Ухвала

від 06.09.2024 по справі 909/1278/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1278/15 (909/803/24)

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

06.09.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши, в межах справи № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз", матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" (вул. Герцена, 16-А, с. Майське, Синельниківський район, Дніпропетровської області, 52511) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет" (вул. Нижньодніпровська, 1, смт. Слободжанське, Дніпровський район, Дніпропетровської області, 52005)

про стягнення заборгованості в розмірі 4 381 472, 90 гривень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет" про стягнення заборгованості в розмірі 4 381 472, 90 гривень.

Так, на розгляді Господарського суду Івано-Франківської області на стадії процедури санації є справа № 909/1278/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз"; керуючий санації - арбітражний керуючий Касаткін Денис Миколайович; розгляд справи здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно із протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду 28.08.2024 справу № 909/1278/15 (909/803/24) передано на розгляд судді Михайлишину В. В., в межах справи № 909/1278/15.

Дослідивши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З урахуванням вищевказаного, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв`язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов`язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Суд зазначає, що однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

За таких обставин позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Тобто однорідними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18.

У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 по справі № 910/2365/24 вказано, що згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). При цьому зі змісту частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України випливає, що порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які хоча і можуть відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення Господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас суд може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Тобто з наведених підстав суд має право, передбачене пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернути позовну заву позивачу.

При цьому, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.07.2024 по справі № 910/2365/24 наголосив, що вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Приватне акціонерне товариство "Агро-Союз" просить стягнути заборгованість в сумі 4 381 472, 90 гривень за 82 (вісімдесяти двома) окремими договорами, а саме: договір продажу насіння № 01-Т-290816 від 29.08.2016; договір оренди (найму) № 169/04 від 01.07.2017; договір поставки добрив № 60/02 від 04.04.2018; договори суборенди земельних ділянок № 1 від 02.02.2005, № 10 від 02.02.2015, № 11 від 02.02.2015, № 12 від 02.02.2015, № 13 від 02.02.2015, № 14 від 02.02.2015, № 15 від 02.02.2015, № 16 від 02.02.2015, № 17 від 02.02.2015, № 18 від 02.02.2015, № 19 від 02.02.2015, № 2 від 02.02.2015, № 20 від 02.02.2015, № 21 від 02.02.2015, № 22 від 02.02.2015, № 23 від 02.02.2015, № 24 від 02.02.2015, № 25 від 02.02.2015, № 3 від 02.02.2015, № 33 від 02.02.2015, № 33/2 від 01.12.2015, № 34 від 01.12.2015, № 35 від 01.12.2015, № 36 від 01.12.2015, № 37 від 01.12.2015, № 38 від 01.12.2015, № 39 від 01.12.2015, № 4 від 02.02.2015, № 40 від 01.01.2017, № 41 від 01.01.2017, № 42 від 01.01.2017, № 43 від 01.01.2017, № 44 від 01.01.2017, № 45 від 01.01.2017, № 46 від 01.01.2017, № 47 від 01.01.2017, № 48 від 01.01.2017, № 49 від 01.01.2017, № 5 від 02.02.2015, № 50 від 01.01.2017, № 51 від 01.01.2017, № 52 від 01.01.2017, № 53 від 01.01.2017, № 54 від 01.01.2017, № 55 від 01.01.2017, № 56 від 01.01.2017, № 57 від 01.01.2017, № 58 від 01.01.2017, № 59 від 01.01.2017, № 6 від 02.02.2015, № 60 від 01.01.2017, № 61 від 01.01.2017, № 62 від 01.01.2017, № 63 від 01.01.2017, № 64 від 01.01.2017, № 65 від 01.01.2017, № 66 від 01.01.2017, № 67 від 01.01.2017, № 68 від 01.01.2017, № 69 від 01.01.2017, № 7 від 02.02.2015, № 70 від 01.01.2017, № 71 від 01.01.2017, № 72 від 01.01.2017, № 73 від 01.01.2017, № 74 від 01.01.2017, № 75 від 01.01.2017, № 76 від 01.01.2017, № 77 від 01.01.2017, № 78 від 01.01.2017, № 79 від 01.01.2017, № 8 від 02.02.2015, № 80 від 01.01.2017, № 81 від 01.01.2017, № 9 від 02.02.2015; договір надання сільськогосподарських послуг № 81/4 від 10.02.2015; договір складського зберігання зерна № 89/4 від 09.02.2015; договір організації проживання; договір поставки насіння, укладених між позивачем та відповідачем.

Підставою позову є порушення зобов`язань відповідача за цими різними окремими договорами, за якими передбачено складання і оформлення певної окремої документації, окремий порядок розрахунків, виконання робіт, надання послуг тощо. Як наслідок, такі порушення потребуватимуть доведення різними доказами, і сукупність таких доказів по всіх вісімдесяти двох договорах може значно ускладнити розгляд справи.

Наведені фактичні обставини даної справи не узгоджуються з приписами частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої в одній позовній заяві можуть бути об`єднані вимоги, пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами або ж основні та похідні позовні вимоги.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не пов`язані між собою ні підставами виникнення (оскільки виникли з різних договорів), ні поданими доказами (оскільки докази виконання/невиконання кожного з договорів є різними).

Оскільки при вирішенні даного спору суду необхідно дослідити виконання зобов`язань за вісімдесяти двома окремими договорами, що не пов`язані між собою, то об`єднання цих позовних вимог у одну позовну заяву має штучний характер. При цьому таке об`єднання не сприятиме процесуальній економії, тобто не забезпечить додаткову ефективність, пришвидшення чи спрощення процесу.

Крім того, об`єднання вісімдесяти двох таких позовних вимог створює штучні підстави щодо збільшення ціни позову, можливості віднесення справи до категорії малозначних справ та, відповідно, її розгляду у спрощеному провадженні, а також сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція зазначена у вищевказаній постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 по справі № 910/2365/24.

Відтак, дослідивши об`єднані позовні вимоги, суд зазначає, що обсяги наданих послуг та виконаних робіт, які є предметом зазначених договорів, є різними, а дослідження частини доказів, що стосуються одного договору, не має значення для з`ясування обґрунтованості вимог, заявлених на підставі інших договорів. Крім того, наявність декількох різних договорів між одними і тими ж особами не є підтвердженням наявності зв`язку між вимогами за цими договорами щодо підстав їх виникнення.

Позовні вимоги не пов`язані між собою ані підставою виникнення, ані поданими доказами, що виключає можливість застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд зазначає, що сумісний та одночасний розгляд всіх заявлених позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню взаємних прав і обов`язків сторін та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки у даному випадку під час розгляду справи суд повинен буде надати оцінку умовам кожного договору, що суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.

Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

При цьому, суд звертає увагу на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Агро-Союз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрорітет" про стягнення заборгованості в розмірі 4 381 472, 90 гривень (вх. № 7587/24 від 28.08.2024) та додані до неї документи - повернути без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвала підписана 06.09.2024.

Суддя В. В. Михайлишин