Рішення

від 06.09.2024 по справі 160/17020/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокуСправа №160/17020/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №75-дс від 17.06.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 1996 року працює в органах ДПС, а з 12.01.2021 безпосередньо на посаді старшого державного інспектора Царичанської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. 17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст. 66 та ст. 77 Закону № 889 оголошено їй догану, оскільки можливий конфлікт інтересів. Позивач вважає, що наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що нею були здійснені усі передбачені антикорупційним законодавством вимоги щодо своєчасного повідомлення і врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Крім того, позивач вказала, що в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення, якими діями чи бездіяльністю вона неналежно виконала свої обов`язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень, нею були неналежно виконані.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 31.07.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

18.07.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, у якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам ч. 2ст. 77 Закону України «Про державну службу», а саме, зазначено найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Так, з метою упередження виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень службовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено наявність приватного інтересу у старшого державного інспектора Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС Ковальової Л.І., у зв`язку з тим, що вона має земельну ділянку, яку здає в оренду ТОВ «Царичанське-АГРО», яке перебуває на податковому обліку у Царичанській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. Таким чином, встановлено наявність у ОСОБА_1 потенційного конфлікту інтересів. При цьому, в період перебування на посаді останньою відповідно до вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції»: не вжито заходів щодо не допущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; не повідомлено не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника; не вжито заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Таким чином, за результатами розгляду дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність у діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч.2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: не виконання актів органів державної влади. У зв`язку з викладеним підстави для задоволення позову відсутні.

Разом з відзивом, відповідачем до суду були надані копії матеріалів дисциплінарної справи.

Крім того, 18.07.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у зв`язку з порушенням позивачем строку звернення до суду.

01.08.2024 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою суду від 06.09.2024 у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах податкової служби з 1996 року, з 12.01.2021 та до цього часу на посаді старшого державного інспектора Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час виконання службових повноважень службовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено наявність приватного інтересу у старшого державного інспектора Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС Ковальової Л.І., у зв`язку з тим, що вона має земельну ділянку, яку здає в оренду ТОВ «Царичанське-АГРО», яке перебуває на податковому обліку у Царичанській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено, що 01.01.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Царичанське-АГРО» (орендар) укладено договір оренди землі №UKR-2018-00042, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3.1 договору, останній укладено строком на 10 років.

22.05.2024 ОСОБА_1 , з метою попередження будь-якої можливості виникнення потенційного конфлікту інтересів, повідомила безпосереднього керівника, що належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення здала в оренду ТОВ «Церичанське-АГРО», що перебуває на обліку в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №362 від 23.05.2024 з метою врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 усунено від вчинення дій щодо ТОВ «Царичанське-АГРО».

24.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області згідно доповідної записки начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Киричка Євгенія від 21.05.2024 №713/04-36-14-15, винесено наказ № 181-дп «Про порушення дисциплінарного провадження».

Доповідною запискою начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Киричка Євгенія від 21.05.2024 № 713/04-36-14-15 повідомлялось про можливість порушення працівником Царичанської ДПІ ГУ ДПС ОСОБА_1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами).

Листом від 28.05.2024 №453/181-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення з метою з`ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до ст.75 Закону України «Про державну службу».

Також, листом від 28.05.2024 №452/181-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано начальнику Царичанської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надати характеристику та пояснення у строк не пізніше 04.06.2024.

03.06.2024 ОСОБА_1 надала письмові пояснення, у яких зазначено, що конфлікт інтересів відсутній, а повідомлення про можливість появи потенційного конфлікту інтересів було здійснено виключно з метою антикорупційної превенції.

17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст. 66 та ст. 77 Закону № 889 оголошено догану старшому державному інспектору Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальовій Л.І.

Підстава: подання дисциплінарної комісії від 06.06.2024 №794/04-36-14-15, пояснення старшого державного інспектора Царичанської Державної податкової інспекціїГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальової Л.І., надані 12.06.2024 №434/04-36-73-02.

Вважаючи, прийнятий наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

На підставіст. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулюєЗакон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII(у редакції, чинній на час спірних правовідносин) .

Відповідно до положень частин 1, 3статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюєтьсяКонституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватисяКонституціїта законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбаченихКонституцієюта законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначеністаттею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другоїстатті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 74Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 77Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положеньЗакону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановленихЗаконом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 812/831/16.

Пунктом 5 частини 2 статті 65Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст. 66 та ст. 77 Закону № 889 оголошено догану старшому державному інспектору Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальовій Л.І.

Підстава: подання дисциплінарної комісії від 06.06.2024 №794/04-36-14-15, пояснення старшого державного інспектора Царичанської Державної податкової інспекціїГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальової Л.І., надані 12.06.2024 №434/04-36-73-02.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани послугувало те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено вину останньої у вчиненні дисциплінарного проступку, яка полягає у встановленні порушення ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52.

Разом з тим, з наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.06.2024 №75-дс, а також з протоколу дисциплінарної комісії №1 від 28.05.2024, вбачається, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивача.

На переконання суду, лише сам факт укладання позивачем договору оренди з ТОВ «Царичанське-АГРО», що перебуває на обліку в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не спричинив жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків.

Крім того, суд зазначає, що у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановленихЗаконом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокремаЗаконом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення нею ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52.

В той же час, суд звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.

Дослідженням матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що дисциплінарна комісія під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

Відповідно достатті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Також, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Отже, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2024 №75-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1212,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією від 17.06.2024.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.06.2024 №75-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець