Постанова

від 03.09.2024 по справі 910/7486/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 910/7486/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.09.2024 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 24.06.2024

у справі № 910/7486/24 (суддя Сташків Р.Б)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ"

про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство «Банк Альянс»

про визнання укладеною Додаткової угоди №5 від 03.06.2024 до Індивідуального

договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 до Рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 03.06.2024 до Індивідуального договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022. в редакції, викладеній позивачем у позові.

Крім того, через відділ діловодства суду Товариство з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" подало заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 та №4491-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24.

Свою заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ "Банк Альянс") може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ "Укргазвидобування") суми банківських гарантій (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії може бути змінено у разі задоволення позовних вимог).

На думку позивача, ефективний захист у даному судовому процесі втратить свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ", що зумовить ініціювання позивачем нового судового спору про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 по справі № 910/7486/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову задоволено, заборонено Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 року та №4491-22 від 26.10.2022 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що:

- невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" та зумовить виникнення інших судових спорів, що у свою чергу не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права;

- зазначений захід спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією від 07.09.2021 №11122-21/1 до вирішення справи по суті;

- вжиття заходів забезпечення позову, якими встановлюється тимчасова заборона виконання гарантом вимог бенефіціара за банківською гарантією у позасудовому порядку, до вирішення цього спору судом є розумним і жодним чином не порушить права відповідача, оскільки у разі відмови у задоволенні позову, такі заходи забезпечення перестануть діяти та бенефіціар може отримати від гаранта гарантійну суму, яка може бути стягнута судом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до хибних висновків та постановлення незаконної ухвали.

Апелянт зазначає, що предметом спору є не оспорювання банківських гарантій №4490-22 від року та №4491-22 від 26.10.2022 року (визнання їх недійними тощо), які видані Акціонерним товариством «Банк Альянс», а визнання укладеною Додаткової угоди №5 від 03.06.2024 р. Позивач жодним чином не обґрунтовує, як виконання банком-гарантом свого зобов`язання перед бенефіціаром стосовно виплати суми гарантії вплине на виконання рішення суду, яким може бути визнана укладеною Додаткова угода №5 від 03.06.2024 р. за результатами розгляду справи №910/7486/24.

Апелянт вважає, що виконання Акціонерним товариством «Банк Альянс» своїх зобов`язань перед АТ «Укргазвидобування» за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 року та №4491-22 від 26.10.2022 року, жодним чином не впливає на права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ», які передбачені індивідуальним договором № ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 року до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022 року.

На переконання апелянта виконання Акціонерним товариством «Банк Альянс» своїх зобов`язань перед АТ «Укргазвидобування» за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 року та №4491-22 від 26.10.2022 року також не вплине на право та обов`язки позивача, навіть у тому випадку, якщо Додаткова угода №5 від 03.06.2024 р. буде визнана судом укладеною.

Суд першої інстанції не врахував, що односторонній правочин щодо видачі гарантії створює обов`язки лише для гаранта, а бенефіціар є кредитором у відповідному грошовому зобов`язанні. Тобто, банківські гарантії № 4490-22 від 26.10.2022 року та №4491-22 від 26.10.2022 року не створюють обов`язки для Товариства з обмеженою відповідальністю «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» прав та обов`язків, а тому виконання банком - гарантом своїх зобов`язань за вказаними банківськими гарантіями жодним чином не вплине на виконання рішення суду у справі № 910/7486/24 так і на ефективний захист прав та інтересів позивача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі та зазначає, що у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постановах Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/16800/20, від 16.03.2021 у справі №921/302/20, від 18.12.2018 у справі №912/1616/18 і від 26.09.2019 у справі №917/751/19.

Позивач переконаний, що його права можуть бути реально захищені лише за допомогою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій №4490-22 та №4491-22 від 26.10.2022 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24, тому оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 по справі №910/7486/24 є цілком і повністю справедливою та законною, тому не може бути скасованою в апеляційному порядку.

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю заперечує щодо змісту і вимог апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін та зазначає, що у даному випадку обраний TOB «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» захід забезпечення позову є співмірним із позовними вимогами, з якими він звернувся до суду та відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності. Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «БАНК АЛЬЯНС» здійснювати оплату на виконання гарантій №4490-22 від 26.10.2022 та №4491-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24 сприятиме запобіганню порушення прав АТ «БАНК АЛЬЯНС» на час вирішення спору в суді, оскільки у разі здійснення оплати гарантом за вимогами бенефіціарів без належних правових підстав (в т.ч. без настання гарантійного випадку), банк може втратити право на отримання регресного відшкодування згідно статті 569 ЦК України. Факт ненастання гарантійних випадків може бути підтверджено судами, з причин відсутності порушень принципала, наслідком чого буде доведена судом відсутність зобов`язань банку щодо оплати вимог.

Крім того, оскільки банк не є безпосередньо стороною договору, укладеного між бенефіціаром та принципалом, отже не може самостійно визначити наявність/відсутність порушення принципалом виконання його умов. В даному випадку вказані вище аргументи принципала можуть бути доведені чи спростовані лише принципалом та бенефіціаром та мають досліджуватись судом.

Явка представників у судове засідання

В судове засідання з`явились повноважні представники учасників процесу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 03.06.2024 до індивідуального договору № ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу № ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022 в редакції, викладеній позивачем у позові.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 20.10.2022 між ним та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до індивідуального договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 року до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022 року. Відповідно до умов п. 2 якої передбачено, що виконання грошового зобов`язання, яке включає в себе неоплачений залишок від договірної вартості газу, визначений пунктом 4.1.2. індивідуального договору до рамкового договору та розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 додаткової угоди № 1 до індивідуального договору до рамкового договору, а також процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2 % від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов`язання покупця, покупець зобов`язаний здійснювати після припинення/скасування воєнного стану в Україні, запровадженого на підставі статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, Указом від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом від 12.08.2022 № 573, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500- IX, тобто починаючи з 01.12.2022 (якщо воєнний стан в Україні припиниться/буде скасовано 21.11.2022), а у випадку продовження воєнного стану з/після 21.11.2022, то з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, впродовж 18 (вісімнадцяти) календарних місяців згідно з графіком погашення, забезпечуючи щомісячну оплату:

- фактичного залишку грошового зобов`язання покупця, рівними частинами;

- процентів за користування грошовими коштами продавця у розмірі 2 % від фактичного розміру непогашеного залишку грошового зобов`язання покупця станом на перше число кожного місяця розстрочення.

При цьому, щомісячний платіж (щомісячна сума погашення фактичного залишку грошового зобов`язання та нараховані проценти) покупець зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня календарного місяця, за який здійснюється така сплата. У випадку, якщо останній день місяця припадає на святковий, вихідний або не робочий день, останній день сплати переноситься на перший робочий день, за таким святковим, вихідним або не робочим днем.

Орієнтовний графік буде застосовуватися у разі скасування/припинення воєнного стану в Україні 21.11.2022, а у випадку продовження воєнного стану в Україні з/після 21.11.2022, орієнтовний графік змінюється сторонами з урахуванням нового терміну дії воєнного стану в Україні про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору.

Покупець зобов`язаний здійснити повну оплату грошового зобов`язання, до 21.06.2024 (кінцева дата платежу). У випадку кожного продовження воєнного стану в Україні після 21.11.2022, кінцева дата платежу встановлюється наступним чином: зі спливом 18 (вісімнадцяти) місяців, що обчислюються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому було скасовано/припинено дію воєнного стану в Україні, про що сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору.

Покупець має право достроково здійснити погашення фактичного залишку грошового зобов`язання та сплатити проценти за користування грошовими коштами. При цьому, проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості покупця та сплачуються до дати повної оплати грошового зобов`язання.

Розмір вартості грошей продавця, визначений пунктом 2 додаткової угоди № 1 до індивідуального договору до рамкового договору забезпечується банківською гарантією за формою, наведеною в додатку до індивідуального договору в редакції цієї додаткової угоди із закінченням строку такої банківської гарантії не раніше, ніж через 31 календарний день після настання кінцевого терміну оплати, визначеного п. 4.1.2. індивідуального договору, і яка має бути надана продавцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами. Сума такої банківської гарантії буде зменшуватись (за умови надання продавцем письмового погодження) на всі суми платежу (-ів), виплачені покупцем на користь продавця.

Пунктом 5 додаткової угоди №2 до індивідуального договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022, передбачено, що у разі кожного продовження дії воєнного стану в Україні після 21.11.2022, сторони вносять зміни до індивідуального договору та узгоджено порядок виконання грошових зобов`язань шляхом укладення додаткової угоди (додаткових угод) стосовно продовження термінів (строків) оплати фактичного залишку грошового зобов`язання покупця (не змінюючи кратність/період погашення фактичного залишку грошового зобов`язання покупця, а також розміру процентів за користування грошовими коштами, які визначені в орієнтовному графіку щомісячних платежів на підставі положень пункту 2 Додаткової угоди №2).

Відповідно до умов додаткової угоди №2 до індивідуального договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022, позивачем була надана відповідачу в межах строків, визначених сторонами, відповідна банківська гарантія №4491-22 від 26.10.2022 року на суму 18240499,73 грн. та банківська гарантія №4490-22 від 26.10.2022 року на суму 131100000 грн.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із проектами додаткових угод, однак АТ «Укргазвидобування» листом повідомив про те, що не має наміру укладати додаткові угоди до індивідуального договору, натомість має на меті після 21.06.2024 вжити заходів щодо виконання банківських гарантій, які були видані АТ «БАНК АЛЬЯНС».

На переконання позивача строк оплати по договору не настав (відповідно не настав гарантійний випадок по гарантіях) у зв`язку з продовженням дії правового режиму воєнного стану на території України, по-друге, у випадку задоволення позовних вимог ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 03.06.2024 до індивідуального договору, графік оплати по даному індивідуальному договору буде змінено, також цією додатковою угодою №5 передбачено видачу нової банківської гарантії для забезпечення грошових зобов`язань за нею.

Товариство з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій останнє просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями № 4490-22 від 26.10.2022 та № 4491-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 910/7486/24.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що у випадку не вжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ "Банк Альянс") може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ "Укргазвидобування") суму банківських гарантій, (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії буде змінено у разі задоволення позовних вимог), а відтак, ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ". В такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.

У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів по банківським гарантіям гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

Позивач зазначає, що права заявника можуть бути захищені за допомогою вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ "Банк Альянс" здійснювати здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 та №4491-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 4 статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачеві або іншим особам здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів та, вживаючи заходи забезпечення позову, слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду від 08.07.2022 у справі № 904/9691/21, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21, від 21.04.2022 у справі № 922/3109/21, від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 11.11.2020 у справі № 910/13709/19, від 26.10.2020 у справі № 907/477/20 та від 14.06.2018 у справі № 916/10/18.

При цьому під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (крім випадків, які передбачені в частини 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України), про що зазначено в постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 910/688/13.

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, якщо особа звернулася до суду з вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення позову не вимагатиме примусового виконання, а тому в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звертаючись до суду з даною заявою, позивач просить суд вжити заходів щодо забезпечення цього позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 та №4491-22 від 26.10.2022 по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено рамковий договір № ПГ/3171/34-22 купівлі-продажу природного газу від 02.02.2022 року (надалі по тексту - рамковий договір) та індивідуальний договір №ПГ0202/3172-22 до рамкового договору купівлі - продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022 року (надалі по тексту - індивідуальний договір). В подальшому до індивідуального договору, сторонами було укладено додаткові угоди №1 та №2.

Відповідно до умов додаткової угоду №2 до індивідуального договору, як забезпечення виконання покупцем умов індивідуального договору, позивачем була надана відповідачу в межах строків визначених сторонами, відповідна банківська гарантія №4490-22 від 26.10.2022 року на суму 131 100 000,00 грн. та банківська гарантія №4491-22 від 26.10.2022 року на суму 18 240 499,73 грн.

Вказані банківські гарантії №4490-22 від 26.10.2022 року на суму 131 100 000,00 грн. та №4491-22 від 26.10.2022 року на суму 18 240 499,73 грн. були видані Акціонерним товариством «БАНК АЛЬЯНС», який згідно умов виданих гарантій безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язався виплатити бенефіціару (АТ «Укргазвидобування») на вимогу будь-яку суму вказану у вимозі бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») за індивідуальним договором.

Після 21.06.2024 року на переконання бенефіціара (АТ «Укргазвидобування») настане строк оплати по договору, визначеному додатковою угодою № 2 до індивідуального договору, і бенефіціар за банківськими гарантіями буде вживати дії по виконанню зазаначених банківських гарантій.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача із проектами додаткових угод, однак АТ «Укргазвидобування» листом повідомив про те, що не має наміру укладати додаткові угоди до індивідуального договору, натомість має на меті після 21.06.2024 вжити заходів щодо виконання банківських гарантій, які були видані АТ «БАНК АЛЬЯНС».

На переконання позивача строк оплати по договору не настав (відповідно не настав гарантійний випадок по гарантіях) у зв`язку з продовженням дії правового режиму воєнного стану на території України, по-друге, у випадку задоволення позовних вимог ТОВ «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 03.06.2024 до індивідуального договору, графік оплати по даному індивідуальному договору буде змінено, також цією додатковою угодою №5 передбачено видачу нової банківської гарантії для забезпечення грошових зобов`язань за нею.

Предметом спору у даній справі є немайнова вимога TOB «І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ» про захист його прав шляхом визнання укладеною додаткової угоди №5 від 03.06.2024 р. до індивідуального договору №ПГ0202/3172-22 від 02.02.2022 року до рамкового договору купівлі-продажу природного газу №ПГ/3171/34-22 від 02.02.2022.

З огляду на те, що позовна вимога є немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому разі має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У випадку невжиття заходів забезпечення позову, гарант (АТ "Банк Альянс") може в безспірному порядку перерахувати на користь бенефіціара (АТ "Укргазвидобування") суму банківських гарантій, (не дивлячись на те, що строк та порядок виконання гарантії буде змінено у разі задоволення позовних вимог), а відтак, ефективний захист в даному судовому процесі втрачає свій зміст, оскільки виплата коштів гарантом за банківською гарантією, знівелює значення судового рішення у випадку задоволення позову ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ". В такому випадку для ефективного захисту ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" необхідно буде ініціювати новий судовий спір про стягнення з бенефіціара безпідставно отриманих грошових коштів.

У разі сплати гарантом на користь бенефіціара грошових коштів по банківським гарантіям гарант набуває право на зворотну вимогу (регрес) до боржника (принципала) в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, і оскільки ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" не визнається законність вимог АТ "Укргазвидобування", ним не будуть задоволенні регресні вимоги гаранта, у зв`язку з чим останнім будуть нараховуватись штрафні санкції у вигляді пені та штрафу за порушення принципалом зобов`язання відшкодування гаранту витрати по банківській гарантії.

За змістом норм Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Обраний заявником захід забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду.

Господарська діяльність АТ "Банк Альянс" як банківської установи полягає у залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд банку) кількості фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасова (до вирішення спору по суті) заборона АТ "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати на виконання банківських гарантій від 26.10.2022 за певним переліком вимог бенефіціара не є втручанням в господарську діяльність АТ "Банк Альянс" у розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності".

Колегією суддів не встановлено, що засіб забезпечення позову, запропонований заявником, призведе до зупинення господарської діяльності Акціонерного товариства "Укргазвидобування", так само як не припинить права на банківську гарантію.

Разом із тим, зазначений захід забезпечення спрямований на зменшення ризику порушення майнових прав заявника, пов`язаного із перерахуванням грошових коштів за банківською гарантією від 07.09.2021 №11122-21/1 до вирішення справи по суті.

При цьому, вжиття заходів забезпечення позову, якими встановлюється тимчасова заборона виконання гарантом вимог бенефіціара за банківською гарантією у позасудовому порядку, до вирішення цього спору судом є розумним і жодним чином не порушить права відповідача, оскільки у разі відмови у задоволенні позову, такі заходи забезпечення перестануть діяти та бенефіціар може отримати від гаранта гарантійну суму, яка може бути стягнута судом.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином дослідив зміст та надав належну правову оцінку доказам, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову у даній справі зумовить нарахування штрафних санкцій, відповідальність за які буде покладено на ТОВ "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" та зумовить виникнення інших судових спорів, що у свою чергу не відповідає принципам господарського судочинства та ефективному захисту порушеного права.

Крім того, застосування зазначеного заходу забезпечення позову не призведе до зупинення господарського діяльності АТ «Банк Альянс» чи АТ «Укргазвидобування» або її зупинення, так як і не припинить право банківської гарантії.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вжиття заявлених позивачем у даній справі заходів забезпечення позову сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити захист прав позивача та порушити його майнові права, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування зазначених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Виходячи з системного аналізу матеріалів справи та доводів заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "І ДЖІ ЕФ ТРЕЙДІНГ" про забезпечення позову, заборону Акціонерному товариству "Банк Альянс" здійснювати будь-які виплати за банківськими гарантіями №4490-22 від 26.10.2022 року та №4491-22 від 26.10.2022 року по будь-яким вимогам Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до набрання законної сили судовим рішенням по справі №910/7486/24 є співмірними заходом забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Апелянтом не надано до суду належних доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для забезпечення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування", ухвала Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

Враховуючи вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7486/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі № 910/7486/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7486/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова