ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
04 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17337/23 пров. № А/857/21228/24
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Шинкар Т. І., перевіривши апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/17337/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙЗЕН-ПЛЮС до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙЗЕН-ПЛЮС до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Львівська митниця подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3 ст.298 КАС України).
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції 12 квітня 2024 року у порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга скаржником подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом її формування у системі "Електронний суд" 14.08.2024, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, покликаючись на подання первинної апеляційної скарги в межах встановленого процесуальним законом строку та передбачене процесуальним законом право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою після повернення первинної апеляційної скарги. Також зазначає, що в умовах воєнного стану в Україні у зв`язку із ненадходженням достатньої суми коштів на рахунок Львівської митниці для сплати судового збору із Державного бюджету України, у митного органу були відсутні кошти на сплату судового збору за подання апеляційної скарги по даній справі.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою цієї статі встановлено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу Res judicata (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Судом враховано, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Відтак, після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно. При цьому, у разі повторного подання апеляційної скарги, до неї застосовуються ті ж вимоги, що й у випадку первинного оскарження, у тому числі й дотримання строків на подання апеляційної скарги.
Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою 1 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України.
Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків та за відсутності поважних причин їх пропуску.
Необхідно зазначити, що оскарження рішення суду є правом сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатись цим правом, то реалізація цього права повинна відбуватись із дотриманням порядку і строків, встановлених положеннями процесуального закону. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, так як невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги та, як наслідок, повернення її скаржнику не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Оскільки скаржник не навів поважних підстав, за яких апеляційна скарга подана понад визначені законом строки, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження у розумні строки після повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип res judicata.
Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору. В свою чергу, на підтвердження таких обставин, скаржником не надано жодного доказу, який б підтверджував відмову саме органу Казначейства сплатити судовий збір за відповідною заявкою митного органу.
Додана до клопотання виписка з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби також не може вважатися належним доказом неможливості сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, оскільки містить інформацію про вхідний та вихідний залишок на рахунку Львівської митниці за КЕКВ 2800 лише станом на окремі дати 08.05.2024, 06.05.2024.
Враховуючи наведене, вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними наведені Львівською митницею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі № 380/17337/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РЕЙЗЕН-ПЛЮС до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяТ. І. Шинкар
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.09.2024 |
Оприлюднено | 09.09.2024 |
Номер документу | 121445196 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шинкар Тетяна Ігорівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Шевчук Світлана Михайлівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кисильова Ольга Йосипівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні