Постанова

від 04.09.2024 по справі 910/10901/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2024 р. Справа№ 910/10901/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної іпотечної установи

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024

у справі № 910/10901/23 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Національного банку України

до Державної іпотечної установи

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Кабінет Міністрів України;

2. Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія»;

3. Міністерство економіки України

про стягнення 6 342 159,69 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 позов задоволено частково; стягнуто з Державної іпотечної установи (далі - ДІУ) на користь Національного банку України (далі - НБУ) 1 602 647,57 грн інфляційних втрат, 386 126,72 грн 3% річних, 29 831,61 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 господарським судом видано наказ від 02.01.2024 про примусове виконання рішення суду.

11.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2024 про витребування матеріалів справи № 910/10901/23 у зв`язку із надходженням апеляційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 21.11.2023.

18.01.2024 матеріали справи № 910/10901/23 направлено до Північного апеляційного господарського суду.

29.01.2024 через систему «Електронний суд» ДІУ звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просило зупинити виконання за наказом Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 по справі № 910/10901/23 до розгляду даної заяви; визнати виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 по справі № 910/10901/23 таким, що не підлягає виконанню як виданий помилково.

Заява обґрунтована тим, що в межах строку на апеляційне оскарження Національним банком України було подано апеляційну скаргу, що підтверджується розміщеною в системі «Електронний суд» та відомостями з інтернет-порталу «Судова влада України» інформацією. Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 не набрало законної сили у зв`язку з його оскарженням в апеляційному порядку однією із сторін. За доводами заявника Господарським судом міста Києва було передчасно і помилково видано наказ на примусове виконання судового рішення у справі № 910/10901/23, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини 1, 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви (ч. 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України).

26.01.2024 до Господарського суду містка Києва надходила заява від 25.01.2024 вих. № 296/15 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню (т. 2, а.с. 146-148).

29.01.2024 суд першої інстанції постановив ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття заяви Державної іпотечної установи про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів справи № 910/10901/23.

Вказану ухвалу мотивовано тим, що Господарським процесуальним кодексом України не встановлено конкретних дій суду у разі надходження до нього заяви під час перебування матеріалів справи у суді вищої інстанції. Враховуючи, що справа № 910/10901/23 на день винесення даної ухвали в суді відсутня, а без неї розгляд заяви неможливий, керуючись ч. 3 ст. 169 ГПК України, суд дійшов висновку, що вирішення питання про прийняття та розгляд заяви Державної іпотечної установи про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, необхідно відкласти до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

29.01.2024 через систему «Електронний суд» ДІУ звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просило зупинити виконання за наказом Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 по справі № 910/10901/23 до розгляду даної заяви; визнати виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 по справі № 910/10901/23 таким, що не підлягає виконанню як виданий помилково.

До вказаної заяви ДІУ було долучено, зокрема, картку руху справи № 910/10901/23 згідно інформації в системі «Електронний суд»; копію апеляційної скарги Національного банку України завантаженої через систему «Електронний суд» 28.12.2023; копію наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 про примусове виконання рішення у справі № 910/10901/23; копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 73972166 від 25.01.2024, відкритого на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 про примусове виконання рішення у справі № 910/10901/23 (т. 2, а.с. 174-208).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Державної іпотечної установи про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню до повернення матеріалів справи № 910/10901/23 з апеляційного суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 залишено без змін.

01.04.2024 матеріали справи № 910/10901/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 повернуто заяву Державної іпотечної установи № 296/15 від 25.01.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню без розгляду.

Іншою ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 розгляд заяви Державної іпотечної установи від 29.01.2024 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, призначено до розгляду на 09.04.2024.

08.04.2024 Національний банк України через систему «Електронний суд» направив до Господарського суду міста Києва заперечення на заяву відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 в задоволенні заяви Державної іпотечної установи про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 таким, що не підлягає виконанню відмовлено повністю.

Відмовляючи Державній іпотечній установі у задоволенні її заяви про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 09.01.2024 у суду були відсутні відомості про подання Національним банком України апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 21.11.2023, господарський суд правомірно видав наказ на примусове виконання відповідного рішення.

Суд першої інстанції також зазначив, що на час розгляду заяви Державної іпотечної установи про визнання наказу Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 таким, що не підлягає виконанню постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 залишено без змін.

Не погоджуючись із висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції, Державна іпотечна установа звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 23.04.2024, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 та ухвалити нове рішення, яким заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За доводами скаржника, судом першої інстанції не внесено відомості до Єдиного реєстру судових рішень про набрання судовим рішенням законної сили, що свідчить про обізнаність суду про подану апеляційну скаргу однією зі сторін.

Скаржник акцентував увагу на тому, що відповідно до статті 6 ГПК України - у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система, відтак враховуючи подання Національним банком України апеляційної скарги 29.12.2023 через систему «Електронний суд», посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на необізнаність з фактом подачі апеляційної скарги є безпідставним; інформація про подання Національним банком України апеляційної скарги була наявна станом на 02.01.2024 на офіційному порталі «Судова влада», тож таким, що не відповідає матеріалам справи, є висновок місцевого господарського суду про те, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/10901/23 від 02.01.2024 видано відповідно до положень статті 241 ГПК України.

На переконання скаржника, кошти з рахунків Державної іпотечної установи, в тому числі й виконавчий збір, були примусово списані з установи 25.01.2024, до набранням рішенням суду законної сили. Таким чином, державі заподіянні збитки на підстави виконавчого документу, виданого за судовим рішенням, що не набуло законної сили відповідно до вимог діючого ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної іпотечної установи на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 у справі № 910/10901/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024.

26.07.2024 від Національного банку України до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, Національний банк України вказував, що не погоджується із заявою та апеляційною скаргою ДІУ щодо необхідності визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню виключно з тієї підстави, що такий виконавчий документ виданий передчасно, оскільки скасування наказу з одних лише формальних міркувань є недоцільним, виходячи з мети і завдань господарського судочинства і призводить до порушення принципу правової визначеності.

01.08.2024 від Кабінету Міністрів України до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа-1 висловила позицію, в якій підтримала апеляційну скаргу ДІУ та просила її задовольнити, ухвалити нове рішення, яким заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Кабінет Міністрів України зазначав, що у Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, станом на 02.01.2024 не було підстав для видачі наказу по справі № 910/10901/23. Відтак, судом першої інстанції в ухвалу від 09.04.2024 по справі № 910/10901/23 помилково встановлено відсутність підстав для задоволення заяви ДІУ про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

07.08.2024 від Національного банку України через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про залишення без розгляду відзиву Кабінету Міністрів України на апеляційну скаргу Державної іпотечної установи.

Національний банк України вважає, що відзив Кабінету Міністрів України на апеляційну скаргу ДІУ необхідно залишити без розгляду, з огляду на ч. 1 ст. 263 ГПК України, за якою учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 263 ГПК України відзив на апеляційну скаргу повинен містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, тоді як відзив Кабінету Міністрів України не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Також Національний банк зазначає, що відзив, який містить обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали та прохання задовольнити апеляційну скаргу, є за своєю суттю заявою про приєднання до апеляційної скарги.

Разом з цим, заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути подано до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції, а до такої заяви додається документ про сплату судового збору (ч. 2, ч. 3 ст. 265 ГПК України).

Оскільки поданий Кабінетом Міністрів України відзив не містить доказів сплати судового збору, що передбачений ст. 265 ГПК України, а Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до апеляційної скарги, поданий відзив слід залишити без розгляду.

08.08.2024 від Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційну скаргу, в яких третя особа-2 зазначила, що ухвала Господарського суду м. Києва від 09.04.2024 у справі № 910/10901/23 є не законною та не обґрунтованою, у зв`язку з неповним та неправильним встановленням судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи та не наданням оцінки доказам, натомість, апеляційна скарга ДІУ підлягає задоволенню.

03.09.2024 від Національного банку України через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про залишення без розгляду пояснень на апеляційну скаргу ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія».

У вказаній заяві Національний банк України просив за відсутності в поясненнях ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Національного банку, Державної іпотечної установи, Міністерства економіки України, відсутності доказів його надсилання іншим учасникам справи та доказів, які б підтверджували повноваження підписанта діяти в порядку самопредставництва, що є порушенням ч.1 та ч.2 ст. 170 ГПК України, застосувати положення ч. 4 ст. 170 ГПК України та повернути ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» пояснення на апеляційну скаргу без розгляду.

04.09.2024 від Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі.

У вказаних поясненнях ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія» вказувало про те, що метою оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у визнанні виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, є повернення виконавчого збору в розмірі 201 860,59 грн, який був стягнений державним виконавцем з ДІУ під час примусового виконання рішення суду, яке не набрало законної сили.

У судове засідання 04.09.2024 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1. Приватне акціонерне товариство «Українська фінансова житлова компанія» та Міністерство економіки України явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Щодо поданих Національним банком України заяв про залишення без розгляду відзиву Кабінету Міністрів України на апеляційну скаргу Державної іпотечної установи та про залишення без розгляду пояснень на апеляційну скаргу ПрАТ «Українська фінансова житлова компанія», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 Господарського процесуального кодексу України у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.

До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою - сьомою, десятою статті 165 цього Кодексу (ч. 3 ст. 168 ГПК України).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 165 ГПК України відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті;

8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

До відзиву додаються документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України).

Відтак з огляду на невідповідність пояснень Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія», які надійшли до Північного апеляційного господарського суду 08.08.2024 через систему «Електронний суд», п. 2 ч. 3 ст. 165, п. 2 ч. 6 ст. 165 ГПК України, колегія суддів не приймає такі до розгляду.

З огляду на те, що поданий Кабінетом Міністрів України відзив на апеляційну скаргу по своїй сутті є поясненнями, які подаються третіми особами, в яких відповідно до статті 168 ГПК України така особа викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви Національного банку України про залишення без розгляду відзиву Кабінету Міністрів України на апеляційну скаргу Державної іпотечної установи.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що найменування процесуального документу з яким звертається сторона до суду, не превалює над змістом такого документу.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Протягом п`яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом (ч. 4 ст. 327 ГПК України).

Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1 ст. 328 ГПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Наслідком визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», є закінчення виконавчого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.

При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:

- матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання);

- процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 910/8794/17, від 16.01.2018 у справі №755/15479/54-ц та від 12.10.2018 по справі №910/9026/13.

Суд апеляційної інстанції встановив, що рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 позов задоволено частково; стягнуто з Державної іпотечної установи на користь Національного банку України 1 602 647,57 грн інфляційних втрат, 386 126,72 грн 3% річних, 29 831,61 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині в позові відмовлено повністю.

Повний текст рішення складено 11.12.2023 (т. 1, а.с. 353-363).

Згідно з ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Приписами частини 1 статті 256 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відтак, останнім днем строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 було 01.01.2024, а 02.01.2024 рішення мало набрати законної сили.

Як вбачається з долучених до матеріалів заяви ДІУ від 29.01.2024, зокрема, копії апеляційної скарги Національного банку України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23, апеляційну скаргу було подано до Північного апеляційного господарського суду з використанням системи «Електронний суд» 28.12.2023, а була зареєстрована в Північному апеляційному господарському суді 29.12.2023 (т. 2, а.с. 1-20).

Попри це 02.01.2024 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 господарським судом був виданий наказ про примусове виконання рішення суду (т. 1, а.с. 371).

З огляду на те, що апеляційну скаргу подано Національним банком України в межах строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 станом на дату видачі судового наказу не набрало законної сили, відтак заява Державної іпотечної установи від 29.01.2024 про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 у справі № 910/10901/23, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, була обґрунтованою та підлягала задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 (т. 2, а.с. 135-142), отже рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 набрало законної сили лише 20.03.2024.

Доводи представника Національного банку України, висловлені в судовому засіданні 04.09.2024 стосовно того, що наказ до примусового виконання було пред`явлено, аби не пропустити строк на таке пред`явлення, оцінюються судом апеляційної інстанції критично, адже видання судом наказу на примусове виконання судового рішення здійснюється у разі набрання рішенням законної сили. Національний банк України оскарживши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку і одночасно звернувшись до примусового виконання передчасно з передчасно виданим місцевим господарським судом виконавчим документом, діяв усупереч правилам «добросовісності», тож судові витрати за розгляд апеляційної скарги ДІУ апеляційним судом покладаються на Національний банк України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 у справі № 910/10901/23 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 у справі № 910/10901/23 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким заяву Державної іпотечної установи від 29.01.2024 про визнання таким, що не підлягає виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 у справі № 910/10901/23, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023, задовольнити.

4. Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю наказ Господарського суду міста Києва від 02.01.2024 у справі № 910/10901/23, виданий на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 у справі № 910/10901/23 про стягнення з Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 33304730) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106) 1.602.647 (один мільйон шістсот дві тисячі шістсот сорок сім) грн 57 коп. інфляційних втрат, 386.126 (триста вісімдесят шість тисяч сто двадцять шість) грн 72 коп. 3% річних, 29.831 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот тридцять одну) грн 61 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, код ЄДРПОУ 00032106)

на користь Державної іпотечної установи (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 34, код ЄДРПОУ 33304730)

3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Справу № 910/10901/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.09.2024.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук