Ухвала

від 05.09.2024 по справі 463/8105/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/8105/24

Провадження №1-кс/463/6558/24

УХВАЛА

слідчого судді

05 вересня 2024 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника підозрюваної ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України,

встановила:

Старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

В обґрунтування клопотання старший детектив покликався на те, що детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.203-2, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.209 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.203-2, ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою особистого збагачення, отримання надприбутків за рахунок незаконної діяльності з організації азартних ігор в мережі Інтернет, перебуваючи з 28.12.2017 по теперішній час на посаді директора ТОВ «ФК ЛЕО» код ЄДРПОУ 39010283, основний вид діяльності: 64.19 Інші види грошового посередництва, маючи лідерські якості та здобувши досвід поширення електронних розрахунків в сфері електронної комерції в період часу з 19.10.2020 по 30.04.2021 спільно із не встановленими слідством особами у не встановленому слідством місці розробила злочинний план використання технології карткових платіжних систем для здійснення переказів з рахунку фізичної особи на рахунок фізичної особи з використанням реквізитів платіжних карток платника та отримувача (далі - р2Р перекази), які ґрунтуються на операціях «card2account» та «account2card», для здійснення платежів на користь та/або від осіб, які здійснюють незаконну діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор без відповідної ліцензії, незаконних обмінних сервісів, а також уникнення обмежень, встановлених законодавством України, в тому числі, нормативно-правовими актами Національного банку (зокрема проведення операцій «квазі-кеш»). 3 метою виконання своїх злочинних намірів за сприяння не встановлених осіб 19.10.2020 отримала частку (4,301306%) у статутному капіталі Акціонерного товариства «АЙБОКС БАНК» Код ЄДРПОУ 21570492, яку в подальшому 31.12.2021 збільшено до 9, 97%, 31.01.2022 до 19,95%, а 04.03.2022 до 24,98%. В подальшому, 30.04.2021 ОСОБА_5 згідно розробленого плану за сприяння не встановлених осіб стала членом наглядової ради, а з 10.02.2022 головою наглядової ради АТ «АЙБОКС БАНК» - банку повного трансакційного циклу.

Згідно із злочинним планом поповнення ігрових акаунтів гравцями онлайн казино та виплата виграшів, здійснювалася за участі банку-еквайра, в тому числі АТ «АЙБОКС БАНК», небанківських фінансових установ (НФУ) ТОВ «ФК ЛЕО» де ОСОБА_5 була керівником, інших банків (як надавачів фінансових платіжних послуг) на підставі укладених між ними договорів.

Враховуючи існуючу заборону на зайняття такими видами діяльності без відповідної ліцензії, прийнято рішення здійснювати указану протиправну діяльність завуальовано під виглядом організації та проведення змагань (турнірів) з кіберспорту та спортивного покеру, що не потребує отримання ліцензії.

З цією метою, ОСОБА_5 та іншими не встановленими слідством особами у період з 28.05.2021 по 24.01.2022 зареєстровано на підконтрольних осіб та отримано контроль за діяльністю: ТОВ «ДЗЕГА» (код за ЄДРПОУ 44586395); ТОВ «КЕНДВІТ» (код за ЄДРПОУ 44621942); ТОВ «МІТАР СТАРС» (код за ЄДРПОУ 44408383); ТОВ «ПОЛІСТЕРС» (код за ЄДРПОУ 44205813); ТОВ «РЕКНА» (код за ЄДРПОУ 44587818); ТОВ «СПАТ ТРЕЙД» (код за ЄДРПОУ 44635651); ТОВ «ЦЕНТІНГ» (код за ЄДРПОУ 44641691); ТОВ «ЦИГІР» (код за ЄДРПОУ 44438528); ТОВ «ПЕЙ-ПЕЙ» (код за ЄДРПОУ 44233713); ТОВ «ДАСТСАН» (код за ЄДРПОУ 44418742); ТОВ «ГАМЕРТОН» (ЄДРПОУ 44580807); ТОВ «УБЕРВАЛЬД» (ЄДРПОУ 44468175); ТОВ «ФЛАВОН СПОРТ» (ЕДРПОУ 44759742); ТОВ «АМЕРТОН КОНСТРАКШН» (ЄДРПОУ 44696363); ТОВ «ЕЙКІНГ» (ЄДРПОУ 44693561); ТОВ «СКЕЙН КОРП» (ЄДРПОУ 44891746); ТОВ «ЗЕРЕНПЕЙ» (ЄДРПОУ 44459663).

Так, у період часу з 28.05.2021 по 12.10.2021 ОСОБА_5 залучила до вчинення своєї протиправної діяльності ряд службових осіб АТ «АЙБОКС БАНК», у тому числі директора Департаменту електронної комерції AT «АЙБОКС БАНК» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в серпні 2022 року начальника Управління фінансового моніторингу AT «АЙБОКС БАНК» ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запропонувавши, як засіб незаконного отримання прибутку - спільну участь у здійсненні незаконній діяльності з організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та які проводяться в мережі інтернет, вчиненого організованою групою.

Керуючись корисливим мотивом і метою незаконного збагачення, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи незаконність пропозиції ОСОБА_5 , надали свою згоду, вступивши, тим самим, з нею у злочинну змову на спільну реалізацію суспільно-небезпечних намірів.

Отже, за вказаних обставин, залучивши зазначених осіб до здійснення у майбутньому злочинної діяльності, ОСОБА_5 , тим самим, упродовж 2021-2022 року, більш точної дати в ході слідства не встановлено, створила організовану злочинну групу у складі її самої, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших не встановлених осіб.

Для надання створеній групі організованої форми, згуртування її учасників у стійке об`єднання для досягнення єдиного злочинного результату - вчинення незаконної діяльності з організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та, які проводяться в мережі інтернет, а також приховування, маскування походження коштів отриманих від незаконної діяльності, ОСОБА_5 , поклавши на себе функції організатора і керівника організованої групи, розробила схему (злочинний план) подальшої злочинної діяльності очолюваної нею групи.

ОСОБА_5 , залучивши ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , а також інших не встановлених слідством осіб, як учасників організованої групи, ознайомила останніх із розробленим планом злочинної діяльності групи, який передбачав наступне:незаконну діяльність з організації азартних ігор в мережі інтернет без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також приховування, маскування походження коштів отриманих від злочинної діяльності з метою легалізації одержаного прибутку;здійснення підготовчих заходів до організації азартних ігор в мережі інтернет без ліцензії, а також приховування, маскування походження коштів отриманих від злочинної діяльності, а саме: особисто та через залучених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших не встановлених осіб, вчинявся пошук юридичних осіб, відкриття розрахункових рахунків в АТ АЙБОКС БАНК та отримання повного контролю над їх діяльністю; через залучених невстановлених осіб та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 готувалися документи для відкриття рахунків по залученим юридичним особам, а також документи прикриття, що імітували законну діяльність пов`язану з прийняттям платежів від учасників турнірів «Кіберспорту»;укладання договорів з фінансовими компаніями на приймання платежів в адресу АТ АЙБОКС БАНК, а також інших залучених компаній; ОСОБА_5 забезпечувала координацію дій учасників із організації азартних ігор в мережі інтернет без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону, а також приховування, маскування походження коштів отриманих від незаконної діяльності;використання ОСОБА_5 та залученими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 спільних чатів в месенджерах для узгодження своїх дій та відповідей на листи контролюючих органів.

При цьому, організаторами зазначеної протиправної діяльності вирішено використовувати логотипи, споріднені з логотипами відомих брендів що належать суб`єктам господарювання, які отримали ліцензію на провадження діяльності з організації азартних ігор у мережі Інтернет, букмекерської діяльності (далі Ліцензіат) та фактично проводять таку діяльність, зокрема: логотипи ТОВ «ПЕЙ-ПЕЙ» та ТОВ «ДЗЕГА» схожі на логотип, що відповідає 1xBET; логотипи ТОВ «КЕНДВИ», ТОВ «ЦЕНТІНГ», ТОВ «ЦИГІР», ТОВ «РЕКНА», ТОВ «ПОЛІСТЕРС», ТОВ «ГАМЕРТОН» та ТОВ «УБЕРВАЛЬД» схожі на логотип, що відповідає Parimatch; логотипи ТОВ «СПАТ ТРЕЙД», ТОВ «МІТАР СТАРС», ТОВ «ФЛАВОН СПОРТ», ТОВ «АМЕРТОН КОНСТРАКШ», ТОВ «СКЕЙН КОРП», ТОВ «ЕЙКІНГ» схожі на логотип, що відповідає Favbet; логотип ТОВ «ДАСТСАН» схожий на логотип, що відповідає PokerMatch.

За таких обставин, ОСОБА_5 в період часу з 30.04.2021 по 07.03.2023 спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими не встановленими, на теперішній час, особами в межах єдиного умислу організованої злочинної групи, перебуваючи у м. Києві та використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання АТ АЙБОКС БАНК, ТОВ «ПЕЙ-ПЕЙ», ТОВ «ПОЛІСТЕРС», ТОВ «ДЗЕГА», ТОВ «ЦИГІР», ТОВ «ДАСТСАН», ТОВ «РЕКНА», ТОВ «КЕНДВІТ», ТОВ «ЦЕНТІНГ», ТОВ «СПАТ ТРЕЙД», ТОВ «МІТАР СТАРС», ТОВ «ГАМЕРТОН». «УБЕРВАЛЬД», ТОВ «ФЛАВОН СПОРТ», ТОВ «АМЕРТОН КОНСТРА, ТОВ «ЕЙКІНГ», ТОВ «СКЕЙН КОРП», ТОВ «ЗЕРЕНПЕЙ» розробила план ді здійснення незаконної діяльності пов`язаної з організацією та проведенням азартних ігор в мережі інтернет без відповідної ліцензії, впровадила, контролювала та вдосконалювала цей злочинний план шляхом отримання доповідей та надання вказівок в групових чатах із ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншими працівниками банку. ОСОБА_5 здійснювала заохочення залучених нею до протиправної діяльності осіб шляхом грошової винагороди. За результатами вищезазначеної злочинної діяльності, учасниками організованої групи в межах єдиного умислу упродовж з 10.01.2022 до 07.03.2023 здобуто злочинним шляхом коштів на загальну суму 4 811 959 013,67 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.203-2 КК України, а саме організації незаконної діяльності з організації азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону та які проводяться в мережі інтернет, вчиненого організованою групою.

Крім цього, упродовж з 10.01.2022 до 07.03.2023 ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами в межах єдиного умислу організованої групи, перебуваючи у м. Києві, використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання АТ АЙБОКС БАНК, ТОВ «ПЕЙ-ПЕЙ», ТОВ «ПОЛІСТЕРС», ТОВ «ДЗЕГА», ТОВ «ЦИГІР», ТОВ «ДАСТСАН», ТОВ «РЕКНА», ТОВ «КЕНДВІТ», ТОВ «ЦЕНТІНГ», ТОВ «СПАТ ТРЕЙД», ТОВ «МІТАР СТАРС», ТОВ «ГАМЕРТОН», ТОВ «УБЕРВАЛЬД», ТОВ «ФЛАВОН СПОРТ», ТОВ «АМЕРТОН КОНСТРАКШН», ТОВ «ЕЙКІНГ», ТОВ «СКЕЙН КОРП», ТОВ «ЗЕРЕНПЕЙ», усвідомлюючи, що кошти в сумі 4811959013,67 грн. є активами, які отримано злочинним шляхом, а саме внаслідок організації та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності та які проводяться в мережі інтернет за вищевикладених обставин, організувала вчинення дій щодо перерахування цих коштів, тобто набуття, володіння, використання та розпорядження, у тому числі здійснення ряду фінансових операцій та вчинення правочинів з такими коштами, а також маскування джерел їх походження, тобто легалізації (відмивання) вказаних коштів, фактичні обставини щодо яких свідчать про одержання їх злочинним шляхом.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, а саме в організації набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, джерела його походження, особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчинені організованою групою в особливо великому розмірі.

17.07.2023 відповідно до вимог ст. ст.276,277,278КПК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у кримінальному провадженні № 72023140000000040 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.203-2, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.209 КК України, однак останній повідомлення про підозру особисто не вручене, внаслідок не встановлення її точного місцезнаходження.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

17.07.2023 відповідно до вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у кримінальному провадженні №72023140000000040 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, однак останній повідомлення про підозру особисто не вручене, внаслідок не встановлення її точного місцезнаходження.

17.07.2023 повідомлення про підозру ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 України, вручене за адресою її проживання голові Гірської сільської ради ОСОБА_10 .

Окрім того, зазначене повідомлення надіслане поштою за місцем її реєстрації, а також за місцем проживання її матері, а також на відомі електронні пошти та Telegram і WhatsApp месенджери.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, згідно ст.12, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів за вчинення, якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

14.09.2023 прокурором у кримінальному провадженні з кримінального провадження №72023140000000040 від 15.02.2023 виділено в окреме провадження (№ 72023000500000071 від 14.09.2023) матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, за підозрою ОСОБА_5 ; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Після повідомлення про підозру встановлено, що ОСОБА_5 переховується від слідства в зв`язку із чим 04.08.2023 детективом винесено вмотивовану постанову та підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Крім того, 08.08.2023 до Головного підрозділу детективів надійшла інформація від Державної прикордонної служби України про те, що ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на весні 2023 року виїхали за межі України і не повертались, в зв`язку із чим 11.08.2023 постановою детектива ОСОБА_5 була оголошена в міжнародний розшук.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, підозрювана у продовж тривалого часу обіймаючи посаду голови наглядової ради АТ АЙБОКС БАНК з урахуванням роду діяльності набула значне коло знайомих на всій території України, а не лише за місцем роботи та реєстрації, з якими підтримує стосунки та у разі необхідності може скористатися їх допомогою щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду у тому числі і шлях сприяння виїзду за межі території України, з метою подальшого переховування на території інших країн.

Після оголошення підозри сторона захисту повідомила, що ОСОБА_5 постійно проживає на території Об`єднаних Арабських Еміратів в Дубаї за адресою: UAE, DubaiPalmJumeirah, frond C, villa 57, 337-1500 та перебуває на тимчасовому консульському обліку у Консульстві України в Дубаї.

Наявність у ОСОБА_5 у користуванні (оренда) нерухомого майна в Об`єднаних Арабських Еміратах вона, у будь-який час має можливість залишати місце свого перебування та постійно його змінювати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж утримання під вартою не забезпечить її належної процесуальної поведінки, тобто є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є підставою до застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Внаслідок вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй кримінального правопорушення, вчиненого організованою злочинною групою остання легалізувала кошти від незаконної діяльності на загальну суму 4 811 959 013,67 грн. тобто вчинила дії з активами, які отримано злочинним шляхом, а саме внаслідок організації та проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності та які проводяться в мережі інтернет, фактичні обставини щодо яких свідчать про одержання їх злочинним шляхом дана обставина дає можливість об`єктивно припустити, що останній шляхом здійснення підкупу свідків та/або службових осіб експертних чи дослідних установи вчинятиме дії направлені на знищення та спотворення речей, які мають істотне значення для кримінального правопорушення таким чином вчиняючи дії визначені п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, ризику визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджати кримінальному провадженнюіншимчином, що є підставами застосовування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу.

Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в діях підозрюваного.

Наведені вище обставини, дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваної.

Окрім того, застосування більш м`яких запобіжних заходів аніж тримання під вартою з урахуванням можливості підозрюваної ОСОБА_5 особисто або за дорученням та за допомогою сторонніх осіб здійснювати незаконний вплив на учасників та сторони кримінального провадження, у тому числі з намаганнями знищити та спотворити будь-яку з речей, документів, яка має істотне значення для кримінального провадження являється неприпустимим, у зв`язку із їх неефективністю.

Враховуючи вищевикладене слідує, що підозрювана ОСОБА_5 на даний час виїхала та має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що вказує на наявність підстав передбачених ст. 177 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України, у зв`язку із чим вимушені звернутися із даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Детектив ОСОБА_11 в судовому засіданні клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.У якості підстав для задоволення клопотання посилався на те, що без обрання такого запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_5 неможливо буде досягти завдання кримінального провадження та його дієвості, оскільки це унеможливить здійснення його розшуку Міжнародною організацією кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ), а також наступною екстрадицією підозрюваного.

Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та порушення порядку її вручення, відсутність щодо ОСОБА_5 визначених ст.177КПК України ризиків. Зазначав, що в ході ознайомлення із матеріалами кримінального провадження не виявлено жодного доказу, який би підтверджував викладені у повідомленні про підозру відомості, як от докази підконтрольності підприємств ОСОБА_12 або пов`язаності з нею, які мали б підтверджуватися, зокрема, матеріалами негласних слідчих розшукових дій, докази на підтвердження наявності в посадових осіб АТ «АЙБОКС БАНК» умислу на вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема на підтвердження корисливого мотиву, та докази дійсності злочинної змови вказаних посадових осіб. Посадові особи банку вчиняли дії, передбачені їхніми посадовими інструкціями, що однозначно спростовує наявність в їх діях складу будь-якого кримінального правопорушення.

Неспроможність тверджень органу досудового розслідування про причетність ОСОБА_5 до інкримінованих злочинів на переконання захисту підтверджується Положенням про організацію системи внутрішнього контролю в банках України та банківських групах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 02.07.2019 № 88. Відповідно до п. 22 Положення № 88 банк створює та впроваджує систему внутрішнього контролю, що ґрунтується на розподілі обов?язків між підрозділами банку, крім функцій, які віднесено до виключної компетенції ради/правління/комітетів банку відповідно до положень законодавства України, нормативно правових актів Національного банку України. Цей розподіл базується на застосуванні моделі трьох ліній захисту, а саме: перша лінія захисту - на рівні бізнес-підрозділів та підрозділів підтримки діяльності банку. Ці підрозділи ініціюють, здійснюють або відображають операції, приймають ризики в процесі своєї діяльності та несуть відповідальність за поточне управління цими ризиками, здійснюють заходи з контролю; друга лінія захисту - на рівні підрозділу з управління ризиками та підрозділу контролю за дотриманням норм (комплаєнс), мінімальні вимоги щодо діяльності яких встановлені в Положенні про організацію системи управління ризиками в банках України та банківських групах, затвердженомупостановою Правління Національного банку України від 11 червня 2018 року № 64(зі змінами). Ці підрозділи забезпечують впевненість керівників банку, що впроваджені першою лінією захисту заходи з контролю та управління ризиками були розроблені та функціонують належним чином; третя лінія захисту - на рівні підрозділу внутрішнього аудиту, який здійснює незалежну оцінку ефективності діяльності першої та другої ліній захисту та загальну оцінку ефективності системи внутрішнього контролю з урахуванням вимог, установлених Положенням про організацію внутрішнього аудиту в банках України, затвердженимпостановою Правління Національного банку України від 10 травня 2016 рокуN° 311(зі змінами). Вищенаведена модель унеможливлює причетність ОСОБА_5 до інкримінованих злочинів.

Також захисник зазначив, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог кримінального процесуального законодавства щодо вручення повідомлення про підозру.

Захисник зазначив, що відсутні ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України. Так, щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, то щодо виїзду ОСОБА_5 за кордон 09.03.2023 орган досудового розслідування не надав доказів, що такий виїзд був пов`язаний саме з обшуком АТ «АЙБОКС БАНК», а не був спланований заздалегідь і викликаний зовсім іншими обставинами. ОСОБА_5 не була зобов?язана повідомляти орган досудового розслідування своє місце перебування за кордоном, водночас така інформацію була надана. Дана обставина свідчить про відсутність намірів ухилятися від слідства та суду, і свідчить про те, що ОСОБА_5 не тільки не створює перешкод для встановлення місця їїпроживання, а навпаки сприяє цьому. Також органом досудового розслідування, на думку захисту, не доведено наявність ризиківзнищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконно виливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім цього вказав на неприпустимість повторного звернення органу досудового розслідування з клопотанням про обрання запобіжного заходу, за наявності судового рішення, що набрало законної сили, про відмову в задоволенні згаданого клопотання.

В зв`язку з цим, а також іншими сукупними підставами просить відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали провадження, слідча суддя дійшла таких висновків.

Детективами Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.

В межах здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, 14.07.2023 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 України.

04.08.2023 постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України оголошено розшук підозрюваної ОСОБА_5 .. Розшук доручено працівникам ДЗНД СБ України. 11.08.2023 оголошено міжнародний розшук підозрюваної.

Відповідно до овимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання (1); особиста порука (2); застава (3); домашній арешт (4); тримання під вартою (5). Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 2 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України: «Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу».

Слідча суддя, з урахуванням змістовного і темпорального аналізу та тлумачення кримінальних процесуальних норм, якими регламентуються питання обрання та застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні, дійшла висновку про те, що ч. 6 ст. 193 КПК України щодо обрання запобіжного заходу є спеціальною нормою, оскільки:вона передбачає можливість розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, на відміну від розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу; при обранні запобіжного заходу слідчий суддя може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без строку його дії, а при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею може бути застосований будь-який запобіжний з передбачених нормами КПК України, а запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту застосовуються із зазначенням строку їх дії та дати їх закінчення;у випадку застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою на підозрюваного можуть покладатися обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України із зазначенням строку їх дії, що не передбачено у випадку обрання запобіжного заходу; у випадку застосування запобіжного заходу, запобіжний захід починає діяти (виконуватися) з моменту її проголошення, незалежно від її апеляційного оскарження, а процесуальним наслідком обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є лише те, що у разі затримання підозрюваного він протягом 48 годин має бути доставлений до слідчого судді, який за його участю має розглядає питання про застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або змінити на більш м`який запобіжний захід, про що постановити відповідну ухвалу;при обранні запобіжного заходу не можуть застосовуватися наслідки, передбачені ч. ч. 3 і 4 ст. 194 КПК України, які можуть застосовуватися за наявності підстав при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені норми кримінального процесуального права слідчий суддя може обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виключно за умови доведення прокурором у сукупності: 1) наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, тобто наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення танаявності ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України; 2) наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук;

Так, що стосується наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, варто зазначити наступне.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/46117/23-к від 31.10.2023 скасоване письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у зв`язку із недотриманням на думку слідчого судді належної процедури вручення письмового повідомлення про підозру.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді прокурором у кримінальному провадженні було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в ході розгляду вказаної скарги колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, перевірено обґрунтованість повідомленої підозри, дотримання процедури вручення письмового повідомлення про підозру, заслухано доводи сторони обвинувачення та сторони захисту. За результатами розгляду апеляційної скарги відповідно до ухвали від 15.01.2024 справа № 11-cc/824/1021/2024, колегія суддів Київського апеляційного суду постановила: «Апеляційну скаргу прокурора відділу Офісу Генерального прокурора, з внесеними останнім доповненнями до неї, задовольнити.Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2023 року, якою частково задоволено скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та у кримінальному провадженні №72023140000000040, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 лютого 2023 року, якою скасовано повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 17 липня 2023 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, а в іншій частині відмовлено у задоволенні цієї скарги, - скасувати. Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , в якій ставиться питання про скасування у кримінальному провадженні № 72023140000000040 від 15 лютого 2023 року повідомлення ОСОБА_5 про підозру, складене, як зазначено у скарзі, 14 липня 2023 року, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, із зобов`язанням прокурора у кримінальному провадженні № 72023000500000071 або компетентної посадової особи Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні вказаних кримінальних.

За вказаних обставин, доводи сторони захисту щодо необгрунтованості підозри слідча суддя вважає неспроможними.

Також, слідча суддя вважає, що зазначені у клопотанні детектива БЕБ ризики, детективом та прокурором належним чином не доведені, (в частині переховування, ухилення),з огляду на наступне.

Так, з долучених до клопотання матеріалів вбачається, що сторона обвинувачення, у порушення абз. 2 ч. 1 ст. 281 КПК України, до прийняття рішення про оголошення підозрюваної ОСОБА_5 у розшук не вжила жодних належних і достатніх заходів щодо встановлення її місцезнаходження та вжиття заходів щодо забезпечення явки підозрюваної.

З матеріалів справи слідує, що захисник ОСОБА_5 звертався до органу досудового розслідування із інформацією про її актуальне місцеперебування.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію; повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов`язковою. Частини 1 та 7 статті 135КПК України визначаються, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою; повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Частина 1 статті 566КПК України передбачає, що особу, яка перебуває за межами України, для провадження слідчих чи інших процесуальних дій на території України викликають повісткою на підставі запиту (доручення) про міжнародну правову допомогу. Викликаній особі, крім підозрюваного та обвинуваченого, повідомляється про розмір і порядок відшкодування витрат, пов`язаних з викликом. Запит (доручення) у рамках міжнародної правової допомоги про виклик особи, яка перебуває за межами України, направляється компетентному органу іноземної держави не пізніше шістдесяти діб до дати явки особи або в інший строк, передбачений міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Отже, вказані нормативні положення чітко передбачають порядок виклику особи (незалежно від її процесуального статусу) до слідчого та прокурора та дії останніх щодо здійснення виклику. Про неявку без поважних причин на виклик до слідчого або прокурора можна вести мову лише у випадку належного повідомлення про такий виклик.

При цьому за загальним правилом, визначеним ч. 9 ст. 135 КПК України, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом.

В свою чергу частиною 1 ст.136КПК України встановлено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У даному кримінальному провадженні слідчим та прокурором не дотримано процедуру здійснення виклику в контексті положень ст. ст.135, 136 КПК України.

Так, всупереч підтриманому наявному та скерованому запиту про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 72023140000000040 від 15 лютого 2023 року компетентним органам Республіки Польща, Сполучного королівства Великої Британії та Північної Ірландії та Об`єднаних Арабських Еміратів, спілкування та скерування документів ОСОБА_5 , у встановленому порядку та спосіб не здійснюється.

Слідча суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що підозрювана оголошена у міжнародний розшук у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, про що детективом 11 листопада 2023 року винесена відповідна постанова.

Слідча суддя не сприймає посилання детектива на те, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного є необхідною умовою для здійснення його розшуку Міжнародною організацією кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ), оскільки це не передбачено нормами КПК України ані у якості мети, ані у якості підстав для його обрання.

Слідча суддя не погоджується із запереченнями сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_5 не набула статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні та що вона не оголошена у міжнародний розшук, оскільки відсутні докази належного звернення сторони обвинувачення до Міжнародною організацією кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ).

Слідча суддя зазначає, що належним підтвердженням оголошення підозрюваної у міжнародний розшук є відповідна постанови детектива БЕБ. Будь-які дії правоохоронних та інших уповноважених органів (процесуальні, слідчі, оперативно-розшукові тощо), спрямовані на розшук підозрюваного мають похідний характер від такої постанови органу досудового розслідування і знаходяться поза межами правового поняття оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, тобто є наслідком такого оголошення. «МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ - ІНТЕРПОЛ» є міжнародною організацією, яка діє на підставі Статуту, цілями якої є забезпечення та підтримання найширшої взаємної допомоги між усіма органами кримінальної поліції в межах законодавства різних країн, а такожстворення і розвиток інституцій, які можуть ефективно сприяти попередженню та припиненню загальнокримінальнихтзлочинів. Україна вступила до Інтерполу на підставі постанови КМУ від 30 вересня 1992 року за № 555. Комісія з контролю файлів Інтерполу є його незалежним органом, який має забезпечувати відповідність обробки персональної інформації Інтерполом правилам, які встановлені ним у цій сфері. Будь-які міжнародні договори України з Інтерполом та/або його органами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, відсутні. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол (надалі - Інструкція), визначає лише порядок використання певними правоохоронними органами України інформаційної системи Інтерполу з метою міжнародного співробітництва з Генеральним секретаріатом Інтерполу, Комісією з контролю файлів Інтерполу, національними центральними бюро Інтерполу іноземних держав, органами та підрозділами правоохоронних органів іноземних держав (далі - компетентні органи іноземних держав) та міжнародними установами, з якими Інтерпол уклав договори щодо обміну даними (далі - міжнародні установи).

Наведене свідчить про те, що Статут Інтерполу, не може сприйматися слідчим суддею як складова частина кримінального процесуального законодавства України у розумінні ч. 2 ст. 1 КПК України, а відносини відповідних уповноважених органів України з цією організацією не відповідають ознакам Розділу ІХ. Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження КПК України. Виконання або невиконання, а також неналежне виконання вимог Інструкції органом досудового розслідування не може спростовувати факту оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.

Разом з тим, в ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, встановлено зловживання зі сторони обвинувачення (прокурором та детективом) процесуальними правами: зловживання правом на звернення до суду, маніпулювання фактами певного кримінального провадження, маніпулювання аргументами.

Так, 28.08.2024 органом досудового розслідування ініційовано питання перед слідчим суддею про обрання підозрюваній запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Водночас, у судовому засіданні було встановлено, що згадане звернення не є первинним. Так, 28.09.2023 старший детектив підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_13 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокуроромпершого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_14 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2023 у справі №757/43288/23-к у задоволенні клопотання відмовлено.

У зазначеній ухвалі слідчого судді від 01.11.2023 слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не доведено наявність правових підстав, передбачених ч. 6 ст. 193 КПК України, які повинні враховуватись судом при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також факту оголошення підозрюваної у міжнародний розшук.

На згадане судове рішення 06.11.2023 прокурором подано апеляційну скаргу, з підстав безпідставності відмови слідчої судді в задоволенні клопотання.

Проте, 20.08.2024 ухвалою Київського апеляційного суду апеляційне провадження за скаргою прокурора ОСОБА_15 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01.11.2023 закрито у зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання від 01.11.2023 набрала законної сили 20.08.2024.

Як встановлено в судовому засіданні, органом досудового розслідування зазначених обставин в поданому клопотанні не наведено. Всупереч встановленому Законом порядку оскарження рішення з яким незгідний, прокурором подано клопотання про закриття апеляційного провадження, водночас 28.08.2024 ініційовано перед слідчим суддею повторне аналогічне клопотання. При цьому, будь-яких нових обставин, які б не існували чи не були відомі стороні обвинувачення як на момент звернення з первинним клопотанням чи скаргою за результатом цього розгляду не наведено.

Слідча суддя вважає, що постанова про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА_5 , як підстава повторного звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу, в контексті ч.6 ст. 193 КПК України, є неспроможною, оскільки така існувала та була відома стороні обвинувачення як на момент звернення з первинним клопотанням так і апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за результатом його розгляду.

Більше того, варто зазначити, що системний аналіз норм КПК України, зокрема глави 18 Запобіжні заходи, затримання особи, дозволяє констатувати, що чинними нормами не передбачено можливості повторного звернення з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, за наявності судового рішення, що набрало законної сили, про відмову в задоволенні такого клопотання.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хтовчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, слідча суддя погоджується з думкою сторони захисту стосовно того, що детектив БЕБ у Львівській області, за погодженням з процесуальним прокурором, без належних правових підстав повторно звернувся до слідчого судді з тотожним клопотанням про обрання запобіжного заходу, за наявності існування судового рішення, яке набрало законної сили, про відмову у його задоволенні.

Слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що з огляду на практику Європейського суду з прав людини як джерела права, суд зобов`язаний обґрунтовувати своє рішення, але це не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від його характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Салов проти України», «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України», «Руїс Торіха проти Іспанії»), у зв`язку з чим решта доводів і аргументів сторін кримінального провадження не має значення для вирішення цього клопотання.

З огляду на викладене, слідча суддя вважає, що клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_16 у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідча суддя, -

постановила:

у задоволенні клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 72023000500000071 від 14.09.2023, за підозрою її у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.28, ч. 2 ст.203-2, ч. 3 ст.27, ч. 3 ст.209 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 16 год. 00 хв. 06 вересня 2024 року.

Слідча суддя ОСОБА_1