Ухвала

від 06.09.2024 по справі 911/2292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" вересня 2024 р. Справа № 911/2292/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс»

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейлед»

2. ОСОБА_1

про стягнення 28 718 148, 86 гривень

установив:

28.08.2024 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» (далі ТОВ «Олімп-Фінанс» / позивач / заявник) надіслало позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейлед» (далі ТОВ «Стейлед» / відповідач 1) та ОСОБА_1 (далі відповідач 2) про солідарне стягнення 28 718 148, 86 гривень, з яких: 28 706 775, 96 гривень основного боргу (неповернутої позики) та 11 372, 90 гривень відсотків за користування позикою.

Господарський суд Київської області ухвалою від 02.09.2024 позовну заяву ТОВ «Олімп-Фінанс» залишив без руху.

Водночас 04.09.2024 через підсистему «Електронний суд» позивач надіслав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Стейлед», які знаходяться (обліковуються) на рахунку № IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, а також на будь-яких інших виявлених виконавцем рахунках ТОВ «Стейлед» у банківських та інших фінансових установах, та на майно, що належить ТОВ «Стейлед», в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148, 86 грн;

накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , які знаходяться (обліковуються) на рахунках у банківських та інших фінансових установах, та на майно, що належить ОСОБА_1 , в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148, 86 грн.

В обґрунтування, як позовних вимог, так і заяви про забезпечення позову ТОВ «Олімп-Фінанс» посилається на обставини порушення відповідачем 1 як позичальником грошового обов`язку щодо повернення суми позики, отриманої за договором позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024 зі змінами та доповненнями, а також сплати передбачених цим договором відсотків за її користування та, надалі, невиконання відповідачем 2 як поручителем взятих на себе обов`язків згідно договору поруки № 05/07-2024 від 05.07.2024 в частині забезпечення виконання відповідачем 1 основного зобов`язання.

За твердженнями заявника, останнім належним чином виконано умови укладеного з відповідачем 1 договору через перерахування на рахунок ТОВ «Стейлед» грошових коштів у загальному розмірі 29 000 000, 00 грн. На підтвердження вказаних обставин заявником до позовної заяви долучено копії платіжних інструкцій від 28.05.2024 №№228, 229, 230, 231, 232 та від 05.06.2024 №№ 252, 253, 254.

ТОВ «Олімп-Фінанс» зазначає, що 05.07.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до договору, за змістом якої сторони погодили змінити строк дії договору позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024, виклавши п. 2 договору в такій редакції: «Позикодавець надає позичальнику позику на строк з 27.05.2024 по 01.08.2024. При досягненні сторонами відповідних домовленостей вказаний строк може бути продовжений на новий або інший, визначений сторонами термін». Також позивачем було надано відповідачу 1 розрахунок відсотків за користування коштами, однак, як стверджує останній, відповідач свої зобов`язання зі сплати відсотків за травень і червень 2024 року не виконав, відсотки у встановленому розмірі та строки не сплатив.

Водночас заявник повідомив, що 31.07.2024 ТОВ «Стейлед» було перераховано на користь ТОВ «Олімп-Фінанс» 1 000 000, 00 грн, суму яких останній зарахував в рахунок погашення наявної на той час заборгованості за відсотками та частково заборгованості за сумою позики.

ТОВ «Олімп-Фінанс» стверджує, що відповідачі ухиляються від виконання власних зобов`язань за означеними договорами.

Як зауважив заявник, він звертався до відповідачів з вимогою щодо добровільного погашення наявної заборгованості, однак відповідачі на означені вимоги не відреагували, як наслідок, заборгованість не погасили.

З огляду зазначеного, позивач наголошує, що виконання рішення суду у разі задоволення позову ТОВ «Олімп-Фінанс» може бути істотно ускладнено чи унеможливлено взагалі, оскільки протягом часу судового розгляду відповідачі матимуть змогу вільно розпоряджатися коштами на рахунках, витрачаючи їх та перераховуючи їх на користь третіх осіб.

Окремо заявник звертає увагу на те, що досить поширеною практикою є обставини, коли, з метою невиконання зобов`язань юридичною особою (зокрема, судових рішень), керівництво / власники такої юридичної особи вчиняють дії щодо виведення з підприємства активів та грошових коштів, залишаючи його формально діючим, не здійснюючи при цьому дій для припинення юридичної особи у передбаченому законодавством порядку та погашення вимог кредиторів.

Зазначені обставини, на думку позивача, у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин щодо можливого ухилення та створення відповідачами перешкод для виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову, в тому числі через виведення з підприємства активів, зокрема, грошових коштів, що у випадку вчинення таких дій фактично нівелює можливість захисту прав та інтересів позивача.

Також ТОВ «Олімп-Фінанс» зазначило, що застосування обраних ним заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав останніх, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів та майна відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, тоді як обмежується лише можливість розпоряджатися ним, що створить належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду в разі задоволення позову.

Щодо зустрічного забезпечення позивач послався на відсутність підстав для такого застосування, оскільки, на його думку, відсутні підстави вважати, що відповідачі понесуть збитки у зв`язку із заявою позивача про забезпечення позову.

Розглянувши заяву ТОВ «Олімп-Фінанс» про забезпечення позову, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд вважає за доцільне задовольнити її частково з огляду на таке.

Приписами ст. 136, 137, ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) унормовано, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладені норми процесуального законодавства, метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є, зокрема, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що, зрештою, дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21 та від 28.08.2023 у справі № 906/304/23.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З матеріалів справи випливає, що предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги про стягнення з відповідачів боргу в розмірі 28 718 148, 86 грн, з яких: 28 706 775, 96 грн сума неповернутої позики та 11 372, 90 грн відсотків за користування позикою за договором позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024, в забезпечення виконання якого укладено договір поруки № 05/07-2024 від 05.07.2024.

Заявником правильно зазначено, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів, можливість відповідача(ів) в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що може утруднити виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 та постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22.

Крім того у п. 24 постанови від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду слушно звернула увагу, що в разі задоволення позову про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватися з позивачем за умови наявності в нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Аналогічний за змістом висновок викладено Верховним Судом у постановах від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі № 922/1344/23 та від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Суд зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позову, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника(ів) присудженої до стягнення суми заборгованості, яка на момент її заявлення становить значний розмір 28 718 148, 86 гривень.

З матеріалів справи випливає, що між ТОВ «Олімп-Фінанс» та ТОВ «Стейлед» був укладений договір позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024, за умовами якого в редакції додаткової угоди № 1 від 05.06.2024 позикодавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати позичальнику відсоткову позику в сумі, що не перевищує 40 000 000, 00 грн.

Також, з метою забезпечення належного виконання зобов`язань позичальника за договором позики, 05.07.2024 між позивачем як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем укладено договір поруки № 05/07-2024, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за своєчасне та належне виконання зобов`язань ТОВ «Стейлед» як боржником за укладеним між боржником та кредитором договором позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024 та усіма додатковими угодами / додатками до зазначеного договору позики, що існують.

Як випливає із обставин справи, позикодавцем на рахунок відповідача 1 перераховано грошові кошти у загальному розмірі 29 000 000, 00 грн, строк користування якими визначений в додатковій угоді № 2 від 05.07.2024 до договору позики та становить з 27.05.2024 по 01.08.2024.

Водночас, як стверджує позивач, на момент звернення останнього із позовом до суду ТОВ «Стейлед» сплатило на користь ТОВ «Олімп-Фінанс» лише 1 000 000, 00 грн.

Вказане свідчить про наявність підстав вважати, що відповідачі не виконуватимуть ні зобов`язання за договором позики № П-27/05-2024 від 27.05.2024, в забезпечення виконання якого укладено договір поруки № 05/07-2024 від 05.07.2024, ні можливе рішення суду про задоволення позову про стягнення коштів.

Отже, враховуючи предмет та підстави позову, суд погоджується з твердженнями заявника, що вибуття із власності відповідачів грошових коштів у розмірі 28 718 148, 86 грн здатне істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у цій справі, тим самим поставити під сумнів ефективний захист прав та інтересів позивача.

Водночас суд наголошує, що судовий захист має бути повним, об`єктивним, вичерпним та забезпечити відсутність потреби повторного звернення до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на грошові кошти в сумі 28 718 148, 86 грн, що належать ТОВ «Стейлед» як позивачальнику та ОСОБА_1 як поручителю, які знаходяться (обліковуються) в банківських та інших фінансових установах та будуть виявлені в ході виконання ухвали суду, адже це відповідає суті обраного способу судового захисту у межах означеної справи.

Суд зауважує, що арешт має тимчасовий характер та скасовується (може бути скасований) в порядку, визначеному ст. 145 ГПК України.

До того ж позивач просить суд вжити захід забезпечення позову про накладення арешту на майно, що належить ТОВ «Стейлед» та ОСОБА_1 , в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148, 86 грн.

Відповідно до положень ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Водночас, заявляючи захід забезпечення позову через накладення арешту на майно відповідачів, позивачем не вказано переліку майна на яке спрямований такий захід, не надано необхідних доказів, які підтверджують право власності на відповідне майно, належне ТОВ «Стейлед» та ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачів, але й усіх інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, відтак суд дійшов висновку про відмову в забезпеченні позову в частині накладення арешту на належне відповідачам майно.

З огляду наведеного, за результатами дослідження матеріалів справи та надання оцінки доводам, наведеним у заяві про забезпечення позову, суд вважає, що оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ «Стейлед» та ОСОБА_1 , які знаходяться (обліковуються) на рахунках у банківських та інших фінансових установах в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148, 86 грн, є такими, що відповідають вимогам розумності, адекватності, збалансованості інтересів та вимогам щодо наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

З наявних матеріалів справи випливає, що такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, а отже, заяву ТОВ «Олімп-Фінанс» про забезпечення позову у справі № 911/2292/24 належить задовольнити частково, враховуючи висновки суду, наведені вище в цій ухвалі.

Відповідно до ст. 140, ч. 1, 3 ст. 141, ч. 1 ст. 144 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Враховуючи диспозитивний характер застосування інституту зустрічного забезпечення, у цьому випадку відсутні обов`язкові підстави для його застосування, оскільки обрані заходи забезпечення до позову не завдають будь-яких збитків чи негативних наслідків ТОВ «Стейлед», ОСОБА_1 та третім особам.

Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03.12.2018 у справі № 903/246/18 та від 25.02.2019 у справі № 924/789/18.

Поряд з тим вжиті судом заходи забезпечення позову за своєю юридичною природою є тимчасовими на період вирішення спору, з метою запобігання розширенню кола осіб, прав і інтересів яких може стосуватись вирішення спору та зупинення вчинення під час розгляду спору дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тоді як у разі встановлення за результатами розгляду позову, що підстави для задоволення заявлених вимог відсутні, запроваджена судом заборона не призведе до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, адже встановивши зазначені обставини, суд може скасувати вжиті ним заходи, зокрема, з власної ініціативи, як то передбачено приписами ст.145 ГПК України.

Керуючись ст. 136, 137, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» про забезпечення позову.

2.Вжити заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Стейлед» (вул. Нова, буд. 31-Б, оф. 126, м. Бориспіль, Бориспільський р-н, Київська обл., 08301, ідентифікаційний код 44399678), які знаходяться (обліковуються) на рахунку № IBAN: НОМЕР_1 в ПАТ «БАНК ВОСТОК», МФО 307123, а також на будь-яких інших виявлених виконавцем рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейлед» у банківських та інших фінансових установах, в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148 (двадцять вісім мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч сто сорок вісім) грн 86 коп.

3.Вжити заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), які знаходяться (обліковуються) на рахунках у банківських та інших фінансових установах, в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 28 718 148 (двадцять вісім мільйонів сімсот вісімнадцять тисяч сто сорок вісім) грн 86 коп.

4.Відмовити у задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» про забезпечення позову.

Увала складена та підписана 06.09.2024, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та згідно із Законом України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом зі строком пред`явлення його до виконання протягом трьох років.

Стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-Фінанс» (вул. Предславинська, буд. 37, оф. 402, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 42920880)

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Стейлед» (вул. Нова, буд. 31-Б, оф. 126, м. Бориспіль, Бориспільський р-н, Київська обл., 08301, ідентифікаційний код 44399678)

Боржник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Суддя П.В.Горбасенко