Ухвала

від 03.09.2024 по справі 914/2070/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"03" вересня 2024 р. Справа № 914/2070/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Шатан Т.О.

представники сторін:

особи, яка не брала участі у справі ( ОСОБА_1 ): Миколайчук О.І.,

позивача: Теслюк Т.Ю., Мікрюков С.В.,

відповідача та третьої особи: Галадій А.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 від 17.06.2024 (вх. суду від 18.06.2024 № 01-05/1718/24)

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 (повний текст складено 31.05.2024, суддя У.І. Ділай)

у справі № 914/2070/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний інвестиційний банк, м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша, м. Львів

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Гал-Леобуд, м. Львів

про: звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором кредиту № 02-1/3к-49 від 26.10.2010,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 позов задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки від 22 жовтня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колдубай Н.П. за р.№2507, на майно Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ратуша", а саме: нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 123493746101 на користь АТ «Комінвестбанк» в рахунок погашення заборгованості по Договору кредиту № 02-1/3К-49 від 26.10.2010 в сумі 26 996 414,10 грн шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна; у задоволенні решти вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що факт видачі банком кредитних коштів підтверджується випискою з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» з 01.10.2010 по 23.06.2023, ТОВ «Гал-Леобуд» не спростувало факт відсутності заборгованості перед позивачем.

Враховуючи те, що з метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Гал-Леобуд» між позивачем та відповідачем (майновий поручитель) укладено договір іпотеки від 22 жовтня 2019 року, який забезпечує виконання зобов`язань, що випливають з Договору кредиту, а в якості предмета іпотеки передано нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа 2974,9 кв.м.), місцевий господарський суд вирішив, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є законними та обґрунтованими.

ОСОБА_1 , який не був учасником справи, звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 у справі № 914/2070/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення про права та обов`язки апелянта та всупереч процесуальному закону його не було залучено судом до розгляду даної справи.

Зокрема, скаржник зазначає, що ним 19.11.2020 придбано нерухоме майно, а саме нежитлові приміщення №32-35 загальною площею 100,4 мІ, що розташовані в корпусі літ. № З-З» за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі Договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.11.2020).

По сусідству з належним йому нерухомим майном, ТОВ «Фірма «Ратуша» володіє офісно-складським приміщенням загальною площею 2 974, 9 мІ, які в свою чергу, були одержані такою компанією в процесі виділу з ТОВ «Фірма «Європа-Контакт» в липні 2013 року.

Посилаючись на експертний висновок апелянт зазначає, що внаслідок проведення будівельних робіт ТОВ "Фірма "Європа-Контак» (попереднім власником нежитлових приміщень площею 2 974, 9 мІ, що розташовані по АДРЕСА_1 , до моменту їх набуття у власність ЗОВ "Фірма "Ратуша" в процесі виділу юридичних осіб у 2013 році і передачі в іпотеку за Договором від 22 жовтня 2019 року) в приміщенні № 32-35 фактично було утворено 2 нових поверхи ІІ та III, які функціонально конструктивно поєднані (включені) в об?єм приміщень, якими володіє ТОВ "Фірма "Ратуша", що, в свою чергу, зменшило висоту приміщення ОСОБА_1 до 3, 39 м.

Таким чином, на переконання скаржника, внаслідок проведених будівельних робіт, ТОВ "Фірма "Європа-Контакт" (правопопередник відповідача у справі № 914/2070/23) фактично позбавило апелянта права власності на частину належного йому нерухомого майна, зменшивши висоту такого з рівня 6, 8 м до рівня 3, 39 м, тим самим обмеживши можливість використовувати весь належний об?єм зазначеного приміщення.

З огляду на викладене, апелянт констатує, що для укладення позивачем та відповідачем оспорюваного Договору іпотеки від 22.10.2019 з включенням в його предмет частини об`єму нерухомого майна в частині висоти приміщення, яке придбав ОСОБА_1 , необхідною умовою було припинення права власності ОСОБА_1 на частину цього майна.

Як наслідок, апелянт вважає, що ухвалюючи оскаржуване рішення у цій справі, місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права в сфері захисту права власності ОСОБА_1 на належне йому нерухоме майно, оскільки відбулось фактичне звернення стягнення банку на частину об`єкту нерухомості, котрий перебуває у власності апелянта.

Акціонерне товариство Комерційний інвестиційний банк подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Господарського суду Львівської області від 21 травня 2024 року у справі 914/2070/23 залишити без змін.

Позивач зазначає, що предметом договору від 22 жовтня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колдубай Н.П. за р.№2507 є інше майно відмінне від майна, що належить ОСОБА_1 та придбане ним підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19 листопада 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 19 листопада 2020 року за р.№1921 то відповідно відсутній будь-який правовий зв`язок між ОСОБА_1 та ТОВ «Фірма «Ратуша» та підстави для залучення його в якості третьої особи у справі №914/2070/23.

Водночас позивач зауважує, що згідно з п. 7 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 19.11.2019, зареєстрованим в реєстрі за №1921, приміщення, до підписання цього договору, покупцем ( ОСОБА_1 ) приміщення оглянуті, недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню приміщень за призначенням на момент огляду виявлено не було. Претензій до якості приміщень на момент укладення договору покупець не мав.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2024 справу № 914/2070/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець.

Ухвалою від 19.06.2024 суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 від 17.06.2024 (вх. суду від 18.06.2024 № 01-05/1718/24) та витребував у Господарського суду Львівської області матеріали справи № 914/2070/23.

27.06.2024 матеріали справи надійшли на адресу апеляційного суду.

28.06.2024 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша про відвід головуючого судді Бонк Т.Б. від розгляду справи № 914/2070/23.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01 липня 2024 року (головуючий суддя Бонк Т.Б., судді Бойко С.М., Якімець Г.Г.) передано заяву ТОВ «Фірма «Ратуша» про відвід головуючого судді Бонк Т.Б. від 27.06.2024 (вх. № 01-04/4396/24 від 28.06.2024) у справі № 914/2070/23 для вирішення даного відводу колегії суддів, визначеній у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.07.2024 у складі головуючого судді Малех І.Б., суддів Гриців В.М., Панової І.Ю. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю про відвід головуючого судді Бонк Т.Б. у справі №914/2070/23.

Ухвалою від 08.07.2024 суд у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г. призначив справу №914/2070/23 до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2024.

15.08.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша надійшла повторна заява про відвід головуючого судді Бонк Т.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 (головуючий суддя Бонк Т.Б., судді: Бойко С.М., ЯкімецьГ.Г.) передано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Ратуша про відвід головуючого судді Бонк Т.Б. від 15.08.2024 (вх. суду № 01-04/5355/24 від 15.08.2024) у справі № 914/2070/23 для вирішення даного відводу колегії суддів, визначеній у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою суду від 21.08.2024 у складі головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Гриців В.М., Скрипчук О.С. відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ратуша» про відвід головуючого судді Бонк Т.Б. у справі № 914/2070/23.

Ухвалою від 23.08.2024 суд у складі головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець Г.Г. призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 27.08.2024.

Судове засідання 27.08.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності судді-члена колегії Бойко С.М. у період з 26.08.2024 по 28.08.2024.

Ухвалою від 29.08.2024 суд призначив розгляд справи №914/2070/23 у судовому засіданні на 03.09.2024.

У судовому засіданні 03.09.2024, апелянт зазначив, що оскаржуване рішення прийнято про його права та інтереси, представник відповідача та третьої особи підтримав правову позицію апелянта.

Представники позивача заперечили, що оскаржуваним рішенням порушено права та інтереси апелянта.

Заслухавши пояснення апелянта (аналогічні доводам апеляційної скарги), присутніх представників, розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну правову оцінку доводам сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 129 Конституції України забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Частиною першою статті 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відтак, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції, перш за все, має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Така правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 19.01.2023 від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 12.03.2024 у справі № 910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23, від 10.06.2024 у справі № 910/4552/23.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи із зазначеного вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

Наведене також відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний господарський суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи (правова позиція, яка викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 910/10364/16, від 28.08.2023 у справі № 910/15967/21, від 14.09.2023 у справі № 910/17544/20).

Як вбачається з матеріалів справи 06.10.2010 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний інвестиційний банк» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гал-Леобуд» (позичальник) укладено договір кредиту №02-1/3к-49.

В забезпечення виконання зобов`язань договору кредиту між позивачем та ТОВ «Фірма «Ратуша» (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки від 22 жовтня 2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Колдубай Н.П. за р.№2507 який забезпечує виконання зобов`язань, що випливають з Договору кредиту та в якості предмета іпотеки передано нерухоме майно: нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна площа становить 2974,9 кв.м. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 7491725, виданого 02.08.2013 Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції. Право власності на нежитлові приміщення зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.08.2013, номер запису про право власності: 1993448 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 124493746101).

Предметом розгляду у цій справі є звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нежитлове приміщення загальною площею 2974,9 кв.м. по вул. Городоцькій, 242 у м. Львові, власником якого на час розгляду справи та постановлення оскаржуваного рішення є відповідач, який набув це приміщення у власність в процесі виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Європа-Контакт» в липні 2013 року.

Апелянт вважає, що предмет розгляду справи № 914/2070/23, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлові приміщення, які належать ТзОВ «Фірма Ратуша», площею 2 974,9 кв.м., що розташовані по вул. Городоцькій, 242 в м. Львові, безпосередньо стосується його права та законного інтересу, оскільки відбулось фактичне звернення стягнення на частину майна (нежитлового приміщення), яке належить ОСОБА_1 , оскільки воно розташоване по сусідству (знизу) до вищезазначеного нежитлового приміщення ТзОВ «Фірма Ратуша».

Поряд з тим, скаржник у апеляційній скарзі вказує, що внаслідок проведення будівельних робіт ТзОВ «Фірмою «Європа-Контакт» до 2013 року (яка в той час була власником нежитлових приміщень площею 2 974,9 кв.м, що розташовані на вул. Городоцькій, 242 у м. Львові) приміщення №№32-35, які придбав апелянт у 2020 році на підставі договору купівлі-продажу, було переобладнано шляхом зменшення висоти цих приміщень з 6,8 м до 3,39 м.

Слід зазначити, що рішенням № 08/07-13 від 08.07.2013 в процесі виділу з ТзОВ «Фірма «Європа-Контакт» передано ТзОВ «Фірма «Ратуша» нежитлові приміщень площею 2 974,9 кв.м, що розташовані на АДРЕСА_1 .

Таким чином, сам апелянт визнає, що ні на час виділу нежитлових приміщень ТОВ «Фірма «Ратуша» і реєстрації права власності за ним, ні на момент укладення договору іпотеки від 22.10.2019, ні на момент придбання нерухомого майна ОСОБА_2 у 2020 році на підставі договору купівлі-продажу від 19.11.2020, нежитлові приміщення №№32-35 не мали таких технічних характеристик, про які вказує апелянт.

Водночас у матеріалах справи відсутні та апелянт не надав суду належних, допустимих доказів, які б підтверджували наявність в нього права власності на нежитлові приміщення чи їх частину, що є предметом іпотеки.

Договір іпотеки від 22 жовтня 2019 року є дійсний як на момент прийняття оскаржуваного рішення, так і на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції

Крім цього, слід зазначити, що при купівлі ОСОБА_1 нежитлових приміщень №№32-35 у 2020 році, пунктом 5 договору купівлі-продажу передбачено, що продавець свідчить, що приміщення до укладення цього Договору не відчужені, в іпотеці, податковій заставі, в спорі і під забороною відчуження не перебувають, будь-яким іншим способом не обтяжені, прав та претензій щодо приміщень в третіх осіб немає.

Пунктом 7 укладеного договору передбачено, що приміщення, до підписання цього договору, покупцем ( ОСОБА_1 ) візуально оглянуті, недоліків чи дефектів, які б перешкоджали використанню приміщень за призначенням, на момент огляду виявлено не було.

З огляду на вищевказане, з`ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків:

-предметом договору іпотеки є інше майно, відмінне від майна, що належить апелянту;

-очевидного і безумовного, а не ймовірного правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням, скаржник як особа, яка не брала участі у справі і вважає, що його права порушені не довів;

- в апеляційній скарзі чітко не зазначив в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме;

- належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження наявного у нього права власності на нерухоме майно чи його частину, яке є предметом іпотеки, ОСОБА_1 суду не надав;

Відтак, апеляційний суд вважає, що місцевим господарським судом не вирішувалося питання про права, інтереси та/або обов`язки скаржника і рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 не зачіпає безпосередньо права та обов`язки такої особи; ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення в цій справі не містять жодних посилань і застережень, а також висновків щодо прав або обов`язків скаржника.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Врахувавши наведені положення законодавства, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доводам заявника апеляційної скарги і поданим на їх підтвердження доказам, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 у цій справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 264, 286-289 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі в справі ОСОБА_1 від 17.06.2024 (вх. суду від 18.06.2024 № 01-05/1718/24) на рішення Господарського суду Львівської області від 21.05.2024 у справі № 914/2070/23 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду на підставі ст.ст. 286-289 ГПК України.

3.Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддя С.М Бойко

суддяГ.Г. Якімець