Постанова

від 06.09.2024 по справі 917/515/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Харків Справа № 917/515/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Попков Д.О.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл (вх. № 1696) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 (повний текст складено та підписано 05.07.2024, м. Полтава) у справі №917/515/24, суддя Киричук О.А.

за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл,

до Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта,

про стягнення 118 457 158, 00 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Синтез Ойл звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта про стягнення 118 457 158 грн заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020, а саме: розмір попередньої оплати 87 989 016, 84 грн, інфляційні витрати - 5 121 534,17 грн, сума 3% річних - 3 173 374, 38 грн, пеня - 16 014 001,06 грн, штраф - 6 159 231, 17 грн (т. 1, а.с. 1-5).

Позов обґрунтовано невиконанням відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020 щодо поставки позивачу нафтопродуктів.

28.06.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Полтавської області від Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №916/2308/24 (т. 1, а.с.215-220).

В обґрунтування клопотання відповідач зазначив, що він звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020 та ухвалою від 29.05.2024 Господарський суд Одеської області прийняв вказану позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №916/2308/24. На думку відповідача, від вирішення питання про дійсність договору №224/2/2118 від 29.02.2020 залежить право вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл про стягнення коштів за цим договором, зокрема, в частині стягнення санкцій за порушення умов такого договору. У разі визнання договору №224/2/2118 від 29.02.2020 недійсним, наслідки невиконання чи порушення умов такого договору не можуть бути застосовані.

Заперечуючи проти поданого відповідачем клопотання, позивач зазначив, що подання Акціонерним товариством Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта окремих позовів про визнання правочинів недійсними та клопотання про зупинення провадження є проявом зловживання ним процесуальними правами що має бути враховано судом під час вирішення поданого відповідачем клопотання (т. 1, а.с.221-225).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 задоволено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №9066 від 28.06.2024). Зупинено провадження у справі №917/515/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №916/2308/24 (т. 1, а.с. 242-243).

За висновком господарського суду першої інстанції, вирішення спору у справі №917/515/24 залежить від результату розгляду судом справи № 916/2308/24, що свідчить про існування об`єктивної неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №916/2308/24.

Не погодившись з постановленою ухвалою, 09.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями Синтез Ойл, в якій просить суд:

- ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/515/24 про зупинення провадження у справі скасувати;

- справу № 917/515/24 передати до Господарського суду Полтавської області для продовження розгляду (т. 2, а.с.3-13).

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- для вирішення справи №917/515/24 необхідним є встановлення саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки та повернення сум попередньої оплати, які суд першої інстанції може встановити на підставі наявних у справі доказів, що надасть йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити відповідне рішення у справі;

- враховуючи встановлену статтею 204 Цивільного кодексу України презумпцію правомірності правочину, встановлення в рамках справи №916/2308/24 обставин дійсності чи недійсності договору не може свідчити про неможливість розгляду справи;

- зупинення судом першої інстанції провадження у справі 917/515/24 було здійснене не задля встановлення обставин, що стосуються предмету спору, а з метою отримання здійсненої в рамках справи №916/2308/24 правової оцінки щодо дійсності правочину попри існуючу презумпцію його правомірності;

- необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ впродовж розумного строку.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 у справі № 917/515/24 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/515/24. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/515/24 до надходження матеріалів справи.

29.07.2024 на виконання вимог ухвали Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи №917/515/24.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.07.2024, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/515/24. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено сторонам строк до 15.08.2024 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на "20" серпня 2024 р. о 13:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Зазначену ухвалу позивачем та відповідачем отримано 30.07.2024 через електронний кабінет в системі «Електронний суд», про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки (т. 2, а. с. 32-33), отже останнім днем для подання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу, позивачем заяв, клопотань тощо є 14.08.2024 включно.

05.08.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка задоволена ухвалою апеляційного господарського суду від 06.08.2024.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024 у справі №917/515/24 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Шутенко І.А., для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 колегія суддів прийняла до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/515/24 та вирішила розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі № 917/515/24 здійснювати без повідомлення учасників справи у відповідності до ч.2 ст.271 ГПК України.

Клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з їх повідомленням (викликом) до суду не надходило.

15.08.2024, тобто з пропуском встановленого судом строку (до 14.08.2024 включно), відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу без клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку.

20.08.2024 (поза межами встановленого судом строку) через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення у справі без клопотання про продовження встановленого судом процесуального строку.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1 ст.118 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Кодексом.

Таким чином, колегія суддів залишає без розгляду відзив на апеляційну скаргу відповідача та додаткові письмові пояснення позивача.

Відповідно ч. 13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема. об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з наведеною правовою нормою обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

По суті, зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, тобто чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ.

Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У разі застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України за вимогами ст. 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали.

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду, від 10.09.2019 у справі №922/1962/17, від 17.12.2019 у справі №917/131/19, від 25.02.2019 у справі №910/15364/17, від 15.03.2019 у справі №910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі №910/15707/17, від 04.08.2021 у справі №903/636/20, від 30.11.2023 у справі № 873/223/21, від 01.03.2024 у справі №910/17615/20.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано суду наступні докази:

- договір поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020;

- додаток №1 до цього договору - Специфікація на поставку від 29.02.2020;

- додаткова угода від 17.12.2021 до договору договір поставки нафтопродуктів №224/2/2118;

- рахунок на попередню оплату №93160323 від 30.03.2020;

- платіжна інструкція №504 від 31.03.2020 про сплату позивачем на рахунок відповідача 87989016,84 грн. за бензин по договору №224/2/2118 від 29.02.2020;

- податкова накладна від 31.03.2020 №6338;

- претензія позивача до відповідача про повернення сум попередньої оплати по договору №224/2/2118 від 29.02.2020 за вих.№23 від 23.01.2023 з додатками;

- вимога позивача до відповідача про повернення попередньої оплати по договору №224/2/2118 від 29.02.2020 за вих. №481 від 28.12.2023 з додатками.

Отже, позивачем у справі №917/515/24 повідомлено суд про всі обставини, на які він посилається як на підстави поданого ним позову та надано суду достатні докази, на підставі яких суд може встановити, чи мали дані обставини місце та ухвалити відповідне рішення у справі.

Поряд з цим, відповідачем у клопотанні про зупинення провадження у справі не наведено жодних доводів щодо відсутності у матеріалах справи №917/515/24 певних доказів, що унеможливлювало встановлення всіх обставин, які є предметом доказування у цій справі і зумовило б необхідність ухвалення рішення у справі №916/2308/24, яким би було встановлено відповідні обставини.

Фактично відповідач у клопотанні про зупинення провадження у справі лише вказує на те, що вирішення справи №916/2308/24 вплине на право вимоги позивача у справі №917/515/24, проте само по собі це не є підставою для зупинення провадження у справі.

При цьому, місцевим господарським судом в оскаржувані ухвалі не зазначено, які саме обставини не можуть бути встановлені ним самостійно при вирішенні господарської справи №917/515/24 та яким чином встановлені у справі №916/2308/24 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у справі №917/515/24 щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020.

Окрім цього слід зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлюється презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Така презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У постанові від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Відтак, станом на момент розгляду цієї справи договір поставки нафтопродуктів №224/2/2118 від 29.02.2020 (його окремі положення) не є нікчемним та не визнаний судом недійсним.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст. 204 ЦК України, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.08.2024 у справі №920/481/23.

Колегія суддів зауважує, що наявність спору щодо визнання недійсним договору не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом першої інстанції, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у справі №917/515/24 на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

В даній справі встановленню підлягають саме обставини невиконання (неналежного виконання) відповідачем зобов`язань щодо повернення попередньої оплати за договором, що встановлюється на підставі наявних у справі і додатково поданих доказів, адже суд наділений повноваженнями щодо оцінки доказів у справі та встановлення відповідних обставин/фактів, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, що надає йому можливість самостійно встановити всі обставини справи та ухвалити рішення по суті.

Також слід зазначити, що п.3 ч.1 ст. 46 ГПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, відповідач не скористався таким правом, що забезпечило б дотримання процесуальної економії при розгляді спірних правовідносин в межах даної справи, а обрав звернутись до суду з окремим позовом про визнання недійсною угоди, укладеної між сторонами, для його розгляду в іншому провадженні.

При цьому слід зазначити, що наведені відповідачем обставини для зупинення провадження у справі до набрання сили рішенням у іншій справі не були перешкодою для місцевого господарського суду розглянути спір у цій справі.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 29.12.2021 у справі №910/5610/21.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду справи №917/515/24 до набрання законної сили рішенням у справі №916/2308/24.

Колегія суддів зауважує, що згідно з п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 року передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Окрім цього, доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню та обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Тому, учасники провадження мають розуміти, що встановлені судом строки будуть застосовані.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади

(насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти

України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18, від 07.05.2018 у справі № 903/351/16 та від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі.

Також колегія суддів у спірних правовідносинах звертає увагу на застосування принципу процесуальної економії господарського судочинства - загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Сутність принципу процесуальної економії полягає в тому, що б під час розгляду справи в господарському суді для найбільш повного та всебічного розгляду справи використовувати всі встановленні законом засоби з урахуванням строків, визначених нормами процесуального права. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимогу оперативного розгляду справи; вимогу економного використання процесуальних засобів судом учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №912/2185/16).

При цьому, дана справа розглядається майже півроку (з березня 2024), тоді як зупинення провадження у справі без достатньої підстави такого зупинення не сприяє дотриманню принципу процесуальної економії та розумних строків розгляду справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Синтез Ойл", скасування ухвали Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/515/24 з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті, згідно із загальними правилами статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 277, 282 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями Синтез Ойл на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/515/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 04.07.2024 у справі №917/515/24 скасувати.

Справу №917/515/24 направити для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 06.09.2024.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя Д.О. Попков