Постанова

від 03.09.2024 по справі 911/2472/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 911/2472/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпічев Ю.Г. (ордер серія АА № 1424775 від 22.05.2024)

від відповідача: Морозова Г.Є. (ордер серія АА № 1445074 від 17.05.2024)

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"

на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024

у справі № 911/2472/22 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Профіфід"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг"

про стягнення 357820,00 грн заборгованості за договором поставки № 1260122/1 від 26.01.2022,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2022 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ "Норкова Ферма Вікінг" грошові кошти в розмірі 357 820,00 грн боргу за договором поставки № 260122/1 від 26.01.2022 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав на те, що за договором поставки, відповідно до видаткової накладної № 68 від 10 червня 2022 року, відповідачу було поставлено товар 22 000 т м`ясокісткового борошна за ціною 20,81 грн відповідно до специфікації № 2 від 10 червня 2022 року. Відповідач прийняв зазначений товар, відповідно до кількості та якості, проте оплату не здійснив в повному обсязі.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2024 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Норкова ферма "Вікінг" на користь ТОВ "Профіфід" 357 820,00 грн заборгованості та 5 367,30 грн витрат зі сплати судового збору.

Мотивуючи вищевказане рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідач не довів належними та допустимими доказами існування обставин, для можливості застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених ч. 2 ст. 678 ЦК України та оскільки доказів належного виконання відповідачем умов договору поставки № 1260122/1 від 26.01.2022 року щодо оплати в повному обсязі за поставлений товар не надано позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "Норкова ферма "Вікінг" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024, ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що:

1) позивач, всупереч п. 2.8 договору поставки та вимогам чинного законодавства, не надав документів на підтвердження якості поставленого товару (м`ясокісткового борошна). Надані на вимогу суду посвідчення якості датовані червнем 2023;

2) суд залишив поза увагою те, що відповідач не міг пред`явити претензії щодо якості у визначений договором строк з огляду на те, що почав використовувати придбаний товар після того, як цей строк скінчився;

3) суд неправомірно відмовив у задоволенні другого клопотання про проведення експертизи, оскільки воно мало таку саму мотивацію, як і клопотання, яке судом було задоволено (експертиза не була проведена через відсутність експерта).

Разом з апеляційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про призначення судово-ветеринарної експертизи у справі, проведення експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України. У вказаному клопотанні викладено прохання призначити судово-ветеринарну експертизу у справі № 911/2472/22, на вирішення якої поставити наступні питання:

- чи відповідає за своїм складом м`ясокісткове борошно, поставлене ТОВ "Профіфід", встановленим для такої продукції державним стандартам, нормам та правилам, чи містить м`ясокісткове борошно, поставлене ТОВ "Профіфід", бактерії Clostridium perfringens, та/або будь-які інші патогенні бактерії?; чи придатне або непридатне, безпечне або небезпечне м`ясокісткове борошно, поставлене ТОВ "Профіфід", для використання в якості корму для диких тварин (норок), чи могло використання в якості корму для диких тварин (норок) м`ясокісткового борошна, поставленого ТОВ "Профіфід", призвести до перевищення природного допустимого падежу тварин (норок)?

Клопотання про експертизу обґрунтовано тим, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, а саме підтвердження неякісності та непридатності для використання в якості корму для диких тварин (норок) поставленого позивачем товару (м`ясокісткового борошна), необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Відповідач стверджує, що позбавлене можливості надати суду експертний висновок щодо неякісності та шкідливості м`ясокісткового борошна, оскільки єдиний компетентний орган, який би міг відібрати зразки, дотримуючись законодавчо визначеної процедури, не проводить заходи державного контролю під час дії воєнного стану. Відтак, єдиним способом, за твердженням відповідача, довести факт неякісності і шкідливості поставленого позивачем товару є призначення у даній справі судово-ветеринарної експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу у справі № 911/2472/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 витребувано у господарського суду Київської області матеріали справи №911/2472/22. Відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/2472/22 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

29.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2472/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/2472/22 та призначено до розгляду на 02.07.2024 о 10 год. 45 хв.

18.06.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи та відзив на апеляційну скаргу, які мотивовано з посиланням на те, що:

1) у договорі відсутні положення щодо застосування товару для годівлі диких тварин;

2) договір не містить положень про гарантію;

3) договором передбачено процедуру досудового врегулювання;

4) результати перевірки Датської лабораторії містять дефекти;

5) відповідачем не надано належних доказів неможливості використання придбаного товару та причинно-наслідкового зв`язку між хворобами тварин відповідача та використанням продукції позивача.

Також відзив містить заяву про розподіл судових витрат.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.09.2024.

Розглянувши у судовому засіданні 03.09.2024 клопотання відповідача про призначення експертизи, колегія суддів приходить до висновку про те, що у його задоволенні слід відмовити зважаючи на наступне.

Відповідності до відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування та за клопотанням сторони, мотивованим неможливістю самостійно надати висновок експерта у встановлені ГПК України для подачі доказів строки.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Призначення судової експертизи у справі є правом, а не обов`язком суду, яке суд може реалізувати лише у разі виникнення дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

Колегія суддів зазначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар, який відповідач на стадії розгляду справи судом першої інстанції вважає неякісним, що дає йому право відмовитись від його оплати. При цьому відповідач вважає, що такі його твердження можуть бути підтверджені за наслідками проведення експертизи у даній справі.

Враховуючи вкладене, колегія суддів звертає увагу відповідача, що для проведення такої експертизи важливим є підтвердження того, що надані відповідачем для дослідження зразки були відібрані саме від поставленої позивачем партії продукції, заборгованість за яку є предметом даного судового розгляду (поставлене за накладною № 68 від 10.06.2022 р.). Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази існування пов`язаного з предметом спору об`єкту експертизи.

Таким чином, враховуючи наявні матеріали справи, апеляційний суд не позбавлений можливості оцінити надані сторонами докази та доводи сторін в сукупності та встановити обставини справи з урахуванням відповідних вимог чинного законодавства, що виключає необхідність проведення експертизи.

У судовому засіданні 03.09.2024 представник відповідача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення скасувати та в позові відмовити.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 26.01.2022 між ТОВ "Проффід" (постачальник) та ТОВ "Норкова ферма "Вікінг" (покупець) укладено договір поставки № 1260122/1, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується у визначені строки та на умовах цього договору передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 9-14 том 1).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, одиниці виміру, кількість, вартість та асортимент товару, що є предметом поставки за цим договором, визначаються у специфікації, що є додатком до цього договору і його невід`ємною частиною.

Датою поставки товару є дати отримання покупцем товару згідно з видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін, та/або товарно-транспортною накладною (п. 2.6 договору).

Датою переходу права власності на товар до покупця вважається дата поставки, що визначена п. 2.6 договору. Ризик втрати або ушкодження товару переходить на покупця з моменту переходу права власності (п. 2.7 договору).

Товар, що поставляється за цим договором, повинен супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна у двох примірниках, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна (при поставках транспортом), сертифікат якості або інший документ, що підтверджує якість товару (п. 2.8 договору);

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого ним рахунку в строки, обумовлені у відповідній специфікації.

Кожна сторона зобов`язується на вимогу іншої сторони проводити звірку взаємних розрахунків за допомогою складання акту звірки взаємних розрахунків (п. 5.5 договору).

10.06.2022 сторонами підписано специфікацію № 2 до договору поставки № 260122/1 від 26.01.2022, відповідно до якої постачальник зобов`язався поставити покупцю м`ясокісткове борошно у кількості 22 тонни вартістю 457 820,00 грн; упаковка товару мішок; умови платежу перерахування 100 % вартості товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарного дня з дати відвантаження товару; строк поставки 7 днів з дати підписання специфікації (а.с.15 том 1).

Відповідно до видаткової накладної № 68 від 10.06.2022 та товарно-транспортної накладної № Р68 від 10.06.2022 позивач поставив відповідачу товар у кількості 22 тонни загальною вартістю 457 820,00 грн (а.с. 16-17 том 1).

10.06.2022 відповідачем здійснено часткову оплату поставленого позивачем товару, що підтверджується платіжним дорученням № 9095 від 10.06.2022 на суму 100 000,00 грн (а.с. 19 том 1).

15.08.2022 сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 15.08.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 357 820,00 грн (а.с. 18 том 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не у повному обсязі виконав своє зобов`язання по сплаті за поставлений ТОВ "Профіфід" за накладною № 68 від 10.06.2022 товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 357 820,00 грн за поставлений за договором товар.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки факт поставки товару підтверджений видатковою накладною та товарно-транспортною накладною, при цьому відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що товар поставлений позивачем був неякісним.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Умовами п. 2.11 договору визначено, що товар приймається по якості в порядку, встановленому п. 2.10 договору. Якість товару, що постачається, перевіряється покупцем в момент його отримання.

У разі виявлення товару неналежної якості, покупець та постачальник проводять контрольний відбір зразків товару і проводять перевірку якості товару у незалежній лабораторії (п. 2.14 договору).

У п. 2.15 договору визначено, що претензії покупця щодо якості товару не можуть бути прийняті та задоволені постачальником у випадках: невиконання або неналежного виконання покупцем умов зберігання товару, невиконання або неналежного виконання покупцем умов щодо охорони товару, якщо якість товару погіршилась внаслідок дій або бездіяльності покупця.

Вказане свідчить про те, що сторони у договорі встановили чіткий порядок дій у разі виникнення претензій щодо якості поставленого товару (м`ясокісткового борошна), у зв`язку з чим відповідач, в силу положень п. 2.14 договору, повинен був звернутися до позивача у червні 2022 (після виявлення зростання падежу серед тварин) для відбору зразків товару та встановлення його якості та безпечності для використання. Водночас, доказів, які б свідчили про дотримання сторонами умов п. 2.14 договору, матеріали справи не містять.

Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 668 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (ч.ч 1, 2 ст. 679 ЦК України).

Умовами ч. 1 ст. 680 ЦК України встановлено, що покупець має право пред`явити вимогу у зв`язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з положеннями Цивільного кодексу України продавець несе відповідальність за недоліки товару, якщо вони виникли до його передання покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. Відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару (наведена правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 29.07.2021 у справі № 904/5217/19).

В укладеному договорі відсутні домовленості щодо гарантії на товар та гарантійних зобов`язань продавця, в тому числі щодо якості продукції.

Таким чином, оскільки договором не встановлено гарантійного строку щодо якості товару, презюмується, що продавець (позивач) передав товар належної якості і, виходячи з того, що недоліки товару не було виявлено покупцем (відповідачем) після його отримання, тягар доказування того, що такі недоліки виникли до його передачі покладається саме на покупця.

Щодо посилання відповідача на відомості, отримані в ході результатів лабораторних досліджень датської лабораторії Eurofins Steins Laboratorium, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з долучених до матеріалів справи (а.с.91-110 т.1) результатів даного дослідження не вбачається, що борошно, яке досліджувалось експертами датської лабораторії, є товаром, поставленим позивачем відповідачу за договором поставки № 260122/1 від 26.01.2022 за накладною № 68 від 10.06.2022, яка не була оплачена відповідачем у повному обсязі.

Відповідачем не надано достатніх доказів того, що відібране для експертизи борошно не могло бути зараженим бактеріями (які, як зазначав відповідач, за висновком датських експертів є збудником анаеробної дизентерії молодняку, що є гострою інфекційною хворобою новонароджених тварин та характеризується високою летальністю) під час зберігання протягом значного часу від моменту поставки та виявлення падежу тварин.

Наведене унеможливлює зробити висновок щодо наявності беззаперечного причинно-наслідкового зв`язку між загибеллю тварин і якістю поставленої позивачем за накладною № 68 від 10.06.2022 кормової добавки.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/8036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Матеріали справи свідчать про те, що за договором поставки № 1260122/1 відповідачем 10.06.2022 отримано товар, що підтверджується підписаною сторонами без заперечень видатковою накладною № 68 від 10.06.2022, та здійснено його часткову оплату, що підтверджується платіжним дорученням № 9095 від 10.06.2022, а 15.08.2022 відповідачем підписано акт звірки взаємних розрахунків на спірну суму заборгованості в розмірі 357 820,00 грн.

Доказів, які б свідчили про дотримання сторонами порядку п. 2.14 договору (у разі виявлення товару неналежної якості, покупець та постачальник проводять контрольний відбір зразків товару і проводять перевірку якості товару у незалежній лабораторії), матеріали справи не містять.

Крім того, пунктом 2.13 договору сторонами визначено, що претензії щодо якості товару можуть бути пред`явлені покупцем постачальнику протягом 5 днів з дати отримання товару.

Разом з тим, відповідач ані у визначений договором строк, ані безпосередньо після виявлення падежу тварин, ані загалом до звернення позивача з даним позовом не звертався до позивача з претензіями щодо якості поставленого товару.

Враховуючи відсутність вчинення відповідачем належних дій щодо вчасного пред`явлення претензії та визначення якості товару згідно з умовами договору та нормами чинного законодавства в межах встановленого договором та законодавством порядку, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що недоліки якості товару, якщо такі мали місце, не могли утворитися з моменту його отримання та до моменту його використання.

Також колегія суддів зазначає, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції посилання відповідача на необхідність перевірки та обґрунтування судовою експертизою відомостей про наявність бактерій в кормовій добавці, отриманих в ході результатів лабораторних досліджень датської лабораторії EurofinsSteinsLaboratorium, оскільки з результатів даного дослідження, не вбачається, що борошно, яке досліджувалось експертами датської лабораторії EurofinsSteinsLaboratorium, є товаром, поставленим позивачем відповідачу за договором поставки № 260122/1 від 26.01.2022 р. за накладною № 68 від 10.06.2022, яка не була оплачена відповідачем у повному обсязі, а також того, що відбір зразків для проведення такого дослідження було здійснено з дотриманням умов договору, а саме п. 2.14.

Не спростовують правильних висновків суду першої інстанції і посилання скаржника на те, що позивач всупереч п. 2.8 договору поставки під час поставки не надав документів на підтвердження якості поставленого товару (м`ясокісткового борошна), оскільки по-перше відповідач не заявив щодо цього своїх претензій у визначений договором порядок та строк, і по-друге таке порушення позивачем умов договору не спростовує обов`язку відповідача щодо оплати прийнятого товару.

З огляду на умови договору та встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами існування обставин, з якими законодавство пов`язує можливість застосування до спірних правовідносин приписів, передбачених ч. 2 ст. 678 ЦК України.

Оскільки доказів належного виконання умов договору поставки № 1260122/1 від 26.01.2022 відповідачем в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару в порядку та строки, обумовлені даним договором, до матеріалів справи не надано, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ "Профіфід" щодо стягнення з відповідача 357 820,00 грн заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження скаржника про те, що він не міг пред`явити претензії щодо якості у визначений договором строк з огляду на те, що почав використовувати придбаний товар після того, як цей строк скінчився тільки підтверджують факт пропуску ним визначеного договором строку та правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо тверджень скаржника про те, що суд неправомірно відмовив у задоволенні другого клопотання про проведення експертизи, оскільки воно мало таке ж саме обґрунтування, як і клопотання, яке судом було задоволено колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач просив провести експертизу для підтвердження своїх доводів про те, що поставлене за накладною № 68 від 10.06.2022 м`ясокісткове борошно було неякісним та шкідливим, що спричинило падіж тварин у їхньому господарстві, що на думку відповідача дає йому підстави з огляду на положення ч. 2 ст. 678 ЦК України відмовитися від договору та від подальших платежів.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що запропоновані відповідачем для дослідження зразки були відібрані саме від поставленої позивачем партії продукції, а також останній не підтвердив факту належного зберігання отриманої продукції.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 99 ГПК України визначено, що однією із основний підстав для проведення експертизи є те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Натомість укладений сторонами договір містить алгоритм дій покупця щодо перевірки якості товару та у випадку виявлення товару неналежної якості (спільний відбір проб) та фіксації такого факту, що з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів свідчить про те, що для вирішення цієї справи непотрібні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, а питання наявності чи відсутності підстав для оплати можливо вирішити за наслідком аналізу положень договору та взаємовідносин сторін, що виключає можливість призначення експертизи.

Дослідивши матеріали наявні у справі, в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів робить висновок, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дав належну оцінку доказам у справі та виніс законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищезазначене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржником не доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надано, а тому погоджується із рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі № 911/2472/22, отже підстав для її скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 271, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі № 911/2472/22 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі № 911/2472/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 911/2472/22 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 06.09.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук