Ухвала

від 04.09.2024 по справі 545/3622/24

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/3622/24

Провадження № 1-в/545/502/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2024 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника адміністрації установи - ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та Державною установою «Крюковська виправна колонія (№ 29)» клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , з середньою освітою, працюючого, раніше не судимого.

Засуджений: 24.03.2021 вироком Біляївського районного суду Одеської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

в с т а н о в и в:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким у вигляді пробаційного нагляду.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримали, прохали задовольнити.

Представник адміністрації при вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував.

Суд, дослідивши матеріали клопотання та особової справи, дійшов наступного.

Згідно п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вирків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання)про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6,7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),7-1,13-1,13-4,14 частини першої статті 537 цього Кодексу.

На підставі ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 засуджений 24 березня 2021 року вироком Біляївського районного суду м. Одеси за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Згідно вироку злочин скоєно ОСОБА_7 05.01.2016 року, перебуваючі у стані алкогольного сп`яніння.

Початок строку відбування покарання - 10.11.2022, кінець строку: 10.11.2027.

З 04.01.2024 засуджений відбуває міру кримінального покарання в державній установі «Крюковська виправна колонія (№29)».За період відбування покарання ОСОБА_5 мав 3 заохочення та 1 стягнення (поміщення до ДІЗО на строк до 3 діб за вживання спиртних напоїв), яке погашено в установленому законом порядку. За час перебування в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» характеризувався посередньо, за час перебування в установі характеризується позитивно, наразі, не працевлаштований, виконує роботи з благоустрою згідно затверджених графіків.

Відповідно до положень п.1 ч.4 ст.82 КК України, у редакції чинній станом на час скоєння засудженим злочину, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим , не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

17.03.2021 року набув чинностіЗакон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху" № 1231-ІХ від 16.02.2021 року, яким, окрім іншого, були внесені зміни достатті 82КК України та передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з вимогами статей4та5 КК Українипередбачені правила чинності закону про кримінальну відповідальність у часі та зворотної дії його у часі, які безпосередньо вказають, що Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Таким чином станом на час розгляду справи судом засуджений відбув передбачену для нього законом третину строку покарання та формально має право на заміну невідбутої частини покарання більш м`яким.

Разом із тим, нормами ч.3 ст.82 КК України передбачено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Як зазначено в п.п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбуванняпокарання і заміну невідбутої частини покарання більш мяким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому, головною умовою, прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м`яким, того, що засуджений став на шлях виправлення(ч.3ст.82КК)

У відповідності до положень п. 17 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, суду слід ретельно з`ясувати : ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях, а також його наміри щодо прилучення до праці. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Матеріали про умовно-дострокове звільнення, мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим, орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

З фактичних обставин, встановлених Біляївським районним судом у вироку від 24 березня 2021 року вбачається, що засуджений вчинив хоча і необережний тяжкий злочин, передбачений ч.2ст.286 КК України, але у стані алкогольного сп`яніння, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

При цьому, вищезазначеним вироком суду стягнуто з засудженого на користь потерпілого матеріальну шкоду в розмірі 61590 грн. 99 коп. та моральну шкоду в розмірі 200 000 грн.

Суд приймає до уваги пояснення представника установи та засудженого, про те, що в ДУ "Крюковська ВК (№29)" він наразі не працевлаштований з незалежних від нього причин. Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи та пояснень самого засудженого, він був працевлаштований в ДУ "Кагарлицька ВК (№115)" робітником на контрагентському об`єкті ПрАТ "Вентиляційні системи" за трудовим договором, отримував заробітну плату, проте відшкодував лише витрати на проведення експертизи.

При цьому, матеріали цього судового провадження не містять відомостей, які б свідчили, що засудженим здійснювались будь-які заходи, спрямовані на ініціювання вирішення питання щодо відшкодування матеріальної та матеріальної шкоди потерпілому по теперішній час, а також відомостей про неможливість засудженого з будь-яких підстав відшкодувати таку шкоду, що могло позитивно вплинути на питання щодо застосування до нього нормст.82 КК України.

При вирішенні клопотання про зміну невідбутої частини покарання більш м`яким, згідно положеньст. 82 КК України, слід враховувати весь період відбування покарання. При цьому, засуджений має протягом всього строку відбування покарання доводити, що стає на шлях виправлення, а не лише в окремі періоди відбування покарання.

Згідно з ч.1 і ч.2ст.6 КВК Українивиправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Суд звертає увагу, що засуджений під час відбуття покарання допускав порушення умов виконання покарання. Так 16.08.2023 року був поміщений в ДІЗО на строк 3 діб за вживання спиртних напоїв (погашене 16.02.2023 року в установленому порядку)

Суд також бере до уваги, що засуджений за весь час відбування покарання, тобто майже два роки, має лише 3 заохочення, які він отримував, за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановленихКВК Українита правилами внутрішнього розпорядку, (арк.34-35).

Разом з цим, суд зазначає про те, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання відповідно дост.9 КВК Україниє обов`язком засудженого, в тому числі, шляхом виконування встановлених законодавством вимоги адміністрації органів і установ виконання покарань.

Окрім того, суд враховує наступне.

Згідно ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Статтею 51КК Українивизначено види покарань та порівняльна суворість покарань, яка визначається від першого виду найбільш м`якого покарання до останнього найсуворішого. Пунктом 7-1 ч.1 вказаної статті визначено вид покарання «пробаційний нагляд», пунктом 9 "обмеження волі", а пунктом 11 цієї ж статті - «позбавлення волі на певний строк». З наведеного слідує, що «пробаційний нагляд» є більш м`яким видом покарання ніж «обмеження волі», яке, в свою чергу, є більш м`яким видом покарання ніж «позбавлення волі на певний строк».

Враховуючи наведене,суд вважає,що поведінказасудженого протягомусього строкувідбуття покаранняє нестабільною,кількість та характерзаохочень отриманихзасудженим,наявність стягнення,хоча іпогашеного вустановленому порядку, не дає підстав зробити висновок про те що засуджений повною мірою став на шлях виправлення, а тому та до нього неможливо застосувати заміну покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яке покарання у вигляді пробаційного нагляду на фактичний строк невідбутої частини покарання який складає 3 роки 2 місяці 6 днів, внаслідок неефективності та передчасності такого заходу на даний час.

Таким чином, в задоволені клопотання захисника засудженого слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.82КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким на пробаційний нагляд - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення, а засудженим з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1