Рішення

від 27.08.2024 по справі 727/1840/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/1840/24

Провадження № 2/727/681/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Літвінової О.Г.

при секретарі Лещинської А.М.

розглянувши в судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подав цивільній позов до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог, посилається на те, що у жовтні 2023 року ОСОБА_1 надав, відповідачу ОСОБА_2 позику в сумі 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США. Згідно укладеного між сторонами договору позики, відповідач зобов`язався повернути йому отриману суму грошових коштів до 01.01.2024, про що ним було надано мені розписку від 18.10.2023, в якій зазначено умови договору позики і строк повернення коштів. Однак, по даний час відповідачем ОСОБА_2 не повернуто йому жодних коштів та не повідомлено про причину їх неповернення. Станом на 01.01.2024 розмір суми позики становить 155000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ (38,0020) еквівалентно 5.890.310 грн. 00 коп. Крім того, від наданої ним позики суми коштів гр. ОСОБА_2 , розмір трьох процентів річних від простроченої суми за користування позикою становить 15008 грн. 18 коп. (5.890.310,00 * 3% / 366 днів * 31 день = 16898 грн. 43 коп.). У зв`язку з порушенням його і законних інтересів та через невиконання умов договору позики від 18.10.2023 відповідачем у встановлений строк просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11.03.2024 року відкрито загальне позовне провадження.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій просить відмовити в задоволені позову. Зазначаючи що, позивач зазначає, що у жовтні 2023 року надав йому, ОСОБА_2 позику, а саме кошти у розмірі 155 000 доларів США, але на підтвердження своїх слів позивач не надав копію договору позики. З відповідним твердженням не погоджується, оскільки розписка на підставі, якої ґрунтується позов і яку позивач помилково вважає договором позики не є договором позики, не замінює його, не містить умов визначених і погоджених на розсуд сторін, а є борговим документом. Дана розписка була написана ним за домовленістю сторін і слугувала як забезпечення зобов`язань за договором позики від 22 серпня 2023 року, за умовами якого відповідно до п. 1.1. Позивач з 22 серпня по 2023 року по 22 листопада 2023 року надавав йому в безвідсоткову позику товар, а саме арматуру 12 по фіксованій ціні 840 $ за 1 тонну, арматуру 10 по фіксованій ціні 850 $ за тонну та цемент по фіксованій ціні 120 $ за тонну, в необхідній мені кількості загальною сумою на 1 500 000 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень) і він зобов`язувався повернути позику в термін до 22 листопада 2023 року. Тому він вважає вимогу про повернення коштів за «договором позики від 18 жовтня 2023 року» безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки він такий договір з позивачем не укладав, його не існує, і грошові кошти від ОСОБА_1 фактично не отримував, а розписка від 18 жовтня 2023 року, яку надав є забезпеченням зобов`язання за договором позики товару еквівалентного сумі коштів 155 000 $ США від 22 серпня 2023 року. Крім того відповідно до п. 2.2. Договору позики від 22 серпня 2023 року у випадку не виконання у термін, встановлений в п. 1.1 цього договору, грошового зобов`язання Позичальник сплачує Позикодавцю неустойку в розмірі 2,5 % місячних від суми боргу. У відповідності до цього пункту, я що місяця сплачував ОСОБА_1 неустойку в розмірі 3875 доларів США. Тому його доводи про те, що він ніби то ухиляюсь від виконання зобов`язань та не передав йому жодних коштів є безпідставними.

Позивачем було надано відповідь на відзив. В якій зазначено, що відповідач визнає факт надання і власноручного написання позивачу розписки від 18.10.2023 про отримання у позику коштів в сумі 155000 доларів США і зобов`язання їх повернути ОСОБА_3 до 01.01.2024. Предметом розписки є саме позика коштів, а не будь-які інші речі (будівельні

матеріали чи товар), що спростовує доводи ОСОБА_2 про те, що вона є документом, який забезпечує виконання зобов`язань за іншим договором. З приводу наданого договору позики від 22.08.2023 зазначаю, що даний правочин дійсно укладався між ним та ОСОБА_2 , однак він стосується інших правовідносин, що виникли задовго до позики коштів, мають інший термін виконання, предметом якого є будівельні матеріали загальною вартістю, що суттєво відрізняється від наданих у позику коштів. Разом з тим, у договорі від 22.08.2023 як цифрами так і прописом зазначено суму 1500000 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень), яка згідно курсу НБУ станом на день укладення договору (22.08.2023) становила 41019 $ США (1500000 грн. : 36,5686 =41019 $ США), а не 155 000 $ США. Крім того, згідно договору позики товару відповідач зобов`язувався повернути будівельні матеріали в термін до 22.11.2023, а в розписці зазначено про обов`язок повернути позичені кошти до 01.01.2024. Тому розписка від 18.10.2023 відповідає вимогам цивільного законодавства щодо визначення сторін (позичальника і позикодавця), предмету позики (грошових коштів), їх суми, дати складання документа і терміну повернення коштів. Враховуючи всі доводи, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем надано відповідь на заперечення на відповідь на відзив. В якій зазначено, що розписка дійсно була написана ним за домовленістю сторін і слугувала як забезпечення зобов`язань за договором позики від 22 серпня 2023 року, за умовами якого відповідно до п. 1.1. позивач з 22 серпня по 2023 року по 22 листопада 2023 року надавав йому в безвідсоткову позику товар, а саме арматуру 12 по фіксованій ціні 840 $ за 1 тонну, арматуру 10 по фіксованій ціні 850 $ за тонну та цемент по фіксованій ціні 120 $ за тонну, в необхідній мені кількості загальною сумою на 1 500 000 грн. (один мільйон п`ятсот тисяч гривень) і я зобов`язувався повернути позику в термін до 22 листопада 2023 року та через скрутне матеріальне становище не повернув її вчасно. Договір про позику коштів від 18 жовтня 2023 року між ним та позивачем не укладався, його не існує, і грошові кошти від ОСОБА_1 фактично не отримував, а розписка від 18 жовтня 2023 року, яку він надав є забезпеченням зобов`язання за договором позики товару еквівалентного сумі коштів 155 000 $ США від 22 серпня 2023 року. Крім того, за усною домовленістю між ним та позивачем, він погодився надавати йому товар без заключення додаткових угод на значно більшу суму ніж обумовлена в договорі, а саме на 155 000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч доларів США), про що на вимогу позивача, щоб він і надалі продовжував надавати йому товар (арматуру і цемент), 18 жовтня 2023 року надав йому розписку як забезпечення зобов`язань у відповідності до п. 1.2. Договору позики товару від 22 серпня 2023 року. Тому розписка була написана ним за домовленістю сторін і слугувала як забезпечення зобов`язань за договором позики від 22 серпня 2023 року. Тому просить суд заявлені вимоги залишити без задоволення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.05.2024 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справо до судового розгляду.

Представник позивача подала до суду заяву про розгляд справи без їх участі та просив задовольнити всі позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив та відповіді на заперечення на відповідь на відзив.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги не визнають, з підстав викладених у відзиві та запереченні на відзив.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що у жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 надав, відповідачу ОСОБА_2 позику кошти в сумі 155000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США. Згідно укладеного між сторонами договору позики, відповідач зобов`язався повернути позивачу отриману суму грошових коштів до 01.01.2024, про що було складено розписку від 18.10.2023, в якій зазначено умови договору позики і строк повернення коштів.

Відповідно дост. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Боргова розписка була долучена до матеріалів цивільної справи.

Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 31 жовтня 2018 року № 707/2606/16-ц.

Договір позики як загальна договірна конструкція є підставою для виникнення правовідносин, учасниками яких є будь-які фізичні або юридичні особи, оскільки нормиЦК Українине містять жодного винятку як суб`єктного складу.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлений договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У відповідності до ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу із врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Приписами статті 533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Щодо стягнення грошових коштів в порядкуст. 625 ЦК України, то суд зазначає наступне.

Станом на 01.01.2024 розмір суми позики становить 155000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ (38,0020) еквівалентно 5.890.310 грн. 00 коп. (п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто тисяч триста десять грн. 00 коп.).

Відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК Українивипливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір трьох процентів річних від простроченої суми за користування позикою становить 15008 грн. 18 коп. (5.890.310,00 * 3% / 366 днів * 31 день = 16898 грн. 43 коп.).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першоюстатті 526ЦК Українипередбачено,що зобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогцього Кодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог -відповідно дозвичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У постановах Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 544/174/17, від 05.09.2023 у справі № 752/16578/19 зроблені висновки щодо застосування положень статті 545 ЦК України і вказано, що «у частині 545 ЦК України передбачено презумпцію належності виконання обов`язку боржником, оскільки наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його обов`язку.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами та враховуючи те, що відповідач не виконує обов`язки з повернення боргу, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд дійшов до висновку про задоволення у повному обсязі позовних вимог.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українислід стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір при подачі позову до суду у розмірі 15140,00 грн.

На підставі викладеного керуючись ст.2, 12, 13, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 282, 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційнії код НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 18 жовтня 2023 року в сумі 155000 (сто п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ є еквівалентною 5890310 грн. 00 коп. (п`ять мільйонів вісімсот дев`яносто тисяч триста десять гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 15008 грн. 18 коп. (п`ятнадцять тисяч вісім грн. 18 коп.) інфляційні витрати від простроченої суми за користування позикою.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 ) па користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), суму сплачених позивачем судових витрат: судового збору в розмірі 15140 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ : О.Г.Літвінова