Ухвала

від 05.09.2024 по справі 904/6045/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/6045/19

За скаргою Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевськикий рудоремонтний завод" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у справі № 904/6045/19:

за позовом Акціонерного товариства "Покровський гірничо-збагачувальний комбінат", м. Покров, Дніпропетровська область

до Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м. Покров, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу у розмірі 24 000,00 грн. за договором поставки № Т1547/05 від 18.05.2018 року та зобов`язати замінити товар "шестерня z35 m-16, кресл.М3339" в кількості 1 шт. за ціною 120 000,00 грн. (з ПДВ) належної якості.

Суддя Ярошенко В.І.

За участю секретаря судового засідання Бублич А.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (заявник): не з`явився;

приватний виконавець: не з`явився.

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" штраф у розмірі 24 000, 00 грн за договором поставки № Т1547/05 від 18.05.2018 року та зобов`язати замінити товар "шестерня z35 m-16, кресл.М3339" в кількості 1 шт за ціною 120 000, 00 грн (з ПДВ) належної якості, та стягнути судовий збір у розмірі 3 842, 00 грн.

Рішенням від 05.07.2023 зобов`язано Приватне акціонерне товариство "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" замінити товар: "Шестерні z-35 m-16, креслення М-3339" в кількості 1 шт. за ціною 120 000, 00 грн (з ПДВ) належної якості.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Г. Тикви, буд. 3; код ЄДРПОУ 30866547) на користь Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (53304. Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, буд. 11; код ЄДРПОУ 00190928) штраф у розмірі 24 000, 00 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842, 00 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 судом 28.08.2023 видано накази.

12.08.2024 від Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надійшла скарга на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у справі № 904/6045/19, в якій заявник просить суд:

- розглянути скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича, щодо оцінки майна Боржника - Будівлі прокатного стану у розмірі - 2 394 200, 00 грн без ПДВ.

- здійснити рецензування звіту про оцінку майна.

- вжити заходів щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, а саме: зупинити передачу майна на реалізацію за ціною на підставі звіту про оцінку майна суб`єктом оціночної діяльності Жировим А.К. на нерухоме майно Боржника - Будівлю прокатного стану у розмірі - 2 394 200, 00 грн. без ПДВ.

Розпорядженням керівника апарату суду від 13.08.2024 відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, у зв`язку зі знаходженням у відпустці судді Бєлік В.Г., призначено повторний автоматичний розподіл скарги Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевськикий рудоремонтний завод" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у справі № 904/6045/19.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 справу для розгляду подання (заяви) передано судді Ярошенко В.І.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено розгляд скарги в межах розумного строку у судовому засіданні на 05.09.2024.

02.09.2024 від Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 02.09.2024 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції відмовлено.

Через систему електронний суд 04.09.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича надійшли пояснення (заперечення) на скаргу.

Через систему електронний суд 04.09.2024 від Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" надійшли заперечення на скаргу.

Через систему електронний суд 04.09.2024 від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Через систему електронний суд 04.09.2024 (зареєстрована 05.09.2024) від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича надійшла заява про залучення матеріалів зведеного виконавчого провадження № 69741523.

В судове засідання 05.09.2024 не з`явилися представники скаржника, боржника та приватний виконавець, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Крім того, явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Раніше приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова М.О. подав клопотання про відкладення засідання, у зв`язку із здійсненням невідкладних виконавчих дій поза межами міста Дніпро.

Відповідно до частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Крім того, суд зазначає, що 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президентом України підписаний Указ № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою. Воєнний стан в Україні введено з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 573/2022 від 15.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року, № 254/2023 від 01.05.2023 року, № 451/2023 від 26.07.2023 року, № 734/2023 від 06.11.2023 року, № 49/2024 від 05.02.2024 року, № 271/2024 від 06.05.2024 року, № 469/2024 від 23.07.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За приписами ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

При цьому, статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами У країни може бути, змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Отже, навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану конституційні права на судовий захист не можуть бути обмежені.

Суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши подану скаргу, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до стаття 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Рішенням від 05.07.2023 зобов`язано Приватне акціонерне товариство "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" замінити товар: "Шестерні z-35 m-16, креслення М-3339" в кількості 1 шт. за ціною 120 000, 00 грн (з ПДВ) належної якості.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РУДОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на користь Акціонерного товариства "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" штраф у розмірі 24 000 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 842 грн.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 судом 28.08.2023 видано накази.

07.09.2023 Акціонерне товариство "ПОКРОВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулося до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича із заявою № 101-378 від 07.09.2023 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання Рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/6045/19.

26.09.2023 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. було відкрито виконавче провадження № 72888503 з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області № від 28.08.2023 у справі № 904/6045/19.

27.09.2023 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 72888503 до зведеного виконавчого провадження № 69741523.

20.06.2024 в межах зведеного виконавчого провадження № 69741523 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

05.07.2024 в межах зведеного виконавчого провадження № 69741523 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. винесено постанову при призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

Від суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання 30.07.2024 надійшов висновок про вартість майна зі звітом № 2407.1-21/24 про оцінку вартості майна, згідно з яким вартість арештованого майна складає 2 394 200 грн без ПДВ.

31.07.2024 Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. повідомлено сторін зведеного виконавчого провадження № 69741523 щодо результатів оцінки майна.

За змістом статей 1, 2, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, таких засад, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів ДВС щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

У частині першій статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України та статей 339, 340 ГПК України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства, а якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства, відповідно.

Разом з тим ні в Цивільно процесуальним кодексом України, ні в Господарським процесуальним України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон № 1404-VIII, за правилами якого передбачено особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника, відповідно до вимог статті 30 якого виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Також існує лише одна підстава для виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження - це наявність підстав для завершення виконавчого провадження. При цьому таким правом наділений лише виконавець, який ухвалює відповідну постанову, що є його дискреційним повноваженням.

Суд такими повноваженнями не наділений.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Як вбачається з матеріалів зведеного виконавчого провадження № 69741523 в ньому в одне провадження об`єднані виконавчі документи видані судами різних юрисдикцій: як господарськими так і загальними.

При цьому суд враховує, що за зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Розгляд судом скарги лише в частині, яка стосується виконання саме рішення у справі № 904/6045/19, ухваленого у порядку господарського судочинства, закріпив би правову невизначеність щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження і зобов`язував би учасників виконавчого провадження одні й ті самі рішення, дії чи бездіяльність ДВС, виконавця чи приватного виконавця оскаржувати в судах різних юрисдикцій. При цьому було б порушено єдність зведеного виконавчого провадження, вилучено б було окремо виконавчі документи, оскільки вони розглядалися б окремо від зведеного виконавчого провадження, а такі дії можливі лише за наявності підстав для завершення виконавчого провадження і є компетенцією виконавця, у провадженні якого перебуває зведене виконавче провадження.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, суд дійшов висновку, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказану скаргу слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, якою в тому числі зазначено, що оскільки Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про необхідність оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у порядку адміністративного судочинства, скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Підсумовуючи викладене, з огляду на принципи диспозитивності та рівності сторін перед законом і судом, скарга Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевськикий рудоремонтний завод" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у справі № 904/6045/19, не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а провадження у справі за цією скаргою закриттю.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 231, 233-235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевськикий рудоремонтний завод" на дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньова Максима Олександровича у справі № 904/6045/19 закрити.

Роз`яснити Приватному акціонерному товариству "Орджонікідзевськикий рудоремонтний завод" право звернення зі скаргою до суду адміністративної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.09.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Ярошенко