Постанова

від 09.09.2024 по справі 910/9281/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Справа№ 910/9281/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання: Гріщенко А.О.

учасники справи 03.09.2024 не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024

у справі №910/9281/24 (суддя Павленко Є.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" про забезпечення позову у справі №910/9281/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Бук"

про стягнення 198 000,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Бук" суми попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар на загальну суму 198 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву у якій просив суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 198 000,00 грн, що належать відповідачу та знаходяться (обліковуються) на його розрахункових банківських рахунках.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9281/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" від 26 липня 2024 року вих. № 26/07-24.2 про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована відсутністю будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову саме в такий спосіб, який було визначено позивачем, порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К" подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/9281/24. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К" про забезпечення позову задовольнити. Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх розрахункових (поточних) рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-БУК" (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, 11А, ідентифікаційний код юридичної особи - 45622198) у тому числі, але не виключно, на рахунку, відкритому в АТ "УКРСИББАНК", IBAN НОМЕР_1 , в межах 198 000,00 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову. Так, на думку заявника, неповернення відповідачем суми попередньої оплати за товар, який не був поставлений, вказує на недобросовісну поведінку. Отже, існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання судових рішень у цій справі. Також апелянт стверджує, що відповідач не вживає заходів, спрямованих на добровільне погашення спірної заборгованості, у зв`язку з чим заявник звернувся до правоохоронних органів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К", розгляд справи призначено на 03.09.2024.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судове засідання представника не направив. Позивач у судове засідання також не з`явився. У зв`язку із тим, що сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку, зокрема, обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, апелянт стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі в разі задоволення позову.

Суд зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів у розумінні статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зокрема, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих відчуження належного йому майна та зняття коштів зі своїх рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що відповідач має намір ухилитися від виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Колегія суддів наголошує, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачам певних дій не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, апелянтом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову.

Обставини, наведені заявником в обґрунтування заяви про забезпечення позову, колегія суддів оцінює як такі, що не свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить заявник.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі наявних матеріалів справи судова колегія установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9281/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9281/24 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 03.09.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 09.09.2024.

Керуючись ст. ст. 129, 140, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9281/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9281/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство " 2К".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді О.М. Гаврилюк

Л.Г. Сітайло