Постанова

від 08.10.2024 по справі 911/2472/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Справа№ 911/2472/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Барсук М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Карпічев Ю.Г. (ордер серія АА № 1424775 від 22.05.2024)

від відповідача: Морозова Г.Є. (ордер серія АА № 1445074 від 17.05.2024)

розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича про розподіл судових витрат на правничу допомогу

за розгляд апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ"

на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024

у справі №911/2472/22 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ"

про стягнення 357820, 00 грн заборгованості за договором поставки №1260122/1 від 26.01.2022,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.04.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" 357820 (триста п`ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп. заборгованості, 5367 (п`ять тисяч триста шістдесят сім) грн 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 (повний текст від 02.05.2024), ухвалити нове рішення у справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Призначити судово-ветеринарну експертизу у справі №911/2472/22, проведення експертизи доручити Національному науковому центру "Інститут судових експертиз імені засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу у справі №911/2472/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "НОРКОВА ФЕРМА "ВІКІНГ" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/2472/22 та призначено до розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Норкова ферма "Вікінг" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/2472/22 залишено без задоволення. Рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 у справі №911/2472/22 залишено без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на апелянта.

06.09.2024 через канцелярію суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича надійшла заява про розподіл судових витрат на правничу допомогу, в якій останній просить за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ "Норкова ферма "Вікінг" на рішення господарського суду Київської області від 11.04.2024 по справі №911/2472/22 здійснити розподіл судових витрат, шляхом стягнення з ТОВ "Норкова ферма "Вікінг" на користь ТОВ "ПРОФІФІД" 11 000 грн витрат на правничу допомогу адвоката.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 прийнято заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрат на правничу допомогу) до розгляду та призначено судове засідання 08.10.2024. Надано позивачу строку до 27.09.2024 для надання заяв або клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

24.09.2024 через канцелярію суду від представника відповідача надійшли клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн. (а.с.210, 211 т.2).

25.09.2024 через канцелярію суду від представника позивача надійшли пояснення до заяви про розподіл судових витрат за правничу допомогу, в яких останній підтримав вимоги своєї заяви просив її задовольнити в розмірі 11 000,00 грн.

У судовому засіданні 08.10.2024 представник позивача підтримав вимоги своєї заяви просив її задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 11 000,00 грн.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви, вважає зазначену вартість завищеною та необґрунтованою а тому просив зменшити розмір витрат за послуги адвоката.

Колегія суддів дослідивши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича про компенсацію здійснених позивачем витрат, встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн (а.с. 164 т. 2).

06.09.2024 через канцелярію суду від представника ТОВ "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича надійшла заява про компенсацію витрат на правову допомогу, в якій просив стягнути з позивача 11 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесення відповідачем витрат, заявником було, зокрема, надано:

- договір про надання правничої допомоги від 17.05.2024 (а.с. 198-199 т. 2);

- акт приймання-передачі наданих правових послуг від 03.09.2024 (а.с. 200 т. 2);

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та в додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 916/2664/21

Відповідно до умов укладеного між позивачем (клієнт) та адвокатом Карпічевим Ю.Г. «адвокат» договору про надання правничої допомоги від 17.05.2024 (а.с. 198-199 т.2) надання клієнту правової допомоги у справі, що виник у клієнта з відповідачем у справі №911/247/22, представництво інтересів клієнта, забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в Північному апеляційному господарському суді.

Відповідно до пункту 3.3. договору сторони домовились, що по даному договору гонорар сплачується у фіксованому розмірі в сумі 17 700 грн., який є спів розмірним із складністю справи та необхідних робіт, ціною та значенням справи для клієнта.

Загальна вартість наданих послуг становить 11 000,00 грн визначена в акті приймання-передачі наданих правових послуг.

Розглядаючи заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, колегія суддів враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність":

- договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1);

- гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30).

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 03.09.2024 клієнт прийняв професійну правничу допомогу в загальній сумі 11 000,00 грн (а.с. 200 т. 2), а саме:

1. Усна консультація адвоката на користь клієнта на вимогу та в офісі останнього щодо визначення правової позиції у справі, складання заяви, скарги, клопотання, інші правові документи 2 год. -2000,00 грн;

2. Вивчення апеляційної скарги 0,5 год. - 1000,00 грн;

3. Підготовка обґрунтування правової позиції Клієнта 0,5 год. - 1000,00 грн;

4. Підготовка, оформлення відзиву на апеляційну скаргу 0,5 год. - 3000,00 грн.;

5. Підготовка, оформлення заперечення на проведення судової експертизи 0,5 год. - 2000,00 грн;

6. Погодження з клієнтом змісту відзиву та заперечень, надсилання ії через модуль ЄСІСТ «Електроний Суд» відповідачу та апеляційному суду 0,5 год. - 500 грн;

7. Проїзда для участі в засіданні в Північному апеляційному господарському суді 02.07.2024 (без урахування часу очікування) 0,5 год. - 500 грн, 03.09.2024 (без врахування часу очікування) 035 год. - 500 грн;

8. Усна консультація клієнта: роз`яснення клієнту щодо порядку отримання наказу для стягнення грошових коштів за позовом, можливих подальших дій відповідача щодо можливості подання касаційної скарги на судові рішення у спаєві 05, год. - 500 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Колегія суддів, оцінивши вищевказані докази, беручи до уваги, що адвокат брав участь при розгляді справи ще в суді першої інстанції, відтак, обізнаний щодо предмета спору, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Карпічевим Ю.Г. послуг позивачу у суді апеляційної інстанції (зокрема, підготовку відзиву на апеляційну скаргу відповідача, та пункти 2, 3, 4, 6 акту, які за своїм змістом майже аналогічні), виходячи з критерію реальності та розумності розміру цих витрат, дійшла висновку про часткове задоволення заяви в зазначених пунктах в розмірі 3000,00 грн.

В свою чергу, при дослідженні пунктів 1, 5, 7, 8 зазначеного акту приймання - передачі наданих правових послуг, колегія суддів вважає, що зазначені послуги є доведеними та обґрунтованими тому в цих частинах підлягають задоволенню в загальному розмірі 5500,00 грн.

Колегія суддів при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та, апеляційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22, від 29.02.2024 у справі № 917/272/23, від 05.03.2024 у справі № 916/2266/22, від 17.04.2024 у справі № 910/19865/21).

Матеріали справи та зміст судового рішень першої інстанцій свідчать про те, що правова позиція позивача була сталою, а тому, адвокати відповідно, були обізнані з усіма обставинами цієї справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, а також заяву відповідача про зменшення заявлених витрат, колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат на правничу (правову) допомогу у сумі 11 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими та завищеним.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи обсяг виконаних робіт, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, ураховуючи критерій розумності розміру витрат, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 500,00 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/2472/22 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» (08440, Київська область, Переяслав-Хмельницький р-н, село Велика Каратуль, вулиця Переяславська, будинок 31, ЄДРПОУ 36969979) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Профіфід" (54005, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Потьомкінська, будинок 13/5, офіс 28, ЄДРПОУ 43213032) 8 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу понесених у суді апеляційної інстанції.

Відмовити у задоволенні решти заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІФІД" адвоката Карпічева Юрія Григоровича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Матеріали справи № 911/2472/22 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 23.10.2024

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Барсук