітчим ОСОБА_3 піклується про них та приймає участь у їх вихованні та утриманні.
Як вбачається з матеріалів справи, заявник ОСОБА_3 та заінтересована особа ОСОБА_10 з 26.04.2022 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі.
У заявника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебуває на утриманні малолітня дитина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилась в період їх шлюбу.
Заінтересована особа ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є відповідно
ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , який проживає окремо від дитини.
В обґрунтування заяви заявник зазначав, що встановлення вказаного факту йому потрібно для отримання, у майбутній старості, належного утримання від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У частині 1 статті 315 цього Кодексу наведено перелік фактів, справи про встановлення яких розглядаються судом. Хоча за змістом частини другої цієї статті зазначений перелік не є вичерпним, проте у судовому порядку можуть бути встановлені тільки ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення).
Частиною 1 статті 121Сімейного кодексуУкраїни передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 141Сімейного кодексуУкраїни мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Правовий статус, права та обов`язки вітчима визначені Розділом V "Права та обов`язки інших членів сім`ї та родичів" Сімейного кодексу України. Так, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні (стаття 260 СК України). Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ст.268 СК України). Повнолітні падчерка, пасинок зобов`язані утримувати непрацездатних мачуху, вітчима, якщо вони потребують матеріальної допомоги і якщо вони надавали падчерці, пасинкові систематичну матеріальну допомогу не менш як п`ять років, за умови, що падчерка, пасинок можуть надавати матеріальну допомогу. Обов`язок падчерки, пасинка по утриманню мачухи, вітчима виникає, якщо у мачухи, вітчима немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина, братів та сестер або якщо ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання (ст. 270 СК України).
З цього слідує, що підставою встановлення факту виховання та утримання неповнолітньої дитини особою, яка не має з нею кровного споріднення (як заявник у цій справі), є доведеність існування обставин, в силу яких обсяг права матері або біологічного батька дитини обмежується або припиняється.
У даній справі заявник стверджує про те, що рідний батько ОСОБА_6 ОСОБА_4 не приймає участі в його утриманні та вихованні.
Однак за приписами ст. 141Сімейного кодексуУкраїни розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьківських прав рідний батько ОСОБА_6 не позбавлений та має обов`язки по його вихованню та утриманню, які зобов`язаний виконувати в силу вимог закону.
Фактичне не виконання батьком дитини зазначених обов`язків, саме по собі не спричиняє їх перехід до іншої особи з якою така дитини проживає, тому, у заявника відсутній правовий обов`язок утримувати вказану дитину і таке утримання ним може бути здійснено добровільно.
Згідно матеріалів справи, батько дитини ОСОБА_8 ОСОБА_11 помер, між тим наявність у дитини родичів за походженням, а також їх участь у утриманні, підлягає врахуванню у разі виникнення спору про право.
Зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що заявник прагне встановити факт утримання ним пасинків для майбутнього доведення в судовому порядку права на стягнення з них аліментів.
Проте, жодних доказів того, що будь-яка із заінтересованих осіб порушує, не визнає чи оспорює права заявника, як і про те, що є обґрунтовані фактами ризики їх порушення, заявником надано, крім того не було доведено, що від встановлення вказаних фактів буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього.
Зважаючи на наведене, подана заява не може бути предметом судового розгляду в порядку окремого провадження у цивільній справі, оскільки такий факт може бути підтверджений за рішенням суду в порядку позовного провадження зокрема у разі вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав а також у разі виникнення спору між заявником та пасинками щодо стягнення аліментів на його утримання.
Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту виховання і утримання батьком дитини не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст.293, 315 ЦПК України.
На підставі викладеного, враховуючи те, що з заяви ОСОБА_3 про встановлення факту самостійного виховання дітей вбачається спір про право, то заявлені вимоги не підлягають судовому розгляду в порядку окремого провадження, а спір належить вирішувати у порядку позовного провадження.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз`яснити заявнику, що він має право звернутися до суду із позовом на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 13, 258-261, 294, 315, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , Монастирищенська міська рада, провстановлення факту,що маєюридичне значення, залишити без розгляду.
Роз`яснити заявнику, що дана справа підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 05.09.2024.
Суддя І.М. Нейло
Суд | Монастирищенський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121429885 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Монастирищенський районний суд Черкаської області
Нейло І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні