Постанова

від 06.09.2024 по справі 120/18964/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18964/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

06 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Радівське" по виробництву сільськогосподарської продукції на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Радівське" по виробництву сільськогосподарської продукції до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2023 року позивач, приватне підприємство "Радівське" по виробництву сільськогосподарської продукції, звернулося в суд з позовною заявою до відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ000847 від 07.11.2023 року.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 21.03.2021 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що враховуючи та оцінивши усі докази по справі у їх сукупності, суд доходить висновку, що спірна постанова №ПШ000847 від 07.11.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача є правомірною та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання її протиправною та скасування.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що при здійсненні габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки допущено ряд порушень, зокрема: габаритно-ваговий контроль проводився посадовою особою Укртрансбезпеки без залучення працівника Національної поліції; при встановленні перевищення нормативних вагових параметрів транспортним засобом його подальший рух мав би бути заборонений до внесення плати за проїзд, проте така заборона була відсутня, як і пропозиція водієві або власнику транспортного засобу привести габаритно-вагові параметри у відповідність до нормативів; в талоні зважування відсутній відбиток печатки, підпис оператора та будь-яка інформація, що дає змогу ідентифікувати, що габаритно-ваговий контроль проводився працівником Укртрансбезпеки або в його присутності, як наслідок такий талон не є належним та допустимим доказом перевищення транспортним засобом вагових параметрів.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що 24.10.2023 у пункті габаритно-вагового контролю у Вінницькій області на А/Д М-21 Виступовичі- Житомир- Могилів-Подільський 285 км+274 м посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки VOLVO реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом TRAILIS державний номерний знак НОМЕР_2 , що використовувався перевізником та належить ПП «Радівське». Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області виявлено факт перевезення позивачем вантажу із перевищенням вагових обмежень (без дозволу, виданого компетентними уповноваженими органами, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів - у разі подільного вантажу), встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306. Так, під час габаритно-вагового контролю транспортного засобу зафіксовано перевезення вантажу з перевищенням вагових норм, а саме: загальна маса складає 46,22 т при допустимих 40 т, що у відсотках складає 8%, перевантаження на строєну вісь склало 26,02 т при допустимих 24 м. (8.4%), що підтверджується талоном зважування №419 від 24.10.2023 року.

Також зазначає, що рейдова перевірка та габаритно-ваговий контроль 15.10.2023 проводився двома посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Ляшком Р.В. та ОСОБА_1 , що відображено в акті рейдової перевірки під підписи зазначених осіб та достовірно встановлено судом першої інстанції.

Судом першої інстанції повністю досліджено та надано оцінку, що зважування транспортного засобу під час здійснення габаритно-вагового контролю застосовувався прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та навантаження на вісь 030-Т-AS2-PWIA AR-WIM №419, №№платформ 839, 840, який відповідно до свідоцтва про повірку, чинного до 13.07.2024, відповідає вимогами ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до направлення від 20.10.2023 року № 002421 уповноваженими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області 24.10.2023 року у пункті габаритно-вагового контролю А/Д М-21 "Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський" 286км +274 м проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки Trailis, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать позивачеві.

За результатами проведеної перевірки складено акт № АР000656 від 24.10.2023 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Вказаний акт складено та підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як посадовими особами, що провели перевірку.

Так, під час перевірки здійснено зважування транспортного засобу в динаміці, за результатами якого зафіксовано перевантаження на строєну вісь, а саме при нормі 24 т, вага складала 26, 02 т (перевищення на 8,4%); фактична маса 43, 22 т при дозволених 40 т (перевищення на 8 %), про що уповноваженими особами складено акт № 0056693.

Таким чином, при проведенні перевірки виявлено порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме перевищення встановлених законодавством вагових норм при перевезенні подільного вантажу від 5% до 10 % без відповідного дозволу, за яке передбачено відповідальність визначену ч. 1 абз. 14 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

07.11.2024 відповідачем, у відповідності до положень Порядку № 1567, проведено розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно акту №АР000656 від 24.10.2023 року.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак на розгляд не з`явився.

За наслідками проведеного розгляду справи, відповідачем винесено постанову №ПШ000847 від 07.11.2023про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 зазначеного закону.

Позивач, не погоджуючись з вказаною постановою відповідача, з метою її скасування звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, спірні правовідносини врегуловано Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ визначено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) (назва постанови в редакції Постанови КМУ № 79 від 02.02.2022).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (надалі - Правила №30), які встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху (у редакції, чинній на момент проведення рейдової перевірки) рух засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси - 40 т (підпункт б) та навантаження на строєні осі, якщо відстань між осями понад 1,3 до 1,4 метра, - 24 т (підпункт в).

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (Офіційний вісник України, 2001 р., № 3, ст. 75).

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами б та в цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Отже, чинним законодавством заборонено перевезення автомобільними дорогами подільних вантажів із перевищенням вагових параметрів, а дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують нормативні, у разі перевезення подільних вантажів уповноважені підрозділи Національної поліції не видають.

Слід також зазначити, що Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879, у редакції, чинній на момент проведення рейдової перевірки).

Згідно з п. 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Тобто, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Як встановлено судом першої інситанції, у ході рейдової перевірки 24.10.2023 року у пункті у пункті габаритно-вагового контролю А/Д М-21 "Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський" 286 км +274 м посадовими особами відповідача проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки Trailis, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належать позивачеві.

Вказаним транспортним засобом перевозився подільний вантаж - кукурудза, про що свідчить товарно-транспортна накладна №385 від 24.10.2023.

За результатами зважування встановлено, що осьове навантаження цього транспортного засобу склало 6, 52 т на першу вісь, 10,68 т - на другу вісь, 26,02 т - на строєну вісь (при допустимих 24 т), а повна фактична маса транспортного составу склала 43, 22 т (при допустимих 40 т).

Таким чином, навантаження на строєну вісь та фактична маса транспортного засобу перевищували нормативно допустимі параметри, установлені п.22.5 Правил дорожнього руху.

Наведене підтверджуються довідкою № 0052215 від 24.10.2023 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та актом №0056693 від 24.10.2023 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Як вірно зазначає суд першої інстанції, позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні вантажів, а тому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної максимальної маси, зобов`язаний враховувати дозволені нормативні навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, а тому повинен використовувати в таких випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, з урахуванням специфіки вантажу.

Натомість, всупереч цим вимогам належний позивачу транспортний засіб 24.10.2023 здійснював рух та перевозив подільний вантаж, що призвело до нерівномірного розподілу вантажу та до перевищення вагових параметрів (осьового навантаження) над нормативним на 8,4 %, що перевищило допустиму похибку у 2%, передбачену для можливого збільшення осьового навантаження, зумовленого нерівномірним розподілом подільного (сипучого, наливного) вантажу під час руху транспортного засобу.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем 07.11.2023 винесено постанову №ПШ000847 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 зазначеного закону.

Разом з тим, з наданих відповідачем доказів слідує, що для зважування транспортного засобу під час здійснення габаритно-вагового контролю застосовувався прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та навантаження на вісь 030-Т-AS2-PWIA AR-WIM №419, №№платформ 839, 840, який відповідно до свідоцтва про повірку, чинного до 13.07.2024 року, відповідає вимогами ДСТУ OIML R 134-1:2010.

Тож габаритно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу було здійснено на обладнанні, яке відповідає метрологічним та технічним вимогам.

Доводи апеляційної скарги, що в талончику про результати вимірювання не міститься відбиток печатки, підпис оператора та будь-яка інформація, що дає змогу ідентифікувати, що габаритно-ваговий контроль проводився працівником Укртрансбезпеки або в його присутності, колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки в матеріалах справи міститься талон №24 від 24.10.2023 року, в якому, крім іншого, зазначено: «номер: 419», «номер: АВ9892ІХ», «режим: динамический»

Водночас, саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Зокрема, зі змісту довідки №0052215 від 24.10.2023 року, в якій зафіксовано результати вагового контролю, встановлено, що габаритно-ваговий контроль проводив ОСОБА_2 та міститься його підпис.

Вказана довідка відповідає додатку 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування; в ній заповнено всі графи та наявні всі реквізити, визначені цим додатком.

Доводи апеляційної скарги, що при встановленні перевищення нормативних вагових параметрів транспортним засобом його подальший рух мав би бути заборонений до внесення плати за проїзд, проте така заборона була відсутня, як і пропозиція водієві або власнику транспортного засобу привести габаритно-вагові параметри у відповідність до нормативів, колегія суддів вважає помилковими, оскільки посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку статті 265 - 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Більше того, процедура тимчасового затримання транспортного засобу чи приведення перевізником його вагових параметрів у відповідність до встановлених норм, жодним чином не впливає на задокументоване до того порушення перевізником.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції щодо аргументів позивача стосовного проведення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансбезпеки без залучення працівника Національної поліції, колегія суддів зазначає, що габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

З акту № АР000656 від 24.10.2023 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом судом встановлено, що така перевірка проводилась посадовими особами Укртрансбезпеки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

При цьому, змістовний аналіз п.16 Порядку №1567 дає підстави стверджувати, що участь працівника поліції не є обов`язковою в усіх випадках проведення габаритно-вагового контролю.

Отже, габаритно-ваговий контроль проведено в ході рейдової перевірки, яка здійснювалась двома посадовими особами Укртрансбезпеки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а відтак підстави для залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції до проведення вказаного контролю відсутні.

Разом з тим, позивач, не погоджуючись з вказаною постановою, вказує лише на процедурні порушення, які, на його переконання мали місце при проведенні відповідачем габаритно-вагового контролю.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не спростовано виявленого органом державного контролю факту перевезення 24.10.2023 ним як автомобільним перевізником вантажу транспортним засобом з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, тому спірна постанова №ПШ000847 від 07.11.2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача є правомірною та відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання її протиправною та скасування.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного підприємства "Радівське" по виробництву сільськогосподарської продукції залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.