Рішення

від 04.09.2024 по справі 910/14321/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/14321/23

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд"

про стягнення 320 878,66 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Поліщук Р.А.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення 320 878,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами ревізії Державною аудиторською службою України в Акті №000800-21/8 від 10.08.2023 було встановлено порушення відповідачем умов Договору підряду на роботи по об`єкту "Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв. 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії" Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація №46-21 від 09.12.2021, з огляду на що позивач просить суд стягнути 320 878,66 грн суми завищених витрат по вищевказаному договору.

За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.10.2023.

11.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотанням про призначення експертизи.

17.10.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та пояснення на клопотання про призначення експертизи.

У підготовче засідання 17.10.2023 прибули представники сторін.

Представник позивача просив оголосити перерву з метою ознайомлення зі справою.

Відповідно до ст. 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 17.10.2023 суд задовольнив клопотання позивача, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та оголосив перерву до 21.11.2023.

У підготовче засідання 21.11.2023 прибули представники сторін.

Представник позивача підтримав клопотання про залучення третьої особи, яке міститься у позовній заяві. Представник відповідача залишив вирішення питання щодо клопотання про залучення третьої особи на розсуд суду.

Розглянувши клопотання позивача, суд прийшов до висновку, що позивачем належними доказами не доведено обставин того, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки Державної аудиторської служби України, відтак, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.

Представник відповідача підтримав клопотання про призначення експертизи. Представник позивача заперечив проти задоволення клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 суд ухвалив: призначити у справі № 910/14321/23 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинити провадження у справі № 910/14321/23 на час проведення експертизи.

26.04.2024 до відділу діловодства суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали суду без виконання, зі змісту якого вбачається, що оплату за проведення призначеної експертизи не здійснено, що унеможливлює проведення призначеної експертизи.

Ухвалою від 02.05.2024 судом було поновлено провадження; призначено підготовче засідання на 21.05.2024.

21.05.2024 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 18.06.2024.

У зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., розпорядженням від 11.06.2024 в.о.керівника апарату Господарського суду міста Києва було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Згідно протоколу від 11.06.2024 повторного автоматизового розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Князькову В.В.

Ухвалою від 12.06.2024 суддею Князьковим В.В. прийнято справу до свого провадження, призначено підготовче засідання на 10.07.2024.

10.07.2024 судом було продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання на 24.07.2024.

У підготовчому засіданні судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні заяви позивача про зловживання відповідачем процесуальними правами. При цьому, суд виходив з такого.

Згідно статті 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема, невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина перша статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Застосування такого заходу процесуального примусу як штраф є правом суду, а не обов`язком. Враховуючи, що підстави для застосування такого заходу процесуального примусу як штраф у даному випадку буде надмірним, тому відхиляє відповідне клопотання представника позивача. Відповідна поведінка відповідача в розрізі обов`язку доказування буде оцінена судом при ухваленні рішення по справі.

24.07.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 04.09.2024.

Представник відповідача у судове засідання 04.09.2024, як і в попередні засідання не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінета Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд".

Наразі, з огляду на неявку відповідача суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Відповідачем про причини неявки у судове засіданні 04.09.2024 повідомлено не було.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 04.09.2024. До того ж, судом враховано, що вказаним учасником було вислволено свою правову позицію по суті спору у відзиві на позов.

Представником позивача у судовому засіданні 04.09.2024 було підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.09.2024 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

09.12.2021 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (підрядник) було укладено договір підряду №46-21 на роботи по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв.101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії» Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, за умовами п.1.1 якого замовник, доручає, а підрядник зобов`язується, згідно із затвердженою проектною документацією, у відповідності до вимог ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов цього договору виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв- 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії» Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, та за участі замовника передати об`єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації. Адреса розташування об`єкту: 03110, м.Київ, вул.Ягідна, буд.58.

Згідно п.1.2 договору №46-21 від 09.12.2021 підрядник зобов`язується на свій ризик власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та договору) виконати роботи по об`єкті: Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв- 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії» Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, що визначені договором.

Відповідно до п.2.1 договору №46-21 від 09.12.2021 роботи, які є предметом цього договору, повинні бути виконані підрядником у період з дня підписання цього договору до 20.11.2022, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 1). Об`єкт повинен бути переданий експлуатуючій організації не пізніше 01.12.2022.

Договірна ціна робіт по об`єкту є динамічною і становить 11 428 000 грн, з урахуванням податку на додану вартість 20% - 1 904 666,67 грн, а саме:

- обсяг фінансування робіт на 2021 складає 165 770 грн;

- обсяг фінансування робіт на 2022 складає 11 262 230 грн та підтверджується додатковою угодою у 2022 році.

У п.3.8 договору №46-21 від 09.12.2021 вказано, що при виявленні в актах приймання-виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) у будь-який час невідповідностей чинному порядку визначення вартості будівництва, проєктно-кошторисній документації, обсягам або якості фактично виконаних робіт, інших недоліків (дефектів) тощо, загальна вартість виконаних робіт рдлягає уточненню (шляхом коригування відповідних актів виконаних робіт та/або компенсації надмірно сплачених коштів) з моменту виявлення зазначених невідповідностей.

Згідно п.4.1 договору №46-21 від 09.12.2021 організація виконання робіт підрядником повинна відповідати проектно-кошторисній документації, вимогам законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов, графіку виконання робіт (додаток №1) та договору.

Договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі, передбачені договором, роботи у строк, визначений графіком виконання робіт (додаток №1) та якщо замовником встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов договору (п.4.8 договору №46-21 від 09.12.2021).

У п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021 передбачено, що підрядник зобов`язаний у разі виявлення замовником (в тому числі, із залученням третіх осіб) або державними контролюючими органами обсягів робіт, які не виконані (неякісно виконані), але включені в акти виконаних робіт, та/або неправильно застосованих розцінок, підрядник знімає з виконання такі роботи та відшкодовує замовнику їх вартість, а також (в тому числі у разі виявлення недоліків (дефектів) під час виконання робіт) безоплатно виправляє виявлені недоліки (дефекти) у строк, визначений замовником та сплачує штрафні санкції передбачені цим договором та чинним законодавством України.

За умовами п.6.1 договору №46-21 від 09.12.2021 передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюються актом приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в) підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.1011, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуватись шляхом укладення додаткової угоди (п.16.1 договору №46-21 від 09.12.2021).

Сторонами було укладено додаткові угоди до договору №46-21 від 09.12.2021, якими фактично внесено зміни до правочину в частині умов, що стосувались договірної ціни робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками виконання умов договору №46-21 від 09.12.2021 сторонами було складено та підписано: акт приймання виконаних будівельних робіт: №3 за червень 2022 на суму 560 042,83 грн; акт вартості устаткування від 27.05.2022 (підпис замовника від 08.06.2022); акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2022 на суму 80727,58 грн; акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 на суму 532439,77 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №5 за липень 2022; акт закриття прихованих робіт від 10.06.2022; акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 на суму 597219,80 грн; акт вартості устаткування від 21.07.2022 (підпис замовника від 06.08.2022); акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 на суму 475 396,38 грн; акт вартості устаткування від 08.08.2022 (підпис замовника від 18.08.2022); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2022; акт №11 акт вартості устаткування від за серпень 2022 на суму 305115,01 грн; акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт; акт закриття прихованих робіт віл 25.05.2022.

В якості оплати за виконані роботи Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України було перераховано грошові кошти в якості оплати за виконані роботи згідно платіжних доручень №9 від 08.06.2022 на суму 484 365 грн, №10 від 08.06.2022 на суму 6 397 528,19 грн, №12 від 21.06.2022 на суму 999 878,43 грн, №17 від 11.07.2022 на суму 1 263 212,70 грн, №20 від 08.08.2022 на суму 1 885 255,22 грн, №24 від 01.09.2022 на суму 336 457,31 грн, №76 від 27.12.2022 на суму 316 513,38 грн, №77 від 27.12.2022 на суму 316 985,77 грн.

Відповідно до пункту 8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на П квартал 2023 року та на підставі направлень від 09.05.2020 №№ 622-нк, 623-нк начальником відділу Бертнньовою Н.О., головним державним аудитором Литвин Ю.М. було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

За наслідками проведення ревізії було складено акт №000800-21/8 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України.

Під час перевірки ревізією правовідносин та розрахунків сторін за договором №46-21 від 09.12.2021 було встановлено порушення, а саме:

- за актом №11 за серпень 2022 року встановлено, що підрядником вартість робіт із пробивання прорізів в конструкціях обсягом 0,3 м3 (поз. 24/34 акта №11) визначена за кошторисною нормою Е46-27-3 «Пробивання прорізів в конструкціях з цегли» і становить 1 517,23 грн., у тому числі: заробітна плата - 750,44 грн., загальновиробничі витрати - 416,00 грн., прибуток - 62,29 грн., адміністративні витрати - 35,63 грн., ПДВ - 252,87 грн. Для виконання зазначеного обсягу робіт Підрядником враховано до акта витрати труда робітників-будівельників в кількості 7,24 люд-годин, замість нормативних 6,3 люд-години. Встановлено порушення відповідачем вимог пункту 6.1.2 ДСТУ-Н Б Д. 1.1-2:2013, що призвело до включення в акт завищених витрат в сумі 187,99 грн. Застосування кошторисної норми РН15-18-1 замість РН15-19-1 при визначенні вартості робіт з монтажу труб ППР діаметром 20 мм обсягом 18 м у порушення вимог пункту 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджені постановою Кабінету міністрів України №668 від 01.08.2005, що призвело до включення в акт №11 за серпень 2022 завищених витрат на суму 454,48 грн. Також підрядником не вірно було визначено вартість встановлення 2-х сушок для рук із порушенням вимог пункту 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, які затверджені постановою Кабінету міністрів України №668 від 01.08.2005, що призвело до включення в акт №11 за серпень 2022 завищених витрат на суму 278,60 грн;

- підрядником до акта форми КБ2-в №10 за серпень 2022 року включені роботи із прокладання кабелю структурованої кабельної системи по стінах і стелях обсягом 160 м (поз. 11/8 акта №10), вартість яких визначена за кошторисною нормою М10-671-2 «Провід дво- та трижильний з роздільною основою по стінах і стелях цегляних» і становить 17 934,72 грн. При цьому, відповідно до акта на закриття від 10.06.2022 з влаштування структурованої системи виконані за проектною документацією (на підставі креслень 25/12-22-СС) та при виконанні робіт застосовані кабель UTP кат.5е, кабель ВВГнгд 3х1,5 та не врахований у кошторисах / актах виконаних робіт) та труба гофрована Ф16 мм. Застосування кошторисної норми МІ0-671-2, замість М8-412-3 для визначення вартості прокладання кабелю UTP кат.5е обсягом 160 м при влаштуванні структурованої кабельної системи є порушенням Відповідачем пункту 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (або 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва) та проектних рішень 25/12-22-СС (аркуш 5) і призвело до завищених витрат у розмірі 13 777,67 грн;

- до акта №10 за серпень 2022 року підрядником включені роботи із монтажу коробок розподільчих в кількості 12 шт (поз. 73/44 та 74/45 акта №10), вартість яких визначена за кошторисною нормою МІ0-898-12 і становить 9 431,77 грн. При цьому, вартість робіт із прокладання кабелю для диспетчеризації та автоматизації систем протипожежного захисту підрядником визначена за кошторисною нормою М8-401-1 «Кабель дво-, чотирижильний перерізом жили до 16 мм2, що прокладається з кріпленням накладними скобами» (поз. 120/47 акта № 3 за червень 2022 року - 300 м; поз. 76/47 акта №10 за серпень 2022 року - 275 м), яка враховує роботи із установлення коробок та прозвонювання, з`єднування жил кабелів і продзвонювання. Більш того, кошторисна норма М8-401-1 відноситься до групи «Кабелі із кріпленням накладними скобами, смугами з установленням відгалуджувальних коробок». Таким чином, вклю,ченця до акта №10 за серпень 2022 року робіт з монтажу коробок розподільчих в кількості 12 шт є порушенням підрядником вимог пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013 (або 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва) і призвело до завищених витрат у сумі 9 431,77 грн;

- підрядником до акта № 10 за серпень 2022 року включені роботи із монтажу коробки розподільної вогнестійкої в кількості 1 шт (поз. 57/28 та 58/29 акта № 10) при влаштуванні системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення про пожежу), вартість яких визначена за кошторисною нормою М10-898-13 «Коробка розподільна настінна для кабеля в свинцевій або алюмінієвій оболонці» і становить 1 281,91 грн. Включення до акта №10 за серпень 2022 робіт з монтажу коробки вогнестійкої в кількості 1 шт є порушенням відповідачем вимог п.6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (або 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва) і призвело до завищених витрат у сумі 1281,91 грн;

- включення до акта форми №КБ-2в №10 кріпильних елементів для виконання р прокладання кабелю і ресурсною частиною кошторисної норми М8-401-1, і самостійними позиціями акта форми КБ-2в є порушенням відповідачем вимог пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва і призвело до завищених витрат у сумі 36 287,33 грн;

- врахування в акті форми № КБ-2в робіт із монтажу трубопроводів лікувального газопостачання за умовами додаткової угоди від 30.05.2022 № 4-22 при їх фактичному виконанні до укладання зазначеної додаткової угоди, є порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" пункту 1.1 Договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 (або 6.3 Настанови з визначення вартості будівництва) і призвело до завищених витрат у сумі 8 197,81 грн;

- під час перевірки акта №9 за серпень 2022 року встановлено порушення підрядником пункту 1.1 договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, або пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництв, що призвело до завищених витрат в сумі 6057,63 грн й 20 428,67 грн (різні види робіт);

- під час перевірки акта №17/5 від 25.08.2022 про закриття прихованих робіт встановлено порушення підрядником пункту 1.1 договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, або пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництв, що призвело до завищених витрат в сумі 7162,80 грн;

- під час перевірки контролюючим органом також встановлено, що до актів №6 та №9 підрядником включені роботи із улаштування каркасу та облицювання підвісної стелі «чистих» приміщень загальною площею 70 м2 (поз. 18/19 акта №6 та поз. 97/19 акта №9), вартість яких визначена за кошторисною нормою Е34-63-2,(К=1,15) «Улаштування підвісної стелі з алюмінієвих панелей» становить 72 289,63 грн. Контролюючим органом встановлено порушення підрядником пункту 1.1 договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, або пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництв, що призвело до завищених витрат на суму 27 115,20 грн;

- контролюючим органом встановлено, що до`Перевірки надано акт форми №КБ-2в ь 2022 року на суму 1 180 599,00 грн. При цьому, до вартості робіт за актом форми №КБ-2в №3 за червень 202[2 року Сторонами застосовано середньомісячну заробітну плату 1 робітника, при середньомірячній тривалості робочого часу 165,58 люд-год та розряді робіт 3,8, в розмірі 18 000,00 грн. Отже, вираховування в акті форми КБ-2в №3 умов додаткової угоди №4-22 від 30.05.2022, яка станом на дату підписання акту підрядником, ще не була укладена сторонами є порушенням відповідачем пункту 1.1 договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, або пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництв, що призвело до завищених витрат на суму 115 308,41 грн;

- контролюючим органом встановлено, до вартості робіт за актом №4 за червень 2022 року сторонами застосовано середньомісячну заробітну плату 1 робітника, при середньомісячній тривалості робочого часу 165,58 люд-год та розряді робіт 3,8, в розмірі 18 000,00 грн. Таким чином, врахування в акті форми №КБ-2в №4 умов додаткової угоди №4-22 від 30.05.2022, яка станом на дату підписання акта №4 підрядником ще не була укладена сторонами є порушенням відповідачем пункту 1.1 договору, пункту 6.4.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, або пункту 6.3 Настанови з визначення вартості будівництв, що призвело до завищених витрат на суму 35 964,13 грн;

- невідповідність фактично виконаних робіт та робіт внесених до актів №КБ-2в за грудень 2021 та серпень 2022 на загальну суму 38 944,26 грн.

Тобто, згідно змісту акту акт ревізії №000800-21/8 від 10.08.2023 Державної аудиторської служби України загальна сума завишення вартості та обсягів робіт в актах виконаних робіт за договором №46-21 від 09.12.2021 становить 320 878,66 грн.

Отже, керуючись умовами п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021 та результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, які оформлено актом №000800-21/8 від 10.08.2023, позивачем завлено позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення 320 878,66 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову у відзиві, відповідачем вказано, що умовами укладеного між сторонами правочину було чітко визначено порядок контролю замовником виконання робіт. Всі акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт і витрат підписані представниками замовника без жодних зауважень та заперечень. За твердженнями відповідача, відповідно до правової позиції Верховного суду по справі №910/17984/16 акт ревізії не може впливати на правовідносини сторін за договором підряду. Одночасно, відповідач також не погодився із застосуванням позивачем п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021 із посиланням на постанову від 07.12.2021 Верховного суду по справі №922/3816/16.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті від обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом було встановлено, що 09.12.2021 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (підрядник) було укладено договір підряду №46-21 на роботи по об`єкту «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв.101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії» Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, за умовами п.1.1 якого замовник, доручає, а підрядник зобов`язується, згідно із затвердженою проектною документацією, у відповідності до вимог ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов цього договору виконати роботи по об`єкту: «Капітальний ремонт приміщень та обладнання головного лікувального корпусу (інв- 101310002) Головного військово-медичного клінічного центру, ІІ черга - капітальний ремонт операційного блоку №2 відділення клініки хірургії» Код ДК 021:2015:45453000-7 капітальний ремонт і реставрація, та за участі замовника передати об`єкт у встановлений замовником термін експлуатуючій організації. Адреса розташування об`єкту: 03110, м.Київ, вул.Ягідна, буд.58.

У п.3.8 договору №46-21 від 09.12.2021 вказано, що при виявленні в актах приймання-виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (за формою КБ-3) у будь-який час невідповідностей чинному порядку визначення вартості будівництва, проєктно-кошторисній документації, обсягам або якості фактично виконаних робіт, інших недоліків (дефектів) тощо, загальна вартість виконаних робіт підлягає уточненню (шляхом коригування відповідних актів виконаних робіт та/або компенсації надмірно сплачених коштів) з моменту виявлення зазначених невідповідностей.

Згідно п.4.1 договору №46-21 від 09.12.2021 організація виконання робіт підрядником повинна відповідати проектно-кошторисній документації, вимогам законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов, графіку виконання робіт (додаток №1) та договору.

Договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі, передбачені договором, роботи у строк, визначений графіком виконання робіт (додаток №1) та якщо замовником встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, технічних умов та умов договору (п.4.8 договору №46-21 від 09.12.2021).

У п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021 передбачено, що підрядник зобов`язаний у разі виявлення замовником (в тому числі, із залученням третіх осіб) або державними контролюючими органами обсягів робіт, які не виконані (неякісно виконані), але включені в акти виконаних робіт, та/або неправильно застосованих розцінок, підрядник знімає з виконання такі роботи та відшкодовує замовнику їх вартість, а також (в тому числі у разі виявлення недоліків (дефектів) під час виконання робіт) безоплатно виправляє виявлені недоліки (дефекти) у строк, визначений замовником та сплачує штрафні санкції передбачені цим договором та чинним законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що частиною 3 ст.6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

У ст.627 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що до сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Конституційним Судом України у рішенні від 11.07.2014р. №7-рп/2013 по справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» наголошено, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо.

Отже, визначення контрагентами у договорі №46-21 від 09.12.2021 правового наслідку виявлення державними контролюючими органами обсягів робіт, які не виконані (неякісно виконані), але включені в акти виконаних робіт, та/або неправильно застосованих розцінок, як відшкодовування замовнику їх вартості, фактично корелюється із принципом свободи договору та вказує на двостороннє волевиявлення контрагентів до відповідного регулювання правовідносин між ними.

Як вказувалось судом, відповідачем висловлено непогодження із застосуванням позивачем п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021 із посиланням на постанову від 07.12.2021 Верховного суду по справі №922/3816/19. З цього приводу суд вважає за доцільне звернути увагу на таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 по справі № 154/3029/14-ц вказала, що остання висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін "подібні правовідносини" може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.

Відмінність фактичних обставин справи, яка розглядається, порівняно з фактичними обставинами справи, у якій Великою Палатою Верховного Суду висловлена правова позиція, за відсутності різних підходів судів до вирішення подібної правової проблеми з такими ж фактичними обставинами не є підставою для уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду.

При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20)).

У даному випадку слід зауважити, що прелдметом оцінки у справі №922/3816/16 (відповідачем не вірно у відзиві визначено номер справи) був пункт 7.1 договору підряду, яким передбачено, що у випадку, якщо за результатом перевірки (контрольних обмірів, звірки, ревізії, зустрічної звірки тощо) господарської діяльності замовника та/або виконавця контролюючими та/або правоохоронними органами буде встановлено невідповідність документів, підписаних/укладених/наданих під час виконання договору, умовам договору та/або даним бухгалтерського обліку виконавця/субпідрядника(ів) (в т. ч., однак не виключно:

- відсутність у виконавця та/або субпідрядників офіційно працевлаштованих працівників відповідної кваліфікації;

- відсутність власних та/або орендованих офісних та складських приміщень, транспортних засобів, сировини та матеріалів, виробничих засобів, в тому числі сертифікованих або іншим чином оформлених відповідно до чинного законодавства України;

- відсутність або невідповідність вимогам чинного законодавства дозволів та ліцензій, необхідних виконавцю/субпідряднику(ам) для виконання робіт за договором;

- завищення вартості виконаних робіт;

- відсутність підтвердження витрат, включених до актів приймання-передачі робіт, в тому числі вартості товарно-матеріальних цінностей, фактичних витрат на відрядження та перевезення персоналу підрядника/субпідрядника(ів)) тощо, і відповідним контролюючим та/або правоохоронним органом та/або судом прийнято рішення (акт, вимогу, ухвалу, постанову тощо) про завдання Замовнику шкоди (збитків) та їх (шкоди/збитків) відшкодування, виконавець зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів, з дати відправлення замовником відповідної вимоги виконавцю за його місцезнаходженням та/або на електрону адресу виконавця, сплатити замовнику грошові кошти в розмірі суми, на яку замовнику завдано шкоди (збитків).

Тобто, з наведеного вбачається, що його зміст не є тотожним із пунтком п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021, а отже, судова практика, наведена відповідачем, не є релевантною.

Аналогічні висновки стосуються і посилань відповідача на правову позицію Верховного суду по справі №910/17984/16, згідно якої акт ревізії не може впливати на правовідносини сторін за договором підряду.

В контексті наведеного, суд звертає увагу на те, що системний аналіз спірних правовідносин вказує на те, що акт ревізії Державної аудиторської служби ніяким чином не впливає та не змінює правовідносин сторін, а фактично є механізмом реалізації прав замовника, що визначені п.5.4.9 договору №46-21 від 09.12.2021, на обов`язковість якого відповідач погодовся при підписанні договору.

До того ж, важливішим у даному випадку позиція та поведінка відповідача під час розгляду справи. Зокрема, фактично останнім висловлено лише непогодження із застосуванням певної умови укладеного між сторонами договору, проте, ніяким чином не заперечено обставини завищення вартості виконаних робіт та порушень, які встановлено результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, що оформлені актом №000800-21/8 від 10.08.2023.

При цьому, в контексті означеного суд звертає увагу на те, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У ст.77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зауважує, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Судом вказувалось вище, що 11.10.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого додано клопотанням про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2023 суд ухвалив: призначити у справі № 910/14321/23 судову експертизу, проведення якої доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та зупинити провадження у справі № 910/14321/23 на час проведення експертизи. Витрати на оплату експертизи було покладено на відповідача.

26.04.2024 до відділу діловодства суду надійшов лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про залишення ухвали суду без виконання, зі змісту якого вбачається, що оплату за проведення призначеної експертизи не здійснено, що унеможливлює проведення призначеної експертизи.

Тобто, фактично відповідач своєю поведінкою вказав на відсутність наміру щодо доказування своєї правової позиції по справі та спростування обставин, які повідомлено позивачем.

Суд наголошує, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем та, зокрема, порушень - включення в акти приймання виконаних робіт завищено вартості виконаних робіт яке встановлено результатами ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного центру капітального будівництва та реконструкції Державної прикордонної служби України за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, що оформлені актом №000800-21/8 від 10.08.2023, доказово не спростував, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення 320 878,66 грн.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того,

вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від

27 вересня 2001 року).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" про стягнення 320 878,66 грн - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія "Новобуд" (04060, м.Київ, вул.Ризька, буд.73-Б, оф.1, ЄДРПОУ 37855348) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України (02099, м.Київ, Ялтинська, 11, ЄДРПОУ 23311317) грошові кошти в сумі 320 878,66 грн та судовий збір в розмірі 4813,18 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06.09.2024.

Суддя В.В. Князьков