Рішення

від 06.09.2024 по справі 620/8293/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/8293/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ніжинський регіональний центр сервісу» до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро визнання протиправним податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Ніжинський регіональний центр сервісу» (далі ПП «НРЦС», позивач) 10.06.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить податкове повідомлення-рішення від 21.05.2024 №8492/ж10/25-01-07-00 визнати протиправним.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що акт перевірки не містить повну інформацію щодо використаних під час неї документів. Крім того, у підприємства відсутній умисел і вина у приховуванні об`єктів оподаткування з метою ухилення від сплати податків. Так, кількість задекларованих підприємством земельних ділянок співпадає з кількістю ділянок, виявлених ГУДПС у Чернігівській області у користуванні згідно додатку МПЗ-З до декларації з податку на прибуток за 2023 рік. Враховуючи наведене, позивач зазначає, що не заперечувало щоб програмне забезпечення відповідача мало можливість дані про земельні ділянки товариства із додатку «МПЗ-З до декларації з податку на прибуток за 2023 рік» перенести в форму №20-ОПП для повноти податкової звітності. Підприємство не використовувало незадекларованих земельних ділянок, не занижувало базу оподаткування, тому застосування до нього спірним рішенням штрафних санкцій є необґрунтованим. Крім того, позивач вважає, що з метою перевірки правильності подання форми №20-ОПП відповідач повинен був зробити запит до підприємства про витребування інформації щодо кадастрових номерів земельних ділянок, які ним використовуються, а також реєстраційного номера автомобіля DAF у відповідному державному органі, однак такий запит не надходив.

Ухвалою судді від 10.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що в ході документальної планової виїзної перевірки встановлено порушення ПП «НРЦС» вимог податкового законодавства України, а саме: позивачем у звіті №20-ОПП не задекларовано 114 об`єктів (орендовані з 03.05.2023 земельні ділянки та автомобіль DAF), у зв`язку з чим винесено спірне податкове повідомлення-рішення. При цьому, відповідач зазначив, що всі земельні ділянки повинні бути задекларовані окремо, тому що принцип укрупнення інформації для земельних ділянок не застосовується, так як кожна земельна ділянка підлягає реєстрації та має окремий кадастровий номер.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

ПП «НРЦС» є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Позивач перебуває на податковому обліку (а.с. 5-6, 57).

На підставі направлень та наказу, виданих ГУДПС у Чернігівській області, посадовими особами контролюючого органу проведена документальна планова виїзна перевірка ПП «НРЦС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2023, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2023.

За результатами перевірки складено акт від 15.04.2024 №5585/ж5/25-01-07-01-01, у якому зазначено про порушення підприємством, у тому числі, пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України та Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, а саме: ПП «НРЦС» в звіті 20-ОПП не задекларувало 114 об`єктів (а.с. 63-97).

На підставі вказаного акту перевірки ГУДПС у Чернігівській області 21.05.2024 винесено позивачу податкове повідомлення-рішення №8492/ж10/25-01-07-00, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу України застосовано до ПП «НРЦС» штрафні санкції в сумі 116280,00 грн. (по 1020,00 грн. за кожен незадекларований об`єкт) (а.с. 41-42).

Непогоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ПП «НРЦС» звернулось до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 16 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що платник податків, крім іншого зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п. 61.2 ст. 61 Податкового кодексу України).

Положеннями п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до матеріалів справи за наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки ПП «НРЦС» встановлено, в тому числі, порушення підприємством вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України, а саме: в звіті 20-ОПП не задекларовано 114 об`єктів (113 земельних ділянок та 1 транспортний засіб).

Наведене позивачем не заперечується, однак підприємство зазначає, що вказані об`єкти відображені ним у декларації з податку на прибуток за 2023 рік (додаток МПЗ-З), тому відповідач не був позбавлений можливості самостійно, за допомогою наявного у нього програмного забезпечення, перенести відповідну інформацію в форму 20-ОПП для повноти податкової звітності. Крім того, у підприємства відсутній умисел і вина у приховуванні об`єктів оподаткування з метою ухилення від сплати податків.

Аналізуючи наведене, суд зазначає, що відповідно до положень п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Згідно статті 22 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з п. 1.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі Порядок), з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцями обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Відповідно до п. 1.5 Порядку дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи, а також самозайнятих осіб.

За приписами пунктів 8.1-8.2 Порядку платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Згідно з п. 8.4 Порядку повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Таким чином, повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Нормами п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України передбачено, що неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Застосовуючи наведені норми права, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року (справа №826/14197/17) дійшов висновку, що платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Згідно з п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

При цьому, п. 113.8 ст. 113 Податкового кодексу України визначено, що за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відтак, невиконання платником податків такого податкового обов`язку є підставою для притягнення його до відповідальності відповідно до ст. 117 Податкового кодексу України за кожне порушення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2023 року у справі №260/2584/21.

Таким чином, відповідач обґрунтовано наклав на позивача спірним рішенням штрафні санкції за недекларування у звіті №20-ОПП 114 об`єктів, здійснивши розрахунок штрафної санкції за кожен об`єкт оподаткування або об`єкт, пов`язаний з оподаткуванням та не поставлений на облік у контролюючому органі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватному підприємству «Ніжинський регіональний центр сервісу» до Головного управління ДПС у Чернігівській областіпро визнання протиправним податкового повідомлення - рішення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2024 року.

Позивач: Приватне підприємство «Ніжинський регіональний центр сервісу» (код ЄДРПОУ 31157263, вул. Франка, 14, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна