Рішення

від 27.08.2024 по справі 599/510/23

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 599/510/23

Номер провадження 2/599/26/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2024 р."серпня 2024р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В. Г., за участю секретаря судового засідання Бородайко І.В, представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", Товариства з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке" про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

стислий виклад позицій сторін у справі.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів Товариства зобмеженою відповідальністю"Західнаагровиробнича компанія",Товариства зобмеженою відповідальністю"Розтоцьке"про визнаннявідсутнім праваоренди земельноїділянки Товариства зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (код ЄДРПОУ 41099127) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,62га зкадастровим номером6122655300:01:001:0035,що знаходитьсяна територіїЗалозецької селищноїради Зборівськогорайону Тернопільськоїобласті та належить на праві власності ОСОБА_2 , запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право номер 19430499 від 14.03.2017; стягнути з відповідача в користь позивача понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача вказані вище змінені позовні вимоги підтримала, мотивуючи їх тим, що позивач є власником вказаної вище земельної ділянки. 02 квітня 2016 року позивач уклав договір оренди землі, відповідно до якого зазначену земельну ділянку передав в оренду Товариству зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке» строком на 7 років. В лютому 2022 року позивач випадково дізнався, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено зміни до запису про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо вказаної земельної ділянки, а саме зареєстровано право оренди за Товариством зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», чим змінено орендаря з яким позивачка укладала договір оренди; строк дії оренди визначено до 03.03.2025 та вказано, що договір укладено на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, чим змінено строк оренди; зареєстровано нову умову оренди - право пролонгації. Підставою для державної реєстрації іншого речового права, окрім Договору оренди землі б/н від 02.04.2016, укладеного з Товариством зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке», вказано Додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 14.03.2017.

Однак, позивач будь-яких додаткових угод, зокрема і угоди від 03.03.2018 до договору оренди землі з Товариством зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» не укладав і не підписував; не узгоджував перехід права оренди землі до Товариства зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»; не погоджувався на зміну строку оренди землі з правом пролонгації. Також позивач нікого не уповноважував на вчинення подібного правочину. Таким чином Товариства зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» неправомірно користується землею позивача та порушує його право на користування та розпорядження належним йому майном.

Представник відповідача - Товариства зобмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", який неодноразово повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак у справі наявний відзив на позов від 30 березня 2023 року, згідно якого відповідач позовних вимог не визнає, вважає позовні вимоги необґрунтованими.

У відзиві зазначено, що позивач повністю отримав орендну плату за 2018-2022 року, що підтверджує відповідними платіжними відомостями, тобто своїми діями підтвердив наявність між сторонами орендних правовідносин, існування чинного договору оренди та додаткової угоди. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи - Товариство зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке» в судове засідання не з`явився, заперечень до позову не надав.

Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Зборівського районного суду Тернопільської області від 01.03.2023 відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 16.03.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с.17/.

Ухвалою суду від 01.03.2023 за клопотанням позивача у відповідача витребувано оригінали доказів, в зв`язку з чим підготовче судове засідання відкладено на 16.03.2023 /а.с.22/.

30.03.2023 на адресу суду представником відповідача Товариства зобмеженою відповідальністю"Західнаагровиробнича компанія" подано відзив на позовну заяву та надано оригінали документів /а.с. 34-67/.

Ухвалою суду від 02.03.2023 клопотання представника позивача задоволено постановлено судові засідання проводити в режимі відеоконференції /а.с. 28/.

Ухвалою суду від 04.04.2023 підготовче судове засідання відкладено на 19.04.2023 /а.с.73/.

04.04.2023 представником позивача подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи /а.с. 69/.

Ухвалою суду від 02.05.2023 задоволено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи /а.с. 86/.

Оскільки позивачем не проплачено експертизу в суд 04.09.2023 повернуто матеріали справи та ухвалу суду без виконання /а.с. 96/.

Ухвалою суду від 04.09.2023 поновлено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 13.09.2023 /а.с. 98/.

Ухвалою суду від 04.09.2023 задоволено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи /а.с. 109/.

02.07.2024 на адресу суду за результатом виконання ухвали від 04.09.2023 надійшли матеріали даної справи та висновок експерта № 962/23-22 від 20 травня 2024 року /а.с. 111-119/

Ухвалою суду від 04.07.2024 поновлено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 30.07.2024 /а.с. 119/.

25.07.2024 через електронний суд представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог /а.с. 125 131/ та 29.07.2024 додаткові пояснення у справі /а.с. 132/.

Ухвалою суду від 30.07.2024 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті 13.08.2024 /а.с. 155/.

13.08.2024 судовий розгляд відкладено в зв`язку з неявкою відповідачів на 27.08.2024 /а.с. 141/

Розгляд справи по суті відбувся 27.08.2024 за участю представника позивача.

Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивачав судовомузасіданні надалапояснення,що позивач згідно наявної у справі копії договору оренди землі від 02.04.2016 року, зазначений договір було укладено позивачем та ПП «Розтоцьке» строком на 7 років. Оскільки право оренди на земельну ділянку зареєстровано орендарем 14.03.2017, строк його дії закінчився 14.03.2024. Відповідно до Додаткової угоди від 03.03.2018 до договору оренди землі від 04.03.2017, серед іншого змінено строк дії договору оренди - 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди (п. 4.1додаткової угоди). Тобто дію договору оренди землі продовжено до 03.03.2025. У позовній заяві позивач посилався на те, що будь-яких додаткових угод, зокрема, угоди від 03.03.2018 до договору оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнгча компанія» не укладав і не підписував; не узгоджував перехід права оренди землі до ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та непогоджувався назміну строку оренди землі. Також позивач нікого не уповноважував на вчинення подібного правочину.

Висновком експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертиза №962/23-22 від 20.05.2024 р. встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у Додатковій угоді від 03.03.2018 р. до договору оренди землі від 04.03.2017 р., виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Відтак підтверджено, що позивач не підписував додаткової угоди до договору оренди землі, а отже не давав згоди на зміну умов договору оренди, зокрема і на зміну строку дії оренди.

Таким чином, договір оренди землі від 02.04.2016, який укладав позивач; щодо належної йому земельної ділянки є припиненим 14.03.2024 року, а правом оренди земельної ділянки відповідачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на сьогоднішній день в будь-якому випадку здійснюється без правової підстави - без письмово укладеного правочину з 14.03.2024 р. по даний час. Підтримала уточненіпозовні вимогиза обставинвикладених упозовній заяві,додаткових поясненнях та просила задоволити позовні вимоги.

Відповідачі, будучи належно повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, повторно, до суду не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, заяв про відкладення судового розгляду чи про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6220 га з з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області.

Вказаний факт засвідчують державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА№490198, виданий 01.08.2005 Зборівською районною державною адміністрацією Тернопільської області та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, у долученому до позову витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена інформація про державну реєстрацію іншого речового права на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,62га зкадастровим номером6122655300:01:001:0035, а саме: 14.03.2017 зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Розтоцьке", згідно договору оренди землі від 02.04.2016, без номера, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право номер 19430499.

02 квітня 2016 року позивач уклав з Товариством зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке» договір оренди вказаної вище земельної ділянки (далі - Договір). Згідно п. 8 Договір укладено на 7 років.

Відповідно до п.36 цього договору, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно додаткової угоди від 03 березня 2018 року Товариство зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке», зі згоди орендодавця (позивача), передав право оренди земельної ділянки площею 1,62га зкадастровим номером6122655300:01:001:0035, новому орендарю - Товариству зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія».

Вказаною угодою внесено зміни щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, строк дії договору продовжено на 7 років з моменту підписання додаткової угоди та пункт 9 викладеного в новій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 7392,54 грн. за рік оренди.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано відомості право оренди на вказану земельну ділянку за Товариством з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія", згідно додаткової угоди від 03.03.2018 до договору оренди землі від 02.04.2016.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу оренди землі та, на думку позивача, відсутністю у відповідача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» права користування згаданою вище земельною ділянкою, у зв`язку з неукладенням ним додаткової угоди до договору оренди землі, що є підставою для свизнання відсутнім права оренди земельної ділянки.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Оцінивши надані докази суд визначає наступне: кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ст. 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду. Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України орендодавцем земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.

Частиною 2 статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В силу ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За змістом ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки із орендарем.

Згідно ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 cт. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися земельною ділянкою приватної власності можливо на праві оренди, підставою для якої є договір, відповідно до якого сплачується орендна плата.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ч.5 ст.116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

За змістом ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною першою статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Якщо сторона не виявила свою волю до вчинення правочину й до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Позивач заперечує факт підписання ним додаткової угоди, отримання будь-яких пропозицій від Товариства зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі, погодження між сторонами істотних умов договору.

В ході розгляду справи проведено судово-почеркознавчу експертизу.

Згідно висновку експерта № 962/23-22 від 20 травня 2024 року підпис від імені ОСОБА_2 у графі "Орендодавець" у Додатковій угоді б/н від 03.03.2018 до договору оренди землі від 14.03.2017 щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6122655300:01:001:0035 виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно зі статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є не вчиненими.

Водночас, відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст.203 цього кодексу.

Вимогами ст.216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Висновки суду за результатами розгляду позовних вимог.

Таким чином на підставі зазначеного вище висновку експерта, який є належним і допустимим доказом, суд встановив, що позивач не підписував додаткової угоди від 03 березня 2018 року з Товариством зобмеженою відповідальністю «Розтоцьке» та Товариством зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», тобто відсутні докази його вільного волевиявлення на укладення договору і досягнення його істотних умов у встановленій законом формі.

Отже, вказана додаткова угода є неукладеною, однак Товариство зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном.

Оскільки спірна додаткова угода є нікчемним правочином і не породжує будь - яких юридичних наслідків, позовні вимоги про визнання відсутнім право оренди Товариства зобмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку позивача є правомірними та є належним способом захисту прав позивача.

При цьому суд відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що позивач отримав орендну плату за 2018-2021 року, тобто своїми діями підтвердив наявність між сторонами орендних правовідносин, існування договору оренди та додаткової угоди.

Так, Верховним Судом у постанові від 15 січня 2021 року у справі №650/1331/18 розглядалось питання щодо застосування висновків Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц при вирішенні правовідносин, предметом яких є негаторний позов з приводу земельної ділянки, щодо якої договір оренди не укладався, разом із висновками Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17. З тексту постанови Верховного Суду у справі №650/1331/18 вбачається, що в розрізі того питання, чи вважається спірний договір укладеним у разі вчинення конклюдентних дій (сплати орендної плати) підлягають застосуванню саме висновки пунктів 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц і аргументи щодо досягнення волевиявлення сторони на укладення такого договору внаслідок отримання орендної плати визнано необґрунтованими. В пунктах 7.38-7.39 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц зазначено, що відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Крім, цього, відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Тому з відповідача підлягає стягненню в користь позивача судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову в сумі 2147 грн. 20 коп. та 5954 грн 44 коп витрат за проведення судово-почеркознавчої експертизи № 962/23-22 від 20 травня 2024 року, всього - 8101 грн 64 коп судових витрат

Керуючись ст.4, 5, 12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задоволити.

Визнати відсутнім право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (код ЄДРПОУ 41099127, провулок Центральний 1 у м. Дубно Рівненської області) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищноїради Зборівськогорайону Тернопільськоїобласті,що належить ОСОБА_2 ,запис вДержавному реєстріречових правна нерухомемайно проінше речовеправо номер19430499 від 14 березня 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (код ЄДРПОУ 41099127, провулок Центральний 1 у м. Дубно Рівненської області) в користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса місця проживання АДРЕСА_1 ) судові витрати 5954 грн 44 коп (п`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири гривені сорок чотири копійки) за проведення судової експертизи та 2147 грн 20 коп. дві тисячі сорок сім гривень двадцять копійок спаченого судового збору всього 8101 грн 64 коп. (вісім тисяч сто одна гривня шістдесят чотири копійки).

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 06 вересня 2024 року.

Суддя Зборівського

районного суду Чорна В.Г.