Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/9281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/9281/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Бук" про стягнення 198 000,00 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Бук" (далі - Компанія) суми попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар на загальну суму 198 000,00 грн.

Разом із позовною заявою Товариство подало заяву від 26 липня 2024 року вих. № 26/07-24.2, у якій просило суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 198 000,00 грн, що належать останньому та знаходяться (обліковуються) на його розрахункових банківських рахунках. Ухвалою Господарського міста Києва від 29 липня 2024 року, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 9 вересня 2024 року, в задоволенні вказаної заяви Товариства відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31 липня 2024 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9281/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 31 липня 2024 року про відкриття провадження у справі № 910/9281/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 11А.

Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали від 31 липня 2024 року було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу суду в зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 31 липня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua).

Проте відповідач у визначений судом строк відзив на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Жодних інших заяви чи клопотань від сторін справи до суду не надходило.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року між Товариством та Компанією укладено договір поставки цегли № 17/06/24-СУ, за умовами якого остання на підставі заявки покупця зобов`язалася передати у власність останнього цеглу будівельну в асортименті, а Товариство - прийняти та оплатити вказаний товар, найменування, ціна, кількість та асортимент якого визначаються сторонами в рахунках-фактурах, які є невід`ємними частинами цього правочину.

Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Згідно з умовами пункту 1.2. зазначеної угоди з моменту її підписання будь-яке постачання товару вважається здійсненим у рамках даного договору.

За умовами пунктів 3.1.- 3.4. вищевказаного правочину замовлення покупця на поставку товарів обов`язкові для постачальника. Замовлення можуть надаватись постачальникові в усній або письмовій формі, засобами поштового, факсимільного зв`язку, по електронній пошті або в інший спосіб, прийнятний для покупця. У заявці має бути зазначена кількість, асортиментний перелік товару та, у разі необхідності, місце поставки товару. Товар поставляється покупцю на умовах попередньої оплати за цінами, найменуванням, у кількості та асортименті, зазначеним у рахунках-фактурах до цього договору. Датою поставки партії товару вважається дата приймання товару покупцем. Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем згідно підписаної сторонами накладної.

Ціна товару встановлюється у національній валюті України. Вартість товару вказується в накладних і рахунках-фактурах, а в необхідних випадках, - також у відповідних протоколах узгодження цін, що є невід`ємною частиною даного договору й діє на момент відвантаження товару. Накладна на кожну окрему партію товару, що поставляється за даним договором, визначає вартість кожної окремої партії товару вцілому (пункти 4.1. та 4.2. договору).

Відповідно до пунктів 5.1.- 5.2. вказаного правочину загальна його сума визначається сумою вартості всіх окремих постачань на підставі відвантажувальних документів постачальника в період дії даного договору. Покупець оплачує суму, зазначену в рахунку-фактурі, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в термін 5 календарних днів.

У пункті 6.3. договору Компанія зобов`язалася, зокрема, передати покупцю товар на умовах, що визначені цим правочином; забезпечити покупця супроводжуючими документами на товар (рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна).

За умовами пункту 10.1. договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31 грудня 2024 року включно. Якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила в письмовому вигляді про припинення договірних зобов`язань, то договір вважається пролонгованим на 1 рік.

На виконання умов вказаного правочину відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 17 червня 2024 року № ЗБ-0000006 на оплату товару, - цегли повнотілої одинарної у кількості 30 000 штук загальною вартістю 198 000,00 грн з ПДВ.

Вказаний рахунок був оплачений Товариством у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції від 18 червня 2024 року № 3024 на вказану суму з призначенням платежу: "Оплата за цеглу, згідно рахунку №ЗБ-0000006 від 17.06.24р. в т.ч. ПДВ 20% 33000,00 грн".

Водночас судом встановлено, що Компанія у визначений договором строк оплачений позивачем товар останньому не поставила. Докази, які свідчать про повернення відповідачем Товариству вказаної суми грошових коштів, у матеріалах справи також відсутні.

Позивач звертався до відповідача з претензіями та листами: від 3 липня 2024 року вих. № 03/07, від 9 липня 2024 року вих. № 09/07-24.1, від 18 липня 2024 року: вих. № 18/07-24.1 та вих. № 18/07, - з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 198 000,00 грн. Належні докази направлення вказаних документів засобами поштового зв`язку на адресу відповідача наявні в матеріалах даної справи. Однак, відповідач претензії позивача залишив без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, предметом яких є поставка товару.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами частини 1 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (частина 1 статті 665 ЦК України).

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу відповідача, яка складає 198 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем чи про поставку спірної продукції, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до Компанії про стягнення вказаної суми боргу.

Інші доводи, на які посилався позивач під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Товариства підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Бук" (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 11А; ідентифікаційний код 45622198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "2К" (29016, місто Хмельницький, проїзд Юрія Козловського, будинок 7/1; ідентифікаційний код 42281913) 198 000 (сто дев`яносто вісім тисяч) грн 00 коп. основної заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30 вересня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко