Окрема думка

від 04.09.2024 по справі 991/7202/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

04 вересня 2024 року Справа № 991/7202/24

Провадження №11-сс/991/599/24

ОКРЕМА ДУМКА

СУДДІ ОСОБА_1

04 вересня 2024 року колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, розглядаючи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2024 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000296, залишила ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2024 року без змін та апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 - без задоволення.

Із вказаним рішенням я не можу погодитись та вважаю, що колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду при постановленні ухвали від 04 вересня 2024 року підлягали врахуванню такі обставини.

Відповідно до ч.1,2 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається з метою забезпечення, у тому числі, збереження речових доказів.

Згідно із приписами п.2 ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Частина 1 статті 98 КПК України встановлює, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Водночас, наявні в матеріалах кримінального провадження обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, не дають підстав для висновку, що мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Згідно із клопотанням про арешт майна, причетність ОСОБА_2 до кримінального провадження №52021000000000296 від 07.06.2021 обґрунтовується виключно тим, що він є співмешканцем ОСОБА_4 , яку сторона обвинувачення вважає причетною до розслідуваного у цьому кримінальному провадженні злочину, кваліфікованого за ч.2 ст.364 КК України, а саме процесу відчуження на користь третіх осіб земель, сформованих за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, та загальним посиланням на наявність у органу досудового розслідування відомостей щодо обізнаності ОСОБА_2 стосовно реалізації схеми встановлення фактичного контролю над земельними ділянками, вибуття яких з державної власності є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Згідно із приписами ч.6. ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Натомість, у клопотанні відсутні посилання на належні докази та обставини, що підтверджують доказове значення телефону Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 для вказаного кримінального провадження та відповідність вилученого майна критеріям речових доказів, передбачених ст.98 КПК України.

При цьому, з ухвали від 20.08.2024 вбачається, що слідчий суддя обґрунтовував відповідність мобільного телефону критеріям речових доказів не власними висновками з огляду на обставини справи, а посиланням на твердження детектива про те, що у мобільному телефоні можуть бути відомості, які мають значення для цього кримінального провадження, та цитуванням частини протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 27.09.2021 по абонентському номеру НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , водночас вдавшись до непідтверджених припущень щодо його змісту та особи з яким остання вела листування, ідентифікованого у протоколі як «ОСОБА_5», абонентський номер НОМЕР_3 .

Слідчий суддя не може обґрунтовувати своє рішення припущеннями та посиланнями на твердження органу досудового розслідування. Вказане порушує закріплені у ст.7 КПК України загальні засади кримінального провадження, а саме рівність перед законом і судом і змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також закріплене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд.

Тому безпідставним є висновок слідчого судді про те, що вилучений мобільний телефон Apple iPhone 14 Pro MAX, IMEI НОМЕР_1 відповідає критеріям речових доказів та підлягає арешту з метою збереження речових доказів, передбаченою п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В зв`язку з викладеним ухвала слідчого судді підлягала скасуванню з постановленням нової про залишення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про арешт майна без задоволення.

Суддя: ОСОБА_1