Постанова

від 09.10.2024 по справі 480/12207/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Кунець О.М.

09 жовтня 2024 р. Справа № 480/12207/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агромаш 2018» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Агромаш 2018» (далі ТОВ «Агромаш 2018») звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області (далі відповідач-1, ГУ ДПС у Сумській області), Державної податкової служби України (далі відповідач-2, ДПС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову ТОВ «АГРОМАШ 2018» у реєстрації податкової накладної № 26 від 02.08.2023;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ТОВ «АГРОМАШ 2018» № 26 від 02.08.2023, складену за результатом здійснення господарської операції - реалізації «палі гвинтової», «палі багатовидової», «пристрою для вкручування паль» на користь ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН», датою її складання.

Також позивач просив вирішити питання про розподіл судових витрат. Зазначив, що докази реальності понесення вказаних витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі у відповідності до положень ч. 7 ст. 139 КАС України.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ «Агромаш 2018».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Сумській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову ТОВ «АГРОМАШ 2018» у реєстрації податкової накладної № 26 від 02.08.2023.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ТОВ «АГРОМАШ 2018» № 26 від 02.08.2023, складену за результатом здійснення господарської операції - реалізації «палі гвинтової», «палі багатовидової», «пристрою для вкручування паль» на користь ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН», датою її складання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області на користь ТОВ «АГРОМАШ 2018» судовий збір у розмірі 2684 грн.

15.05.2024 через підсистему «Електронний суд» представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі згідно якої просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 480/12207/23 про стягнення з відповідачів 10 000 грн. витрат на правничу допомогу з яких:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Сумській області , витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн на користь ТОВ «АГРОМАШ 2018»;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн на користь ТОВ «АГРОМАШ 2018».

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 призначено до розгляду заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у порядку письмового провадження, надано відповідачам строк для надання письмових пояснень з приводу вищезазначеної заяви.

21.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача - ГУ ДПС у Сумській області надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі з посиланням на те, що заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 480/12207/23 щодо стягнення з відповідачів суми витрат на професійну правничу допомогу, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

ГУ ДПС у Сумській області наголошує, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 у справі № 480/12207/23 було доставлено в систему «Електронний суд» 06.05.2024. Разом з тим, заява про відшкодування витрат на правову допомогу з додатками, датована 15.05.2024, тобто після того, як суд ухвалив рішення по справі, через 9 днів. Більше того, представник позивача не надає до заяви доказів, які можна визнати поважними та такими, що унеможливлювали подання заяви до ухвалення судового рішення по справі.

Відтак, відповідач-1 вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана з порушенням строків, передбачених КАС України, а тому, повинна бути залишена без розгляду.

Також, 21.05.2024 через засоби поштового зв`язку ДПС України надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування зазначеного клопотання також відповідач-2 зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення по справі № 480/12207/23 щодо стягнення з відповідачів суми витрат на професійну правничу допомогу, а також докази на їх підтвердження, не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України. Крім цього, звертає увагу суду на те, що долучений представником позивача до Заяви Акт прийому-передачі адвокатських послуг від 13.05.2024 по договору № 27/10 від 27.10.2023 у своєму змісті не містять розшифрування щодо фактично витраченого адвокатом часу із зазначенням кількості затраченого часу (в годинах). Також, відповідач-2 зауважує, що однією із складових наданих клієнту юридичних послуг є «складання та направлення до Сумського окружного адміністративного суду від імені клієнта заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 480/12207/23». Проте, вищевказана заява направлена адвокатом до суду лише 15.05.2024, тобто на момент підписання сторонами акту від 13.03.2024 дана юридична послуга не була виконана.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 запропоновано ТОВ «АГРОМАШ 2018» та його представнику протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали надати письмові пояснення стосовно ГУ ДПС у Сумській області та ДПС України про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

08.06.2024 через підсистему «Електронний суд» представником позивача надано пояснення на клопотання про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення суду без розгляду та заяву про поновлення строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, в яких представник зазначає про те, що рішення суду від 03.05.2024 у даній справі вважається отриманим стороною 07.05.2024. П`ятиденний строк визначений ч. 7 ст. 139 КАС України для подачі доказів розміру судових витрат закінчився 13.05.2024 (12.05.2024 вихідний день). При цьому, заява ТОВ «Агромаш 2018» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат направлена до суду 15.05.2024.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 визнано поважними причини пропуску строку звернення та поновити ТОВ «Агромаш 2018» строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Сумській області та ДПС України про залишення без розгляду заяви представника ТОВ «Агромаш 2018» про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 480/12207/23.

Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 480/12207/23 частково задоволено заяву представника ТОВ «Агромаш 2018» про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвалено додаткове рішення, яким стягнути на користь на користь ТОВ «АГРОМАШ 2018» за рахунок бюджетних асигнувань - ГУ ДПС у Сумській області судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

У задоволенні інших вимог заяви - відмовлено.

Задовольняючи частково заяву представника позивача про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції, виходив з того, що беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки попереднє опрацювання матеріалів, опрацювання законодавчої бази, що регулюють спірні відносини не вимагало великих зусиль адвоката, оскільки дана адміністративна справа відноситься до справ незначної складності.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір 10 000 грн є надмірним.

Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність зменшити витрати на правничу допомогу до 3 000 грн які, із врахуванням ч. 8 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідачів.

Також, посилаючись на практику Верховного Суду зазначає що оскільки у договорі про надання правничої допомоги визначений сума гонорару, то в такому разі розмір гонорару адвоката не залежить від обсягу послуг і часу, витраченого адвокатом, а отже є визначеним.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ГУ ДПС у Сумській області подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «Агромаш 2018» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними та завищеними.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує фактично аналогічними доводами, що наведені ним у клопотанні про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем - ТОВ «АГРОМАШ 2018 та адвокатом - Петрищевим О.О. було укладено договір про надання правової допомоги № 27/10 від 27.10.2023, відповідно до якого адвокат зобов`язався надати клієнту правову допомогу у вигляді комплексних мір, щодо аналізу первинних бухгалтерських та податкових документів Клієнта, надання правових консультацій з приводу судового оскарження рішення ГУ ДПС у Сумській області від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2023 № 26. Підготовки та подання від імені клієнта до Сумського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Сумській області від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову в реєстрації податкової накладної від 02.08.2023 № 26 та про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ТОВ «АГРОМАШ 2018» від 02.08.2023 № 26. Представництво інтересів клієнта в Сумському окружному адміністративному суді та при необхідності у Другому апеляційному адміністративному суді у справі пов`язаній із зазначеним вище предметом спору (а.с 14).

На підтвердження витрат на правову допомогу у суді першої інстанції позивач надав до позовної заяви: договір про надання професійної правничої допомоги № 27/10 від 27.10.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія СМ № 000492 від 25.09.2017, ордер серія ВМ № 1042806 від 07.11.2023.

Відповідно до п. 1.3 договору про надання професійної правничої допомоги від 27.10.2023 клієнт доручається, а адвокат бере на себе обов`язок надати юридичні (адвокатські) послуги у вигляді комплексних мір, щодо представництво інтересів клієнта в Сумському окружному адміністративному суді при необхідності у Другому апеляційному адміністративному суді у справі пов`язаній із значним вище предметом спору.

Відповідно до пункту 4 договору про надання професійної правничої допомоги від 27.10.2023 за послуги визначені п. 1.1, 1.2 та 1.3 даного договору розмір гонорару складає 10 000 (десять тисяч) грн та не залежить від кількості судових засідань, кількості процесуальних документів складених адвокатом та строку розгляду справи в суді.

Відповідно до пункту 5 договору про надання професійної правничої допомоги від 27.10.2023 гонорар за даним договором сплачується клієнтом шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок адвоката, протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату.

Факт оплати послуг адвоката підтверджується платіжною інструкцією № 293 від 01.11.2023. Факт надання адвокатських послуг по договору та їх прийняття клієнтом підтверджується актом приймання - передачі адвокатських послуг від 13.05.2024 (а.с. 181 зворотній бік)

Згідно акту прийому передачі адвокатських послуг по договору № 27/10 від 27.10.2023 адвокатом Петрищевим О.О. надані клієнту такі послуги:

вивчення та аналіз первинних бухгалтерських та податкових документів клієнта, складених за результатом здійснення господарської операції з реалізації на користь ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН» «палі гвинтової», «палі багатовиткової», «пристрою для вкручування паль» на суму 130924 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 21 820,67 грн на предмет її відповідності нормам податкового права

надання правової (юридичної консультації), щодо судового оскарження рішення ГУ ДПС у Сумській області від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 02.08.2023, складеної ТОВ «АГРОМАШ 2018» за результатом здійснення господарської операції з реалізації «палі гвинтової», «палі багатовиткової», «пристрою для вкручування паль» на користь ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГІСКОН»

підготовки та подання від імені клієнта до Сумського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Сумській області від 18.09.2023 № 9543904/44928739 про відмову у реєстрації податкової накладної № 26 від 02.08.2023 та про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну ТОВ «АГРОМАШ 2018» № 26 від 02.08.2023, датою її складання

складання та направлення до Сумського окружного адміністративного суду від імені клієнта заяви про розгляд справи № 480/12207/23 в строки встановленні КАС України

складання та направлення до Сумського окружного адміністративного суду від імені клієнта заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 480/12207/23

Ціна послуги 10 000 грн.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм ч. ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Колегією суддів встановлено, що за умовами договору № 27/10 від 27.10.2023 сторони визначили фіксований гонорар адвоката 10 000 грн.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Однак, вмотивованих доводів апелянта щодо неспівмірності витрат на правову допомогу відповідачем не наведено, не вказано розміру витрат на правничу допомогу, яку він вважає обґрунтованою.

Крім того, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22, від 08.03.2023 у справі № 873/52/22.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (3 000 грн).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija vs. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 червня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді Л.В. Курило А.О. Бегунц