Рішення

від 02.09.2024 по справі 520/20794/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2024 року Справа № 520/20794/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садової М.І.,

за участю секретаря судових засідань Голотяк К. В.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Харкові у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфернеції адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач-1) від 08.02.2024 №205050012313 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ; - зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач-2) призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 31 січня 2024 року; - зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області при призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно із п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ, періоди його роботи з 06.09.1989 по 13.01.2003, з 14.01.2003 по 04.12.2012, з 05.12.2012 по 14.01.2014, починаючи з 31 січня 2024 року.

В обґрунтування позову покликається на те, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії у зв`язку із вислугою років та наявність пільгового стажу по списку2. Відповідач-1 08.02.2024 ухвалив рішення за №205050012313 про відмову в призначенні пенсії позивачу відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017. Відтак, відповідач вказав, що позивачу необхідно надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Вважає таке рішення протиправним, адже позивач обіймав посади, які дають право на призначення пенсії за вислугою років згідно з п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Такий стаж роботи підтверджено трудовою книжкою, звітністю роботодавця позивача про наявність спеціального стажу відповідно до вказаної норми закону за період з 1999 по 2012 року, довідкою міського архіву про заробітну плату позивача за період з 1999 по 2001 роки. Просить позов задовольнити.

Відповідачем-1 подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що призначення пенсії у відповідності до п. «б» ст. 55 вказаного Закону потребує не менше 12 років 6 місяців на вказаних посадах станом на 11.10.2017. Відомості трудової книжки позивача не містить записів щодо умов, в яких працював позивач, не зазначено характеру виконуваної роботи, розділ, підрозділів, пункті, найменування списків. У зв`язку із цим позивачу необхідно було надати довідку від підприємства про наявність таких умов. Просить у позові відмовити.

Відповідачем-2 не подано відзив, який би містив забезпечення на позов.

Ухвалою суду від 26.07.2024 адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, які викладені у мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представником відповідача-1 подано до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просить такий задовольнити з підстав викладених у заяві по суті. Не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідачів.

Суд заслухавши думку представника позивача, з урахування заяви відповідача-1, вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, ОСОБА_2 31.01.2024 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою за призначенням пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ). Вид пенсії вислуга років та наявність пільгового стажу по списку. До заяви додано, зокрема трудову книжку та довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000. /а.с. 16-17/.

Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 08.02.2024 №205050012313 (орган ПФ України визначено за принципом екстериторіальності) відмовило позивачеві у призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку з ненаданням позивачем документів, які підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 55 Закон №1788-ХІІ. Страховий стаж позивача склав 39 років 1 місяць 21 день. Спеціальний стаж роботи на посадах, які дають право на пенсію за вислугу років не визначений, оскільки не надано документів, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії /а.с. 19-20/.

Позивач вважає дії відповідача-1 протиправним, а його рішення підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ та "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон №1058-IV), які є чинними на час виникнення спірних відносин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV).

До набрання чинності Закону №1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом №1788-XII.

Згідно з п."б" ст. 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, які безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах після досягнення 55 років і при стаж і роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Приписами абз.1 п.3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Суд установив, ОСОБА_2 працював з 06.09.1989 по 13.01.2003 (записи №8 - №12 ТК):

06.09.1989 зарахований техніком в газокаротажну партію в Балаклійську експедицію по геофізичним дослідженням в скважинах;

01.04.1996 - Балаклійська експедиція по геофізичним дослідженням в скважинах реорганізована в Державне геофізичне підприємство «Балакліяпромгеофізика» (ідентифікаційний №01432836);

01.04.1997 позивача переведено в.о. геолога газокаротажної партії;

26.07.2001 на базі ДГП «Балакліяпромгеофізика» створено шляхом реорганізації ДП «Балакліяпромгеофізика» (ідентифікаційний №01432836);

01.01.2002 позивача переведено геологом польового загону газокаротажної партії;

13.01.2003 звільнено за власним бажанням. · з 14.01.2003 по 04.12.2012 (записи №13 - №15 ТК);

14.01.2003 прийнятий на посаду начальника загону в Шебелинській польовій промислово-геофізичній партії (ШППГП) в польовому каротажному загоні в ЗАТ «Укрпромгеофізика» (ідентифікаційний код 30306997);

19.05.2011 - ЗАТ «Укрпромгеофізика» перейменована реорганізована в ПрАТ «Промислово-геофізична компанія надра» (ідентифікаційний код 30306997);

04.12.2012 звільнено за власним бажанням;

з 05.12.2012 по 14.01.2014 (записи №16 - №17 ТК) старший геолог партії геолого-технологічних досліджень в ТОВ «Надра промислова геофізика» (ідентифікаційний код 37739633).

Дані обставини установлено із копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 /а.с. 32-39/. Записи у трудовій книжці заповнені вірно, внесені з посиланням на первинні документи та в них зазначено всі необхідні дані для зарахування вказаних періодів роботи до стажу за вислугу років, також записи завірені уповноваженими особами та скріплено печатками підприємств.

Відповідно до витягу наказу від 03.01.2008 № 337/01 до трудових книжок працівників ЗАТ «Укрпромгеофізика» наведено перелік посад та професій працівників товариства з важкими та шкідливими умовами праці, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, зокрема до них віднесено посади: начальник загону, геофізик, геолог, які свого часу обіймав позивач, що підтверджено копією трудової книжник /а.с. 31/.

Згідно з відомостей реєстру застрахованих Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 (форма ОК-5) підтверджено, що починаючи з 1999 року (звітний рік) по 2012 рік страхувальники ОСОБА_2 подавали звітність по спеціальному стажу останнього, код підстава обліку спецстажу ЗП3055Б1 /а.с. 28/.

Так, відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905 (далі Порядок), визначено довідник кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Відповідно до довідника кодів підстав для обліку стажу окремих категорій осіб відповідного законодавства, додаток № 3 до Порядку формування та подання страхувальником звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, код підстави ЗП3055Б1 , початок з 05.11.1991, назва: працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічни, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах /а.с. 22/.

Згідно з архівної довідки КП «Міський архів» наявні відомості про нарахування заробітної палати ДГП «Балакліяпромгеофізика» ОСОБА_2 за період з 1999 по м2001 роки /а.с. 30/.

Відповідач-1 наводить аргументи про те, що позивачу необхідно надати довідку товариства про підтвердження стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та страховий стаж, що дає право нас призначення пенсії за віком на пільговим умовах за Списком 2, суд прийшов наступного.

Суд повторно відмічає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Абз. 2 п. 1 розділу І Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників приймаються для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємством, установою або організацією необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 (справа №234/13910/17 ), від 07.03.2018 (справа №233/2084/17).

Відповідно до частини третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з пп. 2 п. 6 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.0.12015 за №40/26485, Головне управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на головне управління Фонду завдань.

Таким чином, законодавець не тільки наділив відповідачів правом на перевірку відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, а й зобов`язав витребовувати в установленому законодавством порядку відомості, необхідні для здійснення покладених на Головне управління Фонду завдань та сприяти особам, що звернулись за призначенням пенсії, в одержанні відсутніх у них документів для призначення пенсії.

Орган Пенсійного фонду, відмовляючи у зарахуванні стажу з підстав відсутності додаткових довідок на його підтвердження, жодних дій по самостійному отриманню додаткових документів та перевірки достовірності поданих документів не вчиняв.

Аналогійна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 (справа №127/1849/17).

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що позивачем спірні періоди роботи, підтверджено належними, допустимими доказами, а саме записами трудової книжки позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Такий стаж підтверджено іншими доказами наявними у справі, які оцінені судом як кожен окремо так і сукупності. Будь-яких даних щодо визнання недостовірними записів трудової книжки суду не надано, а відтак такі відомості є достатніми для підтвердження роботи позивача за Списком №2. Їх не врахування відповідачем-1 при призначенні пенсії позивача у відповідності до п «б» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ, суд визнає протиправним, у зв`язку із чим рішення відповідача-1 від 08.02.2024 № 205050012313 необхідно скасувати.

При визначенні територіального органу Пенсійного фонду, який має обов`язок поновлення порушеного права позивача, суд враховую положення абз. 1 п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (абз. 14 п. 4.2 Порядку №22-1).

Тож дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за вислугою років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 55 Закону №1788-ХІІ, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині до ГУ ПФУ в Харківській області задоволенню не підлягають.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 08.02.2024 (справа №500/1216/23), від 07.05.2024 (справа №460/38580/22).

З метою ефективного способу захисту порушеного права позивача суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-1 при призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років згідно із п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788- ХІІ, періоди його роботи з 06.09.1989 по 13.01.2003, з 14.01.2003 по 04.12.2012, з 05.12.2012 по 14.01.2014.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 09.07.1991 №1788-ХІІ, починаючи з 31 січня 2024 року, суд прийшов переконання про те, що такі вимоги не підлягають задоволення з огляду на те, що зобов`язання відновити порушена право позивача покладено на відповідача-1, якого визначено як орган, який за принципом екстериторіальності призначає пенсію позивачу.

Щодо дати, з якої слід зрахувати стаж за списком, суд відмічає.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відтак суд прийшов переконання про те, що оскільки позивач просив призначити пенсію за вислугою років з зарахуванням пільгового стажу за списком, що підтверджено заявою від 31.01.2024, а відтак підстави визнати дату зарахування вказаних періодів з 31.01.2024 у суду відсутні з огляду на положення ч. 1 ст. 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляну на викладене вище суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України із відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам, а відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, відповідача-2 стягнути на користь позивача судовий збір по 484,48 грн з кожного.

Керуючись статтями 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

адміністративний позов ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 08.02.2024 №205050012313 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , відповідно до п. б ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області при призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_2 зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно із п. б ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, періоди роботи з 06.09.1989 по 13.01.2003, з 14.01.2003 по 04.12.2012, з 05.12.2012 по 14.01.2014.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 484,48 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, місцезнаходження місто Харків, майдан Свободи, будинок № 5, код ЄДРПОУ 14099344;

відповідач головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, місцезнаходження місто Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок № 1, код ЄДРПОУ 13844159.

Повне судове рішення складено суддею 06.09.2024.

Суддя М. І. Садова