Постанова

від 05.12.2024 по справі 599/510/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/510/23Головуючий у 1-й інстанції Чорна В.Г. Провадження № 22-ц/817/1021/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

з участю секретаря - Панькевич Т.І.

представника позивача Костової Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №599/510/23 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2024 року (ухвалене суддею Чорною В.Г., повний текст якого складено 06 вересня 2024 року) в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» про визнання відсутнім права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року ОСОБА_2 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Костова Н.З., звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія», відповідач 1, апелянт), товариства з обмеженою відповідальністю «Розтоцьке» (далі - ТОВ «Розтоцьке», відповідач 2) про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, розірвання договору оренду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області.

02 квітня 2016 року позивач уклав договір оренди землі, відповідно до якого зазначену земельну ділянку передав в оренду ТОВ «Розтоцьке» строком на 7 років. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 14 березня 2017 року.

В лютому 2022 року позивач дізнався, що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено зміни до запису про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) щодо вказаної земельної ділянки, а саме зареєстровано право оренди за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», чим змінено орендаря, з яким позивачка укладала договір оренди. Строк дії оренди визначено до 03 березня 2025 року та вказано, що договір укладено на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, чим змінено строк оренди. Підставою для державної реєстрації іншого речового права, окрім Договору оренди землі б/н від 02 квітня 2016 року, укладеного з ТОВ «Розтоцьке», вказано додаткову угоду до договору оренди землі б/н від 03 березня 2018 року.

Однак, позивач будь-яких додаткових угод, зокрема і угоди від 03 березня 2018 року до договору оренди землі з ТОВ «Західна агровиробнича компанія», не укладав і не підписував, не узгоджував перехід права оренди землі до ТОВ «Західна агровиробнича компанія». Також позивач нікого не уповноважував на вчинення подібного правочину. Таким чином, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» неправомірно користується землею позивача та порушує його право на користування та розпорядження належним йому майном.

Також запис про державну реєстрацію речового права (додаткових угод) порушує права позивача щодо вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Крім того, з 2018 року ТОВ «Розтоцьке» систематично не сплачує орендну плату позивачу, що є істотним порушенням умов договору оренди.

У зв`язку з викладеним позивач ОСОБА_2 просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права оренди ТОВ «Західна Агровиробнича Компанія» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га кадастровий номер 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, проведену на підставі додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 03 березня 2018 року, на підставі якої внесено зміни до запису про інше речове право №19430499 від 14 березня 2018 року в Державному реєстрі речових правна нерухоме майно;

- розірвати договір оренди землі б/н, укладений 02 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Розтоцьке» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га кадастровий №6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, який був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право номер 19430499 від 14 березня 2017 року.

25 липня 2017 року до закінчення підготовчого засідання представник позивача адвокат Костова Н.З. уточнила позовні вимоги в порядку ч.3 ст.49 ЦПК України, згідно яких просила:

- визнати відсутнім право оренди земельної ділянки ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області та належить на праві власності ОСОБА_2 , запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право №19430499 від 14 березня 2017 року.

Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2024 року позов задоволено.

Визнано відсутнім право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Зборівського району Тернопільської області, що належить ОСОБА_2 , запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право №19430499 від 14 березня 2017 року.

Стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 5954.44 грн за проведення судової експертизи та 2147.20 грн сплаченого судового збору, а всього 8101.64 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ТОВ «Західна агровиробнича компанія», в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач отримувала від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» орендну плату, що підтверджується відомостями за період з 2018 року по 2023 рік на видачу с/г продукції, на виплату готівки, платіжними дорученнями та платіжними інструкціями.

На думку сторони апелянта, зазначені докази вказують на те, що умови договору оренди землі та додаткової угоди фактично виконувалися. Орендар ТОВ «Західна агровиробнича компанія» використовував земельну ділянку позивача, а позивач отримував орендну плату. Тобто, між сторонами існували договірні відносини, що свідчить про наявність волевиявлення орендодавця на укладення та виконання спірної додаткової угоди до договору оренди землі, незважаючи на те, що підпис на даній угоді не позивача.

Крім того, позивачем заявлено позов про визнання відсутнім права оренди, однак позивач обґрунтовує свої вимоги неукладенням додаткової угоди до договору оренди землі. ТОВ «Західна агровиробнича компанія» вважає, що належним способом захисту в даному випадку має бути позовна вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Тобто, належним способом захисту у даному спорі є саме заявлення негаторного позову. Сама ж по собі вимога про визнання відсутнім права оренди не забезпечує належний захист прав заявлених позивачем.

У зв`язку з наведеним просить рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі до суду не надходив

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Костова Н.З. проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце розгляду.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, що знаходиться на території Залозецької селищної ради Тернопільського (раніше - Зборівського) району Тернопільської області, що засвідчує державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯА №490158, виданий 01 серпня 2005 року Зборівською районною державною адміністрацією Тернопільської області та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.7-8).

02 квітня 2016 року ОСОБА_2 уклав договір оренди з ТОВ «Розтоцьке» строком на 7 років на вищевказану земельну ділянку. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 14 березня 2017 року (а.с.38-41).

Згідно п.8 договір укладено на 7 (сім) років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пункт 36 договору оренди землі передбачає, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі і за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Згідно додаткової угоди від 03 березня 2018 року ТОВ «Розтоцьке», зі згоди орендодавця (позивача), передав право оренди земельної ділянки площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, новому орендарю - ТОВ «Західна агровиробнича компанія» (а.с.42).

Відповідно до п.4.2 додаткової угоди внесені зміни в пункт 9 договору та викладеного його в новій редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки 905.05 грн та 7392.54 грн за рік оренди.

У долученому до позову витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зазначена інформація про державну реєстрацію іншого речового права (запис про інше речове право 19430499) на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1.62 га з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035, а саме право оренди на вказану земельну ділянку за ТОВ «Західна агровиробнича компанія», згідно додаткової угоди від 03 березня 2018 року до договору оренди землі від 02 квітня 2016 року.

Згідно висновку експерта Тернопільського відділення КНДІСЕ № 962/23-22 від 20 травня 2024 року слідує, що підпис від імені ОСОБА_2 у графі «Орендодавець» у додатковій угоді б/н від 03 березня 2018 року до договору оренди землі від 14 березня 2017 року щодо земельної ділянки із кадастровим номером 6122655300:01:001:0035 виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.113-117).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Згідно із статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно положень Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Відповідно до вимог частини п`ятої статті 116 ЗК України передбачено правило неможливості передачі в користування земельної ділянки без припинення права попереднього користування, в тому числі і орендаря.

За змістом статті 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.

Звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_2 посилався на те, що він заперечує факт підписання додаткової угоди, отримання ним будь-яких пропозицій від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» щодо укладення додаткових угод до договору оренди землі, погодження між сторонами істотних умов договору.

Як установлено судом, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035 укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Розтоцьке» 02 квітня 2016 року терміном на 7 років. Державна реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена орендарем 14 березня 2017 року.

Отже, строк дії договору оренди зазначеної земельної ділянки закінчився в 14 березня 2024 року.

Додаткову угоду від 03 березня 2018 року по земельній ділянці з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035 до договору оренди землі б/н, укладено 02 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Розтоцьке», якими збільшено строк дії договору оренди, ОСОБА_2 не укладав.

З огляду викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» продовжує користування землею, чим порушує права позивача на користування та розпорядження належним йому майном, а тому існують правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання відсутнім право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на земельну ділянку позивача, що буде є належним способом захисту прав останнього.

Доводи апелянта про те, що позивач отримував від ТОВ «Західна агровиробнича компанія» використовувало земельні ділянки та сплачувало орендну плату за період з 2018 року по 2023 рік, а тому між сторонами існували договірні відносини, колегія суддів відхиляє, оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки, який підписував позивач, закінчувався 14 березня 2024 року, а тому в березні 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом щодо захисту своїх прав, оскільки останній не бажав, щоб ТОВ «Західна агровиробнича компанія» без правових підстав користувалося його земельною ділянкою.

Вказану поведінку ОСОБА_2 колегія суддів оцінює як послідовну та несуперечливу, оскільки строк дії договору оренди закінчувався 2024 році, а тому до цього часу ОСОБА_2 правомірно на свій розрахунковий рахунок НОМЕР_1 отримував оренду плату, при цьому у призначенні платежів платник вказував призначення платежу «орендна плата по договору оренди», без зазначення відомостей про додаткову угоду (а.с.61-63).

Натомість вважаючи, що між сторонами існували договірні відносини, незважаючи на те, що підпис на даній угоді не позивача, ТОВ «Західна агровиробнича компанія» не зверталося до суду із позовом про визнання укладеними додаткової угоди від 03 березня 2018 року по земельній ділянці з кадастровим номером 6122655300:01:001:0035 до договору оренди землі б/н, укладених 02 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Розтоцьке».

Посилання апелянта на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2023 року справа № 530/130/21, апеляційний суд не приймає, оскільки у справі №599/1716/24 матеріалами справи не підтверджено, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надсилало позивачці лист-повідомлення про поновлення договорів оренди та проектів додаткових угод чим грубо порушено вимоги статті 33 Закону України «Про оренду землі», тим самим позбавивши орендодавця можливості ознайомитися з умовами договору.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним у відзиві на позов, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів.

У відповідності до статті 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частина другої статті 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Задовольняючи позов, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» залишити без задоволення.

Рішення Зборівського районного суду Тернопільської області від 27 серпня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати, понесені сторонами у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції залишити в межах, ними понесених.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови 16 грудня 2024 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: М.В. Хома

Н.М. Храпак