Постанова

від 02.09.2024 по справі 918/1116/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Справа №918/1116/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 (суддя Бережнюк В.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базиспромбуд "

до Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес"

про банкрутство

за участю представників:

ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд" - Шевчук В.С. (в залі суду);

Надєїна І.О. та ТОВ "Верес Секюріті" - Бабій В.В. (поза межами приміщення суду);

ТОВ "ЕК Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС" - Майструк В.І. (поза межами приміщення суду);

ТОВ "Форест Енерджи" - Перцова О.І. (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 задоволено заяву розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" від 08.02.2024 про затвердження плану санації та введення процедури санації. Припинено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес". Припинено повноваження розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича. Введено процедуру санації боржника Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес". Затверджено План санації Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес", схвалений рішенням зборів кредиторів Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" від 08.02.2024. Призначено керуючим санацією Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, ТОВ "Форест Енерджи" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт зазначає, що його, як акціонера ПАТ "РНК "Верес" з часткою в статутному капіталі - 11,56%, не було повідомлено про початок процедури банкрутства, не було запрошено на збори кредиторів та не було ознайомлено з планом санації боржника.

При цьому вказує, що планом санації передбачається збільшення статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес" шляхом додаткової емісії акцій, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства без здійснення публічної пропозиції. Тобто, нинішні акціонери товариства, в тому числі і апелянт, які є заінтересованими особами в розумінні ст.1 Кодексу з процедур банкрутства, не тільки не мають переважного права на їх придбання, гарантованого ст.31 Закону України "Про акціонерні товариства", а й їх частки підлягатимуть зменшенню (так званому "розмиттю"), що в свою чергу призведе до зменшення їх (акціонерів, в тому числі апелянта) ролі в управлінні товариством, незважаючи на гарантію такого права, передбаченого п.1 ч.3 ст.961, п.1 ч. 1 ст.116 ЦК України, п.п.1,2 ч.1 ст.27 Закону України "Про акціонерні товариства", п.п.2.1.1, 2.1.2 підрозділу 2 розділу ІІ Принципів корпоративного управління.

Також зазначає, що приписами ч.1 ст.23, абз.2 ч.1 ст.17, п.п.5, 9 ч.2 ст.39, ч.3 ст.39 Закону України "Про акціонерні товариства", і приписами п. п. 9.9.5 п.9.9 Статуту, і приписами п. 11 підрозділу 1 розділу І, п.64 підрозділу 1 розділу ІІІ, п.68 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення №1308 закріплено, що прийняття рішення про збільшення розміру статутного капіталу/емісію акцій належить до виключної компетенції загальних зборів товариства та не може передаватися іншим органам товариства. Однак, загальні збори товариства, на яких могло б вирішуватися питання збільшення статутного капіталу та додаткової емісії акцій, не проводилися, а таке рішення - не приймалося, а тому суд відповідно до ч.8 ст.52 КУзПБ не міг схвалити запропонований розпорядником майна план санації товариства та мав постановити ухвалу про відмову у затвердженні плану санації.

Крім цього, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не дослідив відомості про фінансово-майновий стан боржника, його актив та пасив; не аналізував проведені розпорядником майна заходи, що передбачені у процедурі розпорядження майном, та їх повноту; не перевірив висновок розпорядника майна про відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; а відтак дійшов передчасного висновку про введення процедури санації боржника ПАТ "РНК "Верес".

З огляду на викладене, апелянт вважає, що оскаржувана ухвала, якою затверджено план санації боржника, порушує права та інтереси ТОВ "Форест Енерджи", як акціонера боржника, який є заінтересованою особою в розумінні ст.1 Кодексу з процедур банкрутства.

На підставі викладеного апелянт просить суд апеляційної інстанції ухвалу місцевого господарського суду скасувати, справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи".

11.03.2023 до суду від Арбітражного керуючого Микитьона В.В. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив закрити апеляційне провадження оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

11.03.2023 до суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма Базиспромбуд " надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив закрити апеляційне провадження оскільки апеляційну скаргу подано особою, яка не має процесуальної дієздатності. У відзиві також зазначає, що оскаржуваною ухвалою питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "Форест Енерджи" не вирішувалося; інтереси акціонера від негативних наслідків процедури банкрутства акціонерного товариства захищені положенням ч.7 ст.41 КУзПБ; процедура санації є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство; емісія акцій в порядку ст.53 КУзПБ здійснюється за особливою процедурою. Зазначає, що відсутність на зборах кредиторів ПАТ "РНК "Верес" 08.02.2024 уповноваженої особи акціонерів ПАТ "РНК "Верес" не порушила вимог абз.8 ч.1 ст.48 КУзПБ; така особа у зборах кредиторів приймає участь з дорадчим голосом, а тому ніяким чином не могла б вплинути на рішення про схвалення плану санації ПАТ "РНК "Верес", ухвалене на них. Вважає, що розпорядником майна виконано свої обов`язки. Зазначає, що стверджуючи про пов`язаність усіх кредиторів ПАТ "РНК "Верес" між собою, ТОВ "Форест Енерджи" мало б довести таке своє твердження конкретними доказами, чого ним зроблено не було.

13.03.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та заява ТОВ "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги ТОВ "Форест Енерджи". У вказаних заявах просили суд апеляційну скаргу ТОВ "Форест Енерджи" задоволити, а оскаржувану ухвалу скасувати, справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.03.2024 у справі №918/1116/23 задоволено та приєднано заяви ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи".

26.03.2024, 11.04.2024 та 11.04.2024 від представників кредиторів, скаржника та ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" відповідно через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС надійшли додаткові пояснення за результатами судового засідання 19.03.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2024 року у справі №918/1116/23 закрито.

Постановою Верховного Суду від 09.05.2024 у справі №918/1116/23 ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №918/1116/23 скасовано. Справу №918/1116/23 передано на розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, зокрема, зазначив:

- поза увагою суду апеляційної інстанції залишено аргументи апеляційної скарги про те, що метою її подання та оскарження ухвали місцевого господарського суду від 13.02.2024 є захист власних корпоративних прав скаржника, як акціонера ПАТ "РНК "Верес", а не юридичної особи загалом чи інтересів всіх акціонерів товариства, оскільки передбачений у плані санації перерозподіл часток у статутному капіталі боржника порушить інтереси ТОВ "Форест Енерджи", що реалізуються ним як акціонером через участь у статутному капіталі ПАТ "РНК "Верес";

- судом апеляційної інстанції не було враховано, що у даному конкретному випадку, оскаржуючи ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації боржника, скаржник заперечує ті умови цього плану, які передбачають зміну (зменшення) розміру його (скаржника) частки, тому суд доходить висновку про те, що скаржник у такий спосіб звернувся за вирішенням корпоративного спору щодо захисту належної йому частки у статутному капіталі боржника;

- вважає передчасним та таким, що не узгоджується з встановленими у цій справі обставинами посилання в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції на практику Верховного Суду, зокрема щодо неможливості акціонеру боржника у справі про банкрутство оскаржувати в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, якщо такий акціонер не є уповноваженою особою акціонерів боржника (постанови від 16.07.2021 у справі №908/570/20, від 31.08.2021 у справі №916/3619/19, від 09.11.2021 у справі №908/2472/20);

- судом апеляційної інстанції не перевірені належним чином доводи ТОВ "Форест Енерджи" про те, що планом санації передбачається збільшення статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес" шляхом додаткової емісії акцій, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства, без здійснення публічної пропозиції. Емітовані акції ПАТ "РНК "Верес" будуть отримані його трьома кредиторами, тоді як частка ТОВ "Форест Енерджи" підлягатиме зменшенню (так званому "розмиттю"), що матиме безпосередній вплив на корпоративні права ТОВ "Форест Енерджи", зокрема у вигляді втрати ТОВ "Форест Енерджи" статусу акціонера зі значним пакетом акцій та пов`язаних з таким статусом прав, в тому числі зменшенням ролі в управлінні товариством та мирне володіння майном (належною часткою у статутному капіталі).

- вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що мотивувальна та резолютивна частини ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 не містить жодних вказівок або висновків про права, інтереси та (або) обов`язки акціонера ПАТ "РНК "Верес" - ТОВ "Форест Енерджи", оскільки поза увагою апеляційного господарського суду залишено суть стверджуваного ТОВ "Форест Енерджи" порушення його прав та інтересів, яке полягає у тому, що ухвалою місцевого господарського суду від 03.02.2024 про введення процедури санації ПАТ "РНК "Верес" і затвердження плану санації було вирішено питання стосовно власності скаржника та обсягу належних йому корпоративних прав;

- судом апеляційної інстанції не перевірялися аргументи апеляційної скарги стосовно настання відповідних правових наслідків запровадження процедури санації у справі про банкрутство ПАТ "РНК "Верес" та реалізації затвердженого плану санації безпосередньо для скаржника, як акціонера ПАТ "РНК "Верес".

30.07.2024 на адресу суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №918/1116/23.

Ухвалою суду від 01.08.2024 прийнято справу №918/1116/23 до провадження колегією суддів у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.. Розгляд справи призначено на 26 серпня 2024 року об 11:30 год. Встановлено учасникам справи строк для подання до суду письмових пояснень з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 09.05.2024 у справі №918/1116/23, протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали. Явка повноважних представників сторін в судове засідання - на розсуд сторін.

07.08.2024 через систему «Електронний суд» представником Надєїна І.О. було подано додаткові пояснення у справі.

У вказаних поясненнях представник зазначає, що ТОВ "Форест Енерджи" (а також ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" і ТОВ "Славутицька ТЕС", які приєдналися до апеляційної скарги ТОВ "Форест Енерджи") має право на апеляційне оскарження ухвали, але виключно в частині обґрунтованості і законності збільшення статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес", як одного з заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, передбаченого Планом санації ПАТ "РНК "Верес". Звертає увагу, що емісія акцій в порядку ст.53 КУзПБ здійснюється за особливою процедурою. Зазначає, що збільшення статутного капіталу боржника шляхом емісії акцій для переведення зобов`язань товариства у цінні папери, що передбачено ст.53 КУзПБ, є таким іншим заходом з відновлення платоспроможності боржника, про що йде мова в абз.16 ч.2 ст.51 КУзПБ. Стверджуючи про незаконність ухвали про затвердження плану санації ПАТ "РНК "Верес", який передбачає, серед іншого, збільшення статутного капіталу боржника шляхом емісії акцій для переведення зобов`язань товариства у цінні папери, передбачене ст.53 КУзПБ, ТОВ "Форест Енерджи" не зазначає, яке положення та якого закону було цим порушено. Відсутність на зборах кредиторів ПАТ "РНК "Верес" 08.02.2024 уповноваженої особи акціонерів ПАТ "РНК "Верес" не порушила вимог абз.8 ч.1 ст.48 КУзПБ; така особа у зборах кредиторів приймає участь з дорадчим голосом, а тому ніяким чином не могла б вплинути на рішення про схвалення плану санації ПАТ "РНК "Верес", ухвалене на них. Звертає увагу, що відповідно до п.3 ч.5 ст.48 КУзПБ, схвалення плану санації боржника належить до виключної компетенції зборів кредиторів.

На підставі викладеного представник Надєїна І.О. просить залишити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Форест Енерджи" та заяви ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" і ТОВ "Славутицька ТЕС" про приєднання до цієї апеляційної скарги без задоволення.

12.08.2024 через систему «Електронний суд» представником ТОВ "Форест Енерджи" було подано пояснення з врахуванням постанови Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №918/1116/23.

Ухвалою суду від 12.08.2024 задоволено заяву колегії суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. про самовідвід у справі №918/1116/23.

Матеріали справи передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу відповідно до ст.32 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №918/1116/23 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято до свого провадження справу №918/1116/23 колегією суддів у складі головуючий суддя Саврій В.А., суддя Василишин А.Р., суддя Крейбух О.Г.

16.08.2024 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання, у якому просить суд залишити без розгляду пояснення ТОВ "Форест Енерджи".

16.08.2024 від представника Надєїна І.О. надійшли додаткові пояснення у справі (щодо пояснень ТОВ "Форест Енерджи" від 12.08.2024).

У вказаних поясненнях представник зазначає, що спеціальний для справ про банкрутство закон вказує, що збільшення статутного капіталу акціонерного товариства (що відбувається саме внаслідок емісії акцій) здійснюється у спеціальному порядку, чим, фактично, виключається застосування Закону України "Про акціонері товариства".

Дійсно, збільшення статутного капіталу не завжди пов`язане з емісією акцій, проте, збільшення статутного капіталу акціонерного товариства в порядку ч.1 ст.53 КУзПБ завжди вимагає саме емісії акцій, тобто на рівні закону акціонерам заборонено приймати рішення про збільшення статутного капіталу в порядку ч.1 ст.53 КУзПБ до спірних правовідносин мають застосовуватися ч.1 ст.53 КУзПБ та п.127-132 Положення №1308 від 22.11.2023, а не положення Закону України "Про акціонерні товариства".

Так як порядок збільшення статутного капіталу в процедурі банкрутства прямо передбачений законодавством України: ч.1 ст.53 КУзПБ та Положенням №1308 від 22.11.2023, відсутні підстави стверджувати, що таке збільшення статутного капіталу порушує право власності ТОВ "Форест Енерджи" на його частку в статутному капіталі ПАТ "РНК "Верес".

Також зазначає, що якщо вчиняються дії на шкоду акціонерам ПАТ "РНК "Верес", то це насамперед дії ТОВ "Форест Енерджи", спрямовані на ліквідацію ПАТ "РНК "Верес".

Стверджує, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку не є тим органом державної влади, який наділений компетенцією оцінювати законність судових рішень. Зауваження НКЦПФР стосуються не ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 і не затвердженого нею Плану санації ПАТ "РНК "Верес", а інших документів (договорів), які надавалися для реєстрації випуску акцій.

На підставі викладеного просить суд залишити ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Форест Енерджи" та заяви ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" і ТОВ "Славутицька ТЕС" про приєднання до цієї апеляційної скарги без задоволення.

У судовому засіданні 02.09.2024 представник ТОВ "Форест Енерджи" просив суд оголосити перерву та визнати явку арбітражного керуючого обов`язковою.

Представник ТОВ "ЕК Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС" підтримав вказане клопотання, оскільки вважає, що арбітражний керуючий має надати пояснення яким чином він затверджував процедуру санації, яким чином здійснювалася перевірка фінансового стану, пасивів та активів, чи здійснювалася вона взагалі.

Представник Надєїна І.О. та ТОВ "Верес Секюріті" заперечив проти вказаного клопотання, оскільки в силу висновків Верховного Суду дії арбітражного керуючого щодо проведення фінансово-господарського аналізу не можуть бути предметом апеляційного розгляду, оскільки таким предметом може бути лише збільшення статутного капіталу. Також зазначає, що арбітражний керуючий не зможе з`явитися в судове засідання тому що його діяльність зупинена, а новий арбітражний керуючий ще не призначений через перебування матеріалів справи в суді апеляційної інстанції.

Представник ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд" також заперечив проти вказаного клопотання, та додав, що арбітражний керуючий зупинив свою діяльність оскільки був призначений на посаду, яка не сумісна з діяльністю арбітражного керуючого.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Згідно пп.3 ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, визнання явки обов`язковою та/або відкладення розгляду справи (оголошення перерви) є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судове колегія звертає увагу, що позиція арбітражного керуючого викладена безпосередньо в поданих до суду першої інстанції документах, а також поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, а тому викладення позиції шляхом надання усних пояснень суд не вважає обов`язковим.

Колегія суддів приходить до висновку, що заявником не було обґрунтовано неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні за відсутності арбітражного керуючого.

Також, колегії суддів стало відомо про тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Микитьона В.В., який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №11 від 31.01.2013, що вбачається з листа Міністерства юстиції України №83661/98160-33-24/21.1 від 06.06.2024.

Оскільки матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція арбітражного керуючого викладена безпосередньо у поданих до суду першої інстанції документах та відзиві на апеляційну скаргу, а також враховуючи зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Микитьона В.В., колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Форест Енерджи" про оголошення перерви та визнання участі арбітражного керуючого у судовому засіданні обов`язковою, та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Щодо клопотання представника Надєїна І.О. про залишення без розгляду пояснень представника ТОВ "Форест Енерджи" з урахуванням постанови Верховного Суду, колегія суддів зазначає наступне.

У поясненнях ТОВ "Форест Енерджи" зазначає, що не отримувало ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 у справі №918/1116/23 через «Електронний суд», а ознайомилось з ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка була оприлюднена 05.08.2024.

При цьому, 16.08.2024 від представника Надєїна І.О. надійшло клопотання, у якому просить суд залишити без розгляду пояснення ТОВ "Форест Енерджи" від 12.08.2024 з врахуванням постанови Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №918/1116/23. Зазначає, що згідно картки руху ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 у справі №918/1116/23, ухвала доставлена до Електронного суду (у тому числі і до Електронного кабінету ТОВ "Форест Енерджи") 02.08.2024 о 15:36 год. Також зазначає, що пункти 25-50, 67-70 пояснення ТОВ "Форест Енерджи" є доповненням апеляційної скарги ТОВ "Форест Енерджи" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23.

Колегія суддів зазначає, що згідно п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із п.5 ч.6 ст.242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За приписами ч.1 ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 у справі №918/1116/23 встановлено учасникам справи строк для подання до суду письмових пояснень з врахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 09.05.2024 у справі №918/1116/23, протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу про призначення судового засідання доставлено до електронного кабінету апелянта 02.08.2024 (16:51 год.).

Отже, враховуючи положення п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2024 у справі №918/1116/23 вважається врученою ТОВ "Форест Енерджи" - 02.08.2024, а тому останнім днем строку на подання пояснень є 07.08.2024.

З огляду на встановлений факт пропуску вказаного строку, колегія суддів залишає без розгляду пояснення ТОВ "Форест Енерджи" з врахуванням постанови Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №918/1116/23.

У судовому засіданні 02.09.2024 представник ТОВ "Форест Енерджи" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23, а справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Представник ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС" підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги ТОВ "Форест Енерджи", надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржену ухвалу, а справу передати до Господарського суду Рівненської області на стадію розпорядження майном на етап підсумкового судового засідання.

Представник ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та заяв про приєднання, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Представник Надєїна І.О. та ТОВ "Верес Секюріті" заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги та заяв про приєднання, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржену ухвалу залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заяв про приєднання, відзивів, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, враховуючи висновки Верховного Суду у цій справі, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

З апеляційною скаргою звернулося ТОВ "Форест Енерджи", яке не є учасником провадження у справі, обґрунтовує звернення з апеляційною скаргою вирішенням оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів.

Виходячи з вищенаведених обставин, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 9 частини третьої статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, Планом санації передбачається збільшення статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес" шляхом додаткової емісії акцій, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства, без здійснення публічної пропозиції. Емітовані акції ПАТ "РНК "Верес" будуть отримані його трьома кредиторами, тоді як частка ТОВ "Форест Енерджи" (а також ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС") підлягатиме зменшенню, що матиме безпосередній вплив на корпоративні права ТОВ "Форест Енерджи" (ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС").

Метою подання апеляційної скарги та оскарження ухвали місцевого господарського суду від 13.02.2024 є захист власних корпоративних прав скаржника, як акціонера ПАТ "РНК "Верес", оскільки передбачений у плані санації перерозподіл часток у статутному капіталі боржника впливатиме на інтереси ТОВ "Форест Енерджи", що реалізуються ним як акціонером через участь у статутному капіталі ПАТ "РНК "Верес".

Також, як зазначив Верховний Суд у цій справі, у даному конкретному випадку, оскаржуючи ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації боржника, скаржник заперечує ті умови цього плану, які передбачають зміну (зменшення) розміру його (скаржника) частки, тому скаржник у такий спосіб звернувся за вирішенням корпоративного спору щодо захисту належної йому частки у статутному капіталі боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ "Форест Енерджи", ТОВ "Енергетична компанія Теплоінвест" та ТОВ "Славутицька ТЕС" мають право на оскарження ухвали Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23.

З`ясовуючи питання про те, чи правомірно Господарським судом Рівненської області винесено ухвалу від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 про затвердження плану санації та введення процедури санації Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес", колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства. Водночас, захист приватного інтересу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Провадження у справі про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, які істотно відрізняють це провадження від позовного.

Застосування судами законодавства про банкрутство зобов`язує суди відповідно до частини першої статті 3 ГПК України також використовувати відображені у нормах цього законодавства особливі принципи інституту неплатоспроможності для забезпечення мети законодавства про банкрутство якнайповнішого задоволення вимог кредиторів боржника.

Одним із принципів, які характерні для правового інституту неспроможності є принцип судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство, що зобов`язує суд з достатньою повнотою встановити об`єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства.

У справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20).

Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених КУзПБ для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства, підсумковим засіданням має закінчитися процедура розпорядження майном боржника.

У підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: або схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; або подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства санація є системою заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Абзац 3 частини 1 статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

Санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації від латинського sanare, що означає видужання, оздоровлення.

Поданий на затвердження суду план санації боржника має відповідати меті визначеній у частині першій статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства та передбачати заходи спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, відновлення його платоспроможності та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Тобто, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів (в повному обсязі або частково) внаслідок реалізації плану санації (близький за змістом висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №908/2755/19).

Як встановлено ч.5 ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства затверджуючи план санації, господарський суд перевіряє, чи дотримано порядок його схвалення.

Відповідно до ч.8 ст.52 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено постановлення ухвали про відмову у затвердженні плану санації у разі, якщо план санації не відповідає вимогам законодавства.

Зазначені норми за методом правового регулювання є імперативними, а тому при з`ясуванні наявності підстав для затвердження плану санації та введення у справі процедури санації боржника необхідним є дослідження обґрунтованості таких підстав, відповідності меті та суті санації, а також змісту плану санації та порядку його схвалення вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.

Системний аналіз статей 49, 50, 52 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що процедура санації боржника проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на такі етапи:

І етап (частини третя, п`ята статті 49, частини сьома, восьма статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства) - суд здійснює перевірку плану санації на предмет дотримання порядку його схвалення, погодження забезпеченими кредиторами та відповідності його вимогам законодавства;

ІІ етап (частина третя статті 49, частина перша статті 50, частини сьома, восьма статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства) - суд здійснює розгляд плану санації та за результатами розгляду постановляє ухвалу про затвердження плану санації та введення процедури санації або про відмову у затвердженні плану санації;

ІІІ етап (частини четверта, п`ята, шоста, дев`ята, десята, одинадцята статті 50, частина п`ята статті 54, частина сьома статті 55, частина перша статті 56, частини восьма-дванадцята статті 57 Кодексу України з процедур банкрутства) - суд здійснює функції нагляду за процедурою санації, що проявляється у його повноваженнях щодо накладення арешту на майно боржника та інших обмежень дій боржника щодо розпорядження його майном, розгляду заяв про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними, розгляду інформації керуючого санацією про виконання плану санації, розгляд заяв про відшкодування збитків, що виникли через відмову від виконання договору, у процедурі провадження у справі про банкрутство, припинення процедури санації достроково у разі невиконання умов виконання плану санації та/або в разі невиконання поточних зобов`язань боржника, розгляд змін до плану санації, скасування заходів забезпечення вимог кредиторів, розгляд звіту керуючого санацією та скарг кредиторів, затвердження або відмова в затвердженні звіту керуючого санацією, продовження строку процедури санації тощо.

Зазначений правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 23.12.2021 у справі №924/1155/18.

Частиною 3 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 1 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації усі конкурсні кредитори поділяються на класи. Кредитори, включені до кожної черги, формують окремий клас кредиторів. Кредитор, вимоги якого підлягають включенню до двох і більше черг, підлягає включенню відповідно до двох і більше класів кредиторів. Вимоги забезпечених кредиторів утворюють окремий клас, до якого включаються вимоги у тій їх частині, яка забезпечена заставою майна.

У даній справі про банкрутство забезпечені кредитори відсутні.

План санації не може передбачати різний порядок задоволення вимог кредиторів, включених до одного класу (частина 2 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 1 частиною 3 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

Абзацом 2 частини 3 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у голосуванні щодо схвалення плану санації не бере участі клас кредиторів, розмір та порядок задоволення вимог якого за планом санації не відрізнятиметься від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства план санації вважається схваленим класом незабезпечених кредиторів, якщо за схвалення плану санації віддано більше половини голосів кредиторів, включених до відповідного класу, а також якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному класі.

В іншому випадку вважається, що план санації відхилений відповідним класом кредиторів (абзац 3 частини 4 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства).

Тобто, план санації вважається схваленим за одночасної наявності двох умов:

1) за схвалення плану санації віддано більше половини голосів незабезпечених кредиторів, включених до відповідного класу;

2) якщо за схвалення плану санації проголосувало не менше половини кредиторів, які мають право голосу у відповідному/цьому класі.

З матеріалів справи вбачається, що 18.01.2024 розпорядником майна проведені збори та комітет кредиторів Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес".

Так, зборами кредиторів Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес" 08.01.2024 одностайно прийнято рішення: про створення комітету кредиторів ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" у кількісному складі із трьох осіб та обрати до складу комітету кредиторів наступних кредиторів: ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд", ТОВ "Верес Секюріті", ОСОБА_1 ; про прийняття Звіту розпорядника майна про поточний стан у справі про банкрутство ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" до відома; визнання роботу розпорядника майна задовільною.

Згідно протоколу №1-КК від 18.01.2024 прийнято рішення обрати головою комітету кредиторів ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" представника ініціюючого кредитора - ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд".

08 лютого 2024 року проведено збори кредиторів ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес". Згідно протоколу №2 зборами прийнято рішення: Прийняти Звіт розпорядника майна про поточний стан у справі про банкрутство ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" до відома та визнати його роботу задовільною; Схвалити План санації у справі №918/1116/23 про банкрутство ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес"; при цьому всі класи кредиторів всіх черг одноголосно схвалили План санації у справі №918/1116/23 про банкрутство ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес"; звернутись до господарського суду Рівненської області у справі № 918/1116/23 про банкрутство ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" з клопотанням про введення процедури санації і затвердження плану санації ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Микитьона Віктора Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 11 від 31.01.2013; 02094, м. Київ, а/с 18); уповноважити розпорядника майна ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" арбітражного керуючого Микитьона В.В. подати вищезазначене клопотання із залученням примірника даного Протоколу зборів кредиторів та Плану санації ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес".

Згідно із частиною 7 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про затвердження плану санації боржника, якщо:

- план санації схвалений всіма класами конкурсних кредиторів, розмір та/або порядок задоволення вимог яких змінені планом санації порівняно з умовами, які були б застосовані у разі введення процедури ліквідації;

- план санації схвалений класом забезпечених кредиторів;

- розмір задоволених вимог кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, не буде меншим у процедурі санації, ніж розмір вимог, який був би задоволений у разі введення процедури ліквідації.

Аналіз частини 7 статті 52 Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що при перевірці умов плану санації на суд покладається обов`язок з`ясування розміру задоволених вимог кредиторів, у т.ч. для кредиторів, які проголосували проти схвалення плану санації, зокрема через аналіз та співставлення розміру задоволених вимог кредиторів у разі введення процедури ліквідації порівняно із таким розміром, що передбачається планом санації, який не має бути меншим.

Частиною 10 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в процедурі розпорядження майном розпорядник майна за участю боржника розробляє план санації боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Тобто, підготовка та розроблення плану санації відноситься до прерогативи розпорядника майна, який згідно із частиною десятою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства розробляє його за участю боржника відповідно до вимог цього Кодексу та подає його на розгляд зборів кредиторів.

Вимоги до змісту плану санації наведено у статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає, що у плані санації:

- обов`язково зазначається розмір вимог кожного класу кредиторів, які були б задоволені у разі введення процедури ліквідації боржника (абзац перший частини першої цієї статті);

- мають міститися заходи щодо відновлення платоспроможності боржника (абзац третій частини першої цієї статті);

- має передбачатися строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за умови погашення вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів (абзац четвертий частини першої цієї статті);

- обов`язково повинно передбачатися забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати (абзац п`ятий частини першої цієї статті);

- повинно передбачатися погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Кодексом, якщо самі кредитори не схвалили рішення про погіршення умов їхнього класу (частини п`ята цієї статті).

Умови щодо змісту плану санації боржника, визначені частинами першою, п`ятою статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства є обов`язковими (висновок Верховного Суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду, викладений у постанові від 23.12.2021 у справі №924/1155/18).

Відповідно до Плану санації та матеріалів справи у боржника відсутня заборгованість із заробітної плати, а також відсутні вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника.

За змістом частини 2 статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини; виконання зобов`язання боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів в інший спосіб, що не суперечить цьому Кодексу; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Кодексу; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення вимог кредиторів шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Кодексу позачергово за рахунок продажу майна боржника; одержання позик та кредитів, придбання товарів у кредит; інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Отже, однією з обов`язкових умов плану санації є визначення в ньому заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, перелік яких, наведений у частині другій статті 51 КУзПБ, не є вичерпним. Головною метою таких заходів з урахуванням визначення поняття санації наведеного у статті 50 Кодексу України з процедур банкрутства є оздоровлення фінансового-господарського становища боржника (іншими словами відновлення його платоспроможності) та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів боржника.

З наведеного вище вбачається, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність умов, які підлягають включенню до плану санації за наявності яких, розглянутий та схвалений кредиторами з дотриманням порядку визначеного статтею 52 Кодексу України з процедур банкрутства план санації, підлягає затвердженню судом. Невідповідність змісту плану санації вимогам законодавства та недотримання порядку його схвалення є підставою для відмови у його затвердженні.

Як вірно встановив суд першої інстанції, з аналізу плану санації та здійсненого розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках вбачається, що ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес" має ознаки неплатоспроможності.

Під час аналізу було встановлено причинно-наслідковий зв`язок виникнення неплатоспроможності боржника із запровадженням рішеннями Кабінету Міністрів України карантинних заходів та військовою агресією РФ.

Ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства не виявлено.

Відповідно до Плану санації для досягнення його мети стосовно запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, оздоровлення фінансово-господарського становища боржника та задоволення вимог кредиторів здійснюються наступним чином.

Відповідно до абз.1,5 ч.2 ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства, заходом щодо відновлення платоспроможності боржника, який містить план санації, може бути прощення боргу.

Враховуючи положення абз.1, 5 ч. 2 ст. 51 Кодексу України з процедур банкрутства, кредиторські вимоги ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд", ТОВ "Верес Секюріті" та ОСОБА_1 , що включені до першої черги задоволення вимог кредиторів, прощаються ними з моменту затвердження цього плану санації.

Також, враховуючи положення абз.1, 5 ч.2 ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства, кредиторські вимоги ТОВ "Будівельна фірма Базиспромбуд", що включені до шостої черги задоволення вимог кредиторів, прощаються ним з моменту затвердження цього плану санації.

Крім цього, відповідно до ст.53 Кодексу України з процедур банкрутства, з метою відновлення платоспроможності боржника планом санації може передбачати емісію акцій та облігацій акціонерного товариства - боржника, що здійснюється виключно для переведення зобов`язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Порядок переведення зобов`язань товариства у цінні папери встановлений Положенням про порядок здійснення емісії акцій, реєстрації та скасування реєстрації випуску акцій, що затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1308 від 22.11.2023 (далі за текстом - Положення №1308 від 22.11.2023).

Збільшення статутного капіталу боржника в порядку, передбаченому ст.53 Кодексу України з процедур банкрутства та Положенням №1308 від 22.11.2023 (вимога абз.3 пп.1 п.132), здійснюється за етапами, відображеними у плані санації: Керуючий санацією ПАТ "РНК "Верес" приймає рішення (вимога пп.2 п.132 Положення №1308 від 22.11.2023), серед іншого, про: збільшення розміру статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес" шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості, в які будуть переведені грошові зобов`язання ПАТ "РНК "Верес", без здійснення публічної пропозиції; емісію акцій ПАТ "РНК "Верес" (із зазначенням учасників та строків розміщення); визначення (затвердження) ціни розміщення акцій ПАТ "РНК "Верес"; за потреби, залучення до розміщення акцій ПАТ "РНК "Верес" інвестиційної фірми, що здійснює андеррайтинг або діяльність з розміщення з наданням гарантії, або діяльність з розміщення без надання гарантії; повідомлення кожного акціонера ПАТ "РНК "Верес" про додаткову емісію акцій ПАТ "РНК "Верес" та затвердження тексту такого повідомлення; складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про додаткову емісію акцій; повідомлення акціонерів про додаткову емісію акцій; подання керуючим санацією необхідних документів для реєстрації випуску акцій, тощо.

У розділі V Плану санації Погашення/прощення вимог кредиторів (сторінки 19, 20 Плану санації) міститься таблиця, в якій відображено розміри та строки погашення/прощення вимог кредиторів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що завдяки вищенаведеним заходам щодо відновлення платоспроможності боржника можливим є задоволення вимог кредиторів ПАТ "Рівненський народний клуб "Верес", що дозволить запобігти банкрутству та ліквідації підприємства.

Таким чином, проаналізувавши План санації боржника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що передбачені ним заходи відновлення платоспроможності боржника відповідають загальним вимогам, визначеним у статтях 51, 52 КУзПБ, план санації схвалено зборами кредиторів боржника (рішення зборів кредиторів від 08.12.2023), містить заходи, які не суперечать КУзПБ та спрямовані на погашення вимог кредиторів, а в результаті відновлення платоспроможності боржника у межах строку процедури санації.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що ПАТ «РНК «Верес» не повідомляло його про початок процедури банкрутства, не запрошувало його на збори кредиторів та не надавало для ознайомлення план санації.

Колегія суддів зазначає, що за результатом відкриття провадження у справі №918/1116/23 про банкрутство ПАТ «РНК «Верес», на сайті Судової влади України про це було розміщено загальнодоступне оголошення. Також, на офіційному веб-сайті ПАТ «РНК «Верес» в розділі «Акціонерам» 22.11.2023 було розміщено відомості про відкриття провадження у справі про банкрутство; 14.02.2024 було розміщено відомості про винесення ухвали про введення процедури санації.

Також, відповідно до ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства, у зборах кредиторів боржника окремі акціонери такого боржника участі не приймають, а тому ТОВ «Форест Енерджи» не могло бути запрошене на збори кредиторів ПАТ «РНК «Верес», які відбулися 18.01.2024 та 08.02.2024.

Норми статей 51, 52 Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають необхідності надання окремим акціонерам боржника план санації такого боржника для ознайомлення.

Також, колегія суддів відмічає, що ТОВ «Форест Енерджи» про відкриття провадження у справі №918/1116/23 про банкрутство ПАТ «РНК «Верес» знало 08.01.2024, так як в межах справи звернулося з заявою з поточними кредиторськими вимогами від 08.01.2024.

Апелянт зазначає, що суд мав би навести обґрунтування неможливості застосування заходів щодо відновлення платоспроможності ПАТ "РНК "Верес", передбачених в ч.2 ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства.

В абз.16 ч.2 ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути інші заходи з відновлення платоспроможності боржника.

Тобто, ч.2 ст.51 Кодексу України з процедур банкрутства не обмежує перелік заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які можуть бути застосовані до боржника на підставі плану санації.

А тому, збільшення статутного капіталу боржника шляхом емісії акцій для переведення зобов`язань товариства у цінні папери, що передбачено ст.53 Кодексу України з процедур банкрутства, є таким іншим заходом з відновлення платоспроможності боржника, про що зазначено в абз.16 ч. 2 ст.51 Кодексу.

В скарзі апелянт зазначає, що прийняття рішення про збільшення статутного капіталу/емісію акцій ПАТ "РНК "Верес" належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів ПАТ "РНК "Верес", які таке рішення не приймали.

Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справ про банкрутство Кодекс України з процедур банкрутства є спеціальним законом по відношенню до Закону України "Про акціонері товариства", а тому має вищий пріоритет в застосуванні по відношенню до цього закону.

При цьому, абзацом 6 частини 5 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про проведення боржником емісії цінних паперів.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.53 Кодексу України з процедур банкрутства, емісія акцій та облігацій акціонерного товариства - боржника здійснюється виключно для переведення зобов`язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Порядком, за яким здійснюється емісія акцій товариства для переведення зобов`язань товариства у цінні папери, станом на 08.02.2024, було Положення про порядок здійснення емісії акцій, реєстрації та скасування реєстрації випуску акцій, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1308 від 22.11.2023.

Пунктом 62 Положення №1308 від 22.11.2023 встановлено, що у разі збільшення або зменшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, щодо якого судом порушено провадження у справі про банкрутство, збільшення або зменшення розміру статутного капіталу здійснюється з урахуванням вимог Кодексу України з процедур банкрутства та відповідно до глави 3 розділу VI цього Положення.

Нормами пунктів 127-132 Положення №1308 від 22.11.2023 не вимагається рішення загальних борів акціонерів про збільшення статутного капіталу/емісію акцій для збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, щодо якого введено процедуру санації, шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства, без здійснення публічної пропозиції.

При цьому, як вбачається з положень підпунктів 3, 11 пункту 130 Положення №1308 від 22.11.2023 саме керуючий санацією приймає рішення про емісію акцій шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства, а також рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості, в які будуть переведені грошові зобов`язання товариства, без здійснення публічної пропозиції.

На переконання колегії суддів, зазначені вище норми виключають необхідність ухвалення загальними зборами акціонерів рішення про збільшення статутного капіталу/емісію акцій акціонерного товариства для збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, щодо якого введено процедуру санації.

Апелянт зазначає, що збільшення статутного капіталу ПАТ "РНК "Верес" в порядку ч.1 ст.53 КУзПБ вчиняється з нелегітимною метою на шкоду добросовісним поточним акціонерам-інвесторам здійснюється розмивання часток на користь недобросовісного акціонера-кредитора ОСОБА_1 , з яким пов`язані інші кредитори ПАТ "РНК "Верес".

Колегія суддів приймає до уваги, що пункт 129 Положення №1308 від 22.11.2024 встановлює, що розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості з метою переведення грошових зобов`язань в акції товариства, щодо якого введено процедуру санації, (без здійснення публічної пропозиції) здійснюється шляхом їх безпосередньої пропозиції заздалегідь визначеному колу осіб - кредиторам товариства, без обмеження кількості таких осіб.

Тобто, порядок емісії акцій для збільшення статутного капіталу, відповідно до ч.1 ст.53 КУзПБ, прямо передбачає зменшення частки поточних акціонерів боржника, так як не передбачає розміщення цих акцій лише серед кредиторів.

З огляду на зазначене, безпідставним є твердження апелянта, що збільшення статутного капіталу в порядку ч.1 ст. 53 КУзПБ переслідує нелегітимну мету, оскільки такий порядок розміщення акцій додаткової емісії існуючої номінальної вартості передбачено законом.

Щодо твердження апелянта, що на зборах кредиторів, що ухвалили рішення про затвердження плану санації, мала б бути запрошена уповноважена особа засновників, колегія суддів зазначає наступне.

Станом на дату проведення зборів кредиторів ПАТ "РНК "Верес" (08.02.2023), які схвалили план санації, не було прийнято ні рішення загальних зборів про призначення конкретного суб`єкта уповноваженою особою акціонерів ПАТ "РНК "Верес", в розумінні абз.23 ч.1 ст.1 КУзПБ, ні винесено ухвали суду, якою такого суб`єкта було б допущено до участі у справі №918/1116/23 в якості уповноваженої особи акціонерів ПАТ "РНК "Верес".

Зі змісту господарських процесуальних правовідносин в цілому і у справах про банкрутство зокрема видається правильним, що за загальним правилом набуття процесуального статусу заінтересованими суб`єктами схвалюється судом за наслідками перевірки підстав його набуття (позиція Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Вступ у справу про банкрутство уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника має відбуватися шляхом подання заяв із процесуальних питань відповідно до статей 169, 170 ГПК України (позиція Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство в постанови від 20.05.2021 у справі №910/24368/14)

А тому відсутність на зборах кредиторів ПАТ "РНК "Верес" 08.02.2024 уповноваженої особи акціонерів ПАТ "РНК "Верес" не порушує вимог абз.8 ч.1 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства.

Колегія суддів приймає до уваги, що санація є пріоритетною судовою процедурою у справі про банкрутство, адже за своє метою є направленою на усунення ознак неплатоспроможності боржника, що відповідає сутнісній характеристиці санації від латинського sanare, що означає видужання, оздоровлення.

З огляду на наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення заяви розпорядника майна від 08.02.2024 про затвердження плану санації та введення процедури санації боржника Публічного акціонерного товариства "Рівненський народний клуб "Верес".

Згідно з ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України).

Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації») одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії»).

Доводи скаржника та заявників, викладені в апеляційній скарзі та заявах про приєднання, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги без задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційних скарг покладається на апелянта із заявниками.

Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Форест Енерджи" та заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія Теплоінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутицька ТЕС" про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 13.02.2024 у справі №918/1116/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженою до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 09.09.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.