Ухвала

від 26.08.2024 по справі 215/3832/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 215/3832/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року в адміністративній справі № 215/3832/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про встановлення наявності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 до суду подано апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року.

При перевірці апеляційної скарги встановлено, що скаргу подано з порушенням вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1, 2 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що з апеляційною скаргою до суду заявник вперше звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв`язку із не усуненням недоліків щодо сплати судового збору. Вказана ухвала була отримана 06.08.2024. Вважає, що судом не вжито заходів щодо своєчасного повідомлення про судове рішення, не забезпечено ознайомлення з ухвалою суду, таким чином заявник має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Відповідно до матеріалів справи, заявник вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою 04 червня 2024 року.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 09 липня 2024 року повернуто апеляційну скаргу заявнику у зв`язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.

При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.

10 серпня 2024 року ОСОБА_1 до суду повторно подано апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.

Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Інших вмотивованих підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржником не наведені.

Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання подане ОСОБА_1 дійшов наступних висновків.

За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підтвердження обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_1 надано лише довідку від 19.04.2024 №2172 про призначення компенсації за надання соціальних послуг на непрофеійній основі по догляду за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Постанови КМУ №859 від 23.09.2020, що є недостатнім для визначення річного доходу позивача та не може вважатись належним доказом відсутності у позивача будь-яких інших доходів станом на момент подання апеляційної скарги.

Разом з тим, позивачем не спростовано можливості сплати судового збору з інших джерел та не надано доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним апеляційну скаргу у встановленому законом порядку, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність обставин, зазначених заявником у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, отже вказане клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою заявником не додано до скарги документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду розмір ставки судового збору дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 цієї статті Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ухваленим Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684 грн.

З матеріалів справи слідує, що скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у встановленому законом порядку та розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 169, 241-245, 298 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року в адміністративній справі № 215/3832/23 залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції:

- заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження та доказів на підтвердження обставин викладених у такій заяві;

- документу про сплату судового збору в розмірі 2684 грн за реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Дн-кій обл/Шев.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37988155;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA668999980313161206081004628;

код класифікації доходів бюджету - 22030101;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяТ.І. Ясенова