Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/17020/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 160/17020/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 160/17020/24 (суддя Сліпець Н.Є., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 17.06.2024 №75-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач з 1996 року працює в органах ДПС, а з 12.01.2021 безпосередньо на посаді старшого державного інспектора Царичанської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. 17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст.66 та ст.77 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII їй оголошено догану, оскільки можливий конфлікт інтересів. Позивач вважає, що наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності прийнято протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є необґрунтованим та безпідставним. Зазначає, що нею були здійснені усі передбачені антикорупційним законодавством вимоги щодо своєчасного повідомлення і врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Крім того, позивач вказала, що в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення, якими діями чи бездіяльністю вона неналежно виконала свої обов`язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень, нею були неналежно виконані.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року адміністративний позов позивача задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неналежну оцінку доказів, що надавалися відповідачем на підтвердження правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що дисциплінарний проступок вчинено через порушення встановлених Законом України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII строків щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів (повідомлення про наявність потенційного конфлікту інтересів, обумовленого тим, що старший державний інспектор Царичанської державної податкової інспекції ГУ ДПС ОСОБА_1 має земельну ділянку, яку здає в оренду ТОВ «Царичанське-Агро» (ЄДРПОУ 41657062), яке перебуває на податковому обліку у Царичанській державній податкової інспекції ГУ ДПС). Враховуючи вищевикладене, на підставі подання дисциплінарної комісії, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 17.06.2024 № 75-дс позивачу оголошено догану. Вказує, що дисциплінарною комісією було встановлено як факт вчинення дисциплінарного проступку, так і вину.

Позивач подала письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві вказала, що вважає рішення суду законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 працює в органах податкової служби з 1996 року, з 12.01.2021 та до цього часу на посаді старшого державного інспектора Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Під час виконання службових повноважень службовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено наявність приватного інтересу у старшого державного інспектора Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що вона має земельну ділянку, яку здає в оренду ТОВ «Царичанське-АГРО», яке перебуває на податковому обліку у Царичанській державній податковій інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

01.01.2018 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Царичанське-АГРО» (орендар) укладено договір оренди землі №UKR-2018-00042, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Бабайківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 3.1 договору, останній укладено строком на 10 років.

22.05.2024 ОСОБА_1 , з метою попередження будь-якої можливості виникнення потенційного конфлікту інтересів, повідомила безпосереднього керівника, що належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення здала в оренду ТОВ «Церичанське-АГРО», що перебуває на обліку в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №362 від 23.05.2024 з метою врегулювання потенційного конфлікту інтересів ОСОБА_1 усунено від вчинення дій щодо ТОВ «Царичанське-АГРО».

24.05.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області згідно доповідної записки начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Киричка Євгенія від 21.05.2024 №713/04-36-14-15, винесено наказ № 181-дп «Про порушення дисциплінарного провадження».

Доповідною запискою начальника управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Киричка Євгенія від 21.05.2024 № 713/04-36-14-15 повідомлялось про можливість порушення працівником Царичанської ДПІ ГУ ДПС ОСОБА_1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами).

Листом від 28.05.2024 №453/181-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення з метою з`ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до ст.75 Закону України «Про державну службу».

Також, листом від 28.05.2024 №452/181-дп//04-36-01-06 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області запропоновано начальнику Царичанської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надати характеристику та пояснення у строк не пізніше 04.06.2024.

03.06.2024 ОСОБА_1 надала письмові пояснення, у яких зазначено, що конфлікт інтересів відсутній, а повідомлення про можливість появи потенційного конфлікту інтересів було здійснено виключно з метою антикорупційної превенції.

17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст. 66 та ст. 77 Закону № 889 оголошено догану старшому державному інспектору Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальовій Л.І..

Підстава: подання дисциплінарної комісії від 06.06.2024 №794/04-36-14-15, пояснення старшого державного інспектора Царичанської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальової Л.І., надані 12.06.2024 №434/04-36-73-02.

Вважаючи наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, дійшовши висновку про відсутність в діях позивача конфлікту інтересів, та як наслідок, безпідставність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (далі - Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 812/831/16.

Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Судом встановлено, що 17.06.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено наказ №75-дс, яким на підставі п.5 ч.2 ст. 65, п.2 ч.1 ст.66 та ст.77 Закону № 889 оголошено догану старшому державному інспектору Царичанської державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальовій Л.І.

Підстава: подання дисциплінарної комісії від 06.06.2024 №794/04-36-14-15, пояснення старшого державного інспектора Царичанської Державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ковальової Л.І., надані 12.06.2024 №434/04-36-73-02.

Зі змісту оскарженого наказу вбачається, що підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани послугувало те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено вину останньої у вчиненні дисциплінарного проступку, яка полягає у встановленні порушення ст.28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52.

Разом з тим, з наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності від 17.06.2024 №75-дс, а також з протоколу дисциплінарної комісії №1 від 28.05.2024, вбачається, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що лише сам факт укладання позивачем договору оренди з ТОВ «Царичанське-АГРО», що перебуває на обліку в Царичанській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не спричинив жодних негативних наслідків пов`язаних зі службою позивача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі № 140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

У спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення нею ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» та п.3.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52.

В той же час, за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.

Дослідженням матеріалів дисциплінарної справи встановлено, що дисциплінарна комісія під час прийняття рішення про наявність у позивача дисциплінарного проступку не встановила: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, зокрема: ступінь вини, характер і тяжкість вчиненого проступку, наявність шкоди; чи містять дії позивача ознаки дисциплінарного проступку, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними й поведінкою позивача; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржений наказ є протиправним та підлягав скасуванню.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2024 року у справі № 160/17020/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак