Справа № 420/26836/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національної поліції України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 25.08.2024 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, що зареєстрований канцелярією суду 26.08.2024, у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, а саме: ненадання в повному обсязі інформації на заяву про надання інформації ОСОБА_1 від 26.06.2024 р.;
зобов`язати Ізмаїльський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надати в повному обсязі інформацію згідно заяви про надання інформації ОСОБА_1 від 26.06.2024 р.;
стягнути з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму моральної шкоди у розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) гривень 00 (нуль) копійок;
стягнути з Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.06.2024 року звернувся до відповідача із заявою про надання інформації. Проте, Ізмаїльським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області надано письмову відповідь позивачу не в повному обсязі, що у свою чергу і стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на правову позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладену у постанові від 27.04.2020 у справі №813/4351/16.
Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 06.09.2024 строк для подання відзиву на позовну заяву, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу засобами поштового зв`язку ухвали суду від 06.09.2024. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, ухвалу суду від 06.09.2024 Ізмаїльському районному відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області було доставлено 19.09.2024.
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк до суду не надходив.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Національна поліція України своїм право на надання пояснень щодо позову не скористалась.
Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області своїм право на надання пояснень щодо позову не скористалась.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національної поліції України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди залишено без руху та надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали. Ухвала суду була отримана представником позивача 30.08.2024.
02.09.2024 представником позивача, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 30.08.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено уточнену позовну заяву та платіжний документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідив докази у справі
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 26.06.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання інформації, у якій відповідно до ст. 251, 268 КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про інформацію» просив надати всі наявні фото/відеодокази, копії протоколів, постанов по справі щодо адміністративного правопорушення, де заявником та/або потерпілим, свідком, або особа, відносно якої було складено будь-які матеріали, внесено інформацію до журналу ЄО, відкрито кримінальні провадження/закрито кримінальні провадження, у тому числі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01 травня 2023 року по 26 червня 2024 року.
Листом Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області від 01.07.2024 року №65/3-М-528 надано відповідь позивачу, відповідно до якої на запит про надання інформації його проінформовано, що матеріали зареєстровані до сектору документального забезпечення Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області за вх. № М-528 від 26.06.2024 року. Перевіркою за базами даних Національної поліції України було встановлено, що в період часу з 01.05.2023 по 26.06.2024 року до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, відкритих кримінальних проваджень відносно позивача немає.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статті 40 Конституції України визначено, що держава гарантує, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Статтею 5 Закону України «Про інформацію» визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Згідно зі ст. 10 вказаного Закону України «Про інформацію», за змістом інформація поділяється на такі види: інформація про фізичну особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; інформація про стан довкілля (екологічна інформація); інформація про товар (роботу, послугу); науково-технічна інформація; податкова інформація; правова інформація; статистична інформація; соціологічна інформація; інші види інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VІ (далі - Закон №2939-VІ).
Статтею 1 Закону № 2939-VІ визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями пункту 2 частини 1 статті 5 Закону № 2939-VІ встановлено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Пунктом 2 статті 5 Закону № 2939-VІ визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з частиною 1 статті 10 Закону № 2939-VІ кожна особа має право 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Частиною 2 статті 10 Закону № 2939-VІ визначено, що обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.
Відповідно до частини 3-5 статті 10 Закону № 2939-VІ визначено, що розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
Відповідно до положень статті 13 Закону № 2939-VІ, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частинами 1-5 статті 19 Закону № 2939-VІ передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Надаючи оцінку наявній в матеріалах справи заяві про надання інформації від 26.06.2024, суд дійшов висновку, що вона за своєю правовою природою є запитом на надання публічної інформації, відповідно до якого позивачем була витребувана інформацією про його особу, розпорядником якої є відповідач.
Так, як вбачається з поданої позивачем заяви про надання інформації від 26.06.2024 останнім були здійснені посилання на ст. 251, 268 КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про інформацію».
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов`язковою.
З урахуванням вказаних положень КУпАП та змісту поданої позивачем заяви вбачається, що ним витребовувалась інформації щодо себе по фактам притягнення його до адміністративної відповідальності, в тому числі щодо складання протоколів щодо нього, а також щодо відкриття кримінальних провадження/закриття кримінальних проваджень.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви відповідачем у межах визначеного Законом № 2939-VІ строку було надано відповідь від 01.07.2024 року №65/3-М-528 та зазначено, що перевіркою за базами даних Національної поліції України було встановлено, що в період часу з 01.05.2023 по 26.06.2024 року до адміністративної та кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, відкритих кримінальних проваджень відносно позивача немає.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що на йому думку відповідачем було надано не повну відповідь на його запит, оскільки у вказаний у запиті період ним подавались заяви до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, було здійснено виклик на лінію « 102» та відносно нього та інших осіб було подано до Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області заяви про «ніби-то» притягнення його до адміністративної та кримінальної відповідальності.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У даному разі, позивачем до поданої позовної заяви не подано жодного доказу, який би підтверджував наведені позивачем твердження.
Судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 20 Закону № 2939-VІ у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Отже положення Закону № 2939-VІ передбачають, що під час надання відповіді на запит на отримання інформації розпорядник інформації здійснює пошук серед наявних у нього даних, тобто за умовами вказаної справи баз даних Національної поліції України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, з урахуванням тексту поданої позивачем заяви про надання інформації, яка має не чіткий та не конкретизований характер, допускає множинне тлумачення її змісту, суд дійшов висновку, що відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, а саме ненадання в повному обсязі інформації згідно заяви про надання інформації позивача від 26.06.2024.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 2939-VІ особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, відповідно не підлягає задоволенню і похідна вимога позивача про стягнення з позивача моральної шкоди у розмірі 90000 грн. 00 коп.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, відповідно розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Національної поліції України, Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Відповідач Ізмаїльський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, буд. 27; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41411420.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 1 Національна поліція України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 40108578.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача 2 Головне управління державної казначейської служби України в Одеській області, місцезнаходження: 65023, Одеська обл., вул. Садова, буд. 1-А; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37607526.
Суддя Роман КАРАВАН
.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2024 |
Оприлюднено | 31.10.2024 |
Номер документу | 122654526 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Караван Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні