Постанова

від 02.09.2024 по справі 945/609/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.09.24

33/812/341/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Куценко О.В.,

за участю секретаря Пшеняк М.В.

захисника Ялова О.О. ( в режимі

відеоконференції )

розглянув увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу захисникаЯлова О.О.,що дієв інтересахособи притягнутоїдо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , на постанову суддіМиколаївського районного суду Миколаївської області від 04.06.2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, головного бухгалтера ТОВ КРИНИЧАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32189469), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

-визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн 00 коп.

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 129 від 06.03.2024р. ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного директора ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32189469) допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: порушено абз. «а»,«б» п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, з урахуванням п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на суму 8273720 грн за періоди квітень 2018 року, червень 2018 - грудень 2018 року, липень 2019 - грудень 2019 року, січень 2020 - квітень 2020 року, червень 2020 - липень 2020 року, вересень 2020 - грудень 2020 року, липень 2021 - вересень 2021 року, грудень 2021 року, січень 2022 року, травень 2022 - червень 2022 року, жовтень - листопад 2022 року, грудень 2023 року, в зв`язку із заниженням податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 7169720 грн за рахунок не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на вартість перевищення справедливої вартості (звичайних цін) над цінами продажу на суму ПДВ 3988323 грн, за рахунок не нарахування податкових зобов`язань по операціях із списання відходів соняшника 3 категорії при умові, що податковий кредит ТОВ «КРИНИЧАНСЬКЕ» сформовано при вирощуванні, зберіганні та переробці соняшника з урахуванням кількості відходів 3 категорії по соняшнику, які після доробки не повертались від ТОВ «АМБЕР АГРО» та відповідно не реалізовувались контрагентам-покупцям, тобто використано не у господарській діяльності платника на суму ПДВ 3181397 грн, а також в зв`язку із завищенням податкового кредиту з ПДВ за рахунок не підтвердження операцій з контрагентом ТОВ «УКРЛІТА» на суму ПДВ 1104000 грн.

Крім цього, встановлено відсутність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в періоді, що перевірявся, на обсяг постачання 41160218,82 грн, крім того ПДВ 7169720,22 грн, а також встановлено несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з терміном прострочення до 15 календарних днів на суму 38187,49 грн, крім того ПДВ 7637,51 грн, чим порушено п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201, абз. «г» 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами і доповненнями (акт від 06.03.2024 року №3049/14-29-07-02/32189469).

Постановою судді ОСОБА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн 00 коп.

Не погодившисьіз зазначенимрішенням судузахисник ЯловО.О.,що дієв інтересахособи притягнутоїдо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді.

На думку апелянта, постанова суду є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню.

Зазначає, що суд розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 , порушив її права.

Також зазначає, що на цей момент ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ проходить процедуру оскарження результатів акту перевірки від 06.03.2024 року, на підставі якого ГУ ДПС у Миколаївській області дійшов висновків про порушення начебто ОСОБА_1 встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Вважає, що висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є передчасними.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до матеріалів провадження суддя суду першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, зазначивши, що її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №129від 06.03.2024року такопією Актупро результатидокументальної плановоївиїзної перевіркиТОВ КРИНИЧАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32189469) від 06.03.2024 року.

Суд апеляційної інстанції вважає, що суддя передчасно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП, яке полягає у порушенні ведення податкового обліку.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного директора ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ (код ЄДРПОУ 32189469) допустила ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: порушено абз. «а»,«б» п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абз. «г» п.198.5 ст.198, з урахуванням п.п.14.1.36, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого було занижено податок на додану вартість за певний період.

З матеріалів провадження та наданих апеляційному суду документів вбачається, що ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ не погоджуючись з висновками податкової перевірки, зафіксованими в Актіпро результатидокументальної плановоївиїзної перевірки від 06.03.2024 року, на який послався суд першої інстанції як на доказ винуватості ОСОБА_1 , оскаржило до Державної податкової служби України у порядку, встановленому Податковим кодексом України прийняті за наслідком перевірки податкові повідомлення рішення, складені на підставі вищевказаного акту.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень. У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

За результатами перевірки у випадках, встановлених п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган виносить податкові повідомлення-рішення, які згідно з п. 56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

З наданого апелянтом апеляційному суду Рішення № 18365/6/99-00-06-01-01-06 від 19.06.2024р. ДПС України вбачається, що ТОВ «КРИНИЧАНСЬКЕ» оскаржили висновки викладені в Акті перевірки скаргу ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ. Скарга була частково задоволена та скасовано частково податкові повідомлення рішення.

В подальшому, не погоджуючись з податковими повідомленнями рішеннями, прийнятими ДПС України з урахуванням рішення про результати розгляду скарги, ТОВКРИНИЧАНСЬКЕ звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень рішень.

Відповідно до наданої копії ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.07.2024р., по даній позовній заяві відкрито провадження.

Відповідно до п.56.15 ст.56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскільки податкові повідомлення-рішення, які складені на підставі акту за результатами документальної перевірки оскаржені у встановленому порядку і на час розгляду справи судом першої інстанції сума грошового зобов`язання була неузгодженою, і до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.

За такого, підстави вважати безспірно доведеним факт допущених порушень з боку ОСОБА_1 відсутні.

При вирішенні апеляційної скарги відповідно до приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і практику Європейського суду з прав людини як джерела права.

Загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 247, ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисникаЯлова О.О.,що дієв інтересахособи притягнутоїдо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову суддіМиколаївського районного суду Миколаївської області від 04.06.2024 року, якою ОСОБА_1 ,визнано винуватоюу вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.163-1КУпАП інакладено адміністративнестягнення увиді штрафув дохіддержави врозмірі десятинеоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що складає170грн 00коп. скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складуадміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Куценко О.В.