Ухвала

від 06.09.2024 по справі 480/12207/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 вересня 2024 р. Справа № 480/12207/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши заяву Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш 2018"

до Головного Управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В с т а н о в и в:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) задоволено вимоги ТОВ "Агромаш 2018" до ГУ ДПС у Сумській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копія судового рішення від 03.05.2024 доставлена до електронного кабінету ГУ ДПС у Сумській області 06.05.2024, о 18:01 годині, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 07.05.2024.

03.06.2024, тобто у встановлений строк ст. 295 КАС України, відповідачем-ГУ ДПС у Сумській області оскаржено судове рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 апеляційна скарга ГУ ДПС у Сумській області повернута скаржнику, у зв`язку з тим, що не надано документу про сплату судового збору.

Копію рішення суду доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у Сумській області 08.07.2024, о 19:35 годині, відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України, тобто днем отримання є 09.07.2024.

07.08.2024 на судове рішення відповідачем подана апеляційна скарга, з порушенням строку встановленого ст. 295 КАС України, також ненадано документа про сплату судового збору. Одночасно надано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також, не надано документ про сплату судового збору.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 відмовлено у заяві відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23, наведені підстави для поновлення строку визнані неповажними; апеляційна скарга ГУ ДПС у Сумській області залишена без руху; надано апелянту десятиденний строк, з часу отримання копії ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, - зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

29.08.2024 відповідачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

В обґрунтування скаржник посилається на введення воєнного стану на території України. При цьому, скаржник просить врахувати ту обставину, що військовий напад сусідньої держави на України катастрофічно відображається на роботі усіх державних органів, оскільки регулярне оголошення повітряних тривог на території нашої країни, пошкодження інфраструктурних об`єктів, та особливо - постійні загрози власному життю та здоров`ю, не можуть не відображатися на моральній складовій службовців органів державної влади, оскільки відчуття тривоги, страху і пригнічення в період таких невизначених часів як війна, є невідворотними. Крім того, скаржник зазначає, що відбуваються періодичні збої різних електронних підсистем та інтернету, якими користується Державна податкова служба України та її територіальні підрозділи у своїй роботі , що суттєво уповільнює, а подекуди, і унеможливлює роботу працівників державних установ, а це, в свою чергу, штучно скорочує усі строки, встановлені нормами процесуального законодавства та судовими органами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява скаржника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Судом встановлено, що первісна апеляційна скарга, подана відповідачем в межах строку, передбаченого ст. 295 КАС України, яка була повернута скаржнику ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024, отримана 09.07.2024, а повторно подана апеляційна скарга 07.08.2024.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Суд звертає увагу, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) викладено такі правові висновки.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Окрім цього, колегія суддів також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Згідно із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, лише факт введення воєнного стану в Україні не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Колегія суддів зазначає, що скаржником до заявленого клопотання не долучено жодних доказів з метою підтвердження вказаних обставин, зокрема, щодо відсутності електроенергії та інтернету, крім того, посилання скаржника на довготривалі повітряні тривоги не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Повітряні тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру.

Зокрема, судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із апеляційною скаргою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання апеляційної скарги у більш стислий строк.

Своєю чергою, неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку із такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Такий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 26.09.2022 у справі № 560/403/22, від 16.02.2023 у справі № 640/7964/21, від 18.10.2023 у справі № 200/18472/21.

Та обставина, що податковий орган звернувся з первинною апеляційною скаргою у передбачений статтею 295 КАС України строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору), також не є підставою вважати пропуск зазначеного строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів критично оцінює, що право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою скаржник реалізував без суттєвих затримок, в межах розумного строку, оскільки з моменту отримання ухвали суду про повернення апеляційної скарги скаржнику до повторного його звернення зі скаргою пройшов значний проміжок часу майже місяць. Зазначена обставина не посвідчує сумлінне ставлення скаржника до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Колегія суддів вважаю, що чотиримісячний термін (з травня по серпень) є достатнім для здійснення розподілу коштів в межах бюджетних асигнувань з метою забезпечення сплати судового збору.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Вказана правова позиція вказана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.

Колегія суддів зазначає, що ст. 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

20.09.2022 ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Завалій та інші проти України» (заяви № 23342/14, 42968/15, 1686/17, 64516/17; далі - Рішення), у якому зазначив, що вже встановлював порушення принципу юридичної визначеності за подібних обставин у рішеннях у справах «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, від 3 квітня 2008 року) та «Устименко проти України» (заява № 32053/13, від 29 жовтня 2015 року). І, беручи до уваги обставини заяв, Суд не вбачає підстав для іншого висновку в цій справі. Суди, порушуючи принцип юридичної визначеності, приймали до розгляду за відсутності достатніх підстав і задовольняли скарги, подані поза межами встановленого законодавством десятиденного строку для апеляційного оскарження.

Вказаний висновок узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.06.2023 по справі № 643/5369/16.

Враховуючи підстави для поновлення строку, наведені апелянтом, колегія суддів зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано належних доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення відповідача до виконання процесуального обов`язку.

Жодних інших доводів про поважність причин, з яких відбулося зволікання з поданням апеляційної скарги, заявник в клопотанні про поновлення строку не наводить.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Сумській області слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23 - відмовити.

Визнати неповажними, наведені у заяві причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агромаш 2018" до Головного Управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц