Ухвала

від 06.09.2024 по справі 580/8711/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2024 року справа № 580/8711/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/8711/24 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області (вул.Хрещатик 235, м.Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) до комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (вул.Гетьмана Сагайдачного 12, м.Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 03357168) про стягнення боргу, постановив ухвалу.

02.09.2024 вх. №41495/24 позивач у позовній заяві просить: стягнути з комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 03357168) борг у сумі 1468094.68 доларів США та 121272.02 грн. Додатково позивач повідомляє, що відповідно до п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI) звільнений від сплати судового збору у частині стягнення сум податкового боргу, зоборгованості з ЄСВ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2019 у справі № 2а-3974/10/0770 з огляду на порядок погашення податкового боргу та погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (АРК чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (АРК чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню), визначила підсудність справ за позовами щодо стягнення заборгованості перед державою, зазначеної в пункті 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу №2755, за адміністративними судами.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

В обгрунтуванні позовної заяви позивач стверджує: комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради має непогашений борг перед бюджетом за субкредитном договором від 17.06.2015, наявну прострочену заборгованість перед державним бюджетом з погашення субкредиту, проте не надає доказ на підтвердження обліку заборгованості як простроченої у частині сум заявлених до стягнення, не повідомляє суд: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом з урахуванням додаткових угод.

Відповідно до частин першої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Верховний Суд у справі №813/5066/13-а зазначає: п.76 - визначення різниці між коштами отриманими за кредитом або за бюджетною позичкою/фінансовою допомогою має визначальне значення, бо має безпосередній вплив, залежно від правової природи цих коштів.

У разі надання державної (місцевої) гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання податкові органи стягують всю суму простроченої заборгованості за таким кредитом (позикою) з подальшим перерахуванням кредитору частини стягнутої суми пропорційно до негарантованої частини зобов`язань за кредитом (позикою) (ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI).

Позивач покликається на пп.19-1.1.22 п.19-1.1. ст.19-1 щодо здійснення погашення податкового боргу, стягнення недоїмки із сплати єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.4 ст. 5 КАС України з урахуванням пп.19-1.1.38 ст.19-1 Кодексу №2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: забезпечують стягнення сум простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню в порядку, визначеному цим Кодексом або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Коригування, передбачені пунктом 140.2 Кодексу №2755, не здійснюються щодо суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб`єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями. Підрозділ 4 розділу XX доповнений пунктом 36 згідно із Законом № 702-VIII від 17.09.2015. Відповідно до п.1 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону № 2719-IX від 03.11.2022 погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Відповідно до п. 14.1.175 пп. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс №2755) податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексу №2755. Сфера дії Податкового кодексу України визначена у ст.1 Кодексу №2755.

Відповідно до п.14.1.159 пп.14.1 ст.14 Кодексу №2755 положення абзацу щодо суми всіх кредитів (позик) не поширюються на суму кредитів (позик), залучених під державні гарантії.

Варто зазначити, що термін «податковий борг» для мети звільнення від сплати судового збору не є тотожним терміну «боргові зобов`язання» та механізму стягнення «простроченої заборгованості» суб`єктів господарювання у порядку, визначеному главою 9 розділу II Кодексу №2755.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Верховний Суд у постанові від 06.11.2019 у справі № 909/51/19 висновує: п.47 - автономія волі сторін є ключовою рисою цивільного права та знаходить своє втілення у принципі свободи договору.

Згідно з висновком Верховного Суду України викладеним у постанові від 02.07.2014 (справа № 6-79цс14 ЄДРСР 39689407), аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст. 192, 533 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов`язання) валютою платежу (засобом погашення грошового зобов`язання) і його виконання є національна валюта України - гривня. У національній валюті України належать обчисленню і стягненню й інші складові грошового зобов`язання (пеня, штраф, неустойка, проценти) та виплати, передбачені ст. 625 ЦК України. Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не обгрунтував зміст і характер порушеного права та не визначив до стягнення «простроченої заборгованості» суб`єкта господарювання у національній валюті України на виконання п.3 ч.5 ст.160 КАС України щодо ціни позову з повідомленням дати застосування курсу НБУ до суми стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, що необхідно сплатити.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону 3674-VI).

Позивач має надати суду розрахунок ціни позову у національній валюті України та доказ сплати судового збору за вимогу майнового характеру на рахунки Черкаського окружного адміністративного суду або належні докази звільнення від сплати судового збору.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС україни треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 17 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року № 2456-VI державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов`язань у спосіб, передбачений законом. Згідно з ч.7 ст.17 платежі, пов`язані з виконанням гарантійних зобов`язань держави (Автономної Республіки Крим, обласної ради, міської, селищної чи сільської територіальної громади), здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет), у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб`єктів господарювання, зобов`язання яких гарантовані.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд у постанові від 16.06.2020, переглянувши в касаційному порядку справу № 2а-10083/10/1370, правовідносини у якій є подібними до обставин цієї справи, проаналізувавши діюче законодавство у період як до набрання чинності новим Бюджетним кодексом від 21.06.2001 та і після його прийняття, констатував, що Державна казначейська служба України та її територіальні органи у переліку органів стягнення щодо платежів, пов`язаних із виконанням гарантійних зобов`язань, що належать до платежів по боргу, відсутні, а тому дійшов висновку, що цим органам не надано повноважень щодо застосування законодавства для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, зокрема в частині нарахування пені. Бюджетним законодавством не регулюються питання нарахування пені за Субкредитним договором органами державного казначейства та можливість застосування застосування цими органами податкового законодавства для визначення порядку нарахування та розміру заборгованості за Субкредитним договором.

ВПВС у справі № 999/222/23 зауважує, що зазначення у вступній частині позовної заяви особи, яка, на думку позивача, має брати участь в судовому розгляді в якості третьої особи не тягне за собою автоматичного залучення цієї особи в якості третьої особи під час відкриття суддею провадження у справі. Під час вирішення питання про залучення третьої особи суд має заслухати думку відповідача щодо цього. До того ж, третя особа може бути залучена до участі у справі судом першої інстанції до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання ухвалою суду за наслідком розгляду відповідної заяви про залучення третьої особи до участі у справі.

У додатках до адміністративного позову не надано заяв про залучення третіх осіб. В обгрунтуванні позову йдеться про різні міністерства, Черкаську міську раду, Національну комісію (без конкретизації назви і без кодів в ЄДРПОУ) у контексті виконання договору субкредитування.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач надає копію листа МФУ від 13.06.2024 №19040-10-6/18023 про виставлення рахунку КП «Черкасиводоканал», проте доказ направлення, отримання у переліку додатків до адміністративного позову не надані.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; доказу сплати судового збору від суми ціни позову у національній валюті України з повідомленням/обгрунтуванням дати застосування курсу НБУ, доказів направлення/отримання відповідачем розрахунку суми до стягнення, доказів відображення в обліку якого саме суб`єкта владних повноважень простроченої заборгованості, клопотань про залучення третіх осіб, обгрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з обовязковим повідомленням: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із позовом, дотриманням вимог ДСТУ під час оформлення переліку додатків до адміністративного позову із зазначенням кількості аркушів кожного додатка.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях зазначені на офіційному сайті (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/gromadyanam/tax/). Правила заповнення реквізитів у блоці реквізитів «Фактичний платник» («Ultimate Debtor») повідомлення pacs.008 детально описано в документі «Система електронних платежів Національного банку України (шифр СЕП-4). Загальні правила реалізації стандарту ISO 20022, спільні для всіх інструментів. Частина 2. Ідентифікація» та в «Специфікації повідомлення pacs.008 «Кредитовий переказ коштів клієнта на рівні агентів», що розміщені на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА