Ухвала

від 06.09.2024 по справі 420/26836/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26836/24

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі

06 вересня 2024 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, буд. 27; ЄДРПОУ 41411420), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10; ЄДРПОУ 40108578), Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (65023, Одеська обл., вул. Садова, буд. 1-А; ЄДРПОУ 37607526) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.08.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, що зареєстрований канцелярією суду 26.08.2024, у якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, а саме: ненадання в повному обсязі інформації на заяву про надання інформації ОСОБА_1 від 26.06.2024 р.;

зобов`язати Ізмаїльський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі інформацію згідно заяви про надання інформації ОСОБА_1 від 26.06.2024 р.;

стягнути з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 (нуль) копійок;

стягнути з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати.

Позивач підставою позову зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин.

Ухвалою суду від 30.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі від 30.08.2024 судом визначено спосіб усунення виявлених недоліків, а саме шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням інформації про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, що додаються до заяви, та платіжного документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

02.09.2024 позивачем, з метою усунення вказаних в ухвалі від 30.08.2024 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано уточнену позовну заяву до якої долучено платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

За вказаних обставин судом встановлено, що адміністративний позов подано з дотриманням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України судом не встановлені.

Справа підсудна Одеському окружному адміністративному суду.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачем разом із поданням позовної заяви, заявлено клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

У поданому клопотання позивачем не наведено конкретних підстав, які б свідчили про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, оскільки позивачем не висвітлено конкретних даних та не наведено доводів щодо необхідності саме публічного розгляду справи, міркування ефективності та економії переважають в даному випадку з огляду на те, що питання права та обставини справи не становлять особливої складності.

Керуючись статтями 12, 162-164, 171, 248, 256-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національної поліції України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати статті 162 КАС України.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 КАС України.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 КАС України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 КАС України.

Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.

До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення сторони, якщо такі докази не надані іншою стороною; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Роман КАРАВАН