Постанова

від 03.09.2024 по справі 15/33-443

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа №15/33-443

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Процевич Р.Б.

розглянувшиапеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства

Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк б/н від

17.05.2024 (вх. №ЗАГС 01-05/1421/24 від 17.05.2024)

на ухвалуГосподарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 (суддя Андрусик Н.О., повний текст ухвали складено 29.04.2024)

за скаргою: Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово інвестиційний банк (надалі ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк), м.Київ

провизнання неправомірною бездіяльність органу ДВС при виконанні судового рішення та зобов`язання вчинити дії

у справі№15/33-443

за позовом: ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чортків Тернопільської області", м. Чортків Тернопільської області

до відповідача: Малого приватного підприємства Явір (надалі МПП Явір), м.Чортків Тернопільської області

про стягнення заборгованості,

за участю представників:

від позивача (в режимі відеоконференції): Гутник А.Ж.;

від відповідача: не з`явився;

від органу ДВС: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк звернулось до Господарського суду Тернопільської області із скаргою на бездіяльність органу державної виконавчої служби, в якій Банк просив визнати неправомірною бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження.

Скарга обґрунтована тим, що органом примусового виконання рішень не вчиняються дії щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 №15/33-443 про стягнення з Малого приватного підприємства "Явір" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області" 1 456 774,70 грн. заборгованості та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового збору, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: м. Тернопіль, вул.Мостова-бічна 6, яка належить МПП Явір. За твердженнями скаржника, Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції допущено бездіяльність у вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51825889 з примусового виконання наказу від 20.07.2010 №15/33-443.

Також у скарзі Банком заявлено клопотання про витребування у Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження №51825889.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 року (з врахуванням ухвали від 29.04.2024 про внесення виправлень до ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі №15/33-443 в частині дати її постановлення, а саме вважати вірною « 25 квітня 2024 року») (суддя Н.О. Андрусик) у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк про визнання неправомірною бездіяльності Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язання орган ДВС вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження - відмовлено.

При прийнятті ухвали суд першої інстанції виходив з того, що у наказі господарського суду від 20.07.2010 у справі №15/33-443 не зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, не встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, а отже, у даній справі у виконавця відсутні правові підстави на звернення стягнення на предмет іпотеки.

ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк подав апеляційну скаргу (з врахуванням уточнень апеляційної скарги) на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 року у справі №15/-33/443, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким частково задовольнити скаргу на бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким визнати неправомірною бездіяльність Органу ДВС у виконавчому провадженні № 51825889.

Скаржник не погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає, що з часу винесення постанови про прийняття виконавчого провадження ВП № 51825889 до виконання державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Абрам В.І. направлено лише два запити, а саме: 25.01.2024 запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю та 25.01.2024 запит до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи. З наведеного вбачається, що органом примусового виконання рішення вчинено всього дві дії по виконанню наказу №15/33-443 Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 і протягом трьох місяців виконавцем не вичнялось будь - яких дій. Разом з тим, зазначає скаржник, що місцевий господарський суд, розглядаючи скаргу, звернув увагу лише на порядок звернення стягнення на заставне майно і не врахував, що виконання рішення суду передбачає комплекс дій, які повинні вчинятись із відповідною періодичністю, яка не повинна визначатись державним виконавцем на власний розсуд.

Відповідач та Орган ДВС не надали суду відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 (головуючий-суддя Н.М. Кравчук, судді: Б.Д. Плотніцький, О.С. Скрипчук) відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 03.09.2024.

У зв`язку із звільненням у відставку судді-члена колегії Плотніцького Б.Д. склад судової колегії Західного апеляційного господарського суду було змінено, замість суддів Плотніцького Б.Д. введено в склад колегії суддю Матущака О.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024.

Скаржник в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Відповідач та Орган ДВС не делегували уповноважених представників в судове засідання, причин неявки суду не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником Західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що явка сторін у справі не визнавалася судом обов`язковою, участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, справу може бути розглянуто при відсутності уповноважених представників відповідача та Органу ДВС.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача (скаржника) Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2010 у справі №15/33-443 стягнуто з Малого приватного підприємства "Явір" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області" 182 544,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2010 становить 1 456 774,70 грн., з яких: 158 000 доларів США (1 260 903,20 грн.) заборгованості за користування кредитом та 24 544,07 дол. США (195 871,50 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14 567,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20 липня 2010 року на виконання рішення від 09.06.2010 судом видано відповідний наказ.

На підставі заяви, поданої стягувачем 02.08.2016, головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М. 04.08.2016 відкрито виконавче провадження №51825889 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 №15/33-443.

11.08.2016 державним виконавцем у виконавчому провадженні №51825889 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої в межах суми заборгованості за наказом від 20.07.2010 №15/33-443 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна МПП "Явір".

06.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику МПП "Явір" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 160291177 грн.

На підставі постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 06.04.2017, винесеної у ВП №51825889, оголошено в розшук майно боржника (МПП "Явір") транспортний засіб МАЗ 53362, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

11.10.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках, інформацію про які надано Державною фіскальною службою, на вимогу державного виконавця та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

На підставі постанови про передачу виконавчого провадження від 26.02.2018, виконавче провадження №51825889 згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження передано на виконання у Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, яке прийняло його до виконання (постанова про прийняття виконавчого провадження від 06.04.2018).

13.12.2018 Головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Бураковським Ігором Зеновійовичем у ВП №51825889 винесено постанову про розшук майна боржника, згідно з якою оголошено в розшук майно боржника МПП "Явір": автомобіль МАЗ 53362 днз. НОМЕР_1 .

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів державної виконавчої служби", наказу Міністерства юстиції України від 17 грудня 2019 року №4053/5, листа Міністерства юстиції України від 18.12.2019 №2164/20.4.2/32-19, згідно з ч.4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження, виконавче провадження №51825889 на підставі постанови від 02.01.2020 передано на виконання Чортківському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Чортківськоим міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" винесено ряд постанов з метою здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу від 20.07.2010 №15/33-443, зокрема: 18.08.2020 - постанова про арешт коштів боржника; 18.01.2021- постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 20.01.2021 - постанова про розшук майна боржника; 04.03.2021 - постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (об`єднано, зокрема виконавче провадження №51825889 у зведене виконавче провадження №64727241); 22.03.2021 - постанова про арешт коштів боржника; 28.05.2021 та 10.05.2022 - постанови про арешт коштів боржника; 29.07.2022 - постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Із змісту постанови ВП №51825889 старшого державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копчук О.Є. про передачу виконавчого провадження від 03.012023 вбачається, що згідно акта державного виконавця за юридичною адресою боржника МПП "Явір", яка вказана у виконавчому документі (м.Чортків вул.Незалежності 74/4 проживає сім`я Полутренко біля 15 років на праві власності), про МПП "Явір" останнім нічого не відомо. 19.12.2022 здійснено виїзд по місцю знаходження майна боржника, за адресою: м. Чортків, вул.В.Великого,8 та вул.В.Великого, 8а, в результаті чого встановлено, що за вище вказаними адресами знаходяться житлові будинки, в яких проживають треті особи.

Стягувачем у заяві №09-1/97 від 18.07.2016 повідомлено про відсутність будь-якого майна за юридичною адресою боржника, тому виконавчий лист направлено до Відділу ДВС Тернопільського району по територіальній підвідомчості, оскільки згідно іпотечного договору №3009 від 24.03.2006 предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме земельна ділянка, площею 0,10 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП "Явір".

Виконавче провадження №51825889 згідно з ч.4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження передано на виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою про прийняття виконавчого провадження від 12.01.2023, винесеною головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Конопадою Мар`яною Іванівною прийнято виконавче провадження №51825889 з примусового виконання наказу №15/33-443 від 20.07.2010.

Оскільки стягнення за адресою місцезнаходження земельної ділянки, яка, за інформацією стягувача, передана в іпотеку, віднесена до підвідомчості Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі частини 4 статті 25 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем 19.01.2023 винесено постанову про передачу виконавчого провадження № 51825889 Органу ДВС за підвідомчістю.

14.02.2023 Відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято до виконання виконавче провадження № 51825889. У зв`язку з реорганізацією системи органів примусового виконання судових рішень (відповідно до наказу Міністерства юстиції України №776/5 від 27.02.2023 "Про відділи державної виконавчої служби у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції" утворено Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, шляхом злиття Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Встановлено, що Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правонаступником відповідних реорганізованих відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 25 Закону України Про виконавче провадження, Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.05.2023 №478/4 "Про затвердження нової редакції Переліку населених пунктів в межах відповідних районів Тернопільської області, на які поширюється компетенція відділів державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розташованих на території Тернопільської області") 09.11.2023 в.о. начальника Відділу ДВС винесено постанову про передачу виконавчого провадження №51825889 на примусове виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким постановою від 05.12.2023 прийнято ВП №51825889 з примусового виконання наказу від 20.07.2010 №15/33-443 до виконання.

14.03.2024 державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження іпотечного майна: м.Тернопіль, вул.Мостова бічна 6. Згідно акта державного виконавця вбачається, що на даній земельній ділянці знаходиться багатоквартирний житловий будинок.

Згідно відповіді на запит державного виконавця, Державною фіскальною службою України повідомлено Орган ДВС про наявні рахунки у боржника, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи: боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС перебуває.

Державним виконавцем направлено вимогу АТ "Укрексімбанк" на отримання інформації, яка містить банківську таємницю. Згідно інформації АТ "Укрексімбанк" у боржника наявний відкритий рахунок у банку, проте кошти на рахунках відсутні.

17.04.2024 на адресу МПП Явір направлено вимогу керівнику для надання пояснення щодо невиконання рішення суду.

17.04.2024 на адресу ОСОБА_1 (керівника МПП Явір) направлено вимогу для надання пояснень щодо невиконання рішення суду.

17.04.2024 державним виконавцем направлено запит до Головного управління ДПС у Тернопільській област, щодо отримання інформації про наявність дебіторської заборгованості перед МПП Явір.

Стягувач у виконавчому провадженні №51825889 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" стверджує, що органом виконання судових рішень у виконавчому провадженні не здійснюються заходи з примусового виконання наказу №15/33-443 від 20.07.2010, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,10 га за адресою: м. Тернопіль, вул.Мостова-бічна 6, яка належить МПП Явір.

Наведені обставини слугували зверненням Банку до місцевого господарського суду із скаргою на бездіяльність органу ДВС про визнання неправомірною бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язання Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України Про виконавче провадження.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 ГПК України та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Порядок здійснення примусового виконання судового рішення встановлено, зокрема Законом України Про виконавче провадження №4442-VI.

Законом України Про виконавче провадження визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Частиною першою статті 13 Закону України Про виконавче провадження визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ч. 1 ст. 18 названого Закону виконавець зобов`язаний вживати, передбачених цим Законом, заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

За приписами ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків / електронних гаманців та/або стан рахунків / електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками / електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, законом на виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно на підставі поданого йому виконавчого документу, яким, зокрема, є наказ Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 у справі № 15/33-443.

Крім того, законом надано виконавцю право накладати арешт на майно та кошти боржника при виконанні ним судових рішень.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша).

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що предметом спору у даній справі було стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 04-11/28 від 26.03.2006, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (Банк) та Малим приватним підприємством "Явір" (Позичальник), за яким МПП Явір зобовязання не виконувалися в повній мірі, в зв`язку з чим станом на 09.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 1 456 774,70 грн.

Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 02.06.2010 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Явір" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області" 182, 544,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2010 становить 1 456 774,70 грн., з яких: 158 000 доларів США (1 260 903,20 грн.) заборгованості за користування кредитом та 24 544,07 дол. США (195 871,50 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14 567,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного судового рішення 20.07.2010 видано судовий наказ, який пред`явлений до примусового виконання в Чортківський відділ ДВС (ВП №51825889).

В подальшому дане виконавче провадження згідно постанови старшого державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копчук О.Є. про передачу виконавчого провадження від 03.01.2023 було передано у відділ ДВС Тернопільського району, враховуючи те, що у боржника відсутнє будь-яке майно, та зважаючи на наявність у боржника майна (земельної ділянки, що знаходиться в м. Тернополі), переданого в іпотеку.

Скаржник зазначає, що з моменту винесення постанови про прийняття органом ДВС виконавчого провадження № 51825889 з примусового виконання наказу № 15/33-443, виданого 20.07.2010 Господарським судом Тернопільської області, виконавцем не вчиняються дії з приводу виконання вказаного виконавчого документу, зокрема не вчиняється будь-яких дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельної ділянки, площею 0,10 га, що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП Явір.

Як слушно зауважив суд першої інстанції, предметом спору у даній справі були вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто, стягнення грошових коштів. Вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором в судовому порядку не розглядалися. Позивач не вчиняв дій для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення цих зобов`язань боржник або інша особа може надати, а банк прийняти забезпечення у вигляді застави, поручительства або в іншому вигляді.

Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій в іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання (ст.7 )

Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплено у ст.590 ЦК України.

Нормою статті 35 Закону України Про іпотеку передбачено, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом ч.1 ст.33 та ч.1 ст.35 Закону України Про іпотеку реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч.2 ст.35 Про іпотеку.

Водночас, приписами ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: 1) на підставі рішення суду; 2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно правової позиції викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2019 справа № 310/11024/15-ц, частина 2 статті 36 Закону України "Про іпотеку", яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині 3 статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателяу у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора. Допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, передані боржником будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними (наведений правові висновки викладено Велико Палатою Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 справа № 761/36873/18).

Матеріалами даної справи підтверджено, що на виконанні Органу ДВС перебуває виконавче провадження про стягнення з МПП "Явір" на користь ПАТ "АК Промислово-інвестиційний банк" заборгованості в сумі 1 456 774,70 грн. та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового збору.

При цьому, виконавчий документ, винесений на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП Явір чи виконавчий напис нотаріуса, в Органі ДВС не перебуває.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження, з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку (ст.39, ст.41).

Отже, Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі визначає правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки. Тобто, Законом чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, стягнення на предмет іпотеки має додатковий характер, а не основний, звернення на предмет іпотеки не є заміною основного зобов`язання на забезпечувальне.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази щодо використання Банком будь-яких з визначених законом про іпотеку способів захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, державним виконавцем не здійснено дій щодо опису іпотечного майна, а саме земельної ділянки площею 0,10 га за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна, 6, яка належить боржнику МПП «Явір» та не здійснено дій щодо передачі такої ділянки на прилюдні торги, оскільки звернення на предмет іпотеки не є заміною основного зобов`язання на забезпечувальне.

У резолютивній частині наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 у справі №15/33-443 не зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, не встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, а отже у виконавця в даному виконавчому провадженні відсутні правові підстави на звернення стягнення на предмет іпотеки, про що судом першої інстанції зроблено вірний висновок.

Банк не скористався наданим йому ні судовим, ані позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, відтак, помилковими є твердження скаржника з приводу невжиття державним виконавцем заходів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельної ділянки, площею 0,10га, що розташована за адресою: м.Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП Явір.

Також не заслуговують на увагу твердження скаржника щодо нездійснення державним виконавцем заходів, визначених Законом України Про виконавче провадження щодо примусового виконання наказу суду від 20.07.2020 №15-33-443 про стягнення грошових коштів.Матеріалами даної справи підтверджено, що державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження № 64727241 та ВП №51825889 були винесені постанови від 11.08.2016, 06.04.2017, 11.10.2017, 18.08.2020, 22.03.2021 про арешт коштів боржника, постанови від 06.04.2017, 13.12.2018, 20.01.2021 про розшук майна боржника. Відібрані 07.06.2021 пояснення у керівника МПП Явір Балайди І.І. щодо не виконання рішення суду №15/33-443, отримано відомості про відкриті рахунки боржником в банківських установах, отримано відомості про зареєстроване за боржником нерухоме та рухоме майно, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, листи-відповіді від 19.12.2022 органу МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, органу ДФС від 17.04.2024 щодо наявності у боржника відкритих рахунків в банківських установах, акти державного виконавця від 22.02.2017, 20.05.2021, 19.12.2022, 14.03.2024, складені за наслідками виходу за місцезнаходженням боржника, тощо.

У заяві про уточнення апеляційної скарги представник АТ «Промінвестбанку» просить суд апеляційної інстанції ухвалити рішення, яким частково задовольнити скаргу Банку на бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області ЗМУ МЮ, яким визнати неправомірною бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області ЗМУ МЮ.

При цьому, колегія суддів зауважує, що скаржником не конкретизовано, які саме заходи, на його думку, не вчинено державним виконавцем з метою належного примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 у даній справі.

Підсумовуючи вищевказане, враховуючи встановлені обставини, суд апеляційної інстанції констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу оскарженої ухвали місцевого господарського суду. Наведені в апеляційній скарзі аргументи ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального права.

За приписами статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для даної справи, надав належну оцінку дослідженим доказам.

Ухвала Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 у справі №15/33-443 (з врахуванням ухвали від 29.04.2024) прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, яку необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 342, 343, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк залишити без задоволення.

2.Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2024 року у справі № 15/33-443 залишити без змін.

3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук