Рішення

від 09.09.2024 по справі 607/24002/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.09.2024Справа №607/24002/23

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Братасюка В.М., секретаря судового засідання Є.І. Тинкалюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у загальному позовному провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, третя особа Тернопільська міська рада про визнання права на майно, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, третя особа Тернопільська міська рада, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 28.02.2024 року, про визнання ОСОБА_1 фактичним земельних ділянок за НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 згідно договорів зобов`язань від серпня 1991 року, площею 0, 0077 га, на якій розташована не введена в експлуатацію будівля гаража НОМЕР_1 щодо котрої проведений технічний огляд, й котра раніше перебувала за межами населеного пункту в АДРЕСА_1 , на даний час АДРЕСА_2 , що перебуває у користуванні Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів для подальшої приватизації на користь ОСОБА_1 .

На обґрунтування вимог посилається на ту обставину, що його право фактичного користування спірним майном заперечується іншими учасниками справи, й лише в судовому порядку може бути захищене.

Позивач в судовому засіданні вимогу підтримав та просить задовольнити.

Відповідач в судове засідання в судове засідання не з`явився, хоча своєчасно був повідомлений про час і місце судового розгляду, заперечень на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, а, відтак, за зазначених обставин, суд приходить до висновку про можливість заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення в порядку ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа направила поясненням на первісні позовні вимоги, позов заперечила.

Щодо уточнених вимог будь яких заяв по суті не надходило, представник заявив клопотання про розгляд за власної відсутності.

Заслухавши пояснення та дослідивши докази судом встановлено наступне.

Отже, позивач зазначає, що 25.12.1990 року Тернопільською обласною радою народних депутатів виконавчим комітетом прийняте рішення №318 затвердити проект відведення земельної ділянки в постійне користування Тернопільській обласній раді спілок Автомобілістів під будівництво платної автостоянки площею 3,1 га. за рахунок кар`єру агрофірми колгоспу Поділля Тернопільського району.

В серпні 1991 року згідно договорів зобов`язань позивачу , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обласною радою спілки автомобілістів УРСР надано місця НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 під забудову гаража на території автостоянки У7 в піщаному кар`єрі.

18.07.1997 року позивачу було видано свідоцтва, що він є власником боксового гаража НОМЕР_1 , НОМЕР_2.

04.12.1997 року в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 4, 3713 га. для будівництва автостоянки відповідно до рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів від 25.12.1990 року №318, 18.07.1991 року №12.

Позивач звертався до Тернопільської міської ради, щодо відведення земельної ділянки площею 0,0077 га із заявою про надання дозволу на складання проекту

землеустрою.

28.07.2023 Тернопільська міська рада розглянувши клопотання

ОСОБА_1 з приводу надання дозволу на розроблення проекту землеустрою

земельної ділянки площею до 0,0077 га для обслуговування гаража за адресою

АДРЕСА_2 , беручи до уваги рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.01.2022 у справі №500/8303/21, враховуючи відсутність письмової згоди землекористувача, засвідченої нотаріально, документу, що посвідчує право власності на об?єкт нерухомого майна, керуючись ст. ст. 12, 118, 122, 141, 149, п. п. 5 п. 27 перехідних положень Земельного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології вирішила:

Відмовити гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0077 га для обслуговування гаража за адресою АДРЕСА_2 , яка розташовується в межах земельної ділянки, котра перебуває в постійному користуванні.

Вищевказане рішення Тернопільської міської ради є чинним та позивачем не

оскаржувалось.

Наведене говорить про те, що позивачем шляхом подання позову бажає оформити у власність земельну ділянку площею 0,0077 га всупереч порядку визначеним чинним

законодавством та має на меті підмінити рішення уповноваженого органу (Тернопільської міської ради) судовим рішенням.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об?єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до 1/3 Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об?єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового

номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об?єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об?єднання земельних ділянок.

Поділ, об?єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Поділ, об?єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельна ділянка може бути об?єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Також суд відзначає, що судом не встановлено наявності у позивача права власності на об?єкт нерухомості розташований на земельній ділянці на яку він бажає визнати право фактичного користування , що також підтверджується відсутністю в матеріалах справі відповідних правовстановлюючих документів.

Окрім цього, в провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться справа

ОСОБА_4 , до Тернопільської міської ради, третя особа ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» про визнання права власності на вказаний у даному позові гараж, що додатково підтверджує той факт, що в позивача відсутнє право власності на будь який об?єкт, що розташовується на спірній земельній ділянці.

Таким чином, позивач хоче визнати майнове право на земельну ділянку, яка не сформована і як наслідок не виступає об?єктом цивільних прав, у зв?язку з чим в задоволенні позовної заяви відмовити.

Окремо суд наголошує, що позов про визнання майнового права подано до неналежного відповідача, оскільки зазначений позивачем відповідач є лише користувачем; також суд наголошує на обранні позивачем неналежного способу захисту цивільного права, адже визнання його фактичним користувачем якоїсь земельної ділянки не створює, припиняє або визнає за позивачем жодного цивільного права чи обов`язку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, третя особа Тернопільська міська рада про визнання ОСОБА_1 фактичним земельних ділянок за НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 згідно договорів зобов`язань від серпня 1991 року, площею 0, 0077 га, на якій розташована не введена в експлуатацію будівля гаража НОМЕР_1 щодо котрої проведений технічний огляд, й котра раніше перебувала за межами населеного пункту в АДРЕСА_1 , на даний час АДРЕСА_2 , що перебуває у користуванні Тернопільської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів для подальшої приватизації на користь ОСОБА_1 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою

заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач ОСОБА_1 АДРЕСА_3

Відповідач Тернопільська обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів вул. Рєпіна, 14 а Тернопіль

Головуючий суддяВ. М. Братасюк