Справа № 743/762/24
Провадження №2-о/743/26/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 вересня 2024 року селище Ріпки
Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді: Кравчук М. В.
за участю секретаря: Марченко А. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: четвертий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , -
В С Т А Н О В И В:
06.06.2024 р. ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заява мотивована тим, що 15.02.2014 р. заявник зареєстрував шлюб із ОСОБА_2 . В період шлюбу у них народилась донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.02.2021 р. шлюб між ними розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 покинула заявника з дитиною і стала мешкати окремо. Відповідно до рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.04.2021 р. з ОСОБА_2 на користь заявника були стягнуті аліменти на утримання доньки в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.04.2021 р. і до дня досягнення дитиною повноліття, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На теперішній час ОСОБА_2 ухиляється від сплати аліментів і донька знаходиться повністю на утриманні заявника. ОСОБА_2 добровільно грошової допомоги на утримання доньки не надає, з донькою бачиться рідко, належного спілкування у них немає, не приймає участі у вихованні дитини. Перешкоди у спідкуванні з дитиною заявник не чинить.
Заявник зазначає, що встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітньої доньки потрібно йому для підтвердження права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, посилаючись на положення п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Справа передана головуючому судді 06.06.2024 р.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 11.06.2024 р. заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
17.06.2024 р. недоліки заяви були усунуті.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.06.2024 р. (після закінчення строку на усунення недоліків) прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання на 25.07.2024 р.
Ухвалою Ріпкинськогорайонного судуЧернігівської областівід 25.07.2024р. витребувано відМихайло-Коцюбинськоїселищної радиЧернігівського районуЧернігівської області інформацію пропроживання натериторії селаГірманка Чернігівськоїрайону Чернігівськоїобласті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,із наданнямвідомостей проперіоди такогопроживання,починаючи з26.02.2021р.Витребувано відРіпкинської селищноїради Чернігівськогорайону Чернігівськоїобласті інформаціюпро періодипроживання заадресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,а такожвідомості прозареєстрованих осібза цієюадресою.Витребувано відоргану опікита піклуванняРіпкинської селищноїради Чернігівськогорайону Чернігівськоїобласті інформацію щодоумов проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,за адресою: АДРЕСА_1 .Витребувано відвідділення поліції№ 2(смтРіпки)Чернігівського районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Чернігівськійобласті інформацію щодо звернень за фактами ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з наданням належним чином засвідчених копій прийнятих рішень з приводу таких звернень. Витребувано від Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію про стан виконавчого провадження № 66008728 з інформацією про наявність у боржника ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів станом на дату надання відповіді (з наданням належним чином завірених копій документів, що підтверджують запитувану інформацію) та інформацією про місце роботи боржника ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ). Витребувано від Державної прикордонної служби України інформацію щодо перетину державного кордону України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за 2021 - 2024 роки.
01.08.2024 р. від четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшло клопотання, зареєстроване за вх. № 3103/24, про проведення судового засідання без участі їх представника із зазначенням про відсутність заперечень проти встановлення факту. Також зазначено, що інформацією про самостійне виховання та утримання відділ не володіє.
01.08.2024 р. від відділення поліції № 2 (смт Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області надійшло повідомлення про відсутність запитуваної інформації щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків, зареєстроване за вх. № 3117/24.
01.08.2024 р. від органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, зареєстрована за вх. № 3114/24, до якої долучено акт обстеженння житлово-побутових умов проживання.
09.08.2024 р. та 28.08.2024 р. від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь про неможливість виконання ухвали суду щодо надання інформації щодо перетину державного кордону України ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю відомостей про громадянство вказаної особи, зареєстрована за вх. № ЕП-785/24-Вх та вх. № 3472/24 відповідно.
09.08.2024 р. від Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла запитувана інформація з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, зареєстрована за вх. № 3254/24.
12.08.2024 р. від Михайло-Коцюбинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області області надійшла запитувана інформація, зареєстрована за вх. № ЕП-801/24-Вх, у якій повідомлено, що на території громади ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не проживали та не проживають, хоча ОСОБА_2 , дісно, з 22.05.2023 р. зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
19.08.2024 р. у судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав заяву, вказавши на те, що дитина знаходиться повністю на його утриманні. Він її виховує, доглядає, піклується та повністю забезпечує. Також заявник повідомив суд, що одного разу відпустив дитину ночувати до матері, але у дитини піднялася температура і він її забрав додому.
19.08.2024 р. ОСОБА_2 в судовому засіданні погодилася на встановлення факту, мотивуючи свою згоду бажанням, щоб у дитини був батько. Повідомила суд, що будинок, у якому вони спільно проживали з донькою та заявником до розлучення, належить заявнику, а тому вона була змушена покинути це житло. Дитина залишилась проживати вдома, а вона поїхала жити до подруги у м. Ніжин, оскільки жити їй було ніде. Проте, через невеликий проміжок часу вона повернулася та працювала у ОСОБА_6 дояркою. З початком війни вона лишилася без роботи та стояла у Державній службі зайнятості на обліку у 2022 році. Приблизно півтора року вона не працює та займається пошуком роботи. На сьогодні вона проживає на території селища Ріпки у будинку бабусі свого цивільного чоловіка, з яким вони перебувають у відносинах приблизно 2 роки. Чоловік працює водієм на міжнародних маршрутах та непогано заробляє. Разом з ними у будинку проживають бабуся та дідусь цивільного чоловіка, а також - його дядько.
Щодо відносин з донькою вказала, що бачаться вони регулярно, але виключно з дозволу заявника. Частоту зустрічей визначає батько. Хоча і вона, і донька просять його дозволити їм бачитися частіше, але він не дозволяє. Навіть просили дозволу залишитися ОСОБА_7 на ночівлю у неї, але він не дозволяє.
ОСОБА_2 повідомила суд, що шукає житло у Ріпках, щоб проживати з цивільним чоловіком окремо від його родичів, однак у Ріпках житла вони знайти не можуть, а у інших населених пунктах вона варіанти не розглядає, оскільки тут ОСОБА_7 ходить до школи. З цивільним чоловіком ОСОБА_7 знайома.
Також ОСОБА_2 заперечила доводи заявника про те, що вона нічого не купує доньці.
Щодо інциденту з температурою ОСОБА_2 пояснила, що донька зателефонувала заявнику, щоб повідомити про температуру, адже це її батько і вона не могла не повідомити. Заявник сказав, щоб мама дала пігулку, хоча вона і так дала її ОСОБА_7 до цього. Заявник сказав також, що якщо температура не знизиться, то ОСОБА_7 має подзвонити до нього знову і він приїде забере її додому. Потім він приїхав і її забрав.
19.08.2024 р. у судовому засіданні малолітня ОСОБА_4 у присутності законних представників розповіла, що з матірю бачиться приблизно раз на тиждень, і їй хотілося б частіше, але тато не завжди дозволяє. Вона може попроситися, а він - не дозволити. Чому тато не дозволяє бачитись з мамою ОСОБА_7 не знає. Також вона думає, що мама теж хоче бачитися з нею частіше.
Повідомила, що мама іноді купує їй солодощі та одяг. Приблизно півтора місяця тому мама купила їй в магазині в Ріпках кросівки, які вони вибирали з нею разом. Мама її не ображає, не сварить. Раніше мама допомагала з уроками, коли ОСОБА_7 до неї телефонувала. Зараз ОСОБА_7 справляється сама. Разом з нею і татом проживає також мачуха ОСОБА_8 .
Додому до ОСОБА_7 мама не ходить. Вони зустрічаються біля магазину та мама веде ОСОБА_7 до себе. Відносини у ОСОБА_7 з ОСОБА_9 (цивільним чоловіком матері) нормальні. Бабуся та дідусь не заперечують, коли ОСОБА_7 приходить до мами.
Також ОСОБА_7 повідомила, що з мамою жити не хоче, оскільки у будинку багато людей, а їй би хотілося жити лише з мамою і татом. Однак, якби мама з Дімою жили окремо, то вона б хотіла жити почергово і з мамою, і з татом.
Щодо інциденту з температурою ОСОБА_4 підтвердила слова мами та доповнила, що вдома мачуха поставила їй укол, бо вона працює медсестрою.
Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.08.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у судовому засіданні оголошено перерву до 06.09.2024 р.
06.09.2024 р. заявник подав до суду письмову заяву, зареєстровану за вх. № 3594/24, про розгляд заяви без його участі.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступне.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та проживає у будинку, що належить заявнику, разом з ним та його співмешканкою, де створені належні умови для її проживання, що не заперечується учасниками справи та виклику для допиту свідків не потребує.
ОСОБА_3 з 2021 року розлучений з ОСОБА_2 , яка визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням, та з якої на користь завника стягують аліменти у примусовому порядку, що не заперечується учасниками справи.
ОСОБА_3 має у власності житло, офіційний стабільний заробіток, при цьому не маючи перешкод за станом здоров`я для забезпечення належного утримання та виховання доньки, які зебезпечує належним чином, що не заперечується учасниками справи.
ОСОБА_2 проживає у селищі Ріпки за адресою, відмінною від адреси доньки, у будинку свого співмешканця, де вони зустрічаються з донькою приблизно раз на тиждень, та тривалий час не має роботи, однак періодично купує дитині речі та солодощі, що не заперечується учасниками справи.
Вказані обставини визнаються учасниками справи, а тому не підлягають доказуванню в силу положень ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Судом встановлено, що рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 30.04.2021 р. у справі № 743/442/21 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 16.04.2021 р. і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а. с. 14-15).
Згідно відповіді Чернігівського відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 07.08.2024 р. № 58226 станом на дату надання відповіді боржник ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, останнє відрахування було здійснене 06.06.2024 р. в сумі 2121, 28 грн. Відповідно до онлайн розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 30.07.2024 р. становить 57826, 79 грн. (а. с. 70-71).
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сформованого станом на 06.08.2024 р., вбачається, що протягом квітня 2021 року - липня 2024 року ОСОБА_2 сплачено (або стягнуто виконавцем): вересень 2021 року - 1774, 26 грн, жовтень 2021 року - 1900, 00 грн, листопад 2021 року - 5000, 00 грн, грудень 2021 року - 6000, 00 грн, січень 2022 року - 2500, 00 грн, липень 2022 року - 5183, 43 грн, серпень 2022 року - 4331, 69 грн, вересень 2022 року - 8828, 83 грн, січень 2023 року - 1121, 90 грн, липень 2024 року - 2121, 28 грн (а. с. 72 - 73).
Згідно довідки, виданої 15.05.2024 р. директором Ріпкинського ліцею імені Софії Русової Ріпкинської селищної ради за № 01-39/39, ОСОБА_4 є ученицею ліцею з 01.09.2020 р. Мати дитини, ОСОБА_2 , не приводить і не забирає дитину з ліцею, батьківські збори не відвідує, на ремонт класу не приходить, навчанням доньки не цікавиться, з учителями не спілкується (а. с. 23).
Як вбачається з відповіді відділення поліції № 2 (смт Ріпки) Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 29.07.2024 р. № 3842/124/48.2/2024, згідно обліків відділення поліції та інформаційно-статистичної бази «Цунамі» жодних звернень щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню до її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відділення поліції № 2 (смт Ріпки) не надходило (а. с. 63).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України окреме провадження - це провадження, яке розглядається судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-XII, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
У висновку Головного науково-експертного управління апарату ВР України на проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», яким були внесені вищезазначені зміни, вказане таке формулювання: «утримання дитини передбачає виконання батьківських обов`язків по відношенню до такої дитини, у першу чергу, її матеріального забезпечення».
У первісній редакції законопроєкту пропонувалося визначити, що право на відстрочку мають жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим.
Однак, науково-експертним висновком було зауважено, що «Такий вичерпний перелік у Законі підстав, за яких особа, яка виховує самостійно дитину віком до 18 років, може оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, може не враховувати усіх наявних життєвих ситуацій, коли особа самостійно виховує дитину (наприклад, особа, яка розлучена та самостійно здійснює обов`язки по вихованню дитини; батько або матір дитини не беруть участі у вихованні такої дитини або зникли, проте, не визнані судом безвісно відсутніми або такими, що позбавлені батьківських прав тощо)».
За положеннями ч. 1 ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. № 2402 (далі - Закон № 2402) виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.15Закону №2402 дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні, та мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно ч. 1 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
Положеннями ч. 2 ст. 159 СК України визначено примірний перелік способів участі батьків у вихованні дитини: періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо.
Відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей передбачена ст. 184 КУпАП.
В контексті вищепроцитованих норм судом встановлено, що ОСОБА_2 не притаманні ознаки самоусунення від виховання дитини.
Так міжматір`ю тадонькою існуютьтеплі відносинита встановленіміцні сімейнізв`язки,що продемонстрованоними усудовому засіданні. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають періодичніпобачення,на періодичністьяких,між тим,має впливзаявник,та яких,за твердженнямматері тадоньки усудовому засіданні,їм невистачає.Матір тадонька проводятьразом дозвілля,спільно купувалиречі доньціостаннього разу.Дитина частоперебуває уматері вдомата успівмешканця ОСОБА_2 і йогородичів здонькою склалисянормальні відносини. ОСОБА_2 володіє інформацією щодо успіхів доньки у навчанні, погоджуючись з тим, що донька навчається краще, ніж колись навчалась вона сама.
Окрім того, судом встановлено категоричне небажання ОСОБА_2 виїжджати на проживання за межі селища Ріпки з причини навчання тут ОСОБА_7 . Попри те, що ні вона, ні її співмешканець не пов`язані з даним населеним пунктом нерухомим майном чи місцем роботи.
Згідно відомостей органу Національної поліції України ОСОБА_2 за ст. 184 КУпАП до відповідальності не притягувалась.
Таким чином, з огляду на ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а також особисту прихильність дитини до матері, суд не вбачає підстав для ствердження факту про те, що заявник виховує дитину самостійно, позяк матір дитини очевидно бере у часть у її вихованні.
Сам факт узгодження батьками місця проживання дитини з заявником для встановлення факту, про який просить останній, визначального значення не має.
Навіть за тих умов, що ступінь участі батьків у вихованні дитини є різною і ОСОБА_3 , з яким проживає донька, робить більший внесок у її виховання, будь-яка частка участі матері у вихованні дитини виключає таку ознаку її виховання як самостійність.
Щодо самостійного утримання дитини, суд зважає на таке.
ОСОБА_2 не працює та має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 57826, 79 грн, що очевидно свідчить про перекладення нею тягара утримання доньки на заявника.
Попри це, судом також встановлено, що за весь час обов`язку зі сплати аліментів органом виконавчої служби здійснювались відрахування на сплату аліментів з доходів ОСОБА_2 , що у сукупності складають приблизно 40 % від загального розміру аліментів, нарахованих за весь період існування обов`язку з їх сплати.
Крім того, у ході судового розгляду судом з`ясовано, що ОСОБА_2 періодично купує дитині речі, а також солодощі, та жодним чином не демонструє байдужість до свого обов`язку з утримання дитини. Станом на 2022 рік ОСОБА_2 мала офіційну роботу та стабільний дохід, які втратила через війну, однак продовжує брати участь у матеріальному забезпеченні дитини.
За таких обставин, суд не вбачає підстав стверджувати про те, що матір дитини остаточно самоусунулась від її утримання.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 76 82, 263 265, 268, 273, 293, 294, 297, 315, 352, 354 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволеннізаяви ОСОБА_1 про встановленняфакту,що маєюридичне значення,заінтересовані особи:четвертий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя М. В. Кравчук
Суд | Ріпкинський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121437897 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: |
Цивільне
Ріпкинський районний суд Чернігівської області
Кравчук М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні